Після випадку з контрабандистами до самого вступу в академію нічого цікавого не відбувалося. Протягом цього часу Ретіна, Мішель і Ніколь просто гуляли містом і займалися своїми звичними справами.
Хоч Ніколь і пам'ятала приблизний план міста, але за 17 років все так змінилося, що доводилося вивчати місто практично з нуля.
Прогулянки містом давали змогу не тільки познайомитися з його планом, а й були своєрідним тренуванням.
- Доброго ранку, малятко Ніколь. Ти сьогодні знову вирушаєш з Йові на кінську прогулянку?
- Доброго ранку, пане Вессон!
Ніколь зупинилася біля дверей пекарні, щоб привітати продавця. Всі вже знали, що різноока малеча проживає з Кортіною, до того ж всі звикли до молодої служниці Фінії, тож дівчатка швидко вписалися в міське життя.
Оскільки Раум тепер буде домівкою Ніколь, вона поводилася люб'язно навіть із продавцями і сусідами. В неї був дивний зовнішній вигляд: срібно-блакитний колір волосся в поєднанні з різнокольоровими очима. Ніколь взагалі можна назвати унікальною.
Тому вона поводилася культурно. Про те, що в місті проживає єдина дитина Героїв, одразу поповзли чутки.
- Чому ви так вирішили?
- Ну так гарна ж погода!
- Мм?
Ретіна чекала Ніколь на вулиці. Але навіть в таку сонячну погоду дівчатка не збиралися на прогулянку за межами міста.
Мати Ретіни все ще хвилювалася за свою доньку і забороняла їй йти з головних вулиць міста без довірених дорослих людей. За останній тиждень її батьки стали переживати трохи менше, але все ж вони не хотіли допустити навіть шансу на повторне викрадення.
Вони не тільки аристократи міста, але також власники великих земель за межами ельфійської столиці. Тож викрадення з метою викупу - це не фобія, а цілком реальна загроза.
Еліза, мати молодої аристократки, спостерігала за дітьми через своїх знайомих. Оскільки дівчатка завжди перебували в місті, за ними постійно наглядали, не заважаючи їм займатися своїми справами. Кілька разів Ніколь помічала за собою стеження, але щоразу переконувалася, що це не спільники контрабандистів.
Звичайні жителі міста - найкращі спостерігачі!
До того ж Ретіна практично ніколи не гуляла сама - Мішель і Ніколь завжди перебували поруч, що додатково заспокоювало Елізабет.
- Нам як завжди.
- І для Мішель теж?
- Умгу!
Ніколь дістала з кишені гроші й поклала на стіл перед продавцем. Дядечко-продавець і, за сумісництвом, пекар вибрав найкращі пампушки і загорнув їх в паперовий згорток.
Солодощі - не найкраща їжа для організму, що підростає, але як можна відмовитися від кількох пончиків?
- Мішель, ти прийдеш?
- О так, я обов'язково буду там!
- Тільки не запізнюйся.
Взявши загорнуті пончики, дівчатка покинули пекарню, не забувши попрощатися з продавцем. Щоправда, на думку Ніколь, людиною він був прискіпливою, а тому зайвий раз спілкуватися з ним нікому не хотілося. Ось тільки він готував до біса смачні пончики!
Сьогодні в чарівній академії Раума День відкритих дверей для всіх абітурієнтів і просто мешканців міста. Тому дівчатка поспішали і їли практично на ходу. Потроху жителі з всього міста стікалися в бік академії, щоб подивитися на легендарну академію.
Мішель, щоправда, не пройшла попередніх тестів, але її з радістю взяли до школи авантюристів-початківців, коли дізналися, що дівчинка навчалася в одного з Героїв.
Проте, оскільки школа авантюристів і академія Раума має багато спільного, дівчатка часто можуть зустрічатися навіть під час занять.
Найбільша цінність академії Раума - наявність найбільшої бібліотеки, званої Великою бібліотекою знань. Максвер ще сам навчався за багатьма книжками з цієї бібліотеки, а після коронації став поповнювати її все новими екземплярами.
Щоправда, Ніколь не хоче вивчати магію атрибутів або інші види магії. Магія інтерференції - ось, що цікавить малятко Ніколь!
Магія інтерференції складна для освоєння, і якщо Ніколь буде навчатися використанню магії самостійно, то на це можуть піти десятиліття, якщо не більше.
Але з такими хорошими вчителями, як Максвер і Кортіна, це може зайняти значно менше часу - всього кілька років.
Одна з причин вивчення магії інтерференції - повернення у «вихідне» тіло!
Кортіна вирушила на роботу з самого ранку, а Фінія зайнялася прибиранням будинку і пранням, тож не зможе покинути дім. Тому дівчатка вирушили в академію самі.
- Вау!
- Це велика вежа академії!
Поглянувши на шпиль, що за останні сімнадцять років став вищим на кілька десятків метрів, Ніколь здивовано видихнула. Висота шпиля вже перевершувала висоту королівського замку.
- Тому вона й називається другим королівським замком Раума.
- Ого, Ніколь, а звідки ти це знаєш?
- Звідки? Хм, Максвер якось сказав!
Коли видавалася вільна хвилинка, а Герой Максвер був у доброму гуморі, Ніколь вирушала до нього, щоб почати вивчення магії ще до початку навчання в академії.
Таке виправдання може бути цілком достатнім, щоб не видавати свою таємницю. Щоб краще роздивитися вежу, Ніколь зробила кілька кроків назад, але, не досягнувши своєї мети, вдарилася спиною об щось високе.
Коли вона повернулася, то побачила високого хлопця.
- Що? Звичайна людина в формі академії. В цьому місті навіть зі стайні набирають людей?
- Що ти сказав?
- Що ти простолюдинка і не дивишся, куди йдеш!
- ГЕЙ!
Ніколь стиснула кулаки: «Як же мені набридли ці аристократи та їхні діти!»
Далі
Розділ 55 - Аристократизм.
- Просто вибачся, і в тебе не буде проблем! Цим зарозумілим голосом хлопець показував, який він важливий у цій академії. Щоб вступити до академії, потрібно мати схильність до магії, але аристократичний титул батьків завжди допоможе. Однак зарозумілості тут куди більше, ніж розраховувала Ніколь. Якби Мішель вступила сюди, їй з її м'яким характером було б дуже важко. Ретіна підійшла до подруги і схрестила руки на грудях. - Ти впевнена, що хочеш отримати вибачення? - Що ти сказала? - Я сказала, що ти просто пихатий індик, що не бачить далі свого носа! - Та ти знаєш, з ким зараз розмовляєш? Донобан, а саме так звали цього хлопчика, високо задер ніс, показуючи свій високий аристократичний титул. Ніколь вже чула це ім'я з розмов інших людей у місті. Повне його ім'я Донобан Стаум. Стаум - щось на кшталт наближеної до королівського двору родини. По суті, вони володіють найбільшою торговою гільдією в місті, а також їм належить більша частина комерційної нерухомості в північній частині міста. Його батько має титул герцога і є ледь не радником короля з торговельних справ. Якщо малюк вже зараз має таку вдачу, то йому буде складно в майбутньому або за межами міста. Попри те, що Йові не такі багаті, вони теж шановані аристократи міста. Мати Ретіни працює в адміністрації міста, а батько займається торговими справами вдома. До того ж, під час постійних воєн дім Йові славився своєю хоробрістю, їх навіть називали «спадкоємцями вовків». - Ти син жалюгідного герцога! Хочеш, щоб перед тобою вибачилася дочка Марії та Ріеля?!!! - все ж таки Ретіна переграє, але Ніколь не стала зупиняти її. - Зачекай, ти хочеш сказати, що вона та сама дівчинка?! - А чому б і ні? Ніколь подивилася на хлопця і посміхнулася. Її колір очей одразу видавав у ній доньку Героїв, оскільки вона була єдиною власницею такої рідкісної райдужки очей. Так, Марія і Ріель зараз звичайні люди, але їхній авторитет настільки великий, що навіть герцог не може висловити щось проти них. Це вважатиметься образою! - Ну, і чого ти мовчиш?! Хлопець застиг на місці. Що тут говорити! Дочка Героїв - це тобі не дурний аристократичний титул, які роздають королі. Ба більше, Ніколь і сама Герой, щоправда, в минулому житті, тож має право на повагу з боку дітей аристократів. - А ти знаєш, що сталося б, якби вона впала через тебе? - Але... але мені теж було боляче. - Тобі було боляче?! Схоже, що Ретіна занадто переграє. З іншого боку, їй вдалося змусити молодого аристократа залитися фарбою. В принципі, таке вже б влаштувало Ніколь, але її подруга не збиралася зупинятися. - Цікаво, чому ми маємо терпіти тут твою присутність. - Що ти сказала? - А що чув! Тобі ще років п'ять треба посидіти вдома, а вже тільки потім іти в академію! Такі суперечки завжди доставляють проблем. З одного боку, аристократичний дім, який може влаштувати невеличку кризу в королівській столиці, але за кілька місяців все повернеться в звичне русло. Ріель і Марія ж мають достатньо сили, щоб знищити невелику армію. Разом із Гадорусом і його авантюристом, магією Максвера і розумом Кортіни вони цілком можуть захопити будь-яку країну за кілька днів. Тому, якщо говорити про важливість Донобана і Ніколь, почуття дівчинки, зрозуміло, куди важливіші. Донобан, який спирається на авторитет своєї сім'ї, має розуміти такі моменти. Коли інша сторона краща за вас, ви маєте зробити все, щоб припинити конфлікт на самому початку. - Вибач, я був грубий із тобою. - хлопець низько вклонився. - Ні, все добре. - у відповідь йому Ніколь тільки посміхнулася. Ретіна була незадоволена його вибаченнями, але для Ніколь цього було достатньо. Коли все вщухло, Донобан глянув на Ніколь, відзначивши її миле волосся. - Ви такі чарівні! Це прекрасне волосся дивовижне! - Велике спасибі за комплімент! - Може, ми зможемо прогулятися після навчання? - Ні, в мене багато справ! «Я не збираюся зустрічатися з хлопцями!» Якщо стояти біля них, можуть виникнути нові проблеми. Тож Ніколь взяла за руки Ретіну та Мішель, щоб відійти в сторону, але план втечі закінчився невдачею. Галаслива компанія привернула увагу вчителя. Гадаю, не варто говорити про те, що цим учителем була Кортіна. - Ну скільки ж від вас проблем, дівчатка! - Ой, пані Кортіна! - Пані вчителько, ми... Кортіна схопила Ретіну і Ніколь за коміри і підтягнула до себе. Здається, що в дівчаток будуть проблеми. - Що ви тут знову влаштували?! - Я просто зробила кілька кроків назад і ненавмисно врізалася в цього хлопця, після чого він почав на мене кричати. - Чесне слово, пані Кортіна, все так і було. Кортіна була найрозумнішою з шести Героїв, тож, швидко проаналізувавши все, що сталося, вона подивилася на Ніколь. - Я справді не винна! - відповіла їй дівчинка. - Ох! Ти занадто добра, щоб давати відсіч таким людям. Просто будь, будь ласка, уважнішою. Увечері поговоримо ще вдома! Кортіна відпустила дівчаток, після чого допомогла їм поправити сорочки. - Добре, я постараюся більше не потрапляти в такі ситуації. - Добре! Ретіно, простеж за нею! - Буде виконано, пані вчителько! Кортіна пішла у своїх справах, а дівчата залишилися стояти біля входу в академію.
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!