Друге життя.

Спочатку була темрява, тільки густа темрява... а потім повільно з'явилося світло. Наче Рейд прокинувся після довгого сну, так йому здавалося.
Він розплющив очі, але світ виявився таким розмитим і спотвореним, що спочатку Рейд подумав, що він перебуває десь під водою. Ось тільки його кінцівки теж не слухалися, у них немає більше тієї сили, що була раніше.

Ні, не тільки кінцівки, але навіть шия! Він не міг повернути голову і вже тим паче піднятися.

З іншого боку, після таких ран він мав тривалий час пролежати без свідомості. Навіть якщо травми, несумісні з життям, якось вдасться зцілити, то це все одно принесе йому багато проблем у майбутньому.

З якоїсь причини священик із дитячого притулку вирішив перетворитися на джина. Він почав здійснювати обряд уже давно і навіть встиг зробити безліч жертвоприношень. У Рейда не було можливості зупинити його іншим способом, адже у нього за спиною було багато дітей, і якби він відступив, вони могли б постраждати.

У нього не було вибору, окрім як прийняти нерівний бій. Наказавши дітям тікати, він хотів залишитися з джином сам на сам, але ті не могли навіть поворухнутися від страху. Зрозумівши всю ситуацію, Рейд кинувся на свого супротивника, навіть не намагаючись якось затягнути бій, життя дітей було важливішим.

Рейд зміг убити джина, але рани, отримані під час бою, були смертельними. Йому було навіть важко дихати, а вже про те, щоб вижити, він навіть і не думав у той момент.

Якщо вірити тій дивній дівчині, що назвалася богом, то вона повернула його в цей світ, хоча раніше цього не робила.

"Що ж сталося?!"

- У-а-а-а-а-а?!

Його голос не перетворився на слова, хоча він чітко уявив, що хоче вимовити. Ось тільки, коли Рейд відкрив рот, він щось прокричав. Одразу хтось ткнув йому в обличчя чимось великим і м'яким, а рот наповнився приємним молоком.

Через кілька хвилин Рейд заснув.

Лише через кілька днів він зрозумів, що сталося насправді. Богиня не повернула його до життя, вона повернула його душу в нове тіло, точніше, він знову народився.

Якщо вірити всім словам богині, то реанімувати вмираючого неможливо, але вона не говорила, що неможливо відродити душу в абсолютно новому тілі. І тут Рейд зрозумів, що саме вона зробила...

- Доброго ранку, Ніколь. Ти сьогодні так рано прокинулася.

Коли зір повернувся до нього, то він упізнав обличчя жінки, що кілька разів на день приходила годувати його грудьми. Маленька дитина, що народилася у двох героїв, і назвали її Ніколь.

Якщо говорити прямо, то Рейд знову став дитиною, а його батьки Ріель і Марія, з якими він одного разу переміг великого злого дракона. Магія перенесення душі - це магія вищого рангу.

Вона володіє дуже тонким ефектом переселення душі з тіла в тіло, але навіть досвідченому королю ельфів не вдалося вивчити її так добре, щоб переселяти душі покійних людей у новонароджені тіла.

Іншими словами, навіть сама Марія не зможе здогадатися, що в тілі її дитини перебуває душа колишнього товариша. Якби вона тільки дізналася про це, то явно була б розлючена.

Марія була з тих дівчат, що вважали своє тіло неприступним, і ось так просто оголювати груди перед маленькою дитиною, знаючи, що в її тілі перебуває її старий товариш, вона б не змогла.

Одного разу Ріель, ще до того, як вони офіційно почали зустрічатися, побачив, як Марія купається в озері. За що тут же був покараний заклинанням "божественне засліплення", і потім три дні нічого не міг бачити.

- Гу-у-а-а-а!

Ніколь закричала і відмовилася від їжі. Тіло ще не розвинене, тож рухати шиєю неможливо. Крім того, м'яка шкіра і практично повна відсутність м'язів не дають змоги будь-яким чином рухатися, що приносить величезний дискомфорт.

- Гу-а-а-а, фі-ю-ю-ю-ю!

- О, ти знову не хочеш їсти? Ну, давай же хоча б трохи.

Рейду, навіть перебуваючи в тілі маленької дитини, було важко харчуватися одним молоком. Зараз би скуштувати шматок м'яса і запити його кухлем пива, але все, що пропонують п'ять разів на добу, це молоко.

Раптом двері в кімнату відчинилися, і в дверному отворі з'явився Ріель. Людина-герой! Його величезна фігура закриває практично весь дверний отвір. Він увійшов до кімнати і обійняв дружину, після чого подивився на своє дитя.

Марія поскаржилася, що дитина з самого ранку вже нічого не їсть, на що Ріель тільки посміхнувся і поцілував дружину в щоку.

- Доброго ранку, Ніколь, чому ти не хочеш їсти?

Ніколь заплющила очі й спробувала відвернутися, але не змогла.

- Чому ти дуєшся, тобі не подобається тато?

"Ага" - подумав Рейд.

- Пі-рью-ю. - відповіла маленька дівчинка.

Йому насправді не подобався Ріель. Його не зовсім можна назвати героєм, оскільки всю роботу за нього виконує святий меч.

Він сильний і міцний хлопець, сповнений добром і справедливістю, але іноді він не бачить меж. Щоправда, велика частина дівчат закохується саме в цю справедливість, а тому Ріель завжди був популярний.

Його сила в його мечі, але відібрати в нього святий меч, і він одразу стане звичайним майстром меча. Ні, його навички фехтування чудові, але говорити про те, що без своєї зброї він зможе бути таким же сильним, не варто.

Ріель в усьому світі втілювався як справжній герой, відданий світові та своїм ідеалам, але це грало з ним більше злий жарт, ніж давало привід йому пишатися.

Ріель вирушив у сад, щоб зайнятися фехтуванням, а Марія взяла доньку на руки і повільно почала прогулюватися з нею будинком.

У минулому житті Рейд був чудовим убивцею, він знав усі слабкі місця супротивника, завжди вбивав з першого удару, але йому погано давалося фехтування на мечах. Сила його магії теж була досить слабкою, але правильне використання її давало йому змогу перемагати навіть супротивників, які сильніші за себе.

Тепер же він успадкував гени Ріеля і Марі, але в нього залишилася його свідомість і душа.

Якщо він отримає здібності Ріель, то зможе стати справжнім мечником, яким мріяв стати давно. А якщо в нього будуть ще й такі ж сильні магічні здібності, як у матері, то він буде й хорошим магом.

Магічний мечник... ось ким вирішив стати Рейд!

- Ум... тю-ю-ю...

- Ти така мила, Ніколь, особливо, коли не кусаєшся. - Марі провела рукою по щоці доньки, трохи полоскотавши її. - Хочеш побачити меч свого батька?

"Я його й так тисячу разів бачив!" - подумав про себе Рейд, але замість цього, напружуючи всі свої м'язи, він зміг посміхнутися.