Ще один подарунок від богині.

Фінія дивилася на куплену хустку і насолоджувалася подарунком. Ніколь же розглядала кинджал - прекрасну зброю від злих богів. Що ще від них очікувати!

Ніколь засунула руки в кишені на кофті й одразу відчула, як її правої руки щось торкнулося. Вона дістала предмет із кишені, який виявився простою каблучкою, до неї була прикріплена маленька записка: «Тобі це стане в пригоді».

Білл взяв каблучку з рук Ніколь і подивився на неї:

- Теж магічний предмет, але я вже бачив такі каблучки.

- І що воно робить?

- Хах, гаразд. Налий собі ще чаю, я гляну.

Білл проробив із перснем все те саме, що кілька хвилин тому зробив і з кинджалом.

- Це перстень галюцинації, він дає змогу викликати масові галюцинації у всіх навколо. Точніше, просто приховує твою особистість.

Дивний подарунок, і він явно опинився в кишені Ніколь невипадково. Підчерк на записці був знайомим, і дівчинка вже здогадалася, хто саме зробив їй подарунок.

- Каблучка - сильний артефакт, але й сам метал цінний. Ціна... мінімум одна платинова монета.

- ПЛАТИНОВА?!

Одна платинова монета дорівнює сотні золотих монет, одна золота монета - сотні срібних. Зрозуміло, є предмети й дорожчі, але й ця сума лякає.

- Так. Сам кинджал теж недешевий, думаю, близько п'ятдесяти золотих.

- П'ятдесят золотих монет?!

Одна платинова і п'ятдесят золотих або просто сто п'ятдесят золотих монет. Цієї суми достатньо, щоб сім'я з п'яти осіб жила цілий рік, не відмовляючи собі в хороших продуктах і свіжому м'ясі.

Тому Фінія і була здивована так сильно. Здається, що Ніколь могла огребти нових проблем, якщо про це дізнається Кортіна.

Ціна катани, безумовно, рідкісного й дорогого меча - двадцять золотих. Батько купив його на відкладені із заробітної плати гроші, що не віддавав дружині.

- Отже, як щодо того, щоб продати мені ці предмети? Я готовий розрахуватися з тобою просто зараз. Хоч ти і дитина, я готовий укласти угоду.

Білл говорив серйозним тоном. Для будь-якого торговця купівля рідкісних артефактів - можливість непогано заробити. Щоправда, самій Ніколь вони потрібні куди більше, ніж гроші.

Ніколь все ще слабка, і додаткова сила вібрації кинджала під час поєдинків буде для неї чудовою підмогою в битві з сильнішими супротивниками.

Та й сама каблучка... Зрозуміло, подарунок богиня зробила не просто так. Тепер Ніколь не потрібно буде ховатися за шарфом, коли є такий простий спосіб.

До того ж, що подумає про неї Кортіна, якщо вона продасть кинджал, «подарований батьком».

- Це подарунок батька, і я не можу продати його без дозволу.

- Ну, зрозуміло, що дівчинка в твоєму віці не може володіти такою цінною зброєю.

- І справді не можу...

Ніколь часто забуває, що їй лише сім років, і дитина її віку не повинна володіти артефактами вартістю в кілька місячних зарплат звичайної людини.

Або може? Ніколь же дочка Героїв, та ще й під опікою відразу всіх п'ятьох, щоправда, Білл не знає про це.

- Я можу поговорити з твоїм батьком?

- Це складно, тата тут немає!

- Батько Ніколь проживає далеко на півночі, вам туди не дістатися.

Фінія різко дала зрозуміти, що кинджал не продається. Північне королівство розташоване надто далеко, щоб через один кинджал і кільце вирушати через увесь континент. Тим більше, Ріель і Марія - Герої, гроші їх не цікавлять.

Щоправда, вони кілька разів на тиждень переміщуються в Раум, щоб відвідати доньку, але Ніколь вирішила про це промовчати.

- Дякую за оцінку, нам час іти!

- Впевнені? Чай все ще залишився.

- Ні, дякую. Нам пора!

Ніколь зрозуміла, що їй немає потреби затримуватися у торговця. Він зробив свою роботу і отримав оплату, а продаж кинджала від початку не входив у плани Ніколь. До того ж, на цьому відпочинку вони перебувають приховано, і розповідати про те, що Білл підвозив Героїню Кортіну, не хотілося.

- Тоді, можете взяти чай із собою. В мене є порожня пляшка.

Білл перелив чай у велику пляшку і передав її Ніколь. Буде чудовий сувенір для Мішель і Ретіни. Ось вона, уважність торговців.

- Спасибі велике!

- Нема за що, тепер я знатиму, що в Раумі є не тільки чудові товари, а й прекрасні дівчата.

- Ох, що ви!

Почервоніла Фінія вийшла з кімнати торговця разом із задумливою Ніколь.

Зараз дівчинка думала про походження кинджала. Коли на континенті часто відбувалися невеликі конфлікти між країнами, невеликі торгові пости й військові форти зазнавали нападу. Під завалами залишалися не тільки люди, а й цінні артефакти, зброя і навіть гори золота.

Багато шукачів скарбів рилися в зруйнованих містах, і іноді їхня робота з лишком окупалася одним знайденим артефактом. Білл мав рацію, ціна кинджала - п'ятдесят монет, але що, якщо він коштує ще більше?

З цим кинджалом і кільцем бойова міць Ніколь тільки посилиться. Тепер вона зможе наносити ще страшніші рани своїм супротивникам, а перстень дозволить приховувати їй своє обличчя без додаткових речей.

Фінія та Ніколь повільно йшли в бік будинку, насолоджуючись великим місяцем, що освітлював вулиці міста.

- Дякую за гроші, Фіні.

- Нема за що, в мене все одно немає можливості їх витрачати.

- Я обов'язково поверну, щойно буду вдома.

Це прості стосунки, але в такі моменти Ніколь починала замислюватися, що вона для Фінії дещо більше, ніж просто дитина, за якою вона має стежити.

- Я просто не брала з собою гроші. Полювання приносить мені невеликий, але стабільний дохід.

- Ви вже навчилися так добре полювати?

- Так, а гроші тобі ще знадобляться.

Фінія - ельф, а вони живуть довго. Навіть Ніколь і Кортіна встигнуть померти, а Фінія все ще буде молодою і красивою, обзавівшись тільки великим досвідом і кількома шрамами на тілі.

Час не щадить нікого, навіть Герої коли-небудь помруть. Зараз Ніколь не хотіла думати про це...