Джао Дзяньґвей розповів Дзі Ханю жорстоку правду.
— Це була просто випадково вигадана нісенітниця, – сказав він, вагаючись. — Насправді між ним і героями-близнюками нічого не відбувається.
Дзі Хань був явно розчарований.
— Дзінь-сьон – воїн з честю. Звичайно, він ніколи б не зробив нічого подібного.
Зітхнувши, Дзі Хань був змушений змінити тему:
— Ти впевнений, що хочеш бути моїм помічником?
Джао Дзяньґвей кивнув.
— Охоронці ходять поруч, тому тебе легко захистити.
Дзі Хань вважав себе великим мужнім чоловіком, що володіє мечем на три чи, а тому не потребує нічиєї охорони – і все ж, почувши ці слова, він не тільки не образився, а навпаки, був цілком щасливий. Він не втримався від усмішки.
— Тоді мені доведеться тебе образити, Джао Дася.
Джао Дзяньґвей похитав головою.
— Бути помічником – не так вже й погано.
Він подумав про те, що з дитинства в секті не виконував жодної грубої роботи. Він не вмів готувати, але міг робити інші речі – рубати дрова та підмітати підлогу – які він добре знав. Бути дріб'язковим обслуговуючим персоналом для нього, безумовно, не було б складно.
— Коли нікого немає, не треба бути надто обережним, але при людях...
— Я знаю. При людях ти – мій Дзяоджу.
У його словах не було ніякого дивного підтексту, але почувши цю занадто двозначну фразу, Дзі Хань все одно трохи зніяковів. Він швидко відвів погляд.
— Я попрошу старшу служницю доглянути за тобою.
Джао Дзяньґвей кивнув.
— Добре.
Він підсвідомо подивився на старшу служницю. Але перш ніж встиг сказати їй хоч слово нагадування, її погляд змусив проковтнути їх назад.
Раптом він зрозумів, під яким тиском опинився Дзі Хань, коли він вдавав із себе обманщика.
Тепер, коли старша служниця була головною, дюжина служниць і їхні дюжина пар очей гнівно дивилися на нього, і в їхніх поглядах було написано з великої літери «мерзенна, безсердечна людина».
Він сковтнув.
Між ним і старшою служницею виникло непорозуміння. Заради того, щоб мати у своєму майбутньому дорогу до виживання в секті Демонів, він повинен піти і прояснити їй ситуацію.
Далі
Розділ 99
Перший день роботи Джао Дзяньґвея не був надто напруженим. Дзі Хань, звісно, не став би йому наказувати. Він просто трохи постояв з боку, а коли стало пізно, Дзі Хань наказав йому повернутися і відпочити. Але замість цього він побіг до кімнати старшої служниці і постукав у її двері. Вона вийшла з книжкою в руках. Побачивши, що на вулиці стоїть Джао Дзяньґвей, дівчина одразу сховала книгу за спину. — Джао Дася. – Її вираз був надзвичайно крижаним. — Що трапилося? — Мені здається, між нами виникло непорозуміння. Те, що я сказав сьогодні, зовсім не мало того значення, про яке ти подумала, – відверто пояснив він. Вона насупилася, дивлячись на нього, і вирішила, що краще померти, ніж здатися. — Більше ніяких розмов! Я не дозволю тобі більше кривдити Дзяоджу! — … Він просто повинен розповісти їй про свої наміри перебування у секті відповідно до фактів. — Спочатку я справді вчинив неправильно, але тепер… ти знаєш, що Ханьї знову планує вбити Дзі Ханя? Старша служниця була явно налякана. — Не знала. — Я прийшов, щоб захистити його. Він вірив, що за умови його щирого ставлення, вона неодмінно зрозуміє його турботу про Дзі Ханя, оскільки вона завжди була розсудливою людиною. Як і очікувалося, її ставлення трохи пом'якшилося. — Але... навіщо ти взагалі його обманював? Ось воно. Фатальне питання життя і смерті нарешті запитано. — Ти повинна розуміти, що праведні і демонічні заклиначі протистоять одне одному. Я воїн праведного шляху, тому до зустрічі з ним у мене, природно, було упередження, що він погана людина. Мені довірили проникнути у вашу секту, і я зробив багато речей, які не повинен був робити, але тепер я визнаю свої помилки. Я ніколи більше не буду робити нічого подібного. — Як я можу тобі вірити, коли все дійшло до такого? — Дзі Хань тепер мій найкращий друг в житті і смерті! Я ще не встиг його захистити, тож як я можу його скривдити? Таке формулювання здавалося дещо туманним, але він все ще не прояснив свої стосунки з Дзі Ханєм. Загалом, було б нерозумно сміливо стверджувати, що вони пара; якби Дзі Хань почув це, він міг би просто вбити його на місці. Він думав, що цього пояснення буде не достатньо, щоб переконати її, але, всупереч очікуванням, після того, як вона почула його слова, її вираз обличчя раптово змінився. — Так це правда! Я знала, що ви з Дзяоджу справді закохані, Джао Дася! — …Хах? У розпалі емоцій старша служниця змахнула рукою і з її рукава випала крихітна книжка, яку вона щойно читала, впавши до ніг Джао Дзяньґвея. Він підсвідомо подивився вниз і побачив слова, написані на напівприхованій обкладинці. Драматична розповідь про фехтувальника номер один… Спритна служниця відправила книгу у політ ногою, але вона вдарилася об стіну і розгорнулася саме настільки, щоб дати йому змогу добре розгледіти слова, які до того були приховані. …і лідера секти Демонів. Прекрасна історія кохання, яку просто необхідно розповісти. — … — … — …Джао Дася! Я можу пояснити!
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!