Дзі Хань наказав старшій служниці залишитися на вулиці, поки затягнув Джао Дзяньґвея і Вей Ці до кімнати.

 

Він був у доброму гуморі, ходив бадьорою ходою і навіть взявся наливати їм чай. Вей Ці був шокований такою послугою; Джао Дзяньґвей теж відчув деяке здивування.

 

— Я якраз думав написати тобі, і ось ти тут, – сказав Дзі Хань. Він трохи стримав усмішку, а потім почав говорити про справи з Джао Дзяньґвеєм.

 

Вбивці Ханьї досі були замкнені у в'язниці секти Демонів. Попередні допити Вень  нічого не дали, і після повернення Дзі Ханя слідство перейшло до Вей Ці. Катування секти Демонів були жорстокими; мало хто міг витримати таку жорстокість, і Ши Ґе та Сю Дзін'їн не були винятком.

 

Вони швидко зізналися в тому, що знали, але, на жаль, у Ханьї завжди був однолінійний зв'язок. Вони лише брали гроші та виконували завдання, ніколи не отримуючи забагато інформації. Особистість їхнього закулісного роботодавця, ймовірно, була відома лише керівнику організації Ханьї.

 

Однак у всьому Дзянху нікому не була відома особа цього лідера.

 

Джао Дзяньґвей, все ще приховуючи той факт, що Менджу хотів, щоб він стабілізував становище Дзі Ханя, повідомив йому про решту їхніх припущень, зосереджено зморщивши брови. 

 

— Якщо це дійсно так, вони точно нападуть знову.

 

Дзі Хань кивнув. 

 

— Я знаю.

 

— Ти будеш у небезпеці.

 

— Я вже готовий зустріти атаку.

 

Він дійсно повністю підготувався. За ці дні до секти Демонів додалося багато патрульних, а троє наставників Ханьї залишалися ув'язненими. Він не турбувався про те, що йому загрожує небезпека.

 

Однак після того, як він це сказав, він помітив, що Джао Дзяньґвей не виглядав таким щасливим, і він не міг не насупитися.

 

— Що з тобою?

 

— Я не впевнений.

 

Дзі Хань кліпнув.

 

— Я хочу бути поруч з тобою.

 

— …