Аудієнція у Короля

Розділ 161. Аудієнція у Короля
 

Наступні три дні Аліса провела, перевіряючи кілька речей.
Тепер, коли вона знала про маленькі згустки мани, схожі на самоцвіти, всередині її мозку та мозку Ітана, Аліса почала перевіряти інших людей на наявність таких же згустків. Аліса хотіла дізнатися, що Система зробила з цими згустками мани. Якщо вона зрозуміє, як і чому Система їх створила, то, можливо, зможе з'ясувати, що робити з маною Аліси в її мозку.
Для цього Аліса спочатку попросила Сесілію дозволити їй дослідити мозок Сесілії, оскільки Аліса вважала, що це гарне місце для початку.
Однак, просканувавши мозок Сесілії і перевіривши наявність крихітного різнокольорового камінчика мани, Аліса зрозуміла, що у Сесілії його немає. Його не було в тілі Сесілії — або, принаймні, якщо він і був, Аліса не змогла його знайти. Можливо, він був настільки малий, що Аліса просто не могла його побачити, не підсилюючи свої відчуття. Але в будь-якому випадку, Аліса не мала можливості перевірити мана-самоцвіт Сесілії.
Побачивши, що у Сесілії немає камінця мани, Аліса замислилася. У неї закралася підозра, що вона знає, чому у неї є самоцвіт, а у Сесілії немає, але щоб переконатися, вона запитала Сесілію, на якому рівні знаходиться її найвищий клас.
Сесілія зараз була на 63 рівні [Чарівника], що випередило її клас [Торговець]. Аліса підозрювала, що мана-самоцвіт є лише у людей вище 75 рівня.
Щоб зібрати більше даних, Аліса попросила Ітана про допомогу. Ітан покликав кількох [Охоронців], [Солдатів] та інших різноманітних професій, і дозволив Алісі підтвердити дві речі.
По-перше, наскільки вона могла судити, у всіх, хто був нижче 80-го рівня, в мозку взагалі не було самоцвіту мани. Здавалося, що замість того, щоб з'явитися на 75-му рівні, важливим був 80-й рівень. Це також пояснювало, чому Аліса ніколи не помічала його раніше — ймовірно, він з'явився лише після того, як Аліса об'єднала два бонуси у свій перший бонус 3-го рівня.
По-друге, Аліса підтвердила, що кожен, хто був на 80-му рівні або вище, мав маленький камінчик мани в мозку, незалежно від того, що він робив зі своїми бонусами. Якщо вони об'єднували два бонуси 2-го рівня в бонус 3-го рівня, то отримували самоцвіт мани. Якщо вони просто взяли ще один новий бонус на 80-му рівні або створили ще один бонус 2-го рівня, вони також отримали камінь мани у своєму мозку — хоча він був набагато меншим.
Іншими словами, те, як людина поводилася зі своїми бонусами, дуже сильно впливало на розмір камінця мани. Це змусило Алісу схилитися до теорії, що люди нижче 80 рівня все ще мали камінці мани, просто вони були недостатньо великими, щоб спостерігати за ними. Аліса сподівалася, що коли вона досягне 85 рівня в [Досліднику Магії], вона зможе краще перевірити менші мана-конструкції, щоб підтвердити цю теорію, але з цим доведеться почекати.
Оскільки Аліса спостерігала за цими камінцями мани, вона також підтвердила, що кожен, хто досяг 80-го рівня до краху Системи, мав купу «особистої» мани, застряглої у своєму камінці мани. Оллі [Перукар] мав невелику кількість мани Оллі у своєму камені мани [Командир] Марта мала велику кількість мани Марти у своєму камені мани. І так далі.
Це підтвердило попередні підозри Аліси. Система добре знала про проблеми, які створюють такі речі, як мана Аліси, і мана-самоцвіти були створені, щоб вирішувати ці проблеми. Кожен, хто сформував свій перший бонус 80-го рівня до краху Системи, не мав жодних проблем з маною свого типу.
Очевидно, що що б не робила Система, цього ще не сталося, коли Аліса досягла 80-го рівня. Коли Аліса запитала Церкву Системи та Ітана, чи має хтось ще подібні проблеми, обидві організації почали пошуки. Знадобився деякий час, щоб знайти когось, хто досяг 80-го рівня після колапсу, але через день пошуків було знайдено двох.
Як і вона, вони мали помірну кількість «особистісної» мани, що застрягла в їхньому мозку, і скаржилися на незначну корозію особистості. Більше ні в кого не було такої кількості особистої мани в голові, як в Аліси — здавалося, що вона мала аномально велику кількість мани Аліси, з якою не могла впоратися. Але всі вони страждали від однієї і тієї ж проблеми.
Аліса ще не знала, як її розв'язати, але їй було цікаво дізнатися, чи може її мана фільтрації якимось чином запхати ману Аліси в її голові в її мана-самоцвіт.
На жаль, на цьому дослідження Аліси зупинилися. Попри те, що {Аналіз безпеки} показав, що можна спробувати, після деяких експериментів експеримент ні до чого не привів. Мана Аліси не могла просто випадково потрапити всередину її мана-самоцвіту.
Аліса ще не зовсім розуміла, що їй потрібно робити, щоб впоратися з маною Аліси у своєму тілі. На щастя, основним класом Аліси був [Дослідник Магії], і Аліса відчувала, що цей клас ідеально підходить для вирішення проблеми. З іншим бонусом 3-го рівня вона, сподіваємось, знайде краще рішення для мани Аліси.
Таким чином, Аліса вирішила поки що відкласти дослідження камінців мани. У неї ще не було бонусів, необхідних для їх детального вивчення.
Натомість вона підготувалася до аудієнції у [Короля]. З допомогою Ітана вона повернула свого вчителя з [Етикету], а також велику кількість книг з [Етикету]. Після трьох днів зубріння Аліса значно покращила свої навички з етикету.
Завдяки Тренуванням ви покращили навичку!
Етикет: 22 -> 28
Після днів досліджень і зубріння настав час зустрітися з [Королем].
Аліса увійшла у двері палацу разом з Ітаном, намагаючись виглядати впевнено.
Хоча частина мозку Аліси знала, що їй нема чого боятися цієї зустрічі, інша її частина не могла не хвилюватися, що вона може все зіпсувати. Зустріч з [Королем] Ілльварії здавалася набагато страшнішою, ніж чаювання, на яке Ітан привів її місяць тому.
По коридорах, якими проходила Аліса, було розкидано велику кількість [Охоронців], що дуже контрастувало з тим, як виглядав палац лише місяць тому. Коли Аліса та Ітан відвідали друге чаювання [Принцеси], окрім залів, що охороняли артефакт, палацом лише зрідка блукав патруль [Охорони]. Тепер же здавалося, що [Охоронці] були прикрасою палацу, а не картинами та іншими творами мистецтва...
Ітан швидко провів її через кілька коридорів і дверних прорізів, поки вони не натрапили на набагато більшу кімнату. Всередині Аліса побачила старшого чоловіка, який сидів на троні, а збоку від нього сиділа жінка. Сама тронна зала була вкрита гобеленом райдужної мани — виглядало так, ніби Аліса потрапила в павутиння. Аліса не могла не відчути, що немає місця, де [Король] був би сильнішим, ніж у його тронній залі, якщо всі ці бонуси були від [Короля]. Хоча вона не була цілком впевнена, що робила більшість з них, і скільки їх було накладено один на одного, [Король], ймовірно, був тут у безпеці...
Чоловікові, що сидів на троні, було близько сорока років. Аліса пригадала, що хронологічно [Королю] мало бути близько сорока років — те, що він виглядав менш ніж на десять років молодшим за свій хронологічний вік, було дещо дивним. Аліса вже досягла того віку, коли вона старіла набагато повільніше, а тут був хтось, кому зменшення швидкості старіння майже не допомогло.
Вона підрахувала, що [Король] був приблизно на 55-му рівні, що було трохи вище середнього, але не особливо винятково для монарха. Оскільки більшість успадкованих престолів, як правило, діставалися дітям з найкращим рівнем порівняно з їхнім віком, Алісі було цікаво, як саме нинішній [Король] отримав трон. Невже у нього не було братів і сестер, з якими він міг би змагатися, або вони були ще менш видатними, ніж нинішній [Король]? Рівень цього чоловіка був непоганим, але він, звичайно, не вражав.
Аліса вирішила, що це не її справа, і звернула увагу на жінку, яка сиділа на меншому троні в кімнаті.
З першого погляду Аліса подумала, що ця жінка може бути [Королевою] — але придивившись уважніше, виявилося, що вона схожа на [Короля]. Крім того, вона виглядала занадто молодою, щоб бути [Королевою], оскільки [Королева] була приблизно того ж віку, що й [Король]. Жінці було близько двадцяти років.
Аліса порилася у своїй пам'яті й через кілька хвилин пригадала, як Ітан згадував, що перша [Принцеса] була дуже прихильною до [Короля], і, ймовірно, стане наступним монархом. Вона також згадала, як Ітан припускав, що перша [Принцеса] могла бути вищого рівня, ніж нинішній [Король].
Побіжний погляд дозволив Алісі підтвердити, що ця жінка була абсолютно вищого рівня, ніж [Король]. Вона була приблизно 60-го рівня. Алісу вразила дивна думка, що, попри те, що вона народилася раніше другої [Принцеси], перша [Принцеса] насправді виглядала молодшою за другу [Принцесу].
Перша [Принцеса] носила довгу сукню, яка, ймовірно, давала їй близько тридцяти очок [Харизми] і двадцяти [Інтелекту]. Вона подивилася на Алісу та Ітана чітким, виваженим поглядом, а потім злегка нахилила голову в бік Ітана. Король, що цікаво, зробив те саме, хоча за мить Ітан вклонився королю набагато глибше.
Мозок Аліси сам запустився, коли вона згадала про належний етикет поводження з ілльварськими монархами. Вона зробила шанобливий реверанс, який король підтвердив кивком, перш ніж вона повернулася у свою початкову позу.
— Безсмертний Ітан бачить вашу величність, — сказав Ітан.
— Учениця Аліса бачить вашу величність, — сказала Аліса.
З формальностями покінчено, [Король] посміхнувся Ітану з натягнутою посмішкою.
— Безсмертний Ітане. Минуло багато часу з тих пір, як Ми востаннє бачили вас, — сказав [Король]. — Я хотів би, щоб ми знову зустрілися за кращих обставин, але, як ви знаєте, нинішній стан королівства — це... щось.
— Нинішні проблеми справді досить складні, ваша величносте, — насупившись, відповів Ітан. — Нові проблеми з'являються направо і наліво, і щосекунди здається, що з'являється ще десять нових.
Король скривився. — Ми чули, що ви і ваша учениця доклали руку до того, щоб прибрати хоча б частину цього безладу?
Ітан сумно посміхнувся. — Переважно моя учениця. Її навички надзвичайно добре підходять для того, щоб допомогти нам зрозуміти проблему. Вона зробила багато роботи, щоб утримати ситуацію від повного колапсу.
Король подивився на Алісу більш схвальним поглядом, і Принцеса наслідувала його приклад. Через кілька хвилин [Король] привітно посміхнувся до Аліси.
— Ми багато чули про вас, леді Алісо. Останнім часом ви багато чого досягли.
Аліса намагалася не зніяковіти, киваючи головою.
— Так, останнім часом я була досить активною, — сказала вона, коли стало зрозуміло, що [Король] очікує на її відповідь. — Є багато речей, які я відчуваю, що змушена вирішувати, тому що це в моїх силах, і я не хочу, щоб люди страждали, — сказала Аліса.
Король подивився на Алісу більш допитливим поглядом. — Невже? Я не бачу брехні, але я здивований, що це одна з речей, які вас мотивують. Гадаю, що легкі рівні, які приходять після вирішення такої кризи, не мають до цього жодного відношення?
Аліса почервоніла.
— Я б зробила це в будь-якому випадку, але мені, безумовно, приємніше працювати за винагороду, — сказала вона. Щось у тому, як [Король] розмовляв з нею, здалося їй дивним. Вона очікувала, що він буде більш... формальним. Можливо, владним. Натомість здавалося, що він намагається вивести її з рівноваги.
Перш ніж Аліса змогла зосередитися на цій думці, король перейшов до іншої теми.
— Я також чув, що на вас напала Емілія близько тижня тому?
Аліса здригнулася. — Так, ваша величність. Коли ми пливли на кораблі назад з Сайри, Безсмертна Емілія напала на нас.
Король насупився. — Отже, Сігмусі дійсно послали Безсмертного за потенційним Ілльварським Безсмертним, — його насупленість поглибилася, і на мить [Король], здавалося, загубився у своїх думках. Аліса побачила, як на його обличчі з'явилося занепокоєння, а також розчарування.
Принцеса торкнулася плеча Короля, і він відірвався від своїх думок. Він повернувся до Аліси, і його погляд став трохи уважнішим, ніж раніше.
— Це, мабуть, було страшно — зустріти ворожого Безсмертного, коли ви ще так далеко від Безсмертя. Ми сподіваємося, що ви не отримали серйозних травм під час бою?
— Це було... щось інше, — сказала Аліса. — Я побачила незрозумілі мені бонуси, коли мене кидали на полі бою, де я б ніколи не вижила сама. Не можу сказати, що це досвід, який я прагну повторити. Було багато речей, з якими я не знаю, як би я впоралася, якби була сама. Безсмертні мають воістину абсурдні здібності, коли вони йдуть напролом.
Король кивнув, не відриваючи очей від Аліси ні на мить. У Аліси було дивне відчуття, ніби на неї дивиться холодна, непохитна залізна брила, перш ніж [Принцеса] знову торкнулася плеча [Короля].
Цього разу Аліса побачила, як між ними промайнув проблиск райдужної мани, який, як вона припустила, був чимось на кшталт... можливо, бонусом для передачі повідомлень? Вона з цікавістю вивчила проблиск райдужної мани, але він зник, перш ніж Аліса змогла його добре роздивитися. Слова [Короля] відволікли Алісу, перш ніж вона змогла продовжити роздуми про іскру райдужної мани.
За мить [Король] подивився на Алісу ще цікавішим поглядом.
— Нам цікаво, Алісо. Що ви думаєте про цю кризу? Очевидно, що ви знаєте про неї досить багато. Яка першопричина всього цього? Що ми повинні зробити з вашими твердженнями, що божество, якому поклоняється більшість ілльварців... несправне?
Аліса ковтнула. Вона відчула певну вагу цього питання, якої раніше не відчувала. Вона на мить замислилася, чи був монарх Ілльварії релігійним. Кілька членів Церкви Системи не дуже добре сприйняли заяви Аліси про Систему, хоча більшість з них були готові відкласти релігійні догми у сторону перед обличчям кризи, що назрівала. Аліса також не поділилася всіма своїми думками з цього приводу, наприклад, своєю вірою в те, що Система не є ні розумною, ні чуттєвою.
Якщо [Король] дуже релігійний, це може бути трохи складніше, ніж вона очікувала.
— Ну... я хотіла би вказати на вирішальні докази того, що Система здебільшого не функціонує. Останнім часом було багато випадків, коли Система не працювала належним чином... наприклад, діти отримували свої екрани статусу занадто рано, класова мана людей змушувала їх діяти так, що це суперечило їхній особистості, а вибір бонусів не мав жодного тексту..., — Аліса почала, нервово дивлячись на [Короля].
Король повільно кивав, коли Аліса більш детально описувала кожен тип інцидентів. Всупереч побоюванням Аліси, він не накинувся на неї і не перечив їй, просто дозволив їй розповісти про всі дивацтва, з якими вона зіткнулася з плином часу. Нарешті, король повернувся до Ітана.
— Що ви думаєте про її твердження і думки, Ітане?
— Принаймні поки що, я б сказав, що вона, очевидно, з'ясувала багато цінної інформації про розпад Системи. Мало того, моя учениця знайшла способи протидіяти деяким проблемам, пов'язаним з розпадом Системи. Я впевнений, що ви вже знаєте про лінію постачання, встановлену між Метселом і Сайрою, і про те, наскільки важливими є зачаровані матеріали та чари розроблені Алісою.
Король навіть посміхнувся, хоча Аліса ледве могла це помітити.
— Ви думаєте, що в королівстві є хтось кращий за Алісу, щоб впоратися з усім цим?
— Не думаю. Я можу з упевненістю сказати, що Аліса найкраще впорається з цією кризою в Ілльварії, і, можливо, найкраще у світі впорається з наслідками розпаду Системи, — Ітан також ледь помітно посміхався, хоча Аліса не могла зрозуміти чому.
Король знову задумливо подивився на Алісу, і цього разу Аліса помітила легкий блиск в його очах.
— Тоді, можливо, ми повинні перейти до справжньої причини, чому ми покликали вас сюди, леді Аліса.