Озирнувшись навколо, Квін знайшов поблизу зламаний шматок меха. Це була довга металева форма, схожа на жердину, але він не знав, для якої частини меха вона використовувалася.
Він підняв її й подивився вдалину. Він ретельно прицілився в іншого знищеного меха, далеко попереду і збоку від входу.
Використовуючи всю свою силу, він кинув шматок металу на велику відстань. Це був дивовижний подвиг і виглядав майже надлюдським, звичайно, Квін зміг це зробити лише тому, що мав надлюдську силу порівняно з іншими.
Шматок металу приземлився точно туди, куди він цілився, з гучним брязкотом впавши на меха. Щур, почувши шум, миттєво побіг у напрямку звуку.
"Це мій шанс."
Квін, використовуючи всю силу своїх ніг, рвонув до входу. Він нарешті дістався до куполоподібної будівлі.
Вхід був схожий на коридор, оточений стінами з обох боків, а трохи далі - двоє сталевих дверей.
Він спробував відчинити сталеві двері, але безуспішно. Він помітив, що двері не пошкоджені, як і решта будівлі, а це означає, що, швидше за все, вони зроблені з того ж матеріалу. Оглядаючи двері в пошуках хоч чогось, він помітив ще один пристрій для введення коду доступу.
Він миттєво кинувся вперед, приклав руку до пристрою та використав свій навик огляду.
"Сподіваюся, це спрацює, не підведи мене, системо."
[ Пристрій для введення коду доступу, пов'язаний з двома сталевими дверима. Комбінація: 33346253778 ]
Однак, саме тоді, коли Квін вводив код у машину, повернулися Кігтещури. Помітивши його, звірі верескнули й покликали ще двох своїх друзів. Тепер їх було четверо.
Почувши звук звірів за спиною, його руки почали тремтіти.
"Ну ж бо... Ну ж бо!"
*Піп*
"Чорт, я, мабуть, ввів неправильне число!"
Нерви взяли над ним гору, і він втратив концентрацію. Він знову використав свій навик перевірки, переконавшись, що має правильний код. Він знову почав вводити числа, коли раптом відчув, як щось вчепилося йому в ногу.
[ 9/50 HP ]
Подивившись униз, він побачив одного з Щурів, а інші троє були недалеко позаду. Тоді Квін з усієї сили вдарив кулаком по Щуру, розтрощивши його череп на шматки. Щур був змушений відпустити, але все ще не був мертвий.
Інші троє були вже надто близько, і в нього більше не було часу на введення коду.
"Миттєвий крок".
Тоді Квін раптово опинився позаду них, але все ще занадто близько до чотирьох Щурів. Миттєвий-крок мав відстань максимум п'ять метрів.
Щури розвернулися і всі побігли на нього.
"У мене немає вибору!" Він простягнув долоню і вистрілив. "Кров’яний струмінь".
З його руки вирвався дробовиковий струмінь крові, який відкинув усіх чотирьох Щурів, убивши вже пораненого.
[ 4/50 HP]
[ 100 досвіду ]
Потім він кинувся до одного зі Щурів на землі, склав обидві руки разом і вдарив ними по голові іншого Щура, убивши другого.
[ 100 досвіду ]
Тепер двоє інших Щурів отямилися і знову швидко накинулися на Квіна. Від відчаю він махнув руками та активував свій кров'яний удар, хоча цього разу кров'яні удари були сильними та вбили кожного з одного удару.
[ 100 досвіду]
[ 100 досвіду ]
[ 850/25600 досвіду ]
[ 2/50 HP ]
Часу лишалося критично мало, тож Квін навіть не став діставати кристали звірів, був ще й страх, що можуть прийти інші звірі. Цього разу він підійшов до дверей, правильно ввів код і, зайшовши, зачинив двері за собою, переконавшись, що вони замкнені.
Він опинився в місці, схожому на приймальню, щось на зразок їдальні з кількома сидіннями та стійкою попереду. У порівнянні з усім містом, вона була в чудовому стані. Фактично, це виглядало зовсім іншим місцем.
Там було два коридори, один вів ліворуч, а інший праворуч, на обох було написано «навчальний центр».
Зі здоров'ям на нулі, у нього лишалося менше двох годин, щоб знайти портал. Він увійшов до головного тренувального залу. Це була велика кімната з кількома сидіннями на трибунах. Це нагадало Квіну гру, бо виглядало схоже. Все було білого кольору і мало сучасний, порожній вигляд.
Але коли Квін вдивлявся в порожнє поле в центрі, він бачив лише розчарування. Арена внизу була абсолютно порожня. Там не було жоднісінької речі, навіть жодного шматка металу, не кажучи вже про портал.
Квін з розпачу впав на коліна. Він відчував, що це був його останній шанс. У нього не було часу ходити містом у пошуках іншої кімнати з порталом.
Але він ще не здався. Він підвівся з землі і шукав по всьому тренувальному центру. Він шукав у кімнатах підготовки, офісах, спортзалі і навіть повернувся до приймальні.
Але нічого, він не міг нічого знайти. Тепер він лежав на підлозі в центрі арени. Дивлячись на стелю.
[1/50 HP]
Біль у животі був надто сильним, його зір затуманювався, і він більше не міг нормально думати чи рухатися.
"Отже, ось як закінчується моє життя, агов." сказав Квін, "Мамо, тату, чому ви покинули мене самого, чому ви дали мені цю книгу. Я думав, коли отримаю цю книгу, можливо, я зможу щось змінити, але, мабуть, ні."
І ось, остання година минула.
[ 0/50 HP ]
[ HP досягло 0 через Голод ]
[ Трансформація зараз почнеться ]
