(POV хлопець гг)

Я був дуже щасливий, коли ми нарешті з'їхалися.

Причина, чому ми вирішили спати в різних кімнатах, полягала в тому, що я хвилювався через наш різний графік роботи, через який я міг порушувати його спокій, бо рано встаю. Крім того, ми однаково жили поруч, і коли ми виходили, ми бачили кімнату один одного, також у нас обох були двоспальні ліжка, на яких досить зручно щось робити.

Думаючи про це зараз, я розумію, що тоді був занадто наївним.

Він просто полюбляє мене дражнити, але після цього, безтурботно засинає.

З огляду на це, спати в окремих кімнатах було дійсно мудрим рішенням.

Хто ж зможе витримати такі знущання!?