Норман стояв біля басейну, розмірковуючи, чи залишиться русалонька в кімнаті для русалок і не вийде.

Він збирався піти до кімнати русалок, коли побачив, як з проходу, мов блакитне світло, випливла русалонька.

Ань Цзінь підплив до середини басейну, сплив нагору і виринув.

Він відкинув волосся з очей і глянув на Нормана.

Норман на мить заціпенів. Він ніколи не звертав уваги на його зовнішність, і раптом помітив, що русал був дуже гарним.

Лише коли пролунала неземна пісня, Норман отямився і захопився співом.

Весела та яскрава музика з легким відтінком пустотливості, яка змушує почуватися легше.

Норман відчув, як разом із співом до його духовного моря хлинула рясна духовна сила.

Після того, як Ань Цзінь закінчив співати, побачивши захоплений вираз обличчя Нормана, його очі заплющилися.

Не те, щоб на ньому стояв фільтр, він справді тепер чудово співає!

Норман з неприхованим подивом дивився на русалоньку.

Він має точну оцінку духовної сили. Пісня, яку русалонька співав вдень, може відновити 10% його духовної сили.

Але щойно пісня відновила 20% його духовної сили.

Погляд його упав на усміхнене обличчя русалоньки, і він не міг не замислитися, чи може це бути пов'язано з його настроєм?

Охоронець біля дверей отямився від співу і виявив, що його духовна сила зовсім не збільшилася. Від розчарування він не міг не здивуватися.

Що сказано на сайті, швидше за все, правда! Русалонька передала 100% своєї духовної сили Його Величності!

Всі четверо миттєво перетворилися на лимонних есенцій одночасно.[1]

Норман підійшов до краю басейну, присів навпочіпки і помахав русалоньці: "Підпливай сюди."

Ань Цзінь підплив, поклав руку на бортик басейну і підняв голову.

Наступної миті він відчув, як його ніжно погладили по маківці. Він підвів очі і зустрівся з лагідним поглядом Нормана.

Норман: "Дякую, Аню, це чудова пісня."

Русалонька співала йому тричі за один день.

Якщо це розійдеться, то обов'язково спричинить фурор.

В Інтернеті безліч повідомлень про те, "як вмовити русалок співати". Навіть ті, хто має найкращі стосунки з русалками, можуть чути пісні двічі на тиждень, і їм заздрять незліченні люди.

Норман чудово розумів, що русалоньку не треба вмовляти співати.

Перший раз русалонька співала, тому що хвилювалася за нього, а наступні два рази - все на знак подяки.

Він просто купив кілька іграшок і побудував басейн.

Він виявив, що після того, як русалонька заспіває пісню, якщо він зробить щось для нього, він заспіває йому знову.

Вихований і розумний, він мені справді подобається.

Ань Цзінь не вміє справлятися із ситуацією, коли йому дякують і хвалять, і сором'язливо відвернув голову.

Замислилася на мить, потім знову потерся об долоню Нормана і видав тихий звук.

Ні, він просто хотів віддячити стільки, скільки міг.

Голос був тихий і ніжний, і в Норманових вухах він лунав, нібито кокетливий.

Норман продовжував гладити русалоньку по волоссю, спостерігаючи за його виразом обличчя.

Впевнившись, що русалоньці не дискомфортно через спів і передачу йому духовної сили, Норман полегшено зітхнув.

Тої ночі Ань Цзінь спав просто неба в басейні. Прозора вода басейну світилася блакитним світлом під сяйвом зірок. Він опустився на дно басейну і швидко заснув.

Він спав дуже добре, а коли прокинувся вранці, саме з'явилася сяюча зірка, і світло було м'яким.

Він трохи поплавав на спині по воді, насолоджуючись ранковим краєвидом, а потім поплив назад до своєї кімнати, щоб привести себе до ладу.

Незабаром після цього Норман взяв сніданок і зайшов до кімнати русалки.

Ань Цзінь подивився на той самий "різноманітний" сніданок, таємно радіючи, що тепер він русалка, і смак трохи змінився, інакше, як би він не був смачний, їсти його було б нудно.

Норман все одно серйозно представився: "Ань Ань, я твій господар Норман."

Ань Цзінь усміхнувся Норману, даючи йому зрозуміти, що русалонька його пам'ятає.

Норман не затримався довго. Після того, як показався перед русалонькою, він покинув віллу і поїхав до військового штабу.

Ань Цзінь увімкнув відео та вивчав мову, снідаючи. Дві години по тому він пішов до заднього саду.

Яскраве світло було таким сильним, що неприємно діяло на шкіру, тому він вибрав місце з тінню в кутку.

Він лежав на краю басейну, рухаючи хвостом, милуючись листям і квітами, заспокоюючи очі.

Навколо було тихо, його сприйняття стало гострішим, і раптом він глянув у бік стіни заднього двору.

Він відчув, що там стоять четверо людей, ймовірно, охоронці вілли, яких він бачив, коли з'явився звір Хару.

Але до цього він не помічав охоронців. Після того, як його здібність підвищилася, він зміг їх відчути.

Зрозумівши, що ті люди не рухаються, він перевів увагу на квіти і дерева.

Спостерігаючи якийсь час, коли він озирнувся, то побачив біля берега басейну чорне насіння.

Він уважно оглянув дерева і квіти в саду і зупинився на дереві з листям, схожим на пальму.

Він простягнув руку і підняв насіння, здогадуючись, що насіння було збито під час будівництва басейну та пересадки дерев.

Дивлячись на домішки в насінні, він задумався.

Вода не має домішок, а дерево має домішки. Чи тому, що насіння має домішки на початку росту?

Він подумав про це і активував свою здатність видаляти домішки з насіння.

Озирнувся і вибрав вільний простір між двома квітами, де хотів посадити насіння.

Він двома руками сперся об бортик басейну і зібрався вилізти, потім згадав щось і повернувся у воду.

Після того, як його здібність підвищилася, він ще не тренувався.

Після того, як здібність підвищується, потрібно тренувати вміння керувати цією здатністю.

Після того, як сила контролю досягне точки вільної волі, за наявності кристалічного ядра її можна буде покращити.

Ань Цзінь зосередився, керував водою в басейні, перед ним пролетів водяний дракон, а потім за допомогою уяви перетворився на водяну стрілу.

Ань Цзінь простягнув руку і торкнувся стріли, його рука пройшла прямо крізь стрілу, утворену водою, і не відчула болю.

Він закусив нижню губу, незадоволений.

Серйозно подумавши, він зосередився і сфокусувався на водяній стрілі. Водяна стріла почала обертатися, і швидкість ставала все більшою, поки він не зміг її чітко бачити.

Ань Цзінь глянув на обраний вільний простір, і водяна стріла блискавично встромилася в землю, з вістрям як центром, земля утворила отвір розміром з миску, і ґрунт розбризкався навколо.

Наступної миті водяна стріла перетворилася на воду і зволожила ґрунт.

Ань Цзінь піднявся і глянув туди, яма була не великою, але досить глибокою.

Він знову запустив здатність, навколо ґрунту утворилася порожня водяна кулька, і ґрунт був загорнутий у цю кульку.

Ань Цзінь керував водяною кулею, щоб вона впала в яму і трохи заповнила її.

Він повторив кілька разів, і коли глибина ями стала підходящою, він загорнув насіння водяними кулями, перемістив їх у яму, керував вологою землею і закопав насіння.

На мить задумавшись, він використав свою здатність видалити частину води з ями, хвилюючись, що насіння втопить водою.

Посадивши насіння, Ань Цзінь був у гарному настрої, коли згадав, як він садив квіти з дідусем-садівником.

Він виляв хвостом, відточуючи атакуючу водяну сили.

Одна водяна стріла, дві водяні стріли, після стабілізації додав ще одну.

Він спробував кілька разів, якщо він хотів, щоб водяні стріли мали атакуючу силу, йому потрібно було рухатися на високій швидкості, і в цьому випадку він міг керувати лише трьома водяними стрілами.

Він був дуже задоволений результатом. Первинний водний екстрасенс на базі не міг зробити це на його рівні.

Він зосередився на тренуваннях, доки водяну стрілу можна було контролювати за бажанням, а потім зупинився.

Він відчув втому, його дух був тьмяним, а духовна сила майже вичерпалася.

Він розслаблено поплавав на воді, заплющив очі, щоб відчути природу, і заспокоївся. Швидкість відновлення духовної сили збільшилася.

Ань Цзінь був дуже задоволений, а коли він був щасливий, його духовна сила відновлювалася швидше.

Вдень Ань Цзінь все одно навчався дві години, перш ніж піти в сад, щоб потренуватися здібностями під час гри.

Під час перерви він поплавав на воді і подивився на небо, і раптом подумав про сцену психічного бунту Нормана.

Потім згадав пісню, яку він співав у надзвичайній ситуації.

Він розуміє, що не завжди є час думати.

Потрібно опанувати пісню, щоб впоратися з надзвичайними ситуаціями!

Його ніжне личко стало серйозним, і в голові промайнули всі пісні, які він міг співати.

По одному він відкидав незнайомі, неповні пісні, занадто складні та неправильні почуття. Зрештою, довго вагався і обрав дитинство.

Вії Ань Цзіня трохи тремтіли, дихання було трохи поверхневим, і він трохи нервував.

Спочатку над ним сміялися за те, що він співав цю пісню.

Він співав дуже серйозно, але для інших у ньому не було жодних злетів і падінь, ніби він читав слова, а не співав.

Пізніше він повернувся додому і тихо записав це, дізнався, що сказали його однокласники, і довго сумував.

Після того, як дідусь-садівник дізнався, він знову заспівав йому цю пісню, майже жодна нота не була правильною.

Потім він вивчив цю пісню з дідусем-садівником. Він все ще пам'ятає, як дідусь-садівник торкався його голови і казав, що сподівається, що у Сяо Цзіня[2] буде безпечне дитинство.

Подумавши про це, Ань Цзінь зробив вдих, потім усміхнувся і почав співати.

Музика лилася бадьоро, і блакитні водні енергетичні частинки піднялися і полетіли в усі сторони.

Більшість енергетичних частинок полетіли до духовного моря чотирьох охоронців, які стояли на варті на задньому дворі.

Очі всіх чотирьох одночасно розширилися, їхні обличчя були схвильовані.

Один з них негайно надіслав повідомлення капітану.

Капітан другої команди, Їлуо, піднявся з місця перед моніторингом: "Перевірте стан роботи енергетичного ізоляційного кожуха."

"Доповідаю, капітане, щит працює нормально."

Їлуо: "Будьте обережні, особливо в небі."

"Так!"

Їлуо обернувся і вийшов, його звичайний розмірений крок був набагато швидшим, ніж зазвичай.

Один черговий у кімнаті моніторингу швидко закричав: "Капітане, я хочу попросити відпустку!"

Він почув! Русалонька співає! Він хоче піти!

"Відпустка не дозволена." - Без вагань відмовив Їлуо, швидко вийшов і підійшов до задніх дверей.

Охорона з чотирьох осіб, доктор Хонард та ще двоє бездіяльних капітанів - усі прибули.

Вуха притиснуті до стіни, виглядають захопленими та схвильованими.

Їлуо нахмурився: "Всі станьте струнко!"

Швидко, усі члени **** виструнчилися.[3]

Хонард не ворухнувся, притулився вухом до стіни і прошепотів: "Чого ти нервуєш? Палац порожній, крім цієї вілли та вілли, де живуть охоронці. Я не боюся, що нас побачать."

Побачивши, що збирається сказати Їлуо, він сердито глянув: "Замовкни."

Їлуо мовчав якийсь момент, потім мовчки став біля стіни.

Решта людей побачили це і швидко повернулися на свої місця.

Тільки чотири охоронці стояли на варті, усі вони зберігали струнку поставу.

Ань Цзінь співав, його голос ставав усе тихішим і тихішим, і збентежено глянув у бік задніх дверей.

Він відчував, що там збирається все більше людей.

Невже вони не можуть його слухати?

Він негайно зупинився.

Подумавши про неприємний спів у минулому, не знаючи цього, він подумав у своєму погляді.

У нього немає магнітофона. Щоб дізнатися, чи звучить він добре чи ні, найпряміший спосіб - спостерігати за реакцією аудиторії.

Чоловіки на задньому дворі якраз підходять для його експерименту!

Якщо вони прийшли сюди, тому що почули пісню, вони послухають її деякий час і знайдуть її неприємною, і вони обов'язково підуть! Якщо звучить добре, то залишиться й надалі.

Чим більше Ань Цзінь про це думав, тим більше йому здавалося, що це має сенс. Вважаючи, що він не знає їх і більше не соромиться, він знову заспівав.

Перш ніж пісня закінчилася, він відчув, що на задньому дворі стало більше людей, а коли він заспівав удруге, людей стало ще більше.

Він був сповнений впевненості і, схоже, співав добре!

Вночі, коли Норман повернувся, як тільки він увійшов до кімнати русалоньки, його знову схопила русалонька і заспівала пісню.

Норман погладив русалоньку по волоссю: "Добре, дякую, Ань Ань."

Він не був таким спокійним багато років, і його дух сповнений сил.

Ань Цзінь переконався, що йому сподобалося, і весело замахав хвостом.

Більше не хвилюватиметься про спів знову.

Побачивши його щасливий вираз обличчя, Норман подумав, що русалочці він справді подобається.

Він трохи порозмірковував і вирішив, що його план можна здійснити.

Норман нахилився, підняв русалочку, пішов до басейну на задньому дворі й опустив її туди.

Ань Цзінь поплив у воді, подивився на Нормана і зашарівся.

Норман акуратно зняв сорочку і штани, залишившись лише в плавках, демонструючи свою ідеальну фігуру.

Він стрибнув у басейн і підплив до русалоньки.

Здається, русалонька налякалася і попливла геть, повернувшись до нього спиною.

Норман подумав, чи він щойно засмутив русалочку?


[1] Перетворитися на лимонні есенції - ідіома, що означає - заздрити комусь.

[2] Cяо - в Китаї ця приставка використовується старшими до молодших, буквально це звучить як маленький/маленька або молодший/молодша.

[3] **** - думаю це назва ордена чи військової частини. Анлейт не надав пояснень, спробую пошукати оригінал, й якщо що виправлю такі моменти.