Я ж блять не гей.

Знизу багатоквартирного будинку, Шень Фан'юй, відправивши повідомлення, сховав телефон у кишеню. Він був увесь в поту, адже щойно закінчив ранкову пробіжку.

Сівши за кермо, він попрямував до лікарні, де прийняв душ і переодягнувся у білий халат. Коли він сів у своєму кабінеті, було лише сьома ранку.

Минулої ночі йому наснився кошмар, і коли він знову заснув, йому приснився ще один сон. Хоча цього разу він не прокинувся наляканим, він не міг пригадати, що було уві сні, коли прокинувся. Але він смутно здогадувався, що йому снився Дзян Сюй, і зміст сну був дещо двозначним.

Це усвідомлення змусило його ледь не підвестися, коли він побачив Дзян Сюя, щойно прокинувшись.

Швидко прийнявши холодний душ, він не став чекати, поки прокинеться Дзян Сюй, одягнув спортивний одяг і вийшов з дому, щоб купити сніданок і відремонтувати телефон. Потім, щоб Дзян Сюй не помітив, він поспішно покинув квартиру, збираючись пробігти кілька кіл навколо житлового комплексу.

Шень Фан'юй припустив, що в нього, ймовірно, останнім часом накопичилося занадто багато емоцій, тому вирішив за допомогою спорту позбутися своїх дивних поривів. Проте, сидячи в кабінеті, він все ще не міг зосередитися на роботі.

Він відчував, що з деякими його функціями, можливо, щось не так.

Він не міг збагнути, навіть якщо Дзян Сюй був його першим сексуальним партнером і справді пробудив у нього певні бажання, але ж він доросла людина, і не повинен мати такого сильного прив'язання, щоб збуджуватися від одного погляду на Дзян Сюй.

За роки практики він бачив незліченну кількість тіл: старих, молодих, чоловіків, жінок, живих і мертвих. Проте він завжди тверезо мислив і раніше з подібним ніколи не стикався.

Чим же відрізнявся Дзян Сюй?

Хоча зовнішність Дзян Сюй була приємною, а та родимка й справді мала щось обворожливе, Шень Фан'юй був гетеросексуалом. Навіть якби Дзян Сюй був небесним посланцем, він мав би стримувати свої бажання і не піддаватися спокусі.

Зрозумівши це, вираз обличчя Шень Фан'юя раптом трохи скам'янів, у його голові безладно виникло питання, над яким він ніколи не замислювався за всі прожиті роки.

Я ж блять не гей.

Ця думка була настільки приголомшливою, що перевернула уявлення Шень Фан'юй про своє минуле, і він з жахом намагався згадати своїх сусідів по кімнаті, які бігали голими по гуртожитку під час його навчання. Однак він ніколи не відчував до них жодної спокуси, тому твердо і байдуже написав великими літерами слово "помилковий діагноз" на діагнозі, який щойно поставив собі сам.

Хибний діагноз, помилка, це точно помилка.

Дзян Сюй і його сусіди по кімнаті не повинні відрізнятися від інших, за винятком того, що вони переїхали з кімнати на шістьох до кімнати на двох, що збільшило площу на душу населення.

Уникаючи Дзян Сюй, він ніби й справді відчував себе злодієм.

Не вірить Шень Фан'юй, що Дзян Сюй зможе чарувати його вічно. Невже він зможе зачарувати його на все життя? Колись його тіло прокинеться, як і мозок, і навіть якщо Дзян Сюй — перевтілення сирени, він стане Одіссеєм.

На жаль, Дзян Сюй не знав про підліткові почуття Шень Фан'юй, які запізнилися більш ніж на десять років. Він прийшов в офіс і навіть не привітався з Шень Фан'юй. Незабаром його викликав телефонний дзвінок з патологоанатомічного відділення.

"Лікар Дзян, ця Жвань С'юфан же ваша пацієнтка, чи не так?"

Дзян Сюй забрав звіт про результати аналізів з патологоанатомічного відділення. Після того, як того дня охоронці забрали Ма Хао, Дзян Сюй замовив ще кілька аналізів для Жвань С'юфан. Він відчув, що стан Жвань С'юфан під час консультації був не таким простим. Звичайно, скринінгове обстеження шийки матки у відділенні патології ще більше підтвердило його судження -

Висока підозра на плоскоклітинний рак[1].

Він швидко повернувся до акушерсько-гінекологічного відділення і відчинив двері кабінету номер три: "Шао Ле, — Дзян Сюй простягнув Шао Ле звіт про аналізи, — зателефонуй їй і скажи, щоб вона поспішала до лікарні, я хочу зробити біопсію шийки матки. Пізніше я також дам вам контрольний список для кольпоскопії[2]."

"Гаразд, лікар Дзян.", — Шао Ле взяла звіт про результати аналізів і раптом згадала, що це пацієнтка, яку вона бачила вчора, хоча остаточних результатів аналізів ще не було, а для точної оцінки тяжкості стану знадобиться біопсія шийки матки, щоб класифікувати й визначити стадію захворювання, вона все одно тихо зітхнула.

На відміну від учорашнього дня, коли він так стримано ставився до обстеження своєї дружини, Ма Хао увірвався до кабінету одразу після її телефонного дзвінка: "Лікарю Шао!" — його очі були червоними, а руки тремтіли, напевно, він хотів щось сказати, але, пам'ятаючи, що нещодавно ледь не вдарив лікаря, який стояв перед ним, він довго не знав, що сказати.

Поряд з ним, Жвань С'юфан вже давно ридала, і на якийсь час в третьому офісі запанував гамір.

Шао Ле не хотіла мати справу з Ма Хао, вона передала Жвань С'юфан бланк з результатами аналізів, виписаний Дзян Сюєм, і заспокоїла: "Спочатку пройди обстеження на визначення типу, не хвилюйся."

Як тільки пролунала ця фраза, Жвань С'юфан заплакала ще сильніше. Такий вид смутку і щастя часто можна було побачити в лікарні Дзіхва при медичному університеті, і хоча Шао Ле бачила це багато разів, вона все одно щоразу трохи засмучувалася.

Не дочекавшись результатів обстеження, Дзян Сюй першим отримав з патологічного відділення результати додаткових обстежень: "Терміново госпіталізуйте пацієнтку, — сказав він, опустивши вії й глянувши на результати обстеження, і запитав Шао Ле по телефону: - Ще є вільні місця?"

"Один з них відкрився сьогодні вранці — Шао Ле сказав, — але пацієнт не в доброму гуморі й зараз не слухає мене."

Вона намагалася заспокоїти Жвань С'юфан, але її смуток аж ніяк не вщухав, вже привернувши увагу багатьох глядачів. Вона так хвилювалася, що ось-ось спалахне гнівом.

"Лікар Дзян, — вийшла медсестра з операційної й побачила, що Дзян Сюй розмовляє по телефону, і закликала: — Анестезію для наступної операції введено, вам терміново потрібно йти."

"Добре, — відповів Дзян Сюй, — я зроблю це якомога швидше."

Повернувшись до телефону, він сказав Шао Ле: "Ти зможеш заспокоїти його?"

"Я... — Шао Ле трохи замовкла, вона хотіла попросити допомоги у Дзян Сюя, але щойно чула, що він дуже зайнятий, тому похитала головою і сказала: — Нічого, вчителю Дзян."

"Спочатку владнайте її госпіталізацію, — сказав Дзян Сюй, — ввечері я піду з вами, щоб пояснити ситуацію пацієнту."

Лікар Дзян дуже зайнятий, тому, за винятком складних випадків, прийняття хворих, пояснення їм діагнозу та обговорення плану операції, включаючи передопераційну бесіду, виконують Шао Ле та інші.

Хоча у Жвань С'юфан також захворіла на рак, її випадок є найлегшим, і зазвичай хірурги не витрачають час на те, щоб водити студентів на такі справи.

У складні моменти немає нічого зворушливішого, ніж слова наставника: "Не хвилюйся, ми разом знайдемо рішення."

Шао Ле, стиснувши мікрофон, раптом відчув, як його ніс щипає. А на тому кінці дроту Дзян вже рішуче кинув трубку.

Шао Ле поклав слухавку на стаціонарний телефон, глибоко вдихнув і розвернувся, щоб знову піти до Жвань С'юфан.

.....

На ліжку була розстелена свіжа біле простирадло, важкий запах дезінфектанту наповнював палату. Коли Ма Хао допоміг Жвань С'юфан лягти на ліжко, обидва, завдяки поясненням і підтримці Шао Ле, вже трохи відійшли від шоку після отримання жахливої звістки.

У палаті, крім її ліжка, було ще два зайнятих. На ліжку ліворуч нікого не було, лише тумбочка була заставлена різними речами. На ліжку праворуч сиділа жінка в червоній квітчастій футболці, під'єднана до крапельниці. Вона махала великим віялом і, звертаючись до нової пацієнтки, запитала: "Що трапилося, меймей[3]? Чому в тебе такі червоні очі?"

Жвань С'юфан протерла очі рукавом і відповіла: "Лікар сказав... у мене рак."

"Це рання чи пізня стадія?" — запитала дадз'є[4], на ім'я Цай.

"Це рання стадія, дадз'є Цай.", — Юй Сан якраз зайшов з коридору і, почувши цю розмову, відповів дадз'є Цай.

"Лікарю Юй, — дадз'є Цай з усмішкою привіталася з Юй Саном і протягнула йому мандарин, — з'їжте мандаринку, мій чоловік сьогодні привіз з рідного села, самі виростили, дуже солодкі."

Юй Сан звичним рухом натиснув на дозатор антисептика біля ліжка, протер руки й з усмішкою сказав дадз'є Цай: "Ви така турботлива, — махнув рукою і ввічливо відмовився, — мені ще потрібно піти в сусідню палату до пацієнта, зараз немає часу поїсти, — сказав він і мимохідь поцікавився у дадз'є Цай як вона себе почуває: — Як ви себе почуваєте сьогодні? Чи немає ніяких незручностей?"

Дадз'є Цай похитала головою і сказала: "Зі мною все гаразд."

"З усіх наших пацієнтів у вас найкращий настрій.", — усміхнувшись, похвалила її Юй Сань і, повернувши голову, поцікавилася станом Жвань С'юфан, що лежала на сусідньому ліжку.

Він був особистим лікарем Жвань С'юфан, тобто тим, хто найчастіше робив обхід і найбільше спілкувався з пацієнтами.

Після того, як Шао Ле оформила виписку, вона одразу ж доповіла йому.

Він приблизно підтвердив процес госпіталізації та оплату послуг, і, подивившись на звіт про обстеження, сказав Жвань С'юфан: "Тож поки що влаштуйтесь тут, якщо щось буде турбувати, звертайтесь до медсестри."

Бачачи, що він збирається йти, дадз'є Цай знову підняла пакет апельсинів і запропонувала: "Лікар Юй, якщо у вас зараз немає часу, візьміть це в кабінет, там лише кілька апельсинів, я чула, що лікар Дзян теж їх любить."

Юй Сан глянув на поліетиленовий пакет. У прозорому пакеті було лише кілька жовтогарячих апельсинів, нічого більше. Він посміхнувся і взяв пакет: "Добре, я візьму їх лікарю Дзяну і скажу, що це від вас. Дякую вам заздалегідь від його імені."

Бачачи це, Ma Hao також взяв банан і простягнув його Юй Сан: "Лікар Юй, це тобі від мене."

Історія про те, як Ma Hao влаштував скандал, вже облетіла все акушерське відділення. Юй Сан байдуже глянув на нього, навіть не глянувши на банан, посміхнувся Жвань С'юфан і вийшов з палати.

Ма Хао трохи ніяково забрав руку і подивився на свою дружину.

Дадз'є Цай була прямолінійною і багатослівною жінкою. Коли Юй Сан пішов, вона знову продовжила розмову з Жвань С'юфан: "Рання стадія раку — це дрібниця, меймей. Ти не знаєш, три роки тому мені поставили діагноз раку шлунка, і я зробила операцію, видаливши половину шлунка."

"Я ходжу на обстеження раз на місяць протягом цих трьох років, боячись рецидиву. Несподівано, рак шлунка не рецидивував, але я захворіла на рак ендометрія[5], який, кажуть, на стадії гірше, ніж рак шлунка."

Вона ляснула по стегні й сказала: "Я просто приречена на муки, але ж я все ще жива, правда ж?"

"Ти тільки не дай цій пухлині тебе знищити, не лякай себе більше, ніж треба. У нашій палаті всі хворі на серйозні захворювання, хіба ти думаєш, що ти одна така? Вийди у коридор і подивися, скільки там людей без волосся? Це ті, хто пройшов хімієтерапія, і нічого, живуть далі."

Жінка, ніби всезнайка в палаті, показала рукою на порожнє ліжко біля Жвань С'юфан і сказала: "Дівчина поряд з тобою, їй лише трохи за двадцять, не така, як ми, пів тіла вже в землі, молода і красива, а тут кажуть, що у неї виноградне гроно зародилося, хіба не дивно? Добре, що кажуть, це доброякісна пухлина, її легше лікувати, ніж ту, що у нас, злоякісну."

Говорила вона голосно, чітко, одним духом, Жвань С'юфан аж очі витріщила: "То виходить, за вашими словами... моя хвороба теж не така вже й серйозна?"

"Розслабтеся, це лише незначна хвороба. Просто послухайте лікаря."

Вона розповіла: "У моєму рідному місті лікарі сказали, що моя хвороба невиліковна, і навіть не дозволили мені залишитися в лікарні. Вони сказали мені зібрати речі й поїхати додому, щоб чекати смерті. Я не повірила, тому приїхала до міста А і звернулася до лікаря Дзяна. Вивчивши результати моїх аналізів, лікар Дзян сказав, що може мене вилікувати, але це пов'язано з певними ризиками. Він попросив мене піти додому і подумати, чи хочу я робити операцію."

"Я вже тоді знала, що не помру, — жваво розповідала дадз'є Цай, забувши про віяло, — швидко лягла в лікарню, попросила Дзяна призначити мені операцію."

"Чоловік казав, що операція тривала дев'ять годин, лікар Дзян навіть не їв, поки не видалив пухлину з мого живота. Коли я опритомніла, то відчула неймовірну радість, подумавши: як же мені пощастило!"

"Після цього лікар Дзян переживав, що пухлина може знову з'явитися, і наполягав, щоб я регулярно ходила до лікарні на хімієтерапію та обстеження."

Вона показала на крапельницю і сказала: "Зараз це останній курс моєї хімієтерапії. Результати повторного обстеження чудові, і всі кажуть, що я, можливо, проживу ще 30-40 років. Якби я тоді не зустріла Дзяна, я б уже не знала, де лежу під купою жовтої землі."

Ма Хао хотів щось сказати, але стримався: "Але цей лікар Дзян... чоловік же, як він може лікувати по-жіночому?"

"Чоловік то й що? — сказала дадз'є Цай. — Неважливо, чоловік чи жінка, якщо він уміє лікувати, то хіба це не хороший лікар?" — Ма Хао явно засмутив дадз'є Цай своїми сумнівами щодо Дзяна: "Ти не знаєш, адже Дзян і Шень — це два найкращі лікарі в нашій лікарні, і обидва вони чоловіки."

Ця фраза змусила обличчя Ма Хао то червоніти, то бліднути. Він не вірив: "Ти кажеш, цей лікар Дзян такий талановитий? Може бути кращім за завідувачку Цвей?" — перед тим, як приїхати, він спеціально подивився: завідувачка акушерсько-гінекологічного відділення лікарні Дзяхва — жінка, на прізвище Цвей.

"Ось чого ти не знаєш! При виборі лікаря не варто сліпо довіряти завідувачам відділень", — сказала дадз'є Цай, постійний пацієнт лікарні Дзяхва, яка обожнювала плітки та товариські зустрічі, і, очевидно, була добре обізнана з внутрішніми справами відділення.

"Завідувачка Цвей, звичайно, талановита, особливо в молодості, інакше вона не стала б завідувачкою і не виховала б таку талановиту ученицю."

"Однак головна лікарка Цвей вже не молода, скоро на пенсію. Ті операції, які тривають по кілька годин, вона вже не витримає. Я принаймні чула, що зараз найскладніші операції роблять лікари Дзян і Шень, а головна лікарка Цвей хіба що поруч постоїть, сам рідко оперує."

"Не принижуй чоловіків-лікарів, — сказала Дадз'є Цай, — хіба ти не бачиш, що більшість хірургів — чоловіки? Це тому, що чоловіки сильніші під час операцій, вони можуть стояти годинами без тремтіння в ногах. Деякі жінки-лікарі просто не мають такої витривалості."

Дадз'є Цай презирливо скривилася і накинулася на Ма Хао, ніби лаяла його рідного сина: "Ти зараз зневажаєш лікаря Дзяна, а що як твоя дружина потрапить до кращого лікаря, ніж Дзян?"

Ма Хао збентежено почервонів. Переглянувшись з Жвань С'юфан, він обережно запитав: "А моя дружина може попросити лікаря Дзяна зробити їй операцію?"

Дадз'є Цай відчула до нього неприязнь за таку зміну настрою і, закотивши очі, холодно відповіла: "А я звідки знаю? Лікар Дзян дуже зайнятий."

Ма Хао пригадав, що саме Шао Ле сповістив їх про необхідність приїхати до лікарні й дав їм попереднє пояснення про стан пацієнта. Він подумав: "Невже саме Шао Ле збирається оперувати Жвань С'юфан? — він ніяково посміхнувся і передав банан дадз'є Цай, запитавши з посмішкою: — Як проходить операція Шао Ле?"

Дадз'є Цай закотила очі на Ма Хао, але все одно відповіла йому, можливо, через банан: "Я не знаю про Шао Ле."

Людина, яка зв'язалася з нею в той час, була ще одним учнем Дзян Сюй, тому Дадз'є Цай мало що знала про Шао Ле.

Ма Хао подивився на табличку на ліжку Жвана С'юфана і побачив, що головним лікарем був "Юй Сан": "А як щодо лікаря Юй?"

"Я вже питала лікаря Юя, він сказав, що його кваліфікації недостатньо, щоб робити операцію на злоякісній пухлині."

Вона згадала про ставлення Юй Сана: "Чим ти його образив? Лікар Юй такий добрий, завжди посміхається, а мені здалося, що він тебе не дуже любить."

Дадз'є Цай зазвичай любила пліткувати про сімейні справи. Її великі очі зовсім не тьмяніли з віком і хворобою, а навпаки, ставали ще більш пронизливими. Вона пильно дивилася на Ма Хао, який нічого не міг сказати, і її цікавість лише зростала.

Жвань С'юфан півдня прослухала їхню розмову. Їй і так було дуже неприємно через те, що Ма Хао влаштував сцену в лікарні, а коли вона повернулася додому, вони ще й посварилися. Вона ще й досі не охолола після сварки, коли їй раптом подзвонили з лікарні з поганою новиною.

Вона була в трансі, коли Ма Хао супроводжував її через процедури, щоб отримати звіт про обстеження. У неї не вистачало духу сперечатися з Ма Хао, але після того, як вона вислухала слова дадз'є Цай, її дух значно заспокоївся, а гнів знову розгорівся. Вона не могла стриматися, але подивилася на Ма Хао і сказала дадз'є Цай: "Мені дуже соромно за нього. Я прийшла до лікаря, а він увірвався і побив лікаря."

Як тільки вона це сказала, обличчя дадз'є Цай змінилося: "Ти той покидьок, який влаштував неприємності під час консультації лікар Дзяна?"

Вона чула про це вчора. У світі немає нічого таємного, і в лікарні немає пліток, про які б дадз'є Цай не знала. Вчора вона з гнівом сварилася з молодою дівчиною з сусіднього ліжка цілу годину, а сьогодні винуватець скандалу сів поруч з нею і їв банан, який вона йому дала.

Дадз'є Цай сердито відкусила останній шматок банана, кинула шкірку в смітник і пробурмотіла: "Я нічого не розумію, медичні навички лікаря Дзян бездоганні, чому ти постійно чіпляєшся до нього?"

Серце Ма Хао вже похитнулося, але під натиском дадз'є Цай він вперто твердив: "Він же чоловік, як він може оглядати мою дружину? Це огидно!"

"Я ж бачила, що це спеціаліст, тому й повісила, — сказала Жвань С'юфан, — лікарі ж лікують, а не гадають про всякі непристойність, як ти!"

"А якби справді мав брудні думки, хіба я б не помітила?" — заперечила Жвань С'юфан.

"Значить, твоїй дружині все одно, а ти, родич, тут галасуєш?" — з ще більшим невдоволенням пробурмотіла дадз'є Цай.

"Меймей, — звернулася вона до Жвань С'юфан, — я кажу неприємні речі, але це не на тебе спрямовано. Я розумію, ти людина розсудлива, але твій чоловік — справжній негідник. Люди на передовій ризикують життям, рятуючи інших, а він їм ззаду ножа в спину кидає! Це хіба по-людськи? Добре, що лікар Дзян не постраждав. Ти знаєш, скільки часу й коштів держава витрачає на те, щоб виростити одного лікаря?"

"Ох, це правда, — відповіла Жвань С'юфан, явно не збираючись ставати на бік Ма Хао. Вона з гнівом накинулася на нього разом з дадз'є Цай, — колись я ще іноді й терпіла його вибрики вдома, але тепер, коли я сама хвора, терпітиму ще менше! — і, тикнувши пальцем Ма Хао в ніс, додала: — Не те що Шао не хоче з тобою спілкуватися, я й сама не хочу!"

"Ти справді... – дадз'є Цай дивилася на Ма Хао з таким розчаруванням, ніби бачила безперспективного учня. Хоча й не хотіла багато говорити, все ж не втрималася і вилаяла його кілька разів. — Ти ще не знаєш, мабуть, але саме лікар Шень викликав поліцію того дня. Тепер ти посварився з двома найкращими лікарями в відділенні. А про свою дружину ти взагалі не думаєш?"

......

Через велику кількість операцій того дня, коли Дзян Сюй закінчив, вже майже стемніло. Вийшовши з операційної, він забрав у вахтера заздалегідь замовлений суп у вазоні, який вже трохи охолов.

Він щойно сів за своє робоче місце і зробив два ковтки, як раптом двері з гуркотом розчинились. "Бум!" — Дзян Сюй, не встигнувши розгледіти, побачив, як перед ним на коліна кинувся кремезний чоловік.

"Гм..." — Дзян Сюй захлинувся супом і поспішно підвівся, щоб допомогти чоловікові.

Він досі добре пам'ятає, як одного разу, коли вперше потрапив до лікарні на практику, побачив пацієнта, який стояв навколішки на підлозі й відмовлявся вставати, як би його не вмовляли. Його викладачеві нічого не залишалося, як опуститися на коліна разом з пацієнтом у кабінеті лікаря. Це викликало великий психологічний шок у Дзян Сюя, який щойно прийшов у цю галузь.

Не міг уявити, що таке з ним сталося!

"Хто це висловлює повагу? — Шень Фан'юй підійшов ззаду і обхопив чоловіка рукою за груди, перш ніж Дзян Сюй потягнувся до нього. М'язи його передпліччя напружилися, і він, потягнувши, підняв чоловіка вгору. Він впізнав чоловіка і вигукнув: — Це ви? Знав б я — не став б допомагати!" — і відпустив його.

Ма Хао: "......"

"Ма Хао? — вигукнув Дзян Сюй, — Що ти тут робиш?"

Несподівано піднятий на ноги Шень Фан'юєм, він не знав, чи то стояти, чи то сідати, щиро шкодуючи про свої вчорашні вчинки.

Він більше не був таким зухвалим і самовпевненим, як раніше. Очі його почервоніли, наче наповнені образою. Він потер обличчя, смикнув за поділ сорочки й з тяжкістю, наче кожне слово йому давалося з неймовірними зусиллями, промовив: "Лікар Дзян, я хотів би попросити вибачення за те, що сталося раніше."

Сказавши це, він опустив голову і пильно вдивлявся у свої шкарпетки, більше не промовляючи жодного слова. Нещодавно виголошені перед дружиною пишні слова зараз застрягли йому в горлі, він не міг вимовити жодного слова, а обличчя його було сповнене сорому.

"Чи є золото на землі? — Шень Фан'юй саркастично насміхався над Ма Хао. Він підійшов до Дзян Сюй, простягнув руку, доторкнувся кінчиками пальців до коробки з обідом і запитав: — Чому ти завжди п'єш суп останнім часом?"

Дзян Сюй відмахнувся рукою, і перш ніж він встиг сказати "Не твоя справа", Шень Фан'юй першим сказав: "Я прийшов перевірити, де фотографії зі сніданку?"

"Я не зняв це."

"Не вірю, — гучно розвів руки Шень Фан'юй, — дай телефон."

Дзян Сюй покосився на нього.

"Не даєш – візьму силою."

Дзян Сюй на мить замовк, а потім простягнув йому свій телефон. Шень Фан'юй взяв його і натиснув на фотоальбом, щоб переглянути його, сміючись при цьому: "Так легко дістати телефон лікар Дзяна, що можна не боятися витоку приватності."

Дзян Сюй подивився на Шень Фан'юй як на розумово відсталого: "Я ж не збираюся віддавати свій телефон кому попало."

Шень Фан'юй промовив багатозначне "ох": "Тож я такий особливий у твоєму серці."

Дзян Сюй більше не звертав на нього уваги, а Шень Фан'юй повернувся до телефону.

"Невже не сфотографував?"

В альбомі не було жодного фото сніданку.

"Гаразд, — сказав він, — тоді завтра я сам прослідкую, щоб ти їв."

Щоб показати, що його почуття до Дзян Сюй щирі, він вирішив щодня контролювати, чи снідає Дзян Сюй.

Дзян Сюй безмовно промовив: "Ти так любиш наглядати за іншими, йди краще влаштуйся охоронцем у тюрму."

"Спочатку сам вилікуй шлунок, — відповів Шень Фан'юй, піднімаючи його недопиту чашку супу, — він уже охолов, я віднесу його в кімнату відпочинку та підігрію. Ти пізніше їж."

"Зачекай..."

Шень Фан'юй подивився на Ма Хао, який наробив галасу: "О, ти все ще тут."

"Я......"

Це вже був третій раз, коли Ма Хао приходив до кабінету Дзян Сюй. Раніше, коли він приходив, Дзян Сюй завжди не було: то він був у операційній, то на нараді. Слухаючи розмову цих двох, Ма Хао, боячись, що Дзян Сюй знову зникне, раптом розговорився, не соромлячись і не бентежачись, поспішно перебив:

"Я прийшов, щоб попросити лікар Дзяна прооперувати мою дружину. Лікар Дзян, ви мусите врятувати мою дружину! Та лікарка Шао, вона жінка, а всі кажуть, що чоловіки-хірурги кращі за жінок. Раніше я не знав, що ви такий досвідчений. Будь ласка, зробіть мені послугу і прооперуйте мою дружину. Вона в мене єдина, і я дійсно не довіряю лікарці Шао оперувати її!"

Він подумав, що Шао Ле — лікар, який оперуватиме Жвань С'юфан, коли почув, що старша сестра Цай виключила Юй Сана.

У словах Ма Хао було занадто багато непорозумінь, і Дзян Сюй вже збирався висловитися, щоб пояснити, коли Шень Фан'юй заговорив першим: " З одного боку, ви хочете побити Дзян Сюя, але в той же час хочете, щоб він допоміг вам. Ви дійсно цікавий персонаж."

Він поставив чашку з супом і в його голосі з'явилося роздратування.

"Тобто, оглядати й лікувати вашу дружину не може чоловік, а складні операції не може робити жінка-лікар? Ви ж майстерно володієш мовою гендерної дискримінації на робочому місці."

Після цих слів обличчя Ма Хао одразу почервоніло, він запинався і намагався щось сказати: "Це була моя помилка, я не повинен ... не повинен ..."

Після того, як Ма Хао був затриманий охороною, причина його бунту в пологовому відділенні ширилась по всьому шпиталю. Шень Фан'юй також знав, що Ма Хао розлютився, бо вважав, що Дзян Сюй — чоловік, і не повинен оглядати жінок, думаючи, що він має недобрі наміри щодо його дружини.

Така дискримінація в пологовому відділенні не є рідкістю, і під час його та Дзян Сюя стажування вони зазнали багато презирливих поглядів. Проте, в більшості випадків, він міг зрозуміти, що пацієнти мають свої міркування, але Ма Хао був лише членом сім'ї пацієнта, який бунтував за згодою пацієнта, і робив це так зухвало, що Шень Фан'юй не міг стриматися і висловив йому декілька зневажливих слів.

Лише закінчивши говорити, він помітив, як Дзян Сюй смикає його за рукав і трохи хитає головою.

Вираз обличчя Шень Фан'юя ледь помітно змінився.

"Не хвилюйтеся, якщо ви будете сприяти лікуванню, я обов'язково прооперую вашу дружину, а якщо ви не впевнені, можете піти й запитати у директорки Цвей."

Дзян Сюй сказав Ма Хао: "Крім того, стадія пухлини пані Жвань є досить сприятливою. Трохи згодом я зайду до палати, щоб обговорити з вами хірургічну процедуру і, за можливості, призначити операцію якомога раніше."

На відміну від Шао Ле, який висловлював співчуття та не знав, як заспокоїти Жвань С'юфан, на обличчі Дзян Сюя не було емоцій. Його тон був діловим, але чомусь це вселило в Ма Хао трохи впевненості, ніби серце, що довго висіло в повітрі, нарешті трохи торкнулося землі.

Шень Фен'юй не був поінформований про стан здоров'я Жвань С'юфан. Почувши словосполучення "стадія раку", він кинув погляд на Дзян Сюя, лише згодом усвідомивши, чому той зупинив його.

Дружина Ма Хао отримала діагноз раку шийки матки. Здавалося, його горе було щирим. Біле офісне освітлення падало на його голову, і, можливо, це була ілюзія, але сивого волосся стало значно більше, ніж вчора.

Дзян Сюй відвів погляд від його голови: "Якщо немає невідкладних справ, поверніться до палати до вашої коханої. Зараз їй потрібна ваша підтримка."

Хоча слова Шень Фан'юя трохи потішили Дзян Сюй, не варто було підливати масла у вогонь.

"Отже, лікарю ...... — обережно запитав Ма Хао, — Як довго проживе моя дружина?"

"Прогноз хороший, якщо не буде рецидиву, то жодних відмінностей від здорової людини. — прокоментував Дзян Сюй: — Невелика операція."

Хоча діагноз "рання стадія раку шийки матки" може звучати лякаюче для пацієнта, Дзіхва щодня приймає безліч хворих, більшість з яких приїжджають з різних куточків країни з важкими та рідкісними захворюваннями. У порівнянні з ними, стан Жвань С'юфан дійсно можна назвати "невеликою операцією".

"Невже це правда?" — Ма Хао з сумнівом подивився на Дзян Сюя. Хоча він чув оптимістичну промову дадз'є Цай, все ж таки в його душі було тривожно. Звичайно, є такі пацієнти з раком, як дадз'є Цай, які виглядають повними життя, але багато хто також говорить, що рак невиліковний.

"Я чув, що рак не є невиліковною хворобою? Моя тітка на поверсі вище померла від раку, проживши лише три місяці після діагнозу." — сказав він, дедалі тихіше, ніби боячись проклясти життя своєї дружини.

"Прогноз залежить від стадії та типу раку. Вам пощастило, що ваша дружина вчасно звернулася за допомогою."

Під впливом телешоу багато людей ототожнюють рак з невиліковною хворобою і в реальному житті панічно бояться його. Проте насправді не всі види раку невиліковні, і чим раніше діагностується захворювання, тим вищі шанси на успішне лікування та виживання протягом п'яти років.

Хоча й певний елемент удачі присутній, у більшості випадків прогноз для ранніх випадків, таких як у Жвань С'юфан, є сприятливим.

"Тож ви... не будете тримати на мене образу? — запитав Ма Хао. — Ви ж добре прооперуєте мою дружину, правда?"

Дзян Сюй："......"

"Добре, — сказав Шень Фан'юй, — якщо ви не хочете, щоб він пам'ятав вашу образу, менше крутись перед ним. У лікаря Дзяна немає стільки часу, щоб тут з вами сперечатися."

З цими словами він, поєднуючи вмовляння з виштовхуванням, випроводив Ма Хао з кабінету. Двері тільки зачинились, як Ма Хао знову їх відчинив, вклонився Дзяну Сюю ​​всім тілом і урочисто промовив: "Лікар Дзян, мою дружину я довіряю тобі."

Почувши, що сьогодні він влаштував істерику в кабінеті лікаря, зізнався у своїх помилках перед дружиною, і інші пацієнти скаржилися на нього, Дзян Сюй ​​прослідкував за його зникаючою фігурою і знову повернув погляд до охололого супу.

Пізня любов завжди була джерелом жалю, але, на щастя, Жвань Суфан мала решту життя, щоб дочекатися, поки він загладить свою провину.

"Ти виглядаєш...... холодним і з тобою важко мати справу, — підійшов до нього Шень Фан'юй, — але я не очікував, що ти виявишся таким м'якосердим."

Дзян Сюй нічого не сказав.

"Попри м'якість серця, все одно доведеться сплатити штраф." — Шень Фан'юй ляснув перед Дзян Сюй жовтим аркушем паперу формату A4.

Дзян Сюй глянув на аркуш, і на його обличчі промайнув чорний слід.

"Щойно з адміністрації, пані Сяо Ґво попросила мене передати Дзяну штрафний талон, а також щиро запрошує вас подивитися на дошку оголошень."

На дошці оголошень гінекологічного відділення лікарні Дзіхва, афілійованої з Медичним університетом А, з дивовижною синхронністю, висіли два оголошення: з одного боку — Дзян Сюй, з іншого — Шень Фан'юй. Обидва уважно розглядали свої зображення.

Ліворуч — оголошення про критику Дзян Сюй за побиття учасників акції протесту біля лікарні, праворуч — подяка Шень Фан'юю за спокійну та законну реакцію на цю акцію.

Шень Фан'юй, тримаючи в руках білий аркуш з оголошенням, читав останній абзац: "Насильство не є виходом. Звертаюся до всіх колег, особливо до Дзян Сюй, з проханням брати за приклад Шень Фан'юй і активно вивчати його досвід правильного вирішення конфліктних ситуацій з протестувальниками біля лікарень."

Дзян Сюй кинув на нього зневажливий погляд, зірвав аркуш і показав те, що було під ним — штрафну квитанцію. Він чітко прочитав її зміст: "Шень Фан'юй оштрафований на 200 юанів за псування громадського майна."

Почувши це, Шень Фан'юй дістав з кишені свого білого халата квиток такого ж формату, взяв клей і приклеїв його з іншого боку дошки оголошень. Потім він заспівав контрапунктом: "Товариш Дзян Сюй оштрафований на двісті юанів за застосування насильства і нанесення тілесних ушкоджень члену сім'ї пацієнта."

Дві жорстокі особистості переглянулися.

"Шень Фан'юй."

"М?"

"Це оголошення не я вішав."

"Звичайно, я знаю, — сказав Шень Фан'юй, — Сяо Ґво не мала часу, а я якраз їздив мимо і вирішив допомогти їй з наклейками. Ти мені не допомагаєш, тож я й тобі допоможу. Чи не так я турботливий?"

"....." - невідомо, чи щиро він турбувався, але Дзян Сюй лише хотів заклеїти Шень Фан'юю рот клеєм.

На дошці оголошень красувалися два штрафні талони, освітлені лампою, вони виглядали неймовірно гармонійно. Шень Фен'юй, склавши руки на грудях, неквапливо насолодився своїм твором з наклейками та виразом обличчя Дзян Сюя, потім прибрав клей і знову дістав штрафний талон, розмахуючи ним перед Дзян Сюєм.

Штрафні талони з адміністрації зазвичай видають у двох екземплярах: один для порушника, а другий вивішують на дошці оголошень.

Цього разу два штрафні талони опинилися в руках Дзян Сюй, один з яких був прикріплений до стіни. Дзян Сюй з похмурим виразом обличчя запитав: "Звідки у тебе ще один?"

"Я попросив Сяо Ґво повернути ще один екземпляр, — підморгнувши лівим оком Дзян Сюй, відповів Шень Фан'юй, — щоб залишити на пам'ять."

"Дай сюди", — простягнув руку Дзян Сюй.

Шень Фан'юй швидко згорнув квиток у руці й запхав його в кишеню куртки: "Я не віддам його тобі, я злий на тебе."

Дзян Сюй："......"

Дзян Сюй не знав, чи залишиться він підлітком до самої смерті, але він відчував, що Шень Фан'юй вже не підліток, він має бути випускником дитячого садка.

Тож він глибоко вдихнув і сказав Шень Фан'юю: "Чому б тобі не піти й не розігріти суп."

п/п:

[1] Плоскоклітинний рак – це вид злоякісного новоутворення, яке розвивається з верхніх шарів шкіри. Іншими словами, це пухлина, що виникає з клітин, які зазвичай утворюють зовнішній шар шкіри. Найчастіше він з'являється на ділянках тіла, які найбільше піддаються впливу сонячного проміння, таких як обличчя, руки, шия.

[2] Кольпоскопія — це дослідження, яке дозволяє ближче познайомитися з шийкою матки.

[3] Меймей 妹妹 (Mèimei) перекладається як "молодша сестра". Це звернення використовується до інших дівчат, які молодші за вас, або до рідних сестер.

[4] Дадз'є 大姐 (Dàjiě) перекладається як "старша сестра", це формальне звернення до інших дівчат, які старше вас.

[5] Рак ендометрія виникає, коли здорові клітини матки мутують або змінюються. Аномальні клітини розмножуються, ростуть і не вмирають, як нормальні. Якщо їх розростається достатньо, вони можуть утворити пухлину і поширитися на інші тканини або інші частини тіла навколо матки.