Ти ще й мені лекції читатимеш у такий момент?

Сучасні готелі дуже ретельно перевіряють гостей. Якщо номер бронюють дві людини, то дані посвідчень особи обох людей повинні бути зареєстровані.

Шень Фан'юй негайно знайшов на телефоні вебсайт готелю і зателефонував до служби підтримки. Після отримання відповіді його обличчя раптово побіліло.

Ті сни про Дзян Сюя, які він бачив протягом півтора тижня, знову з'явилися в його пам'яті. Він смикнув себе за волосся, відчуваючи хаос і плутанину в думках.

Не дивно, що ті сни були такими реальними, не дивно, що того дня в операційній Дзян Сюй дивився на нього так, ніби хотів йому голову відкрутити.

Виявляється, це були не просто сни, що виникли нізвідки, а все тому, що Дзян Сюй того вечора так його завів, що добрий мозок просто дав йому повторення на цілий тиждень, щоб він одразу натішився.

Він згадав, як безцеремонно побіг дивитися на родимку Дзян Сюя після... трохи ніяково.

Диво, що Дзян Сюй взагалі дозволив йому дожити до цього дня.

Шень Фан'юй з тупим поглядом опустив телефон. Він відчув, ніби його мозок - це плата, перегріта на електроплиті. І мова не лише про коротке замикання, швидше за все, до поломки недалеко.

Він двічі кашлянув і, дивлячись на Дзян Сюя, хотів щось сказати.

Однак, не давши йому й слова сказати, Дзян Сюй схопив його за комір і холодно процідив: "Я з того дня, як прокинувся, хотів тебе запитати: ти, блядь, чому таке вчинив?!"

"Твою ж мать, - безпорадно схопився за волосся Шень Фан'юй, - я ж був п'яний в дупель, думав, що сниться."

"І уві сні можна не користуватися презервативом?" - жорстко кинув Дзян Сюй, його тон нагадував безжального класного керівника, який лає учня.

"Ні, Дзян Сюй, навіть уві сні ти пам'ятаєш про презервативи? - не стримався Шень Фан'юй, - Ти ж ходив на курси з планування сім'ї, чи не так?" - додав він, а потім добив: "Хто б міг подумати, що ти, такий здоровий чоловік, зможеш завагітніти!"

Дзян Сюй явно розлютився: "Презерватив не лише запобігає вагітності, але й захищає від поширення вірусів. Як ти здав іспит на отримання лікарської ліцензії?"

"Ти ще й мені лекції читатимеш у такий момент?" - ​​з ошелешенням вигукнув Шень Фан'юй.

Не кажучи ані слова, Дзян Сюй знову завдав удару, цього разу цілячись в обличчя Шень Фан'юя. Його губи тремтіли від люті, дихання стало важким, а через тонку шкіру можна було помітити легке почервоніння в куточках очей.

Очі Шень Фан'юя раптово здригнулися. У його свідомість ввірвалися уривки хаотичних спогадів. Розлючений Дзян Сюй і людина на ліжку, що судомно стискала простирадло, раптом з'єдналися в його уяві, аж до найдрібніших деталей, як-от вираз обличчя та частота дихання.

За частку секунди, подібну до блискавки, він схопив кулак Дзян Сюя і, сам не розуміючи чому, глянув на родимку на його грудях.

Дзян Сюй нахмурився, прослідкував за його поглядом і опустив очі. Його очі раптово застигли.

Він раптово відпустив комір Шень Фан'юя і з неймовірним поглядом глянув на чоловіка перед собою.

"Шень Фан'юй, ти людина?"

Дзян Сюй з трудом міг забути ті поцілунки, які він побачив на своєму тілі, коли прокинувся того дня. Особливо навколо родимки на грудях, де було безліч незліченних червоних відміток, що шарами лягали на його білу шкіру, жахаючи.

Ці сліди, що запаморочують голову, мовчки розповідають про бурхливу пристрасть того, хто цілував. А родимка на грудях, безсумнівно, є винуватцем, до якого ставилися з особливою прихильністю.

Шень Фан'юй насмілився подивитися на неї.

Товстий стос звітів про обстеження з гнівом був кинутий на землю, білі аркуші розлетілися, а верхній опинився біля ніг Шень Фан'юя.

Дзян Сюй, не обертаючись, сів за робочий стіл.

Шень Фан'юй ошелешено завмер на місці, мимоволі глянувши на Дзян Сюя.

З його ракурсу якраз можна було бачити профіль Дзян Сюя. Його вії тремтіли, а грудна клітка несамовито здіймалася й опускалася. Хоча й амплітуда була ледь помітною, але при уважному спостереженні це не могло сховатися.

Якби він не знав, що Дзян Сюй не схильний до сліз, то подумав би, що той ось-ось розплачеться від гніву. Цей Дзян Сюй був таким незнайомим, що Шень Фан'юй почав вірити, що все, що він сказав, було правдою.

На його обличчі все ще відчувався пекучий біль, серце калатало, ніби йому щойно вкололи дві дози адреналіну, а ось ноги були холодними, як лід.

В офісі панувала гнітюча тиша, аж вуха заклало. Яскраве світло ламп різало очі. Здавалося, цій тиші не буде кінця. Шень Фан'юй притулився до холодної стіни, закрив обличчя руками, намагаючись заспокоїтися.

"Геть." - різко кинув Дзян Сюй.

Шень Фан'юй не поворухнувся, Дзян Сюй також більше нічого не говорив.

Двоє чоловіків мовчки протистояли один одному в чистому офісі, один кипів від гніву, а другий був у розпачі.