Шень Шень Сайд сторі 5 Побічна історія Вей Вей і Шень Шень 5

Шань Шань відчуває себе досить самотньою, оскільки не може бачити милого персонажа Кон Конга - тепер ніхто не піднімає її з землі, коли вона помирає, Вей Вей - боєць, тому вона не може когось підняти, Сяо Най не хоче морочитися з оживленням впертого члена команди, а щодо Фен Тена... О, він той, хто посміється після її смерті, а заодно й додасть: "Ти знову померла? Чому б тобі тоді не піти зігріти нам ліжко?" Він така безсоромна людина...

В будь-якому випадку! Без Кон Конга який сенс грати в гру?!

Хоча вона не може бачити його в мережі, вона все одно може бачити його особисто! Тому Шень Шень надсилає своє захоплене запрошення Кон Конгу та його родині.

Компанія Сяо Ная саме займається розробкою нового спільного проекту з корпорацією "Фен Тенг Текнолоджі", тому керівники обох сторін також хочуть зустрітися один з одним. Тому Сяо Най приймає запрошення і бере з собою дружину та дітей до міста S.

Шень Шень з ентузіазмом готується зустріти Вей Вей та її родину.

Що ж їм їсти?

"Сичуаньську", - вирішує Фен Тенг, не піднімаючи голови, сидячи на дивані та читаючи фінансовий журнал.

Шень Шень зупиняється кружляти по кімнаті: "Вони люблять гостре?"

"Мм", - запевняє її Фен Тенг, - "Наскільки я розумію свого партнера по співпраці, генеральний директор Сяо особливо любить гостре."

"Ого-ого, чудово! Давайте перші три дні харчуватимемося сичуанською кухнею з додатковою гостротою!" - сміливо схвалила план Шень Шень.

А потім - планування дозвілля.

"Я цим займуся", - мружиться Фен Тенг і таємно планує види спорту, в яких він сильний: плавання, теніс, більярд...

Хоча він не може перемогти його в онлайн-грі, невже він і в реальному житті програє йому в ПвП?

Генеральний директор Фен хихикає і починає "точити ножа".

І останнє, але не менш важливе, Шень Шень з острахом дивиться на двох малюків, які повзають біля ніг Фен Тена. Вона піднімає ту, що з бантом.

"Що одягнути нашій Кон Сін на зустріч із Кон Конгом?"

У родини Фенгів двійнята - хлопчик і дівчинка, їх звати Фен Кон Люе і Фен Кон Сін. Зараз вони ще тільки повзають.

Шень Шень ще не відмовилася від Кон Конга. Їхні перші... ой, вона має на увазі, перша зустріч, це занадто важливо, гаразд? Хоча її дочка ще не навчилася ходити... це не головне...

Навіть якщо вона ще повзає, вона повинна справити на Кон Конга таке враження, щоб він пам'ятав її хоча б десять років!

Отож, в день прильоту Шень Шень встала зранку, аби вбрати донечку.

Костюм кролика? Чи не буде це занадто очевидною спробою бути милою?

Костюм тигра? Ні. Це буде виглядати так, ніби вона виросте і стане тигрицею.

А як щодо костюма черепахи?

Здається, це трохи не з цього світу...

Фен Тенг не може більше дивитися, тому він забирає свою жалісливу і дорогу доньку, швидко одягає на неї сукню і виносить за двері.

Щоб підкреслити важливість їхніх стосунків, Фен Тенг особисто їде своєю автівкою в аеропорт, щоб їх забрати. Але літак не робить йому жодної поваги і трохи затримується. Фен Тенгу не залишається нічого іншого, як відвезти дружину та дітей до кав'ярні та чекати.

Шень Шень оглядається по кав'ярні, згадуючи минуле з чашкою молочного чаю в руках.

"Пам'ятаю, одного разу я тут на тебе чекала і заснула. Коли я прокинулася, ти навпроти мене каву пив".

Просто зараз Фен Тенг п'є каву навпроти неї; такий же красивий і елегантний, як завжди. Порівняно з кількома роками тому, він виглядає ще більш вражаюче, ніж раніше, коли мовчить... якби тільки на його колінах зараз не сиділо пухке немовля, що смокче пальця...

"Мм", - ставить чашку з кавою Фен Тенг і трохи піднімає руку, відкриваючи чорну оніксову запонку. "Це твої запонки. Просто так сталося, що я їх сьогодні одягнув."

Шень Шень показує йому язика.

Фен Тенг дивиться на годинник. Саме коли він збирається щось сказати, його вираз обличчя раптово змінюється, він дивиться на свого дорогого сина, який безневинно дивиться на нього, гризучи пальця.

Нарешті, дві години потому, приїжджає Сяо Най з родиною.

"Генеральний директор Фен", - вітається Сяо Най у своїй звичайній вишуканій манері, простягаючи одну руку і несучи дитину в іншій.

"Генеральний директор Сяо", - стискає руку Фен Тенг із застиглим обличчям, тримаючи дитину на одній руці. З іншого боку, Шень ШЕнь вже кинулася до Кон Кона: "Кон Кон".

"Тітонька Шень Шень", - ввічливо називає її Кон Кон.

"Кон Кон все ще пам’ятає тітоньку?" Хоча вони завжди грають разом онлайн, вони вже давно не бачилися віч-на-віч.

"Так, я пам’ятаю", - рішуче киває він своєю голівкою.

Серце Шень Шень тане від його миловидного вигляду: "Ходи, ходи, ходи. Ходи додому з тітонькою."

Шень Шень без вагань піхає свою доньку Вей Вей і бере Кон Кона за руку.

Фен Тенг сідає за кермо, Сяо Най займає пасажирське сидіння, а на задньому сидінні розміщуються Вей Вей та Шень Шень.

Вей Вей тихо питає Шень Шень: "Щось не так з твоїм босом? Він виглядає не дуже щасливим."

Шень Шень хихикає: "У Луе Лу погано одягли підгузок, тож він пішов його міняти в туалет, але Луе Лу прямо на нього попісяв…"

"Пфффт", - розсміялась Вей Вей.

Водій Фен попереду відразу кашляє.

Шень Шень швидко ховає усмішку і допомагає чоловікові зберегти його гідність. Вона робить вигляд, що лає Вей Вей: "Чого тут смішного? хіба на вашого Великого Майстра ніколи не пісяла дитина?"

Вей Вей з жалем каже: "Ні."

Шень Шень шокована: "А як йому це вдається?!"

Що це за обожнюючий тон голосу? Якби він не був за кермом, Фен Тенг схопив би дружину і прочитав їй гарну лекцію. Сяо Най, який сидить поруч із ним, дивиться на нього, а потім з посмішкою каже на заднє сидіння: "Вей Вей, знай коли зупинитися."

"Гаразд!" - слухняно відповідає Вей Вей.

Після хвилини мовчання Фен Тенг недбало каже: "Генеральний директор Сяо, ви точно займаєтеся технологічним бізнесом. Ви навіть добре міняєте підгузки."

"Ви занадто люб’язні", - відхиляє комплімент Сяо Най. - "Хоча я молодший за вас, генеральний директор Фен, я вже кілька років тато, тому, звичайно, у мене трохи більше досвіду."

Фен Тенг "..."

Вей Вей думає про себе: хіба ти не казав, що потрібно знати міру...

Чому Великий Майстер Вей Вей завжди ставить інших у глухий кут?....

Шень Шень співчуває і змінює тему. Вона із задоволенням обговорює з Вей Вей їхні майбутні плани: "Фен Тенг сказав, що ви любите гостру їжу, тому я спеціально запросила шеф-кухаря, який спеціалізується на сичуанській кухні. Перші кілька днів ми можемо їсти страви сичуанської кухні. Я гарантую, що буде дуже гостро!"

Вей Вей "……А?"

...Але Великий Майстер не може їсти гостре.

Сяо Най кашляє: "Генеральний директор Фен?"

Генеральний директор Фен спокійно відповідає: "Генеральний директор Сяо, вам не потрібно бути такими ввічливими. Ми повинні виконати свій обов’язок господарів. Ви вдвох можете відпочити після їжі, а потім, можливо, зіграємо в шахи? Якщо буде час, ми також можемо піти пограти в теніс, або басейн у мене теж непоганий."

Сяо Наї одразу розуміє і посміхається: "Якщо генеральний директор Фен налаштований на них, я обов’язково приєднаюсь."

Розуміючи значення їхньої красномовної промови, Вей Вей не знає, що сказати. З іншого боку, Шень Шень трохи засмучена тим, що не розуміє їх: "Якщо ви вдвох збираєтеся грати в теніс після обіду, нам доведеться йти на корт. А як же діти тоді? Доведеться попросити когось допомогти нам за ними доглянути."

"Це правда", - додає Вей Вей, - "Наші хлопці вже можуть самі про себе подбати, але твої…"

"Немає потреби так сильно клопотатися", - оголошує Сяо Най. - "Кон Коне."

Кон Кон, який тримає пляшечку свого маленького братика і сидить посередині між мамою і тітонькою Шень Шень, дивиться на свого тата.

Його тато байдуже каже йому: "Подбаєш про маленького братика і сестричку з родини твого дядька."

Сюе Шень Шень відчуває, ніби її життєві принципи щойно розбилися.

"Це справді нормально?"

На кортах Шунь Шунь тримає ракетку для тенісу і дивиться туди, де на траві лежить гарна плетена ковдра, її дві дитини були правильно розміщені зверху, а поруч купа дитячих товарів: пляшечки, суміш, підгузки тощо, тощо, тощо…

"Невже ми справді будемо грати самі, залишивши все це Кон Кону?"

"Йому уже шість років", - констатує Великий Майстер. Потім він іде зі своєю ракеткою.

Вей Вей гладить Кон Кона по голівці: "Мама скоро повернеться."

Кон Кон киває головою.

Фен Тенг дивиться на Кон Кона. Він раптом відчуває впевненість і прямує до корту: "Шень Шень, ходімо."

Що? Вони справді це роблять?!

Шень Шень спостерігає, як вони троє відходять, не озираючись. Вей Вей, невже тобі справді добре йти за своїм Великим Майстром і залишати їх просто так?

"Кон Коне, ти справді впораєшся?"

Кон Кон дивиться на трьох малюків на плетеному покривалі, двоє пухкеньких близнюків також дивляться на нього своїми блискучими круглими очима, його молодший братик, здається, незадоволений тим, що тримає власну пляшечку. Кон Кон раптом відчуває тривогу — йому доведеться доглядати за трьома?....

Він жалібно махає ручкою Шень Шень: "До побачення, тітонько."

"…До побачення."

Шень Шень насилу йде, волочачи за собою ракетку.

П'ять днів потому, після багатьох раундів ПК, результати битви Фенг Тенга і Сяо Ная виглядають наступним чином.

Тенісний одиночний матч: Бос перемагає, парний матч з дружинами: Бос зазнав поразки.

Плавання...... їхні останні слова перед запливом:

Сяо Най: "Генеральний директор Фенг, якщо я виграю цей раунд, можливо, ми зможемо перейти на іншу їжу?"

Фен Тенг: "На жаль, навряд чи генеральному директору Сяо це вдасться."

Через кілька хвилин Сяо Най виходить з басейну і насухо витирає тіло рушником. Він безпристрасно каже: "Кантонська кухня".

Баскетбол: Великий Майстер перемагає.

Гольф: перемагає бос.

Го (гра): нічия.

Незважаючи на поразку в парному тенісному матчі з дружиною, Фен Тенг вважає, що його загальні результати були досить непоганими, і що він також відчуває, що виграв більше разів. Тому на шостий день, незважаючи на те, що у них не було можливості поговорити про роботу, генеральний директор Фен відправляє Сяо Най і сім'ю в аеропорт, відчуваючи деяку неохоту, але в той же час наполовину задоволений.

Дивлячись на спини сім'ї з чотирьох осіб, що заходить на контрольно-пропускний пункт, Фен Тенг несподівано коментує: "Твоя ідея непогана."

Шень Шень спантеличено дивиться на нього: "Яка ідея?"

"Дозволити їм одружитися на родині. Я думаю, що Сяо Мін Конг був б тим самим." Фен Тенг вирішує по суті.

Коментарі автора: Хоча Бос хоче, щоб Конг Конг Великого Майстра став його зятем, авторка вже все вирішила. Якщо вона напише історію про наступне покоління через 20 років, вона, ймовірно, буде називатися «Ming Yue Cong Xing» →_→ (приблизно, «Місяць і зірка»).