Створення майбутнього

Коли Белла вийшла з кімнати Королеви, незрозуміле хвилювання почало наростати в її грудях. Еволюція Королеви була особливо важливою для Белли та її партнера Еллігант. Двом формувачам ядер було складно з тих пір, як вони еволюціонували до своїх поточних форм і обов’язків, щоб зрозуміти свою мету, та рухатися вперед на своєму шляху, але вони досягли великих успіхів.

Белла йшла звивистими тунелями гнізда туди-сюди, перелазячи через інших мурах, що виконують свої завдання, аж поки не потрапила до зони досліджень і розробок. Саме тут були розташовані кімнати відведені для мурах-магів, різьбярів і формувачів ядер, щоб експериментувати та розвивати свої навички. Белла кинулася до кімнати, призначеної для використання формувачами, ледь не перекинувши Еллі в її поспіху.

«Белла! Якого біса?» — вигукнула Еллі, відриваючись від свого радісного партнера.

Зібравшись з думками, Белла трохи відійшла назад і випрямила вусики. Кімната була майже такою, якою вона залишила її раніше, з одного боку знаходилися маленькі поглиблення, які вони вирізьбили в бруді, щоб утримувати ядра, які щодня доставляли до кімнати. Гордістю відділу формувачів були ряди маленьких ядер, відсортованих за типом монстрів і організованих за еволюційним рівнем, розташованих акуратними лініями, кожне з яких було позначено феромонами. Їм довелося багато працювати, щоб отримати навіть таку кількість ядер від солдатів, що вирощували їх у гнізді внизу.

Спочатку Еллі та Белла хотіли, щоб кожне ядро, зібране колонією, проходило через їхні кігті, щоб вони могли якомога більше практикувати свої навички, щоб просуватися по рівнях, але це було визнано нерозумним і непотрібним. Це було цілком справедливо, оскільки формувачі ядер не могли опрацювати стільки ядер за один день, і в розповсюдженні ядер серед дитинчат не могло бути жодної затримки, оскільки вони відчайдушно їх потребували, щоб підживити свою еволюцію.

Незважаючи на це, вони домовилися про доставку певної кількості ядер щодня, якими вони могли працювати над ними разом зі своїми чотирма помічниками. З цими ядрами вони напружували свій розум якомога сильніше, щоб довести свої навички формування до межі, штовхаючи, поки їхні голови майже не вибухали, і вони падали в купу, після чого ядро було перенесено в куток кімнати разом з іншими ядрами, що були оброблені та зібрані наприкінці дня для доставки.

Все зводилося до ядер! Їх просто не вистачало!

Оскільки Найстарший наполягав на тому, щоб стимулювати еволюцію якомога більшої кількості дитинчат, колонія споживала шалену кількість ядер, а ферми постійно розширювалися, щоб задовольнити ненажерливий попит. Крім забезпечення водою кімнат ферми, щоб дати монстрам джерело води, наповненої маною, ще не було розроблено жодних методів для збільшення швидкості та ймовірності розвитку ядра монстрами, і це було ключовим завданням, що стояла перед розширенням колонії.

Це був лише один з проектів, до якого вдалися формувачі ядер, підживлювані їхньою могутньою волею.

«Важливі новини, Еллі! Королева готується до еволюції!» Белла сказала своєму партнерові.

Еллігант схвильовано заворушила вусиками, а її голова миттєво загуділа можливими наслідками.

«Нам потрібно переконатися, що ми будемо там, коли вона вийде зі свого еволюційного сну, — сказала Еллігант, — коли вона розповість нам свій вид, ми зможемо додати його до списку!»

Белла з ентузіазмом кивнула, розглядаючи колоди в іншій стіні кімнати. Це були колективні знання, які колонія досі накопичила про типи монстрів та еволюцію. Найбільш важливою інформацією, очевидно, була та, що стосувалася їх власного виду. Еволюція Королеви має бути рідкісною та унікальною, що дасть їм можливість зафіксувати еволюційний шлях, який не часто можна побачити. Єдиною еволюцією, яка була б більш спокусливою, була б еволюція Найстаршого, оскільки цей конкретний член колонії пройшов шлях еволюції, який не мала жодна інша мураха, і, цілком імовірно, що жодна інша мураха ніколи ним більше не піде.

У той час як два члени ради базікали один з одним про можливі шляхи еволюції Королеви, їх четверо помічників продовжували свою старанну роботу, черпаючи з колекції ядер, щоб ними маніпулювати, переносячи їх назад до їхніх власних робочих місць у нижніх щелепах, а потім торкатися їх вусиками та силоміць змінювати інформацію всередині, щоб тренувати свої навички.

Одна за одною бідні мурахи падали в бруд, коли їхній розум досягав своїх меж, і вони відпочивали, щоб спробувати зібратися з силами для нової спроби. Це був їхній день, кожен день, і вони любили його. Для формувачів ядер колонії це був рай, де відточували навички та прокладали шлях у майбутнє як експерти еволюції, усіх речей, що стосувалися ядер і майстрів вихованців для колонії.

«Як просувається наш головний проект?» — запитала Белла у Еллі, повертаючись до їхніх інших завдань.

Еллі похитала головою.

«Досі безрезультатно. Головним недоліком є відсутність у нас рангів навичок і навичок підтримки».

Двоє мурах рушили до спільної робочої зони позаду чотирьох помічників, що залишилися лежати на землі. На їхній станції одне ядро сиділо на піднятому горбі в землі, а двоє формувачів скупчилися навколо нього.

Формувачі ядер були розроблені Найстаршим для виконання однієї основної функції, яка полягала в проектуванні та формуванні ядер, які могли бути відновлені членами колонії для допомоги в роботі, і більша частина їхнього створення теорії та мозкового штурму була спрямована на розробку того, які саме тварини потрібні колонії.

Найстарший, безсумнівно, довів, що вони можуть бути могутніми, якщо їх правильно виховувати, але формувачі дуже швидко відмовилися від подібного підходу. У них ніколи не буде стільки ресурсів, скільки старший щедро витрачав на цих домашніх тварин. Їм не вистачало на мурах, не кажучи вже про домашніх тварин, яких вони могли створити!

Ні, цей шлях дослідження був безглуздим. Замість цього вони зосередилися на домашніх тваринах, які були б негайно корисними, здатними задовольнити якусь потребу без необхідності зміцнення та підкріплення. Вони повинні бути корисними після того, як повністю виросли, і повинні еволюціонувати лише один раз, можливо, двічі протягом свого життя.

Белла висунула свої вусики вперед і помістила їх на ядро, це їхня перша спроба створити істоту, яка б служила колонії як домашня тварина. Активувавши навичку формування ядра, вона сприйняла наплив інформації, що містилася всередині, і відсортувала її до читабельного стану.

Поміркувавши над результатами, вона відійшла, щоб порадитися зі своїм колегою по формуванню.

«Я просто не впевнена, чи достатньо це послужить нашій меті, щоб в це інвестувати», — зітхнула вона.

Еллі кивнула. Вони спробували сконструювати істоту, яка була б матеріально-технічною підтримкою, взявши за основу еволюційну форму драконо-вовка. Ідея концепції полягає в тому, що якби солдат чи робітник мав з собою цю домашню тварину, вони могли б набагато швидше переміщувати важкі вантажі з меншою кількістю мурах, прискорюючи транспортування біомаси, бруду, каменю, колод та всього іншого, що їм потрібно перенести.

Проблема полягала в тому, що було надзвичайно складно знайти щось краще, ніж просто кидати більше мурах на проблему. Потрібно боротися з чимось? Більше мурах. Потрібно перенести речі? Більше мурах. Потрібно вирішити складну задачу? Додайте більше мурах.

Два формувачі були водночас засмучені та надзвичайно раді зіткнутися з перевагою дизайну свого власного виду.

«Тоді давай повернемося до нашої іншої концепції», — запропонувала Еллі, і Белла охоче погодилася.

На даний момент логістика це не варіант, тож час повертатися до домашніх тварин, орієнтованих на бойові дії.