Знову в пролом

Багатоніжка розчавлюється об кам'яну підлогу печери. Глибокі тріщини з’являються на його панцирі після того, як кінетична сила розриває його тіло, розбиваючи твердий екзоскелет.

Я приголомшений.

Це був моторошний удар! Якби він вдарив мене, мене б, безсумнівно, розчавило в млинець.

Страшно!

Багатоніжка, схоже, витримала не надто краще. Вона смикається на землі та ледве ворушиться. Вовк повільно крокує вперед, а його очі вбивчо блискають. Майже так, наче він думає: «Спробуй це, жук, як ти смієш погрожувати моїй величі!».

Перш ніж він встигає завдати завершального удару, стається щось несподіване.

Шипляча кислота розлітається по повітрю та бризкає по лівому боці вовка, одразу обпікаючи його тіло.

Упс!

Хе-хе-хе.

Вибачте, що перериваю вашу високість, але я не хочу, щоб ця битва закінчувалася.

Звичайно, одного пострілу кислоти недостатньо, щоб добити вовка, але те ж саме стосується і багатоніжок.

Кігтиста багатоніжка, в яку я поцілив раніше, тепер достатньо відновилася, щоб знову приєднатися до бою. Вона просувається обережно, щоб підкріпити своїх трьох неушкоджених братів проти двох здорових вовків.

Це критичний момент. З однією сороконіжкою, яка фактично загинула, але все ще жива, і один пораненим вовком, битва стала дуже рівною.

Багатоніжки, схоже, не надто хочуть продовжувати боротьбу. Вони продовжують зберігати агресивну позу, але не роблять активних рухів, щоб атакувати своїх більших супротивників.

Вовк, в якого я поцілив, легко поранений моєю кислотою, але не настільки сильно, щоб зупинити його від бою. Не звертаючи уваги на джерело кислоти, він повертається на допомогу своїм союзникам, щоб відбити нападників.

В той момент.

Сплеск!

Ще одна люта кислотна дуга полетіла в повітря на пораненого вовка! Він починає жалюгідно завивати, коли палаюча рідина знову атакує його, змушуючи його котитися та дряпати каміння, поки він відчайдушно намагається звільнитися від рідини.

Шанс! У цей момент три живі багатоніжки помчали вперед, і сотні крихітних ніжок поковзали так швидко, що створіння наче пливли по землі. На мить відволікшись, вовки реагують на атаку надто пізно, і одного швидко ловить в пазурі наступаюча багатоніжка.

Люто гарчачи, вовк махає головою, намагаючись відкинути нападника, а потім розмахує хвостом, відштовхуючи сороконіжку. Але вже надто пізно, оскільки інша сороконіжка скористалася цим моментом і вдарила своїм отруйним жалом!

Тим часом я ризикнув спуститися з даху та вниз по стіні, обережно наближаючись до околиць бою.

Отруєний вовк виє від гніву і кидається на свого нападника, атакуючи лютими пазурами та іклами. Коли інша сороконіжка наближається збоку, її жорстоко відштовхують хвостом.

Один вовк, можливо, смертельно отруєний, а інший сильно обпечений, тому вовки тепер набагато більш зношені. З чотирьох сороконіжок одна висить на волосині, а три інших у тій чи іншій мірі травмовані.

Однак у різанині не стається жодної паузи, оскільки отруєний вовк, наче відчуваючи свою загибель, преться далі в бій. Сміливіші вовки, що залишилися, також кинулися в атаку.

[Ви вбили кігтисту сороконіжку рівня 3]

[Ви отримали досвід]

Після кількох швидких ударів нижньою щелепою майже мертва сороконіжка померла, і я тихенько відтягнув її тушу до затишної складки в скелі неподалік.

Битва тим часом досягає кульмінації з іншого боку.

Три багатоніжки, що залишилися, роблять усе можливе, щоб вижити, знову і знову кидаючись вперед зі своїми отруєними шипами, намагаючись відбити відчайдушних вовків.

Отруєному вовку тяжко, він ледь здатнен чинити будь-який бій, оскільки отрута робить свою справу.

Останній вовк, що страждає від слідів кігтів і кількох укусів, спотикається в критичний момент, дозволяючи сороконіжці спіймати його за плече шипом, вирішуючи його долю.

Розлючена жертва кидається на багатоніжок, зазнаючи при цьому укусів і нападів кігтями. Терплячи біль, вовк вливає весь свій імпульс у потужний помах хвостом, ловлячи двох сороконіжок і врізаючись у скелю.

Приголомшені істоти ледве рухаються після того, як неймовірна сила розтрощує їм ноги та глибоко тріскає панцири у багатьох місцях.

Залишилася лише одна поранена сороконіжка і обгорілий вовк, обидва тяжко поранені, і ледве здатні продовжувати бій. Вони повільно кружляють один біля одного, дивлячись і чекаючи можливості.

Вовк шкутильгає, його передні лапи сильно покусані. У сороконіжки все не набагато краще, кілька ніг розчавлені, що ускладнює їй рух.

Майже наче спрацював прихований стартовий пістолет, вони одночасно починають бігти один в одного! Два монстри швидко зближуються і атакують, хапаючись один за одного. Сороконіжка схопила вовка за горло, а той взяв багатоніжку прямо за голову!

Хто втримається?!

Виявляється, ні той, ні інший, оскільки обидві істоти поступово падають, повністю виснажені, нездатні продовжувати бій.

Виходячи з тіні, я бачу сцену безглуздої бійні. Три вовки знепритомніли, виснажені та на межі смерті. Їх супротивники, сороконіжки, теж інваліди, нездатні захистити себе.

...

Хм...хе.....хі.......ху ху ха ХАХАХАХАХАААА!

ДУРНІ! Ви весь час танцювали у мене на долоні!

Навіть якщо я побачив весь цей процес своїми очима, я все одно не можу зрозуміти, як саме все так добре для мене вийшло.

Усі ці створіння мають крихту здоров’я. Фактично 1 ОЗ. Це безпрецедентний урожай досвіду та біомаси!

Доволі цікаво, як швидко може змінюватися ставлення людини, чи не так? Не так давно я був звичайною людиною. Я жив у нормальному суспільстві і не думав би завдати шкоди іншій людині. Я навіть ніколи не був у бійці у своєму минулому житті.

Але провівши тут кілька днів, я вже звик до таких боїв. Змушеність воювати та позбавляти життя свою їжу швидко змінює ставлення до святості життя...

Можливо, я виправдовую це в своїй голові тим, що вони не люди, а монстри, але хіба я не сам такий же ж?

Про це можна потурбуватися пізніше! Мені потрібно забезпечити останній удар по цих вовках, перш ніж отрута вкраде мої бали досвіду!

Ефективно рухаючись, я переходжу від вовка до вовка, використовуючи нижню щелепу, щоб завдавати ударів укусами, доки в моїй пам’яті не лунає знайомий і заспокійливий голос Гендальфа.

[Ви перемогли дитинча драконо-вовка рівня 4]

[Ви перемогли дитинча драконо-вовка рівня 3]

[Ви перемогли дитинча драконо-вовка рівня 4]

[Ви отримали бали досвіду]

А потім я переходжу до решти багатоніжок. На жаль, один з них не зміг втриматись і вже помер від ран, але інші все ще борються.

[Ви перемогли кігтисту багатоніжку рівня 2]

[Ви перемогли кігтисту багатоніжку рівня 3]

[Ви отримали досвід]

[Ви досягнули рівня 5, присуджується один бал навичок]

[Ви досягнули максимального рівня, доступне еволюційне меню]

ЩоООоООооОО?!

Гендальф?! Це правда!? Я можу еволюціонувати?!

Ні, Ентоні! Не відволікайся, незалежно від того, наскільки тобі подобається ідея еволюції, ти повинен забезпечити цю біомасу, перш ніж щось з нею трапиться. Оскільки всі ці тіла просто лежать, будь-яка істота захоче отримати шматок пирога!

У цей момент мої вусики вловлюють тремтливу вібрацію, що коливає повітря.

Я одразу замовкаю.

Ось! Знову! Слабкий глухий удар проноситься тунелем, починаючись далі вгорі та рухаючись в сторону першої печери.

Зачекай.

Ні, ні. Не зараз, не так.

Тільки не зараз!