Сплеск

Майже наче повітря мчить до нас, я відчуваю, як тиск хвилі накочується в тунель і тисне на моє обличчя.

Це... не зручно.

[«Щось відбувається. Готуйтеся до бою»] Я попереджаю свій екіпаж.

Жвава і Крініс обережно притискаються до мене. Крихітка стоїть на повний зріст, торкаючись головою стелі. Він також відчуває, що щось наближається. Його сріблясте хутро починає підніматися з його тіла, а електричні іскри починають мерехтіти та тріщати по його тілу.

Охх, він готовий до бою! Я також хочу побачити, що він може зробити тепер, коли він еволюціонував. Це масивне тіло у нього не для краси, тому я впевнений, що побачу щось цікаве, коли він почне. Тепер, коли я думаю про це, я також повинен почати готуватися.

Мої два підмозки вже добре відпочили та готові до дії. Настав час запустити їх у роботу. Бажаючи перевірити їхню силу, я доручаю кожному з них окреме заклинання, кожному по одній Гравітаційній Стрілі. Найкраще почати з основ і рухатися далі.

Поки тиск продовжує наростати та накочуватися, наче хвиля, я внутрішньо відчуваю, як двоє моїх маленьких помічників зайняті формуванням заклинань. Вони незалежно залучають гравітаційну ману, що зберігається в моїй залозі, і починають формувати заклинання.

Гвехехехех.

Чудово!

Радісно посміхаючись, я починаю формувати третє заклинання своїм основним розумом. Не подвійне заклинання, а ПОТРІЙНЕ заклинання! Це справжня, приголомшлива сила мого розподіленого розуму! Підмозки не настільки швидкі та не настільки потужні, як я був у своїй останній еволюції. Їм не вистачає волі, щоб так швидко переміщати ману, і хитрості, щоб настільки ж спритно плести форми, але навіть якщо це займе в них вдвічі більше часу, здатність самостійно створювати власні заклинання робить ці підмозки такими до біса корисними!

Тепер пора розкрити страшну міць, незрівнянну силу та надзвичайну спритність мого нещодавно оновленого головного мозку!

Зрештою, більшість зайвого соку, який я додав у свої розумові здібності, було витрачено на нього. З точки зору волі чи хитрості я зовсім не такий, як був раніше! Ось!

Я з силою і точністю черпаю гравітаційну ману, щоб швидко перетворити її в Гравітаційний Спис, довге тіло заклинання з оточуючими складними вигравіруваними колами набуває форми з рекордною швидкістю. Неймовірно!

Моя здатність використовувати магію в бойових ситуаціях просто зашкалює! Я більш ніж задоволений! Під час наступної еволюції я можу витратити трохи свого бюджету на покращення деталей, але я не думаю, що мені потрібно більше соку в розумовому відділі. Я буду нарощувати свою фізичну статистику, поки не досягну такого ж розміру, як Крихітка!

Коли заклинання сформовані, я тримаю кожне з них напоготові, один розум для кожного, і готуюся протистояти будь-чому, що підіймається тунелем.

Крихітка настільки схвильований, що аж вередує. Ей, заспокойся!

Поступово звуки з тунелю наростають. Від шепоту до бурмотіння, а потім підвищуючись до крещендо. Ревіння, крики та стукіт ніг наповнюють повітря, дратуючи мої нерви. Я ДОСІ нічого не бачу?! Де вони всі?!

Це звучить як ціла орда монстрів!

Саме тоді, коли я починаю переглядати наш фронтовий підхід, у поле зору потрапляють межі орди. Моє перше враження — хвиля зубів, що мчить до нас на повній швидкості. Друге і третє враження майже однакові.

Що це в біса таке?!

Десятки, навіть сотні монстрів мчать на нас з роззявленими пащами та кігтями, що рвуть повітря! Що відбувається?! Вони взагалі не воюють один з одним.. Це дивно! Гендальф? Будь-яка порада?!

....

Пішов ти, бородатий, від тебе завжди жодного толку!

[Крихітка! Це буде складно! Не стримуйся!]

Чому, в біса, я не підготував гравітаційну бомбу?!

Я бачу всіляких монстрів, змішаних в наступаючій орді. Тіньові монстри, чорти, свині та навіть деякі типи мобільних рослин біжать в одній купі! Я просто не можу зрозуміти, чому вони всі співпрацюють...

А безформний тиск тим часом все ще зростає та тисне на нас, наче невидима рука.

Немає часу вагатися, давай зробимо це!

Відчуйте силу моєї мурашиної душі!

Гравітаційний Спис! Гравітаційна Стріла! Гравітаційна Стріла!

Усі три заклинання запускаються одночасно, пронизуючи повітря, наче блискучі фіолетові стріли. Монстри не мають можливості ухилятися, зважаючи на те, що вони зібрані разом. Провідний тіньовий звір пронизаний списом прямо в груди, і істоти навколо нього миттєво загортаються в коло, що розширюється, коли активується заклинання.

Щойно починається ефект, десять монстрів тягнуться до цілі. Не очікуючи раптової сили, вони збиваються з ніг і спотикаються, лише щоб бути втоптаними в землю стукотом ніг істот позаду них. Деякі інші монстри спотикаються і падають, і їх спіткає та сама доля, що й інших, під п’ятами/кігтями своїх братів.

[Ви вбили...

[Ви вбили...

На це немає часу!

Дві Гравітаційні Стріли врізаються в інших двох монстрів і тягнуть їх на землю. Вони також швидко подрібнюються. З п’ятьма чи шістьма мертвими монстрами розмір хвилі монстрів взагалі не зменшився!

Необхідно застосувати тяжку зброю!

Я запускаю резервних вокалістів і доручаю їм підготувати набагато складнішу Зону Гравітації. Якщо вони двоє будуть працювати разом, вони повинні впоратися з цим! Я не хочу зараз втручатися головним мозком, мені потрібна моя кмітливість!

Крихітка все більше дратується, електрика вже тріщить по всьому його тілі, пронизуючи повітря частими спалахами світла. Перед обличчям набігаючих монстрів він не здригається, а навпаки б’є себе груди могутніми кулаками та реве! Його потужні рики та вереск настільки гучні, що навіть перевищують какофонію звірів, що насуваються на нас!

Він не зупиняється на досягнутому! Відправивши виклик, мавпа починає кидатися вперед, розбиваючи кістками пальців підлогу тунелю, набираючи швидкість! Він зовсім не задовольняється чеканням, він збирається прийняти бій з ворогом!

Дідько, крихітка!

[«Ми йдемо за ним! Тримайтеся!»]

Ривок!

Я стрибаю вперед разом з Крихіткою, кидаючись назустріч наступаючій орді. Коли я підходжу ближче, тисячі зубів і кігтів стають все більшими в моєму погляді, поки я більше нічого не бачу. Це безумство! Те, що тут відбувається - суцільне божевілля!

Як там прогрес з Зоною?!

Все ще не готова?!

БАМ!

Наче гарматне ядро, Крихітка врізається в перші ряди хвилі і його кулаки починають діяти. Монстри катапультуються в повітря та розбиваються об стіни, а він продовжує просуватися вперед, далі вигукуючи свій виклик.

Вороги нескінченні! Коли Крихітка просувається вперед, його швидко оточують, монстри чіпляються за нього кігтями, пащами, щупальцями та будь-чим іншим, що їм доступно, знову і знову кидаючись на мавпу.

Ще чого!

ДРОБИЛЬНИЙ УКУС!

ХРУСТ!

Виливаючи свою витривалість в укус, я відкриваю щелепи світла завдовжки понад два метри та зжимаю їх. Дикі щелепи демонструють свою лютість, розриваючи моїх ворогів на шматки та розчавлюючи їх на одному подиху.

Орда монстрів нескінченна. Це справжня хвиля? Я відчуваю, що борюся з хвилею!

ДРОБИЛЬНИЙ УКУС! ДРОБИЛЬНИЙ УКУС! ДРОБИЛЬНИЙ УКУС! ДРОБИЛЬНИЙ УКУС!

Я кидаюся на монстрів, що наближаються навколо нас, але щойно я їх розрізаю, вони миттєво замінюються новими. Крихітку, здається, це не хвилює, він продовжує рухатися глибше, посилаючи хвилі монстрів у політ з кожним ударом кулаків. Електрика на ньому все ще продовжує зростати! Вона почала спалахувати та освітлювати монстрів навколо нього, наче різдвяні ялинки, але не схоже, що все зупиниться лише на цьому!