Закладання фундаменту

ГААААААА!

Сверблячка триває досить довго, і цього разу я особисто бачу, як мої щелепи змінюють форму під час цього процесу. Вони довші, злісніші та важчі. Щоб компенсувати збільшену вагу, щільність м’язів мого обличчя також змінюється в рамках мутації, що викликає ще більше свербіння.

Після п’ятихвилинного катання по землі відчуття нарешті зникає, і я знову піднімаюся на ноги та намагаюся відновити свою гідну позу, перш ніж знову зайти в меню мутацій.

Наскільки б я не ненавидів це відчуття, я повинен мутувати! Мутуй або помри! Я не провів останні дні, наїдаючись дурними рослинами, тому що мені потрібно було трохи клітковини.

Тепер у мене одна частина тіла +10, а всі інші +5. Мені і близько не вистачає біомаси, щоб усе покращити. Покращити одну частину тіла від +5 до +10 коштуватиме мені 40 біомаси, а в мене залишилося лише 53. Це означає, що я зможу підняти ще одну частину тіла до максимального рівня і ще одну до +7.

...

Я повинен визнати... Я дуже цим розчарований. Весь цей час я намагався насититися їжею, їв, поки не перетворювався на кулю, що котиться по підлозі, і це дало мені лише стільки!? Дві частини тіла +10?!?!

Мені дуже хочеться повернутися в Підземелля ще на кілька днів, щоб накопичити більше біомаси. Мені цього і близько недостатньо!

Частина мене шкодує, що я не з’їв тих людей, коли мав нагоду. Я б не опинився в такому положенні, якби не підняв стільки рівнів, не ївши водночас жодної біомаси! І все-таки... Мені не зовсім хочеться їсти людей.

Що ж, мені просто доведеться працювати з тим, що є. В мені вирує потужне бажання еволюціонувати. Мені просто доведеться переконатися, що я присвячу значну частину часу тому, щоб потім підняти свої рівні мутації. Нам з Крихіткою потрібно буде піти набагато глибше і збільшити наш короткий шлях ще більше вниз.

Можливо, після еволюції ми зможемо піти до другого шару!

Королева людей розповіла мені, як люди на поверхні приблизно розподіляли Підземелля на шари. Верхній шар розташований приблизно на п'ятдесят кілометрів вниз і називається першим шаром або шаром звірів. Безперечно найменший з шарів, він містить найслабших монстрів. Перший шар населений переважно монстрами типу звірів, мутованими та могутніми версіями тварин, яких можна знайти на поверхні. Леви, тигри, свині, багатоніжки, а також різні види рослин. Мурахи зустрічаються не часто, як мені сказали, і переважно прямо на межі, приблизно між 45 і 50 кілометрами в глибину.

Другий шар набагато більший і відомий як шар жахів. Королева була трохи менш відкритою щодо інформації про цей шар, або тому, що вона не знала про нього, або тому, що намагалася приховати інформацію. Цей шар простягається від 30 кілометрів до понад 200 кілометрів. Королева не змогла сказати мені, наскільки глибокий він насправді.

Цей шар заповнений дивними тіньовими істотами, що кидають виклик природі та реальності. Вони можуть використовувати химерну магію, що захоплює розум, а деякі з наймогутніших видів здатні дивним чином використовувати простір, стрибаючи у власну тінь, щоб з’явитися з твоєї власної.

Це збігається з тим, що я бачив під час хвилі. Коли мана в стінах посилилася, створені істоти були дивними тіньовими звірами, навіть Крініс була породжена в той час, і вона явно не є монстром на основі звичайної тварини чи рослини.

Коли я дізнався, що вона, ймовірно, потужний монстр з другого шару, я був надзвичайно схвильований в очікуванні того, на що вона буде здатна в майбутньому після кількох еволюцій. Вона точно буде могутньою!

Про третій шар королева нічого не змогла мені сказати, навіть наскільки він глибокий. Все, що вона могла сказати, це те, що він називається шаром демонів, і що про цю частину світу ніхто нічого не знає. У старих, більш усталених і могутніх імперіях є можливість заглибитися так далеко, але королева стверджувала, що ніколи не зустрічала нікого, хто бував там.

Мені було б цікаво почути, що скаже Формо, якщо я зможу знову зв’язатися з Софос. Вони, напевно, зайшли вже дуже глибоко в Підземелля.

Досить думати! Час діяти!

Я оновлю свій панцир до +10. Можливо, це трохи просто і не цікаво, я розумію, але після оновлення моїх щелеп, панцир здається наступним найважливішим вибором. Після посилення атаки я хочу підсилити свій захист.

[Ви бажаєте покращити панцир до +10? Це буде коштувати 40 біомаси]

Давай!

[На цьому рівні ви можете обрати покращення мутації, будь ласка, виберіть у меню]

Давай меню!

Давай подивимось. Панцир, що самовідновлюється, це добре, гнучкий панцир це дурня, аеродинамічний панцир повернувся, ось як.

Так само, як і з моїми нижніми щелепами, тут я не шукаю нічого надто кричущого. Мій панцир призначений для захисту, щоб поглинати пошкодження та перетворювати мене на невмирущого, нестримного монстра-мураху. І все!

Давайте розглянемо варіанти, які безпосередньо підвищують мої захисні можливості.

Панцир, що самовідновлюється. Це може бути зручно, оскільки діамантовий панцир вже складно зламати, тому закривати будь-яке пошкодження, спричинене йому, буде, безсумнівно, приємно.

Є купа варіантів панцира з елементом, але я їх відразу відкидаю. Дорога елементів мною давно відхилена.

Чи є якісь оновлення діамантового панцира?

Ага!

Загартований діамантовий панцир. Зміцнює панцир і підвищує стійкість до фізичних пошкоджень.

Світловідбиваючий діамантовий панцир. Може відбивати деякі магічні атаки.

Темний діамантовий панцир. Може збільшити здібності скритності, поглинаючи світло?! Це звучить круто!

Але, чесно кажучи, найбільше мені подобається загартований діамантовий панцир, бо це пряме посилення мого захисту. Беру!

Я також оновлюю свої очі до +7, кращий зір ніколи не підводив мене в минулому.

[Чи бажаєте ви покращити діамантовий панцир до +10 і очі до +7? Це коштуватиме 53 біомаси]

Ну ось.

ДАВАЙ!

.....

О, БОЖЕ!

ПОРА ЗНОВУ ПАДАТИ НА ЗЕМЛЮ!

Очі завжди були дуже неприємними коли справа стовується свербіння, фактична зміна розміру ваших очних яблук є особливою неприємністю, але в поєднанні з панциром, який, очевидно, тягнеться по всьому моєму тілу, це тортури.

ТОРУРИ, ГЕНДАЛЬФ!

ГАХ!

Я ще п'ять хвилин звиваюся на підлозі, поки мої вихованці бездіяльно сидять збоку. Принаймні Крініс мене не бачить... Жвава час від часу тягнеться своїми вусиками, щоб тицьнути мене! Як грубо!

Нарешті свербіж зникає, і мої витрати біомаси на даний момент закінчилися.

...

Дякую боже!

Час переходити до зміцнення ядра!