Зерновий комбайн

Відрізавши стебло рослини, величезна квітка на верхівці перекидається набік, а її комічно великий рот б’ється, намагаючись вкусити мене, доки з її тіла не витікає остання частинка енергії.

[Ви вбили Flos Fame рівень 6]

[Ви отримали досвід]

Муахахаха! Після розгрому королівства звірів настав час пожинати біомасу з рослин!

Десятки рослин, розкидані по тунелю, беруть участь у цій битві, деякі з них атакують ліанами, намагаючись спіймати та контролювати свою здобич, щоб вони могли піднести її до своїх пащ, а інші використовують різні методи нападу. Позаду я бачу зовсім іншу рослину. Довга трубка, схожа на головку квітки, розташована на вершині цибулинної основи, трубка на вершині, здається, обертається, наче відслідковує рух. Раптом з квітки виривається величезний струмінь рідини, що ллється прямо на мене!

Стрибок!

Сильно відштовхнувшись усіма ногами, я стрибаю вгору та праворуч, ледве ухиляючись від бризок, що для мене є дуже знайомим видом атаки. Частина рідини бризкає на істоту, яку я щойно вбив, і починає роз’їдати її тіло з лютою швидкістю. Це серйозна кислота!

Клята рослина знову цілиться в мене. Ноги, швидше, ривок!

[«Тримайтеся міцніше!»] Я кричу своїм пасажирам, коли мої ноги знову перемикаються до вищої передачі, рухаючись так швидко, що повністю зникають з поля зору.

«Веееееее!» Жвава сміється під тиском повітря, чіпляючись за мій панцир лише кількома кігтями, а решта її ніг звисає позаду неї в повітрі.

Мені здалося, що я сказав триматися, дурню!

Перевіряючи свого іншого пасажира, я бачу, що Крініс також висунула кілька додаткових щупалець, щоб вітер міг віднести їх назад. Принаймні вона була достатньо розсудливою, щоб не відпускати жодної з інших своїх кінцівок...

Я не можу дочекатися, поки ці дармоїди стануть занадто великими, щоб їздити на моїй спині. Вже скоро, Ентоні, почекай ще трохи!

Якимось чином трубчаста істота здатна відслідковувати мій рух і випускає в мене кілька коротких сплесків кислоти, поки я мчу до неї, змушуючи мене рухатися зигзагом, щоб скинути її приціл. Я майже відчуваю запах страху на цьому агресивному овочі, наближаючись, поки мої нижні щелепи повільно широко відкриваються!

*Клац!*

Дотримуючись обережності, щоб проникнути в рослину лише моїми ефірними щелепами, а не власними фізичними, я жорстоко зжимаю їх на опуклому мішку біля основи рослини. Як я і очікував, у той момент, коли мої щелепи проколюють м’якоть рослини, масові кислотні потоки починають всюди розбризкуватися, оскільки внутрішній тиск змушує рідину текти крізь ці нові отвори.

Рослина різко гойдається, наче п’яна, оскільки її дорогоцінна кислота витікає, але вона не зазнала смертельної шкоди. Прицілившись у мене ще один раз, тепер з упору, я майже відчуваю, як рослина кричить мені: «Клятий м’ясний мішок! Тримай це!».

Але я вже втік. Звичайний струмінь рідини не матеріалізується, замість цього з трубки виливається досить сумна кислотна крапелька. Без достатнього тиску, схоже, що цей квітчастий ворог втратив свою силу.

Гвехехех.

Таким чином я починаю мчати по печері з двома моїми пасажирами, які надто весело проводять час, виводячи з ладу рослинних монстрів, обрізаючи їхнє листя, рубаючи ліани та проколюючи слабкі місця. Крихітка продовжує свою шалену лють, розриваючи рослини голими руками, розбиваючи їхні тіла в м’якоть, навіть штовхаючи руку в відкритий рот однієї рослини та витягаючи її назовні.

....Огидно. Чи було це дійсно необхідним, Крихітка? Ти міг просто вдарити його кулаком по обличчю, але ні, ти витягнув його з рота навиворіт. Це образ, з яким я тепер маю жити, дякую.

Невдовзі нам вдається очистити цю конкретну ділянку тунелю, передавши більшу частину досвіду Крихітці і дозволивши Жвавій останній удар по двох рослинах, щоб трохи підняти їй рівень.

Тепер час для бенкету!

Після того, як я їв м’ясо та м’які внутрішні органи протягом більшої частини свого нового життя, я готовий спробувати щось нове, трохи листової зелені, важливу клітковину!

Починаючи з однієї з квіток з великим ротом, я починаю їсти цю нову кухню. Хммммм. Тягучий, грубий, надзвичайно волокнистий, майже наче їсти мотузку... і о! .. Внутрішня частина досить... М’яка і... жахлива. Це настільки ж шкідливо, як їсти багатоніжок. До біса!

Чому, Гендальфе! Коли ми знайдемо монстра, який є, по суті, смачним пиріжком на ніжках?! Або монстр, що стріляє смаженою куркою зі свого лиця? У цьому клятому Підземеллі має ж бути щось приємне на смак, правильно?

Я мав наказати Крихітці також пограбувати кухню в замку, а не лише скарбницю...

Крихітка, Жвава і Крініс, здається, не надто зважають, оскільки вони із задоволенням вгризаються в боімасу. Проте мене все ще бентежить, що Крініс, незважаючи на те, що вона набагато менша за мене, примудряється мати більший рот, ніж я...

Що ж.

[Ви спожили нове джерело біомаси: Flos Flame, ви отримуєте одну біомасу]

[Базовий профіль Flos Flame, розблоковано]

[Flos Fame: Голодна Квітка, базовий тип монстра царства рослин, голодна квітка використовує чутливість до тепла, щоб відстежувати своїх супротивників, атакувати їх гострими ліанами та тягнути до рота для споживання.]

[Ви спожили нове джерело біомаси: Acidum Ollam, ви отримуєте одну біомасу]

[Базовий профіль Acidum Ollam розблоковано]

[Acidum Ollam: Горщик Кислоти, цей базовий монстр рослинного типу використовує потужний струмінь кислоти, щоб атакувати та перемагати своїх ворогів. Основне тіло істоти насправді рухливе, що дозволяє йому тягнутися до останків своїх жертв, щоб їсти.]

[Ви спожили нове джерело біомаси: Vinea Bestia, ви отримуєте одну біомасу]

[Базовий профіль Vinea Bestia розблоковано]

[Vinea Bestia: Лозовий Звір. Лозовий звір — це цікаве схрещування як рослини, так і тварини, будучи мобільним гніздом лози, яке не має чіткого основного тіла, але поширює свої життєво важливі органи по мережі ліан. Незважаючи на те, що це ускладнює боротьбу з істотою, оскільки немає центральної цілі для атаки, якщо ви можете визначити ключовий орган в одній з ліан, його можна швидко знищити]

...

Я майже впевнений, що Крихітка просто розривав ліани стіни і жував їх, поки вони не припиняли рухатися...

«Якого рівня ти досягнула, Жвава?» — запитую я маленького робітника, що все ще продовжує їсти.

Чесно кажучи, я теж. Зрештою, нам не потрібні наші роти, щоб говорити.

Маленька робітниця махає мені вусиками, поки їсть. «Голос сказав, що Жвава досягнула четвертого рівня! Я вже сильна?»

«Ах, ні. Зовсім ні».

«Буу!»

«Але незабаром у тебе буде шанс стати сильнішою! Досягнувши п’ятого рівня, ти зможеш перетворитися на сильнішого монстра».

«Ура!»

«Але я хочу, щоб ти почекала, добре? Якщо ти почекаєш, поки ми зможемо зміцнити твоє ядро, тоді ти зможеш еволюціонувати у щось ще сильніше!»

Маленька мурашка, здається, деякий час думає про це.

«Добре! Але на що я маю витратити свої бали біомаси тепер, коли у мене є феромони +5?»

Я наче знизую плечами своїми вусиками і продовжуючи їсти. «Що б тобі не заманеться, спробуй якнайшвидше отримати +5 для кожної частини тіла. Просто обирай мутації, які здаються тобі цікавими».

Після нашої короткої розмови Жвава на деякий час замовкає, що справді рідкість. Можливо, вона переглядає меню, переглядаючи варіанти. Я уважно стежу за нею, поки їм, сподіваючись побачити якісь виснажливі ознаки мутаційного свербіння, але... нічого.

Дідько!

Я отримую чотири біомаси, три від бонусних балів і одну від їжі, перш ніж зупинитися. Я не хочу наїдатися цією слабкою речовиною, мені потрібні потужніші розвинені монстри, щоб справді добре поїсти. Крініс і Жвава не будуть боротися, тому вони повинні наїстися зараз, а потім знову пізніше, щоб максимізувати користь.

Час спускатися глибше!

Хочеш отримати більше розділів? Отримай доступ до них вже зараз всього за 1 грн/розділ і продовжуй отримувати нові релізи в тому ж темпі після цього по своєму новому графіку, не очікуючи, поки безкоштовний переклад знову наздожене тебе. Перекладено вже майже 500 розділів, і ця кількість збільшується з кожним тижнем.  Деталі в телеграмі.