Я, напевно, більше ніколи не буду їсти млинців

Сила, якою володіє Найстарший, гравітація, була перевірена кастою магів багато разів. Зрештою, вона продемонструвала неймовірну руйнівну силу, яка може виявитись життєво важливою для Колонії, особливо в такі часи, як зараз, коли Найстарший спить.

Проте проводити дослідження було складно. Вивчення навику було складним, тому деяким магам було доручено придбати орган гравітаційної мани і експериментувати з його використанням. Незважаючи на всі наші зусилля, дослідження цієї магії зрештою припинилось.

Створити навіть слабші ефекти, які міг створити Найстарший, було складно для тих, хто намагався, а більш розвинуті заклинання ніколи не були відтворені жодним чином. Навіть зараз Колонія не може так просто створювати магів високого рангу, коли забажає. Така кількість ресурсів, розподілена серед більшої кількості мурах, у довгостроковій перспективі створить кращий результат.

З цієї причини ми вважаємо, що Найстарший підтримав би наше рішення.

- Витяг з внутрішньої записки Антміністрації Магів Колонії. Написано Кулантом.

Це було… огидно.

Дійсно огидно. Я маю на увазі гіга огидно.

Я не був впевнений, чого очікувати, коли розширив гравітаційний колодязь на настільки великій території. Що ж, я зробив його настільки потужним, наскільки міг, але це все одно величезний обсяг простору для покриття. Від краю до краю — це коло в два кілометри в діаметрі! У цьому просторі, мабуть, були десятки тисяч демонів.

Ні, мабуть більше ста тисяч, враховуючи те, скільки там було личинок.

Я думав, що це могло виявитись більшою, слабшою версією заклинання області, яке в мене вже було активним. Можливо, воно змусить монстрів нижчого рангу опуститись на землю і трохи заважати сильнішим. Якби це було все, що трапилось, я був би не проти. Навіть задоволений.

Натомість.

Млинці. Просто… повністю розплющені млинці. Якщо вам цікаво, що саме було млинцем… Все.

Колодязь розрядився з майже видимим сплеском потужності, після чого незабаром майже всі монстри в радіусі були миттєво знищені. Після цього тунелі під нами почали руйнуватись, і я поспішно вимкнув цю штуку, перш ніж вона відправить мене з квитком в один кінець до нижнього прошарку.

Це залишає мене в моєму нинішньому положенні, оточеного з усіх боків розплющеними демонськими млинцями. Чомусь… я просто не голодний.

[Ви вбили…]

[Ви отримали досвід.]

[Ви вбили…]

[Ви отримали досвід.]

МОВЧИ! Проклятий Гендальф! Ти збираєшся продовжувати так годину? Навіть накладання оголошень одне на одне недостатньо… вони просто продовжують надходити!

Мені не доводилось так довго терпіти голос чарівника після того випадку з термітником. Досить вже!

[Майстре?! У вас все гаразд?]

[Ах, ні, жодних проблем, Крініс. Просто хотів попрацювати над чимось.]

[Працювати над чимось? Я хвилювалась, що підлога провалиться!]

[Не повертайся сюди! Це наказ!]

Я вже здалеку бачу, як до мене тягнеться щупальце. Якщо я дам їй шанс, вона миттєво вхопиться за мене, затягнувши за собою решту своєї тіньової плоті, щоб оглянути мій панцир.

Підступне щупальце на мить похитується в повітрі, перш ніж неохоче відступити.

[Я-якщо ви наполягаєте,] вона дується.

Не можу підвести свою охорону. З того, що я бачу, вони троє борються, як можуть. Нескінченний рій демонів ніколи не ослабне, тому у них є багато цілей для полювання. Зокрема, кількість здобичі п’ятого рангу набагато більша, ніж я очікував. Це хороша кількість досвіду. Що ж, вони втрачають половину через штраф рангу, але воно все ще додається з часом!

Тепер, що я буду робити з цим нескінченним полем...

Неважливо. Там уже повно личинок. Ой! Вони бенкетують моєю біомасою! Я впевнений, що в радіусі дії було принаймні кілька сильніших монстрів. Якщо купа маленьких демонів з’їсть мою здобич шостого рангу, мене вирве від люті!

Я швидко починаю бігати, шукаючи найкращу біомасу, і по можливості їсти. На жаль, більшість її вже було спожито хижими личинками, які нескінченним потоком вириваються з землі. Незабаром вони знову досягли глибини в метр, і всі ознаки того, що я зробив, зникли. Включаючи всю біомасу.

Тут занадто багато голодних ротів!

Що ж, я дещо отримав з цього, але я можу виключити таке широке застосування гравітаційного колодязя для цілей отримання біомаси. Враховуючи те, що монстрів вищої еволюції було дуже мало, я також не отримав багато досвіду, незважаючи на вражаючі цифри. У мене таке відчуття, що вбивства личинок для мене тепер фактично не мають користі.

Прикро.

Що ж, оскільки демони продовжують накопичуватись, я вважаю, що мені варто почати боротись з ними більш звичайним способом. Час застосувати старі-добрі кусачі. Заходячи в саму гущу подій, я починаю кидатись наліво і направо. Мені, як могутньому монстру сьомого рангу, мало що може протистояти. Принаймні на даний момент.

Ми продовжуємо боротьбу з хвилею, що є еталоном марної роботи. Навколо так багато мурах, що я навіть не можу втомитись. Незважаючи на те, що я постійно кусаю, у мене навіть обличчя не болить. Вівтар сповнений енергії, мої м’язи теж гудуть від неї, а ядро переповнюється силою.

Напевно, я міг би боротись так, поки мені це не набридне!

Що… не надто довго. Ці монстри для мене просто не виклик, незалежно від того, скільки їх!

Що ж, це змінилося б, якби вони розвернулись і почали боротись зі мною разом, це було б боляче, але охоплені божевіллям, вони атакують те, що найближче до них.

На щастя, схоже, що мої страхи нудьги не триватимуть довго. Тут щось коїться... щось пов’язане з маною. Вона завжди згущується під час хвилі, але це... це інше відчуття. Припливи та відпливи енергії навколо мене дивні. Майже наче… на них впливають, чи щось подібне.

Проте ця думка абсурдна. Що могло б змінити ману в такому масштабі?