[5] Магічна промислова академія (3)

[5] Магічна промислова академія (3)

Була субота, двадцять другого травня, коли МПА (Магічна промислова академія), яка готувалася до початку навчання, вітала людину, яка стане директором навчального закладу.

Маюмі закліпала очима, коли Тацуя привів її до офісу. Рьоусуке був настільки здивований, що пошепки запитав, – Ви його знаєте.

Враження Рьоусуке про людину, яку призначили директором навчального закладу, було в тому, що він був «молодий». Попри те, що він молодий, він був старшим за Рьоусуке. Але, мабуть, не більше десяти років. Можливо, йому ще в межах двадцяті.

Він приблизно того ж зросту, що й Рьоусуке. З невеликою різницею в тому, що Рьоусуке на кілька сантиметрів вищий. Тіло струнке. Рьоусуке також худорлявий на вигляд, але лише завдяки якості його одягу, насправді у нього багато м’язів.

Він був чоловічою версією типу, «здивує, якщо зніме одяг». Проте молодик, якого обрали директором школи, справді був струнким, а не здавався таким.

Від його зовнішності та атмосфери, складалося враження, що він «дослідник». У цьому відношенні він, можливо, підходив на посаду директора. Насправді від директора навчального закладу можуть вимагатися здібності до керування вчителями та персоналом, а не академічні знання, але це було враження Рьоусуке.

– Дозвольте представити. Це пан Яшшіро Такара, він обіймає посаду директора МПА.

Тацуя представив директора, перш ніж Рьоусуке отримав відповідь від Маюмі.

««Яшшіро»?»

– Керуючий директор, я розумію, що це грубо, але...

Запитання рефлекторно вирвалося з вуст Рьоусуке.

– Пан Яшшіро — молодший брат голови родини Яшшіро, з десяти головних кланів.

Однак, перш ніж він завершив своє запитання, відповідь пролунала з вуст Тацуї.

«Зрештою, Десять головних кланів...»

Рьоусуке зрозумів причину виразу Маюмі. Це неодмінно викликало здивування. Навіть Рьоусуке не міг не здивуватися, Магічна промислова академія це навчальний заклад яким керує Маґіан компані.

Маґіан компані була загальною об’єднаною асоціацією, заснованою Тацуєю, але вона тісно пов’язана з родиною Йотсуба, про що свідчив той факт, що головою компанії стала Міюкі, наступна глава Йотсуби. Оскільки не були зрозумілі відносини між Тацуєю та родиною, не можна було зробити висновок, що компанія контролюється родиною Йотсуба, але, без сумніву, можна сказати, що це сімейна компанія.

І керівником відділу компанії, пов’язаної з родиною Йотсуба, призначили молодшого брата родини Яшшіро. Не зважаючи на те, що це ті ж Десять головних кланів, вони трохи відрізняються від випадку Маюмі. Маюмі просто співробітник і вона прийшла шукати роботу. Можливо, її надіслала родина Саєгуса, щоб вивчити мету компанії.

У випадку з Яшшіро Такарою, Тацуя сам попросив зайняти цю посаду. І, здається, що родина Яшшіро погодилася на призначення Такару директором Магічної промислової академії на місці, але, можливо були попередні переговори. Ні, здається так думати — це здоровий глузд. Якщо так, то слід вважати, що між родиною Йотсуба та родиною Яшшіро, під час призначення Такару директором навчального закладу, були укладені різні домовленості.

Це не означає, що родина Яшшіро потрапила під парасольку клану Йотсуба. – Зворотне більш мало ймовірне. Родини Йотсуба і Яшшіро уклали союз?

...Так розсудив Рьоусуке. Такара став директором школи, тому що він і його брат Раідзо поділяли ідеали Тацуї, Такара сказав це, коли привітав Маюмі та Раідзо, але він не міг повірити цим словам.

◊ ◊ ◊

Очевидно, брижі не зупинилися в межах Маґіан компані.

– Це правда?

Це були перші слова Саєгуси Коуічі, коли він почув від Маюмі, яка, вперше за два тижні, повернулась до батьківського дому, новину про те, що Яшшіро Такара був призначений директором Магічної промислової академії. Навіть така людина, як він, не могла стримати здивований голос. Ні, він був настільки шокований, що промовив це, перш ніж встиг подумати про приховування.

Насправді Маюмі, побачивши це, подумки радісно закричала. Іншими словами, емоція, яку вона відчула — це «Погляньте на це». Для Маюмі, яку у значній ситуації завжди примушує Коуічі, приголомшений вираз батька був приємним. Незаперечно вона стала трохи злою, через постійний стрес, спричинений батьком.

– Звичайно правда. Не маю причин брехати про це.

– Ні, це так, але...

– Ви не можете в це повірити?

Запитала батька Маюмі, трохи злим тоном.

– Чесно кажучи, я не можу в це повірити, але повинен повірити.

Коуічі розслабився і відкинувся на спинку дивану.

– Не зважаючи на це... Родина Яшшіро об’єдналися з родиною Йотсуба?

Десять головних кланів визначають себе як групу, що представляє інтереси магів. Японська магічна асоціація також представляла інтереси магів, але, як офіційна організація, не могла ігнорувати наміри уряду. Існувала атмосфера, неминучості того, що за ради абсолютної непохитної мети, запобігання ядерній війні, вона не піде на поступки уряду.

З іншого боку, Десять головних кланів іноді віддавали перевагу політикам і бізнесменам, а іноді, замість того, щоб обливатися брудом і робити послуги тим хто при владі, вони слідували інтересам магів і запобігали недолікам. Діяльність Десяти головних кланів завжди була через кулуарну взаємодію з владними людьми й готовність займатися незаконною діяльністю.

До речі, як тільки людина визнає незаконну діяльність необхідним злом, вона починає використовувати це, як привід для втрати само контролю. У результаті вона перестарається і її засудять, або вона самознищиться. Щоб цього уникнути, Десять головних кланів наклали на себе неписане правило взаємонагляду.

З огляду на мету, об’єднання серед Десяти головних кланів є порушенням правил. Якщо це група людей, утворення фракції неминуча. Але це мало залишатися в рамках взаємного контролю. Якщо вестиметься спільна справа, без попередження інших, треба сказати, що це велика ймовірність того, що Десять головних кланів зазнають шкоди.

– Чи не можна думати, що Яшшіро Такара співпрацює особисто?

– Особисто співпрацює з родиною Йотсуба?

– Не з родиною Йотсуба, а особисто з керуючим директором Шібою.

Почувши думку Маюмі, Коуічі занурився в думки.

– ...Ні, важко уявити, щоб пан Такара уклав таємну угоду особисто з Шібою-куном. Навіть якщо він об’єднається особисто з Шібою-куном, а не з родиною Йотсуба, це буде рішенням родини Яшшіро.

Очі Коуічі не дивилися на Маюмі. Навіть по тону сказане було монологом.

І виходячи з цього, Маюмі мовчала.

– Фінансова допомога? Ні, я не чув, щоб клан Яшшіро займався проєктом великих коштів... Технічне співробітництво? Це ймовірно... Маюмі, ти нічого не чула?

– Яку саме інформацію ви шукаєте?

Тихо запитала Маюмі, коли батько нарешті захотів продовжити розмову.

Це було звичайне ставлення Маюмі до нього, тому Коуічі не хвилювався.

– Пан Яшшіро нічого не сказав проте, чому він став директором навчального закладу?

«Нарешті це питання», подумала Маюмі, але не висловила його ні вустами, ні виразом обличчя.

– Він сказав, що підтримує ідеали керуючого директора Шіби.

– Підтримує?..

З підозрою пробурмотів Коуічі. Це був тихий голос, але не настільки, щоб Маюмі не могла його почути.

– Так. Тому я й сказала, що директор навчального закладу, можливо, співпрацює особисто з керуючим директором.

– Дурниці… Через ідеали? Неможливо...

– Невже?

– ...

Коуічі не зміг відповісти на зауваження Маюмі. Його мовчазне обличчя говорило, «мені це важко зрозуміти».

Маюмі затримали її молодші сестри, і вона вирішила залишитися в батьківському будинку, а не повертатися в житло компанії. Її кімната залишилася такою ж, як і в час, коли вона залишила дім, тож єдине, що лишилося служниці, це застелити ліжко. Навіть за відсутності господині кімнати, ліжко готували щоранку, щоб можна було лягти спати з невеликою зміною.

Маюмі, яка лягла в ліжко і вимкнула світло голосовою командою, під літнім футоном, згадала розмову з батьком.

«Батько не розуміє...»

Її батько нехтував ідеєю Маґіан компані, проте, що навіть маг, який не міг заробити на життя магічними навичками, може знайти спосіб скористатися магічними якостями, оскільки це не вигідно з погляду фінансової чи технічної вигод. Навіть якщо отримати вдячність ста чи двохсот людей, ні родина Йотсуба, ні родина Яшшіро не отримають більше користі, ніж в межі похибки. Це не принесе користі магічному світу в короткостроковій перспективі.

Однак вплив діяльності Маґіан компані що до створення шляхів для магічних талантів, навіть для маґіан нижчого бойового рівня, не обмежувалося лише випускниками МАП, які отримали безпосередню користь і новими співробітниками Стеллар Генератор.

Маюмі це розуміла. Через сльози її старшокласників і одноліток, які не змогли вступити до Магічного університету через труднощі розвитку своїх магічних навичок, не зважаючи на їх бажання стати магом. Вона не зіштовхувалася з цим особисто, але було багато учнів другого потоку, які вступили до старшої школи при Національному магічному університеті, але з самого початку відмовлялися від навчання в Магічному університеті, оскільки не могли отримати рівноцінних настанов. В першу чергу, це люди, які володіють магічними якостями, але не відповідають критеріям оцінювання іспиту і не можуть вступити до школи магії.

Можливість скористатися своїм талантом.

Безумовно це несло сенс всього життя.

Випадки, коли те, що вам подобається, і те, що ви вмієте, розходиться, не рідкі. Знайдеться не велика кількість людей, стурбовані небажанням бути пов’язаними з талантом. Однак у сучасному суспільстві, де використання магії надзвичайно обмежене, має бути багато носіїв магічних якостей, які не мають роботи, яка б могла використати їхні таланти.

Діяльність Маґіан компані дарує життя нинішнім носіям магічних якостей і створює майбутнє, в якому надія переважає змирення.

Те, що намагався зробити Тацуя, це не просто гонитва за фінансовою вигодою. Не кажучи вже про бажання влади.

Його мета — змінити суспільство.

Маюмі не думала, що це всі причини, через які Яшшіро Такара погодився. Брати голови родини Яшшіро не були настільки простими, щоб один факт вплинув на їх рішення. Однак Маюмі вважала, що це зіграло велику роль в мотивації, взяти на себе роль директора Магічної промислової академії.

Ідеал соціальних змін — це велика сила, яка рухає людьми.

«Мій батько цього не знав», так думала Маюмі, лежачи в ліжку.

◊ ◊ ◊

Попри неділю, новина про те, що Яшшіро Такара став директором Магічної промислової академії, протягом наступного дня, поширилася серед Десяти головних кланів, Вісімнадцяти додаткових сімей, Сотні нумерованих сімей і керівництва Магічної асоціації. Родини Йотсуба та Яшшіро були завалені стількома ж запитами, як і родина Йотсуба, коли заснували Товариство Маґіан. У відповідь про стосунки між двома кланами, і Йотсуба, і Яшшіро, відповідали лише, що «такого союзу не має».

Однак запит глави родини Муцудзука до родини Йотсуба відрізнявся за контекстом.

– ... Вельмишановна Муцудзука допоможе справі Тацуї?

Від несподіваної пропозиції Ацуко, навіть Мая не приховала свого подиву.

– Так. Чим можна допомогти?

– Дякую за пропозицію, але чи не складно родині Муцудзука допомогти? Ви ж знаєте, які підозри є щодо родини Яшшіро та нас.

Мая, яка не хотіла більше піднімати шуму, відхилила пропозицію Ацуко.

– Можливо це важко такій особі, як молодший брат вельмишановного Яшшіро?

Однак Ацуко так легко не відступила.

– Вельмишановна Муцудзука, це ж далеко від дому. Хіба не важко буде поєднувати обов’язки Десяти головних кланів?..

– ...Думаю що так.

Переконана об’єктивним фактом, вона нарешті відступила. Але не дуже переконана. Хоча це був лише голосовий дзвінок, ступінь жалю Ацуко можна було зрозуміти з голосу.

– Чому б вам не поговорити з Тацуєю.

Хоча пропозиція Маї виникла не лише через співчуття, не можна заперечувати, що в багатьох відносинах, вона містила його елемент.

– Ви не проти, якщо я так вчиню?

– Я не проти. Але чому ви хочете допомогти справі маго сини та племінниці?

Для Маї було не звично запитувати, але її серйозно це цікавило. Мало того, викрила це перед іншими.

– ...Серед Десяти головних кланів це, можливо, не було б похвальним.

В голосі, яким відповіла Ацуко звучали ревнощі, через це Мая схилила голову з виразом «О Боже мій»,

– В той момент, коли я про це почула, я подумала, що Яшшіро мене випередив.

– В чому?

– Коли я дізналася про справу, яку розпочав ваш син, я подумала. Я теж хочу його змінити.

– Змінити, що?

– Ваш син серйозно намагається змінити світ. Дізнавшись про це, я відчула, що ця мрія жевріла й в мені.

– Це ж.

У голосі Маї не було елементів глузування чи насмішки. Це можна порівняти з усміхненим голосом, яким розмовляють з меншим братом чи сестрою.

– Прошу, смійтесь. Я говорю наче маленька дівчинка, хоча мені вже за тридцять. Я сама не думала, що в мені таке сидить.

З голосу Ацуко можна було легко зрозуміти, що на тому кінці лінії, вона розчервонілася. – ...Хіба це не добре? Тацуя теж вже не хлопчик. Я не думою, що вік має якесь значення, до цих почуттів.

– Невже. Щиро вам дякую.

Зі слухавки було чути сором’язливу посмішку Ацуко.

Мая також підтримала її, сказавши «Так» і трохи розсміялась.