Він справді все ретельно продумав

"Я не знущався..."

Муен на мить розгубилася. Вона не знала, що це були за дві книги, які змусили її інстинктивно відсахнутися, але чи були вони дійсно... корисними книгами, з яких вона могла б вчитися?

Але насправді, порівняно з цілими книжковими полицями, від яких у неї мороз по шкірі, ці дві книги, що лежали перед нею, здавалися набагато більш нормальними.

Точніше, вони здавалися досить привабливими та викликали бажання розгорнути їх.

Але таке відчуття змусило Муен насторожитися.

Воно означало, що ці дві книги, просто перебуваючи поруч, мають силу впливати на душевний стан людини.

Таким чином, вона зробила півкроку назад.

Однак слова чоловіка: "Це все початкові знання, і в майбутньому потрібно буде ще багато чого вивчити", - були величезним шоком для тих слабких знань, які Муен отримала за своє життя в лабораторії.

Вираз обличчя Лінь Цзе був серйозним, коли він говорив це, і навіть здавалося, що він випустив ауру університетського професора, який читає лекцію.

Такого грізного і репресивного лектора, який каже: "Студенти, хто хотів би відповісти на це просте запитання? Якщо ніхто не підніме руки, я навмання виберу зі списку імен".

Невже це справді може бути... початковими знаннями?

Муен трохи завагалася, потім поклала реєстраційний записник на місце, а потім обережно взяла дві книги від підбадьорливого та усміхненого вчителя Ліня.

Коли вона взяла книги, Муен відчула легке тремтіння всередині власної душі.

Лінь Цзе погладив її по голові із задоволеною посмішкою. "Ось так-то краще. Не опирайся навчанню. Хоч це і боляче, але насправді дуже корисно. Навчання — це нескінченна, але легкодоступна драбина прогресу, не стався до нього зверхньо. Будинок не може мати лише дах. Він потребує міцного фундаменту і шару за шаром цегли, щоб сформувати повноцінний і міцний будинок."

"Глибоко всередині тебе такий будинок буде найміцнішою з фортець, коли ти постанеш перед труднощами, які можуть трапитися на твоєму шляху."

Лінь Цзе продовжив: "Це все те, що ти ніколи не втратиш, що стане твоєю найбільшою підтримкою. Окрім земних благ, лише твій інтелект може надати тобі упевненості в собі, коли ти впала духом; він може допомогти тобі зберегти ясний розум під час успіху."

Він пильно подивився на дівчину і поклав руку їй на плече. "Це твоя справжня сила."

Цього разу Лінь Цзе не передавав курячий суп, а висловлював своє власне кредо та особистий досвід.

Його життя за ці три роки кардинально відрізнялося від того, що було до переїзду. Було багато труднощів, які інші не зможуть зрозуміти. Однак Лінь Цзе подолав їх усі й поступово заснував свою книгарню, яка стала такою, якою вона є сьогодні.

І окрім свого голосу, він більше покладався на навички та знання, якими володів, накопичені протягом багатьох років.

З суворим виразом обличчя Лінь Цзе проповідував: "Пам'ятай, все, що ти здобудеш, ніколи не буде марним. Твої зусилля зараз спрямовані на твоє майбутнє і нададуть тобі набагато більше альтернатив, якщо ти коли-небудь опинишся у скрутному становищі. Зрозумів?"

Муен зрозуміла лише наполовину і просто кивнула зі спантеличеним виразом на своєму крихітному обличчі. "Я буду добре вчитися."

Учитель Лінь прибрав руки й заговорив далі: "Останній юний покупець приблизно твого віку, яка відвідала мою крамницю, закохалася у навчання та одразу ж купила чимало книжок, що не могло не вплинути на неї. Тому не хвилюйся, що ти не впораєшся. Книги, які вона взяла, були набагато складнішими за твої, тож ти будеш у повному порядку."

"Для моєї асистентки можливість читати всі ці книги в книгарні безкоштовно — це справді дивовижна перевага."

Від проповіді вчителя Ліня у Муен вже паморочилося в голові, і вона могла лише інстинктивно кивати головою, як маленьке пташеня. Все, що він говорив, було правильним.

Лінь Цзе прочистив горло. "Гаразд, йди та читай. Я не думаю, що в найближчі кілька днів будуть якісь клієнти. Ти можеш спочатку вивчити ці основи. Я перевірятиму твій прогрес у будь-який час, тож не відкладай це на потім."

Муен пересунула стілець для клієнтів за прилавок і почала своє життя, повне навчання.

Процес навчання виявився легшим, ніж Муен могла собі уявити, адже ця штучна дівчина не мала жодної систематичної освіти. Таким чином, не існувало проблеми підриву нових знань і зіткнення з раніше зафіксованими уявленнями. Таким чином, це було лише те невелике розуміння, яке вона мала раніше, швидко поєднуючись з припливом нових знань.

Час від часу дівчина поглядала на Лінь Цзе і думала про себе, що він справді мав рацію — Ключ від дверей: Знання справді зводилися до основ.

Однак обсяг цих основ був надто великим.

Вони охоплювали все фундаментальне розуміння, науку і здібності людей, а також інших нелюдських видів.

До категорії нелюдських видів належали тварини, рослини, надприродні істоти...

Якби Муен не була таким чистим аркушем, яким вона була зараз, вона, швидше за все, була б приголомшена такою кількістю інформації та впала б у вегетативний стан.

І навіть якщо це була вона, вона все одно провела довгий час у заціпенінні, перш ніж нарешті змогла вирватися на свободу.

Тоді Муен придумала спосіб зберігати ці знання: вона створила "раковину пам'яті" у своїй голові, щоб зберігати всю цю величезну і складну інформацію за категоріями й залишати в пам'яті лише ту, яку вона засвоїла.

У потрібний момент вона могла витягти її з "раковини пам'яті", і це значно полегшило б роботу.

Іншу книгу, "Основи сигілів", все ще можна вважати базовою. Просто ці основи були основами білих магів.   

Згідно зі знаннями, що містилися в раковині пам'яті Муен, ці знаки були джерелом сили білого мага.

Сила чорного мага походила від мови, тоді як сила білого мага походила від писемності.

Іншими словами, заклинання чорного мага відповідали знакам білого мага.

Однак, розвиток сили білого мага не був чимось, чого можна досягти за допомогою одних лише сигілів. Вирішальну роль відігравало їхнє поєднання.

Вчитель Лінь також перевіряла вміння читати.

Вчитель взяв підручник з мови для початкового рівня, перегорнув на довільний розділ і вказав на одне зі слів. "Що це слово означає?"

Учениця Муен підняла руку і відповіла: "Світло і вогонь пожежі".

Учитель Лін був на мить приголомшений.

[...] Це все одно здається дещо неправильним... Але строго кажучи, це теж не зовсім правильно...

"Кха,кха... А як щодо цього?" Лінь Цзе вказав на слово "електрика".

"Сяйво блискавки", - знову відповів студент Муен.

"...Це?" Лінь Цзе вказав на слово "дерево".

Студентка Муен на мить замислилася, а потім впевнено відповіла: "Походження всього живого".

Лінь Цзе відклав підручник і з сумним видихом сказав: "Непогано, студентко Муен. Схоже, ти вже повністю засвоїла матеріал".

Він передав їй книгу реєстрації. "Я можу спокійно покласти на тебе відповідальність продавця в книгарні".

Муен кивнула і прийняла це з серйозним обличчям.

Вона приблизно знала, чому її змусили вивчити все це... Бос, безумовно, помітив її страх перед полицями та книжками.

Це означало, що вона не зможе належним чином обслуговувати клієнтів, тож йому потрібно було спершу потренувати її, щоб вона звикла до цього і водночас покращила свої здібності.

Мм, він справді все ретельно продумав.