Косплей

Прогнавши Уайльда, Лінь Цзе дістав з полиці книгу "Тлумачення сновидінь"(1) і почав її гортати.

Це була одна з найвідоміших робіт Фрейда, а також новаторська праця з психоаналізу.

Як неортодоксальна праця, опублікована в епоху, що значно відстала від свого часу, багато теорій були дискредитовані вченими та викликали багато суперечок.

Зараз він перечитував цю книгу, щоб поглянути на неї під іншим кутом зору і з інших міркувань.

Теорія, викладена в цій книзі, припускає, що сновидіння були несвідомими бажаннями й стимулами з дитячих спогадів.

Сновидіння також були правдивим обміном між людиною та її серцем, а також процесом навчання у самого себе.

Лінь Цзе вже читав цю книгу раніше, але тепер він хотів зробити невелику ревізію через нещодавній сон, який йому приснився.

Переглядаючи книгу, Лінь Цзе відчув нудьгу і подумав, чи не взяти йому інші відповідні книги, щоб почитати.

У цей час двері книгарні були відчинено.

Хм? Чи дмуть вітри фортуни? Чому покупці заходять один за одним?

Але якщо подумати, то ця зміна, здається, сталася того дня, коли старий Віл подарував мені кам'яну гаргуйлю.

Чи може бути так, що, окрім того, що вона відвертає нещастя і зло, вона також має феншуйні(2) властивості залучати багатство?

Тьху, просто позичати книжки було б досить. Навіщо давати мені місцеву особливість?

Це робить мене ще більш зайнятим, ніж раніше, і мене навіть часто відривають від читання.

Це... це просто не... нестерпно! І приносить ще більше неприємностей!

Лінь Цзе поклав книгу в руку і натягнув свою професійну посмішку, оглянувши всіх присутніх. "Ласкаво просимо! Хочете позичити, почитати чи купити книгу? Також не соромтеся запитувати, якщо у вас є якісь запитання".

"Я справді можу ставити будь-яке питання?" У жінки, яка увійшла, був ніжний і приємний голос.

З того, що побачив Лінь Цзе, приємна і ніжна зовнішність цієї нової відвідувачки відповідала її голосу.

Світла шкіра, блакитнуваті нефритові очі та розкішне золоте волосся надавали їй дивовижної краси. Здавалося, що вся похмура книгарня осяялася її появою.

Погляд Лінь Цзе затримався на її вусі. Пара гострих, довгих вух безумовно привернула його увагу.

Опустивши погляд нижче, він помітив, що на ній була довга біла сукня, багатошарові складки якої нагадали Лінь Цзе тоги, які носили стародавні римляни.

Загалом, вона була схожа на прекрасну і граціозну ельфійку, яка помилково заблукала у мирський світ.

Невже... невже це...
Косплей з високим ступенем оригінальності?

Лінь Цзе був приємно здивований і навіть відчув хвилю "ностальгії".

Косплей був дуже поширений на Землі ще з часів стародавніх мандрівних менестрелів, які грали п'єси для публіки.

А в сучасну епоху косплей процвітає завдяки аніме, фільмам та іграм.

Однак в Азірі цей аспект не був розвинений, попри наявність телебачення та індустрії розваг. Крім того, тут не було ще більш важливого центру субкультури та її лідерів.

Косплей тут все ще застряг на примітивній стадії "маскарадів і костюмів".

Хотіти побачити косплей високого рівня було справді важко. Однак, ця клієнтка до Лінь Цзе насправді мала досить високий рівень автентичності.

Її макіяж був на висоті, і вона навіть мала дивовижну атмосферу благородства, яка повинна бути притаманна ельфам.

На мить Лінь Цзе навіть подумав, що перед ним стоїть справжній ельф. На додаток, під час цієї сильної зливи красива, блакитноока, золотоволоса ельфійка, що заходить до книгарні, була схожа на сцену з казки.

Справді вражаюче, юна панночко.

Але, звичайно, це було дуже схоже, і на цьому все.

Звичайна людина, така як Лінь Цзе, безумовно, не подумала б, що перед нею стоїть справжній ельф.

Зрештою, хіба міг би справжній ельф розгулювати таким великим містом, як Норзін, без жодних побоювань, що його схоплять і виставлять на показ як рідкісний екземпляр?

Однак, Лінь Цзе знайшов питання, поставлене цією молодою дівчиною, дещо знайомим.

Після подальших роздумів Лінь Цзе зрозумів, що подібні питання ставила Меліса... завзята неслухняна дитина, якій він не так давно порекомендував пів набору "П'ять-Три".

Тоді Меліса запитала: "Ти справді можеш чимось допомогти?" Зрештою, пропозиція цієї дитини допомогла Лінь Цзе зрозуміти, що деякі клієнти дійсно були некерованими й хотіли спричинити неприємності.

Це також стало причиною того, що Лінь Цзе перейшов від запитання "Чи можу я вам чимось допомогти?" до "Не соромтеся запитувати, якщо у вас є якісь запитання".

Тільки не кажіть мені, що я повинен сьогодні знову застосувати той самий трюк?

Минулого разу ця негідниця задоволено пішла з половиною набору "П'ять-Три". Цікаво, який урожай я отримаю сьогодні?

Лінь Цзе, зберігаючи посмішку, відчував зародження почуття передчуття. "Звичайно. Поки це в межах роботи книгарні".

У цей час Доріс також уважно придивлялася до Лінь Цзе.

Доріс не мала ніякого маскування, але вона заздалегідь приховала свою присутність.
На її думку, оскільки власник книгарні був всезнаючим, він неодмінно знав би, що вона прийде до нього шукати. І він принаймні знав би, що йде ельф.

Якби на його обличчі з'явився шок, а він навіть не знав про це, це означало б, що він не всезнаючий, а звичайнісінький шахрай.

До цього Доріс очікувала, що реакція власника книгарні буде або спокійною, або здивованою.

Однак вона ніколи не уявляла, що в його очах буде приємне здивування, захоплення, а також... спогад і підтвердження?

Приємне здивування і відверте захоплення було ще дещо розумним.

Оскільки він не виглядав надто здивованим появою ельфа, можна було сказати, що він вже очікував цього.

Тоді навіть такий мисливець, як Цзі Чжисю, була здивована, коли розплющила очі та побачив Доріс.

Однак дивними були почуття спогадів і впізнавання.

Доріс була добре знайома з цим видом спогадів, адже лише довгожителі могли мати таке глибоке відчуття спогадів, яке виходило за межі часу.

Однак той, хто стояв перед нею, явно був людиною.

Ще більш сумнівним було підтвердження... Ніби це було підтвердження старшого до молодшого.

Що могло змусити людину так дивитися на ельфа?

Доріс оглянула околиці, але не помітила нічого незвичайного, окрім кам'яної скульптури гаргуйлі. Тому вона продовжила використовувати ефір, щоб дослідити всю книжкову крамницю, включаючи самого власника книгарні.

Він був практично звичайною людиною...

Але коли Доріс мило посміхнулася і попрямувала до прилавка, все ще плекаючи сумніви, її зіниці раптом звузилися, коли вона підійшла ближче і побачила зовнішність власника.

Хоча він виглядав звичайним, якби хтось був достатньо уважним, то зрозумів би, що у цього молодого чоловіка зуби були більш щільно зчеплені, ніж у більшості людей.

Без сумніву.

Доріс вірила, що не помилилася.

За ступенем щільності у цього власника книгарні було повноцінних сорок зубів.

Це не було ані хворобою, ані вигадкою. Це було безумовно щось, що порушувало фізіологію людини.

Він точно був людиною!

Але вона не мала змоги визначити, що за вид істоти це був...

"Допоки це в межах діяльності книгарні..."

Доріс повторила це одного разу і раптом відчула просвітлення.

Якщо власник книгарні дійсно володів всезнаючою силою, про яку говорила та мисливиця, то, можливо, обмеженість книгарні була ціною, яку вона повинна була заплатити?

Невідома і давня істота з людською зовнішністю, що володіє довголіттям і великою силою. Однак він був замкнений у маленькому куточку і захований під буденністю.

Тоді, напевно, хтось подібний до нього колись знав певну істоту з клану Айріс?

Занурившись у роздуми, Доріс раптом відчула ефірний потік. З другого поверху книгарні виходила первісна аура!

Це була...

Аура Первісної Відьми Леді Сільвер! Ім'я, закарбоване в душі клану Айріс, тремтіло!

Царство її мрій тут!

1. The Interpretation of Dream(Die Traumdeutungs) -  це книга 1900 року німецького психоаналітика Зигмунда Фрейда, в якій автор вводить свою теорію тлумачення снів.

2. Фен-шуй - це практика китайської геомантії. Вона стверджує, що використовує енергетичні сили для гармонізації людини з навколишнім середовищем.