Майстер курячого супу ніколи не здається

Лінь Цзе мав досить великий досвід знайомства з "чуніб'юїзмом" Муен. Раніше, коли він дав їй словник для вивчення основ, щоразу перевіряти домашнє завдання було схоже на відвідування з'їзду чунібью.

Хоча в глибині душі він вважав це смішним, Лінь Цзе зрозумів, що це була форма навчання за інтересом(1).

Оскільки дитині це подобалося і вона швидко вчилася, Лінь Цзе вирішив, що нехай природа бере своє. Зрештою, це було добре.

Методика викладання Лінь Цзе завжди була відкритою. Він часто прислухався до здібностей кожного окремого учня і, безумовно, був чудовим учителем, якого багато хто хвалив... Хоча це було трохи не пов'язано з його спеціальністю, але й суворих вимог теж не було.

Але спалах чуніб'юїзму Муен рано-вранці неабияк налякав мене. Що ще важливіше, такий спосіб мислення справді занадто дитячий. Ха-ха-ха...

Це схоже на те, як діти відповідали "Ультрамен" та інші дивні персонажі, коли вчитель запитував: "Про що ви мрієте?"

Лінь Цзе думав, що Муен буде більш зрілою, ніж її однолітки, зважаючи на її апатичний темперамент і дещо таємниче минуле. Проте в душі вона все ще залишалася дитиною.

На мить він застиг, уявивши обличчя Муен, що висить на місяці й хихикає, наче сонечко в "Телепузиках"(2). Потім він не втримався і пирхнув, намагаючись стримати сміх.

Побачивши, як вчитель Лінь намагається стримати свій сміх, Муен подумала, що її мають за дурепу, і її щоки надулися ще дужче.

Минулої ночі вона таємно зробила поштовх за сприяння Вальпургії й віддала залишки Сонця, поховані в царстві снів Вальпургії, Вінсенту, що володіє Писанням Сонця, і наділила його силою залишків Сонця.

Це призвело до того, що конфлікт загострився в кілька разів швидше, занепокоївши Папу церкви Купола. На щастя, церква ще не була достатньо пильною до невідомого.

Скориставшись браком інформації та зарозумілістю церкви Купола, було вбито двох апостолів і зрівняно з землею цілу парафію.

Це був перший крок Муен до угоди з Вальпургією. Хоча це був майже ідеальний початок для них, потрібно було більше, ніж їхні спільні сили, щоб викорінити цих фальшивих богів.

Сила справжнього Місяця вже була захоплена ними, а Вальпургії вистачало сил лише на те, щоб підтримувати свої мрії, але вона ще не могла втручатися в реальність.

Наївна маленька Муен відчувала, що її обдурила Вальпургія, стара відьма, яка прожила багато років, але зараз не було місця для жалю.

Тому вона вирішила використати Вінсента.

Тіло священника володіло божественною силою Місяця, яка мала спільне джерело з Сонцем і була дуже сприйнятлива до його божественної сили. Щобільше, з Писанням Сонця як медіум, він був ідеальним кандидатом.

До того ж, як жертва релігії, він вже був на межі розбіжностей з церквою Купола.

Можна з упевненістю сказати, що якби не Муен, яка віддала залишки Сонця, Вінсента чекав би ще більш жахливий кінець.

В очах церкви він був би небезпечним, ненависним жуком, який ніяк не помре, і вони б вирішили використати всі засоби, щоб розчавити його знову і знову.

Враховуючи м'якосердя Вінсента і його слабкість як члена церкви, ті нещасні, які були втягнуті в це минулої ночі, не були б останніми.

Муен і Вальпургія були згодні з тим, що це був найкращий вибір власника книгарні. Хоч він і не сказав цього вголос, але він освітив їм шлях і чекав лише на їхню добровільну співпрацю.

Він був всезнаючим, але просто не говорив про це.

На додаток, Вальпургія туманно натякнула, що злегка відчула ауру Сільвер від його тіла. Мабуть, вона також шукала спосіб повернутися до реальності, і дуже ймовірно, що вона вже досягла співпраці з цим таємничим власником книгарні.

Вони були на одному боці.

Однак прискорення їхньої мети було цілком власною ініціативою Муен і Вальпургії. Хто знав, що їхній вчинок може негативно вплинути на план Лінь Цзе.

Муен провела цілу ніч у роздумах і відчувала себе неспокійно від думки, що її власні дії могли порушити генеральний план боса.

Саме тому вона з побоюванням заговорила, щоб дізнатися думку Лінь Цзе.

Але зараз здавалося, що.. Бос не особливо переймався її діями, що змінювали долі інших, і чекав, поки вони повернуться, щоб вказати їм напрямок їхнього наступного кроку.

Він ніби ненароком перебирав струни чиєїсь долі та зацікавлено чекав особливого чи неповторного відгомону.. А тепер Бос, здавалося, насолоджувався тим, що чув.

Муен відчула незрозуміле розчарування. Все, що вона зробила, здавалося їй дуже важливим, але в очах Боса Ліня вона була схожа на маленьку дитину, яка грається в будиночок.

Вона мовчки проковтнула їжу і запитала:

- Чому ви смієтесь? Що поганого в тому, що я хочу стати Місяцем...

Лінь Цзе помітив в тоні Муен легку образу.

Зараз з нею буде важко мати справу.

- Гм... Нічого, це непогана ідея. Я тільки за.

Лінь Цзе прочистив горло і стримав посмішку, намагаючись виглядати більш серйозним. На жаль, легкий блиск в його очах робив його доброзичливим.

Він відчував себе так, ніби справді усиновив чарівну маленьку дитину.

Ну хіба вона не мила? Чи хотіла б більшість звичайних дітей бути місяцем?

Муен мугикнула на знак визнання. Ці слова все ще звучали для неї поверхнево.

Але оскільки він сказав так, це означало, що Бос Лінь схвалює їхні дії.

Занепокоєння Муен значно розвіялося.

Лінь Цзе на мить замислився і відчув, що це гарна можливість прищепити цій маленькій дитині певні цінності.

Тому він поклав палички та заговорив лагідним голосом:

- Але бажання стати місяцем — це нелегке завдання. Треба спочатку скласти всебічний план. О, може, розкажеш мені, як тобі спала на думку ця ідея? А точніше, чому ти хочеш стати місяцем?

Муен була трохи приголомшена. Потім, трохи поміркувавши, вона невпевнено відповіла:

- Тому, що... Вона красива?

Її перший досвід входження в царство сновидінь Вальпургії познайомив її з відчуттями шоку і пульсації. Єдине, що промайнуло в її голові в той момент, було те, що сон, повний зірок, був настільки неймовірно красивим, що викликав у неї бажання володіти ним.

Таким чином, вона з незрозумілих причин погодилася допомогти Вальпургії.

- ...

Губи Лінь Цзе сіпнулися.

Ця причина до біса бездоганна. Навіть неспростовна!

Хаа... Діти справді настільки прямолінійні, що можуть бачити крізь зовнішність і сприймати вроджене..

Однак майстер курячого супу не здається.

- Ти знаєш, звідки береться місячна краса?

Лінь Цзе зручно підкинув трохи науки:

- Насправді, місяць сам по собі не світить. Красиве місячне світло — це віддзеркалення світла від сонця. Однак сонячне світло завжди таке владне, що на нього не можна дивитися прямо. Воно хоч і тепле, але не може досягти глибини людського серця.

- Натомість місяць трансформує це світло, і тільки тоді воно сяє таким прекрасним сяйвом.

- Повага, смиренність, лагідність, толерантність. Це характеристики місяця. Це все те, без чого ти не можеш обійтися, якщо хочеш стати місяцем.

- Крім того, місяць — це ще й міст, який з'єднує людей. У тиші ночі ті, хто думає про своє рідне місто, завжди побачать місяць, коли підійматимуть очі вгору. Ось чому місяць завжди несе в серцях людей чисті, первісні емоції та вірування і підтримує втомлений дух багатьох людей.

Лінь Цзе погладив Муен по голові й зробив свій сердечний висновок:

- Місяць — це не безсердечний об'єкт, а те, чому люди довіряють свої почуття. Тобі потрібно зрозуміти це, перш ніж ти зможеш ним стати.