Інтерпретація була неправильною!

 Тіло дитини було дуже незручним.

 Хоч у мене і була спокуса просто схопити й скрутити 6-й і 7-й шийні хребці — основний ключ до грижі шийного диска, але це було неймовірно важко, тому що мої руки були занадто маленькими.

 Але це не було для мене великою проблемою. Адже у мене є уроки Майстра Моллана!

 Ще будучи ембріоном, я відновлював свою чудову земну статуру, яку мав раніше.

 Це була головна причина, чому я не міг визнати її своєю матір'ю, хоча я народився в лоні жінки з Фантазії.

Вундеркінд F → Вундеркінд D

 Чи було це тому, що мені вдалося зробити те, чого не може зробити звичайна дитина?

 Я здобув навичку, яка мені добре підійшла.

[Категорія: Навичка

Назва: Вундеркінд

Рівень: D

C: Успішність трохи підвищується.

D: Вміння трохи збільшується.

E: Трохи зростає досвід.

F: Стає видатним з дитинства.]

 Це була очевидна навичка типу зростання, таке несправедливе вміння. У цьому сенсі, хоча професія "Герой" нічим не відрізняється, є межа, що ми можемо мати тільки одну професію. 

 Якщо ми стаємо Героєм, нам доводиться відмовлятися від інших корисних привілеїв.

 Але вміння "Вундеркінд" — це бонус.

 Вміння, яке підводить риску з самого народження.

— Аууу.

 Мені дуже сподобалося.

— Ні, врятуйте мене…

Ууух!

 Я акуратно позбувся останнього переслідувача.

 Майже впевнений, що їх було більше, оскільки вони сказали, що оточили цю територію, але вони, здавалося, не були конкурентами для мене, який був у середині процесу швидкого зростання.

“Цей світловий меч досить корисний, правда?”

 Я приземлився в обійми няні після того, як переконався, що покінчив з усіма. Жодна крапля крові не бризнула на мене. Це також було перевагою, включеною в атаку базових атрибутів.

Чвап!!! Чвап!!! Чвап!!!

 Але перед цим давайте спочатку поїмо.

— Ви багато працювали, Майстре. Будь ласка, зачекайте тут. Я пориюся в їхніх речах і принесу трохи їжі.

— Я допоможу, Хіпполіє.

— Ні. Будь ласка, зачекай тут, щоб Учитель міг зосередитися на їжі. Це важливіше за все інше, благаю тебе. Ах! А коли він закінчить їсти, будь ласка, м'яко погладь його по спині, щоб він відригнув, і поплескай його, якщо він все ще не відригне.

— Що? Гаразд.

 Свята Н вміло закінчила тривіальну роботу, доручивши мене моїй няні. 

Раніше вона була "благородною святою", яка не знала таких грубих речей, як ця. Здавалося, вона набула багато досвіду з того часу, як я востаннє бачив її.

Плесь, плесь.

 Няня поплескала мене по спині.

 Думаю, у неї талант до масажу.

— Беееп~!

 Я задоволено відригнув.

 Немовлята не мають добре розвиненої травної системи, тому їхній опікун повинен допомагати їм перетравлювати їжу в проміжках між годуваннями. Вони повинні робити це особливо для недоношених дітей, таких як я. У нас короткий стравохід, тому повітря, яке ми вдихаємо під час годування, піднімається вгору по стравоходу, викликаючи блювоту і біль у животі.

… Але звідки все це знала Свята H?

 Мені стало ліньки думати про це через раптову сонливість.

 Після цього я заснув.

 Як добрий Сер малюк, я повинен був поспати після їжі.

*

 У мене була слабка статура.

 Я не маю на увазі, що вона була слабкою, як у крихкого новонародженого.

 Це все через вимір Фантазії, який є світом, розділеним, як шматки піци. Якщо ціла піца — це нормальний вимір, то континент Фантазії — це як продати шматок піци, збрехавши, що це ціла піца.

 Саме тому аборигени та наступні покоління, що жили тут, були слабкими. Біологічно це не сильно впливало на наше повсякденне життя, але "щільність існування", з якої складалося наше тіло, була сміховинно низькою порівняно з землянами.

 Чи виникнуть через це проблеми?

— Зупиніться і покажіть мені ваше посвідчення…

— Оу.

— Священний Сер малюк. Це така честь, що ви відвідали наші незначні володіння. Будь ласка, заходьте.

 По-перше, ви стаєте дуже вразливими від навичок ментальної системи. Саме тому моя Божественність Z-класу, яка не була ефективною на Землі, добре працювала на континентах Фантазії.

 Так само, як це було з "забуттям" Чорної скриньки.

 Я стер усі спогади у свідків, яких зустрів на зворотному шляху.

 Так ми неквапливо пройшли крізь щільні облоги переслідувачів молодої імперії.

 Вважаючи, що вони взяли ідеальну облогу, вони, напевно, все ще обшукували територію навколо мертвих тіл і пустир.

— Ви неперевершені, Сер малюк.

— Оу.

 Я переїхав разом з нянею, тільки ми вдвох.

 Це було тому, що Свята H і її ціпок занадто сильно виділялися.

 Особливо дизайн цього ціпка з прекрасною головою голема на ньому, я не міг вирішити це питання, маніпулюючи спогадами однієї чи двох людей.

 Я не міг повірити, що це стало складним лише через художність тростини!

 Ми попрямували прямо до донжона якогось демона.

 Бо навіть переслідувачі не наважилися б безтурботно нишпорити навколо, якби це була фортеця, де жив лорд, що володів великою територією.

 Неможливо було б уявити, що ми тут.

 Я продовжував показувати напрямок стрілою з Темної енергії, і няня, що обіймала мене, рухалася саме туди. Лицарі, охоронці та служниці в замку не намагалися нам перешкодити. Іноді, якщо моя Божественність Z вловлювала якісь натяки на бунт, то я одразу ж використовував "забуття"!

 Ми без жодних проблем дісталися до місця призначення — офісу господаря.

— Хто там? Це не те місце, куди можна бездумно заходити!

— Ау.

 Ставай на коліна, другокласнику.

— Боже мій! Смиренна порода, засліплена неприємною божественністю, вчинила розпусту, не розпізнавши обличчя могутнього абсолюту! Будь ласка, великодушно простіть цього нікчемного слугу!

 Немолодий господар лежав на животі, тремтячи від страху.

 Досі він, мабуть, чудово приховував свою Темну енергію класу B за допомогою чарівного намиста на шиї, але очі демона йому не обдурити.

[Раса: Людина

Рівень: 582

Професія: Володар території (територія=політика↑)

Навички: Політика A, Темна енергія B, Фехтування B, Соціальні C, Управління C--

Стан: Жах, Розгубленість, Покірність]

 Послідовники демонів були скрізь по всьому світу.

 Няня, яку вже виховала Свята Н, вийшла вперед замість мене, який вмів лише лепетати.

 Хоча її рівень був низьким, вона володіла Темною енергією S-класу, тож вона все ще була вищою за того лорда за рангом.

— Лорд.

— Будь ласка, відкиньте всі почесті, мені важко з цим впоратися.

— Як може гість так поводитися? Будь ласка, приставте служницю, якій ми можемо довіряти, і відрекомендуйте нас як своїх родичів.

— Я виконаю ваш наказ.

 Нас провели прямо до спальні найкращого класу.

 Було незручно, бо ми просили приставити покоївку, а замість неї прийшла перша леді, але врешті-решт наш план тихо сховатися в цих володіннях виявився надзвичайно успішним.

 Спочатку план полягав у тому, щоб виїхати на батьківщину няні, яку ми могли б вважати домом її батьків, і безпечно народити дитину.

 Але дорогою переслідувачі наздогнали й вбили її чоловіка та королівську родину. Було очевидно, що її спіймають, тому її врятувала Свята H, і няня стала вигнанкою в нейтральній країні.

 Хоча, де б це не було, це вже не мало значення відтоді, як я народився.

 Бо де б я не був, це була б моя територія, якби це була земля, якою правив хтось, кого поглинула Темна енергія.

— Будь ласка, приготуйте воду для купання Сера малюка.

— Так, мем.

 Дві покоївки скромно вклонилися у відповідь.

— Приготуйте, будь ласка, салат зі свіжих зелених овочів із сиром. Дуже багато. Ми будемо їсти тут, у цій кімнаті. Також, будь ласка, провітріть кімнату і продезінфікуйте постільну білизну сонячними променями, поки Сер малюк приймає ванну.

— Ми приготуємо.

 Будучи принцесою від самого народження, Ненні була експертом у тому, як наказувати людям. Але вона все ще стримувала себе від того, щоб робити речі, які могли б привернути увагу, оскільки знала наші обставини.

 Добре їсти, спати, ходити в туалет… Занадто худа няня швидко відновила свою колишню красиву зовнішність, навіть більше, в безпечному і багатому середовищі. Це неможливо, але це стало можливим, тому що вона була демоном, а не людиною.

 Я також був задоволений, тому що тепер її грудного молока, якого було небагато, стало виходити більше.

— Боже мій! Сер малюк так швидко росте.

 Завдяки цьому мій ріст теж прискорився.

— Ау!

 У мене теж з'явилися передні зуби!

*

 Тепер, коли у мене з'явилися передні зуби, почнімо турбуватися про майбутнє.

 Моя статура, яка народилася на континенті Фантазія, була надто слабкою.

 Тож тюнінг і ремоделювання, щоб зробити її схожою або такою ж, як моя остання земна статура, були вкрай необхідними, і було б втомливо, якби ми не заклали фундамент зараз, коли я все ще був маленьким немовлям у фазі росту.

 Це був той самий принцип, що й в архітектурі.

 Та ж логіка, що замість реконструкції завершеної 300-поверхової багатоповерхівки можна було б заощадити набагато більше часу, грошей і покращити дизайн будівлі, фундамент якої тільки-но закладено.

 Тому я не поспішав.

 Цей період оздоровлення паростка дуже важливий.

 Якби я благополучно пройшов це раннє дитинство, то пропустив би всю середину процесу і повернувся б до свого колишнього вигляду, відмінного землянина.

Ось чому…

Чап-чап-чап!

 Сьогодні я знову старанно поїв і поспав. Хоча я був у самому розпалі поповнення свого організму, втілюючи в життя уроки Майстра Моллана, у світі не було нічого безкоштовного.

 Грудне молоко містить усі поживні речовини, необхідні для фізичного розвитку та життєдіяльності, сухе молоко та інші види молока не можуть зрівнятися з грудним.

 Моя мета була послідовною.

 Знищити Бога Фантазії та всю його команду!

 Нанести удар по хлопцях, які викрали мене в цей нецивілізований світ фентезі..

 Але з'явився ще один.

"Виродок Першого героя...!"

 Мене, що повернувся на рідну планету Земля після насилу закінченого навчання через 17 років, через два дні знову затягнуло у світ фентезі.

 З вини Першого героя, який прийняв мене за демона Педонара.

 Чи то було непорозуміння, чи то помилка, я ніколи не зможу йому цього пробачити.

… Тоді мені доведеться розвинути свою силу.

 Набагато сильніше, ніж зараз.

Тук-тук.

 Рідкісне видовище, коли лорд обережно стукає у власній фортеці, але ніхто зі служниць, ні я, ні ми не вважали це дивним.

 Тому що це була рутина.

— Що таке, лорде? — запитала його няня за мене.

— Жадібна молода імперія нарешті блиснула іклами в нейтральній країні. Про це ще не оголошено, але якщо почнеться війна, то розпад цієї області, що знаходиться на кордоні країн, буде лише питанням часу, тому я поспішаю до повелителя, щоб поговорити про це.

— Ау…

 Імперія, що зароджується…

 Країна, де був Бог війни, що контролював Золотого голема, занурювала своє тіло все глибше.

 Спочатку це була маленька країна, розташована на розі північного континенту, але вона розширила територію за допомогою сили Золотого голема.

 Сім років за календарем Героя.

 Це був історично важливий інцидент, що стався приблизно через сім років після того, як Герой був покликаний у світ фентезі.

 У першому раунді я зупинив цю війну.

 У шостому раунді я наступив на Бога війни, перш ніж він виріс.

 А тепер?

 Не було Героя, який би зупинив імперію, що зароджувалася.

 Те, що це місце збереглося в такому вигляді, означає, що десь на континентах Фантазії існував Герой-землянин, який був викликаний за сім років до мене.

 Але той Герой так і не з'явився.

 Від розпалювання воєн до темних фірм — імперія, що народжувалася, розгулювала, як заманеться, наче шибайголова.

— Сер малюк…

 Няня міцно обійняла мене. Її обличчя страшенно потемніло, коли вона зрозуміла, що нам треба тікати, уникаючи переслідувачів з імперії, що народжувалася, і...

 Я бив маленькими рученятами по апетитно набряклих грудях няні і кричав.

— Ау!

 Повірте цьому милому і праведному пану Герою!

Тук-тук.

 У цей момент хтось знову постукав у двері.

 Господар, який трохи розгубився, застиг на місці і завбачливо заговорив так, ніби лаявся у бік дверей.

— Ха! Хіба я не казав, що поговоримо пізніше?! Як може так необачно поводитися та, хто просив, щоб її вважали поважним лицарем без упереджень, а не худенькою панянкою?!

 І тут за дверима пролунав спокійний жіночий голос.

— Мілорде. Прошу вибачити мою зухвалість. Але інформація про те, що десь у цих краях знаходиться спадкоємець нашого королівства, вигнаний з імперії нечестивих, надходить одна за одною. Це ситуація, коли ми не можемо втрачати ні хвилини.

— Війна прямо перед нами, а ви спокійно шукаєте інших?!

— Вибачте.

Клац-клац.

 Жінка, яка сповістила нас без вибачення зрізала мечем ручку зачинених дверей і ввійшла до кімнати, як їй заманеться.

 Розлючений господар простягнув руку до руків'я свого меча на поясі.

 Але він його не витягнув.

— Ох?! Ти…

 Тому що няня впізнала ту грубу жінку.

— Принцеса?! Ааа! Слава Богу!

 Жінка, що вдерлася, не була винятком. Вона поклала свій блискучий меч, як тільки побачила Ненні, і стала на одне коліно, виконуючи лицарську ввічливість.

 Няня запитала її зворушеною інтонацією:

— Ти прийшла сюди, щоб знайти мене?

— Так, принцесо. Мені дуже шкода. Я повинна була приїхати сюди якнайшвидше, як тільки почула звістку про крах союзника, проте сила опозиції, яка ставиться до вас, принесеної в жертву в політичному шлюбі, як до чужинця, надто сильна... Але тепер не хвилюйтеся. Оскільки в останній великій війні кронпринц втік, коли йому заманулося, спадкоємство не має передбачливості.

— Зрозуміло. Брат був…

— Принцесо. Вибачте за зухвалість, але чи не є малюк, якого ви зараз тримаєте на руках…

 Я витріщився на неї, не уникаючи її погляду.

 Хм... Де я бачила цю суку?

— Так. Це мій Сер малюк.

— Ааа! Я зустрічаю благородного королівського онука ваша високість! Ніхто не зможе переслідувати принцесу, поки тут знаходиться королівський онук, що поєднує кров двох королівств. Хоча столиця безглуздо впала, країна благородна і люди живуть добре. Тож ми можемо знову боротися, доки у нас є королівська родина, яка відіграє ключову роль. Ось чому імперія, що зароджується, все ще наполегливо переслідує вас.

… Ах!

 Я згадав, побачивши статус жінки-лицаря.

[Раса: Людина

Рівень: 999

Професія: Лицар (вірність → сила духу↑)

Навички: Аура меча SS, Сила духу SS, Привабливість S, Досвід S, Вундеркінд A---

Стан: Радісна, Зворушена, Віддана]

 Няня сказала, погладжуючи мене:

— Якщо широко відома дівчина-мечник буде поруч з нами, Сер малюк теж почуватиметься в безпеці. Правильно?

— Ауу.

Зникни.

 Вона була тією божевільною сукою, яка замахнулася мечем на невинного Героя після того, як необережно показала своє голе тіло. Звісно, я й не думав тримати її поруч з нами.

 Дівчина-мечниця.

 Найсильніша жінка-лицар Фантазії. Людина номер один, яку слід остерігатися.

 Я скривився і передав свій дискомфорт няні.

— Хохо! Здається, Сер малюк теж радий познайомитися з дівчиною-мечницею.

… Що?

— Я рада такій щедрій увазі з боку вашого королівського онука. Він такий милий і чарівний... Це щаслива подія для королівства.

— Аууууууу~!

Я сказав “Ніііііі~”!