Лекція про фантазію, яку говорить цей Герой

[Страх: Будь ласка, зачекайте! Я розберуся з цим!]

 Професор мораль пішов, ніби тікаючи. Одного дня я повільно розчавив би під ногами тих викладачів, які намагалися непомітно приписати собі заслуги, хоча нічого не зробили. Це було не просто некорисно — вони змусили мене змарнувати цілих одинадцять років мого життя через їхню недолугу освіту. Якщо додати до цього рівняння психічний стрес та інші втрати, яких я зазнав за цей час, то вони навіть не зможуть компенсувати це грошима.

 У будь-якому випадку…

— Ваша величносте. Коли цей голем буде завершений, світ буде нашим.

 Я був зайнятий справою. Не могло бути нічого важливішого, ніж відродити мого улюбленого коня, знищеного нападом тієї підлої жінки під час комбінування.

"Зачекай трохи, Капітане Фантазія! Ми ще помандруємо континентом разом".

— Ха-ха, о божественний Герою! Твоя пропозиція виходить за межі моєї уяви, тому, будь ласка, дай мені трохи часу на роздуми.

 Король, який говорив так, ніби збирався слухати все, що я скажу, відповів кволими словами, але Герой потрійної А великодушно пішов на поступки. Три А, три А, три А, три А... Чому мені було так добре? Угу. Я вже смутно уявляв собі своє повернення на Землю; перед очима промайнув "план Землі", який я розробив за 11-17 років життя у фентезі.

 Однак я тимчасово призупинив ці думки; легковажність була смертельною отрутою! Зрештою, не було жодної гарантії, що я знову отримаю потрійну оцінку "відмінно". Першочерговим завданням було створити собі сприятливу репутацію тут, у Чарівному королівстві, а для цього потрібно було стати ближче до короля. Темна енергія і Божественність... не діяли на цього чоловіка, як не діяли на Вареникового короля. Здавалося, що професія з назвою "Король" прийшла з ментальним бар'єром або чимось подібним.

— Я з нетерпінням чекаю на роботу з вами.

 Тому я пішов на беззастережні поступки зі свого боку в переговорах. Було трохи прикро, бо, правду кажучи, чи потрібен час на роздуми, коли мова йшла про створення суперробота, який міг би домінувати в цьому фентезійному світі? Тим не менш, я не тиснув на короля і твердо витримав.

 Я навіть сам собі здавався невдахою! 

 Однак, оскільки я збирався бути лохом, я вирішив бути лохом до кінця; я видав заспокійливу посмішку рангу SSS, яка містила в собі мої сімнадцять років ноу-хау в якості бонусу.

“Всі посміхніться!”

— Я-я дам вам відповідь якнайшвидше!

 Король Чарівного королівства позитивно відреагував на мою посмішку. Він не став ухилятися від відповіді, посилаючись на державні справи, сказавши, що запізниться з відповіддю через необхідність обговорити пропозицію з вельможами й високопоставленими чиновниками. 

 Мене це поки що влаштовувало.

 Король Чарівного королівства... хоча це була наша перша зустріч, він видався мені досить симпатичним спонсором.

*

*

*

 Чарівне королівство не називали невдахою північного континенту Фантазії. У далекому минулому вони були імперією, яка об'єднала північний континент, і, здається, їхній вплив з тих часів залишився й донині. Найкращий приклад для цього?

 Коли на думку спадав північний континент, ви також думали про магію, а коли на думку спадала магія, ви думали про північний континент — і Чарівне королівство було причиною того, що ця ментальна формула з'явилася. 

 Частково це пояснювалося тим, що багатообіцяючі діти королівства, народжені з духовною енергією Снігової гори М, мали більшу схильність до магії, ніж діти з інших континентів, але набагато більший вплив мали знання та мудрість, накопичені протягом століть, коли ці найкращі маги досягали успіху в магії. Ось наскільки дивовижними були магічні технічні навички Чарівного королівства, і їхні навички виготовлення големів не були винятком.

— О божественний Герою. Результатом нашої наради є те, що ми вирішили негайно розпочати виготовлення цього голема. Ми вирішили, що коли він буде благополучно завершений, ми зможемо навіть не мріяти про відновлення нашої колишньої слави об'єднання північного континенту. Ми плануємо заручитися допомогою великої кількості палацових магів разом з нашими головними інженерами.

 Король Чарівного королівства відповів з лицем, сповненим амбіцій.

 Його колір обличчя став яскравим лише за один день, і це можна було б назвати сильною стороною цього фентезійного світу, який працював на рівнях; відновлення здоров'я коштувало рівнів. 

 Зрештою, коли ви були королівською особою, у вас було б багато способів підвищити свій рівень за короткий проміжок часу.

— Геніальне рішення.

 У будь-якому випадку, це була надзвичайно радісна новина для мене. День, коли я зможу мандрувати континентами разом з моїм улюбленим конем, Капітаном Фантазією, був не за горами.

— Три роки буде достатньо, щоб створити його.

— …

“Навіть не три дні, а три роки...?”

— Ха-ха! Ти також, здається, здивований, що це занадто швидко, о Герою. Оскільки цей голем володіє унікальною функцією трансформації та комбінування, ми не можемо використовувати жодну з існуючих складових голема. Тому необхідно заново побудувати ексклюзивну фабрику, щоб створити кожен компонент з нуля, але наша країна має набагато більші ресурси, ніж відомо ззовні. Можеш розраховувати на це.

— О, так.

 Мої очікування повністю розвіялися. Три роки на його створення, незважаючи на те, що був ідеальний проєкт. Можна з упевненістю стверджувати, що на всіх континентах Фантазії не було жодної країни чи організації, яка могла б виготовити голема швидше, ніж Чарівне королівство, і Мудрець також не був винятком з цього правила. Три роки було достатньо, щоб вбити Короля демонів Педонара ще тисячу разів — я не міг чекати на них так довго. І тому я рішуче відмовився від суперробота.

 Але Чарівне королівство, схоже, мало намір створити його, навіть якщо я скажу "ні". Проте я не віддав їм креслення, але дав їм час зробити копію. Не варто так просто відмовлятися від мрії, адже ніколи не знаєш, коли натрапиш на непередбачувану можливість.

 Оскільки ми говорили про големів, я запитав короля і про Голема D.

— Винахідник цього голема — геній, посланий богом…

 Король уважно переглянув креслення Голема D, перш ніж передати його головному інженеру, і за мить повідомив мені результат їхньої експертизи.

— Ха-ха! Потреба в матеріалах для нього просто абсурдна, всі до єдиного — раритети. На щастя, голем має надзвичайно малі розміри, а сам процес виготовлення не є складним, оскільки пояснюється просто на кресленні. П'ять днів на збір рідкісних матеріалів, і ще п'ять днів на виготовлення. Навіть у кращому випадку це не займе більше десяти днів. От тільки компонент розетки, через яку в голема вливатимуть душу, — змінна величина, а де його дістати…

 Я добре знав, як його дістати — Святий меч-3, в якому містилася душа матеріалістичної старої діви Героїні, що зголодніла за чоловіками. Він був запечатаний у ставку в одному лісі, де жила прісноводна русалка.

— Тоді я прошу створити хоча б цього голема, Ваша величносте.

 Ефективність Голема D вже була перевірена в 6-му проходженні; вона була настільки великою, що його називали Богинею війни. Хоча завдяки тому, що я покращив його, надавши йому Божественність, зброя голема була "Святим мечем", а душа, яку він містив, була душею "Героя", не можна було не помітити, що він також був "Героєм". З душею його можливості значно зростали, ніж без неї, і це було те, чого я прагнув.

 Герой міг володіти лише одним Святим мечем. У такому разі, що, якби Святий меч був екіпірований на големі?

 Висококласний голем мав функцію виклику. Після зв'язування ядра голема з душею власника, наче укладання контракту, він міг зберігатися в чотиривимірному просторі у звичайний час.

 Чи не можна було б таким чином володіти кількома Святими мечами? Я планував перевірити цю гіпотезу, використовуючи Голема D. Спочатку я не збирався використовувати такий недолугий спосіб здобуття сили, але після того, як мене відштовхнула підступна дочка Короля демонів і я зазнав поразки від самого Короля демонів, я гостро відчув потребу стати сильнішим, ніж я був зараз, — стати помітно сильнішим, причому за короткий час.

— Я розумію.

 Король Чарівного королівства із задоволенням прийняв мою пропозицію. Незважаючи на те, що він знав, що витрати на виробництво Голема D не будуть чимось, на що можна чхнути, він вже дивився на три роки в майбутнє. 

 Але в обмін на прийняття моєї пропозиції мене попросили тримати цю справу в таємниці.

 Хіба це не було цілком природно в такому бізнесі?

— Звичайно. Я буду молитися, щоб тепер, коли ви відновили своє здоров'я, ви об'єднали північний континент з Капітаном Фантазією, Ваша величність.

 Звісно, на той час, коли це станеться, я вже житиму на Землі з розмахом. Мене не цікавило майбутнє фентезійного світу.

— Я дякую тобі, о Герою.

— Ха-ха!

— Ха-ха!

 Це був взаємовигідний обмін.

[Алло? Студент Кан Хан Су. Я відчула запах змови, як тільки прийшла сюди, але це ж не проблема, так?]

“Ніяких проблем не може бути, пані практикантко. Я дуже радий, що ми знову зустрілися”.

*

*

*

 До завершення виготовлення Голема D, над яким у Чарівному королівстві почали працювати одразу після того, як я передав його креслення, залишалося десять днів. Я не мав наміру байдикувати в королівському палаці до того часу. Шість років вже розчинилися в повітрі через те, що я став застиглою людиною в сум'ятті моменту; я не хотів більше гаяти часу.

 Звичайно, мій графік був заповнений планами. Використовуючи досвід і знання, отримані під час 6-го проходження, як основу, я мав намір рухатися швидко, тільки оптимальними маршрутами, не збиваючись зі шляху.

 І в той самий час, коли я думав про це, я втілював це в життя.

— Пане Герою, куди ти йдеш?

— Ти справді не потрібна і не повинна йти за мною, Ланувель.

 Я відчув тягар, що навалився на мене.

— Але ж Ланувель — супутник пана Героя!

— Хто це сказав?

— Ланувель обіцяє, що ніколи не потурбує тебе, пане Герою. І це буде зручно в різних відношеннях, якщо я буду поруч. Прибирання, миття посуду, прання, похід, співрозмовник, приготування їжі, дослідження, отримання інформації, і так далі, і тому подібне! Я справді багато чого можу робити!

— Тьху!

 Хоч як прикро це було, я не міг їй заперечити. Незважаючи на відсутність бойових здібностей, оскільки вона вивчала переважно допоміжну магію, здатність Ланувель добувати засоби до існування була в цілому надзвичайно високою. Вона була в сто разів кращою за інших моїх супутників, які навіть не допомагали в бою і не завдавали нічого, окрім неприємностей та нещасних випадків.

 Як було б чудово, якби вона не вдавала із себе милу…

— То куди ти прямуєш?

— Туди.

 Я вказав на вершину Снігової гори М. 

 Хоча кінцевою метою 7-го проходження було отримати потрійну оцінку "відмінно" і безперешкодно перемогти Короля демонів перед закінченням школи, я планував стати сильнішим як другорядну мету на цьому шляху. 

 Першим кроком до досягнення сили був прорив межі Темної енергії, яка досягла MAX-рангу.

[Тип: Навичка

Назва: Темна енергія

Ранг: MAX

[?]Z: Станьте королем демонів. (0%)

SSS: Чинити опір божественності.

SS: Використовувати фальшиву магічну силу.

S: Станьте дворянином серед демонів.

A: Застосувати зловісний захист.

B: Проклясти ціль.

C: Зловісна атака.

D: Зіпсувати ціль.

E: Використовувати фальшиве життя.

F: Стати рабом демонів.]

 Навичка досягла максимального рангу на одному диханні, коли я піддався впливу Темної енергії Короля демонів Педонара, який випотрошив себе в останні моменти 6-го проходження. У попередньому проходженні я вже пережив граничний прорив навички Божественність, тому я також дуже добре знав, скільки навичок потрібно принести в жертву як підношення.

 І який висновок?

— Цього недостатньо.

 Мені потрібно було набагато більше навичок для жертвоприношення.

— Чого не вистачає?

— Всього лише чогось з мого боку. А Ланувель, замість того, щоб заважати великому Герою, ходить так далеко від мене.

— Ой…

— Якщо хочеш, щоб я тебе відлупцював, продовжуй вдавати з себе милу.

— А якщо ні?!

 У цей момент мені здалося, що я почув здалеку жіночий голос, який кричав: "Хто-небудь, будь ласка, допоможіть!".

— Пане Герою, я чула крик звідти...!

— Що? Я нічого не чув! Я точно знаю, що ти намагаєшся змінити тему, граючи брудний трюк, Ланувель.

— Ланувель все чітко чула! Справді!

— Це лише твоя уява.

— Ох…

 Хоча було б непогано, якби якийсь могутній монстр викрав Ланувель, дикі монстри, що віддалялися від моєї Божественності, не показували жодних ознак нападу. Це було не так вже й погано, оскільки моєю метою в 7-му проходженні було утримати свій рівень якомога нижче. У мене не було іншого вибору, окрім як зробити це, якщо я хотів легко перемогти Короля демонів Педонара; я очевидно програв би, якби бився з ним після того, як знову підняв свій рівень на кілька пунктів. Ось наскільки сильним був Король демонів 6-го рівня.

 Незабаром я увірвався до дерев'яної хатини підозрілого мисливця, який жив неподалік від Села Q. Як я й очікував, я побачив чоловіка та жінку, які роздягнулися догола серед білого дня.

— Га? Хто ви такі?!

— Вчителю?!

 Не звертаючи уваги на шок і страх симпатичної ельфійки, яка накривала ковдрою свій плаский монітор, я витягнув юнака-мисливця за шию на вулицю. Подальший розвиток подій відбувався так само, як і в 6-му проходженні.

— Це дракон!

— Задихайтеся! З'явився дракон!

— Невже цей білий дракон може бути...!

— Швидше будіть героїв!

 Розлючений юнак-мисливець повернувся до своєї первісної форми чисто-білого дракона і став здобиччю мого Забуття.

— Подивися мені в очі.

— Кууу...?!

 Вираз обличчя білого дракона онімів, і я підтвердив зростання змін у своєму Статусі.

Приборкання(B)→Приборкання(A)

Виховання(D)→Виховання(B)

Емпатія(E)→Емпатія(C)

 Як я й очікував, навички, які було важко покращити в звичайному режимі, зазнали підвищення рангу. Причина, чому я не піднявся одразу на Снігову гору М, а вибрав такий недолугий метод, полягала в тому, щоб прискорити прорив Темної енергії (MAX); мені потрібна була велика кількість навичок високого рангу.

— Я залишаю рабську ельфійку тобі, Ланувель.

— Оу ... Гаразд.

 Ланувель висловила невдоволення, надувши губи, але вона не наполягала на тому, щоб продовжувати слідувати за мною; якби вона це зробила, то ельфійка залишилася б на самоті. Як і в 6-му проходженні, я довірив дружину ельфійку Пекгу Ланувель. Саме тому я не потурбувався про те, щоб вона не пішла за мною з королівського палацу. 

 Наслідки цього були чудово врегульовані, а оскільки я також позбувся набридливої Ланувель, це було схоже на вбивство двох зайців одним пострілом.

— Вперед, Пекгу!

— Куууу-!

 Несучи мене на спині, Пекгу негайно полетів до фортеці на вершині Снігової гори М.

"Почекай, біла кішка!"

— Я можу забути послугу, але ніколи не забуваю образи.

[Благання: Будь ласка, цінуйте послуги також…]