— Гей, Герою? Герою?
— …
— Будь ласка, послухай Ланувель! Будь ласка, послухай Ланувель! Будь ласка, послухай Ланувель! Ланувель! Ланувель! Ланувель!
— Гей-гей. Я зрозумів, тож замовкни!
— Як я можу щось сказати, коли ти не даєш говорити?
— Чого ти здіймаєш галас?
Скасувавши виклик Святої Н, Зеленого пиріжка і Бориса, я спускався вниз через хід, захований у морозильній камері м'ясника. Однак Ланувель, яка видавала себе за супутницю героя і стояла осторонь, не допомагаючи лише тому, що супротивники були ельфами, настирливо гукала мене.
Вона мала б бути вдячна за те, що її не розірвали на шматки!
— Звідки ти все знаєш?
— Хто я такий?
— Ти герой.
— Тобі потрібна ще одна причина?
— Буу... Тепер Ланувель нема чого робити. Роль Ланувель — направляти героя, але, як ти бачиш, цінність існування Ланувель зменшується. Такими темпами я можу стати безробітною за кілька днів.
— Нічого страшного.
— О? Справді? Ланувель не проти, якщо тобі добре, я ходитиму за тобою і нічого не робитиму.
— Ти перекручуєш мої слова!
Цей герой не міг змиритися з безробітними, які ходять за ним по п'ятах, прикидаючись милими!
— Але якщо Ланувель зникне, тобі буде порожньо і сумно, чи не так?
— Порожньо? Сумно? Я знаю з власного досвіду, що світ стане на 2% красивішим.
— Побачимо, чи це правда!
— ...Га? Ти збираєшся піти?
— А що? Раптом ти про це пошкодуєш?
— Нічого подібного. Я просто здивований.
Це була Ланувель, яка йшла за мною з усіх сил, навіть коли я давав їй копняка, дівчина що смикалася з боку в бік, щоб знущатися з невинних холостяків. А тепер вона сказала, що так просто піде?
— Оракул спустився нещодавно.
— Оракул?
З часів першого проходження було кілька оракулів. Коли я був героєм-новачком, який нічого не знав, джерело, з якого я отримав інформацію про те, що можу повернутися на Землю, перемігши Короля демонів, також було оракулом.
І одним із джерел тих пророцтв була Ланувель. Знаючи правду з 2-го проходження, я взяв на себе ініціативу у складанні розкладу пригод, але в 1-му проходженні Ланувель, яка отримала ці пророцтва, слугувала провідником. Тож мені було дуже важко…
Аж до того, що я скреготав зубами!
— Буде викликано більше героїв. Втім, Ланувель не надто замислювалася над цим... Схоже, що героїв, яких треба викликати, досить багато.
— Багато? Це скільки?
— Близько трьохсот чоловік
“...Це дивно. Пані практикантка?”
[Плутанина: Я про це не чула. Це центр вступних іспитів, пристосований до навичок студента Кан Хан Су. Жоден інший студент не може сюди проникнути. Але археологиня Ланувель не бреше. Я десятки разів бачила, як їй передавали пророцтва від оракулів.]
Я знав, що це станеться. Я вважав цей вступний іспит дивним ще з тої пори, як невіглас Алекс використав Меч серця. Ці шахраї руйнують світ освіти!
[В розгубленості: Будь ласка, зачекайте хвилинку! Я з'ясую, що відбувається!]
Поки відбувалася ця розмова, ми прибули до нашого першого пункту призначення. Під м'ясником, цей нечестивець…
— Це кімната жінки з великою кількістю мрій.
— Нечиста сила! Ланувель. Слухай уважно. Це житло порочного сутенера, який ув'язнив Першого духа. Сморід збоченого бажання гнобити інших вібрує всюди! Ти ображаєш жінок. Негайно вибачся перед усіма жінками у всесвіті!
— Але ж це жіночий туалет, поглянь на нього!
— Просто визнай це і вибачся.
— Буу…
Я знову наказав Ланувель замовкнути. Це було причиною, чому я відправив назад Зеленого пиріжка, Святу Н та Бориса. Тримаючи Ланувель напоготові в першому пункті призначення, я сам крадькома попрямував до другого, кінцевого пункту.
Перше, що я побачив, був головний вівтар.
На ньому, наче метелик у павутинні, я побачив напівпрозорі баб'ячі крила і сором'язливо розчепірені ноги духа, прив'язаного до диявольського ланцюга в позі китайського ієрогліфа "Великий" (大).
Перший дух. Здається, вона не помітила мене позаду себе.
— Ш-ш-ш.
Духи, що йшли за мною, також закрили роти. Здавалося, вони переплутали важливе завдання перемогти злих ельфів і врятувати свою королеву з прогулянкою, але поки вони не втручалися, я міг їм це пробачити.
Тому що я розуміючий герой MAX-класу!
У 1-му проходженні далеко не один чи два плани проникнення були зіпсовані колегами, які нападали з криками: "Руки геть від її тіла! Збоченець!", як тільки побачили, що когось спіймали.
Якщо вони все одно збиралися це зробити, то могли б з таким же успіхом атакувати в лоб з самого початку. Навіщо було підкрадатися?
Коли я запитав своїх колег після того, як мені вдалося виправити майже зруйновану ситуацію через те, що вони не змогли потайки проникнути, вони просто розкритикували мою особистість: "Як ти можеш думати про терпіння в такій ситуації?".
Так чи інакше…
— Тепер я заспокоївся.
Навколо не було колег, які б заважали. Якби тільки можна було повернутися на Землю, я не міг би бажати нічого більшого. Трохи віддалік, дивлячись на оригінальний вхід до підвалу палацового саду, я побачив Ельфійку В, яка чекала на прихід непроханого гостя.
Друга дружина Боса К, лиходійка, яка зрадила свого чоловіка та ув'язнила Першого духа. Її нетрадиційна мода, яка полягала в оголеному тілі з вигадливими аксесуарами та пірсингом, не мала жодного захисту. Звісно, її здібності були настільки вражаючими, що хотілося сміятися вголос.
[▷ Раса: Великий ельф
▷ Рівень: 9999+
▷ Професія: Охоронець (Охорона → Збиток↓)
▷ Навички: Духи ZZZ Благословення ZZ Гіпноз ZZ Відпочинок ZZ Спритність ZZ...
▷ Стан: Охорона, розмороження]
Але це не мало значення. Причина, чому я не пішов напролом, а тихенько проник, полягала в тому, що я передбачив цю ситуацію.
Хлоп!
Я викликав Святий меч Нуклеон. І клинок, який вислизнув прямо з моєї руки, проник точно між 4-м і 5-м поперековими хребцями Ельфійки В.
Вбрання з нульовим захистом і статус з поганими захисними навичками. Незалежно від того, наскільки високим був її рівень, в цій ситуації вона не змогла зупинити мій Святий меч.
Її спорідненість з духами була на рівні ZZZ, і багато сильних духів слідували за нею, але вони не мали бойового досвіду. Не знаючи, що це сталося, вони приєдналися до моїх духів і мовчали. А коли зрозуміли, що відбувається, було вже пізно.
Єдине, що ці духи могли зробити запізніло, це кружляти навколо вмираючої Ельфійки В і повторювати: "Що мені робити? Що мені робити?".
— Як ти вдерся...?
Зі Святим мечем, що застряг посередині її тонкої талії, Ельфійка В похитуючись обернулася. Було б не дивно померти миттєво від такої рани, але завдяки вмінню Благословення і підтримці духів, що слідували за нею, вона отримала короткий пільговий період.
Але це було все. Вона не могла дозволити собі битися.
— Тому що ти мене навчила.
— Регресія... Тоді ти…
Ельфійка В, яка одразу зрозуміла ситуацію з моїх слів, не змогла закінчити те, що вона хотіла сказати, і мовчки впала.
Рівень 12281 → Рівень 20156
Мій рівень значно підвищився. Це сталося завдяки багатому досвіду Ельфійки В, яка прожила довгий час. І все ж, її захист був занадто слабким!
Це була маса досвіду, яка перевершувала чинного короля ельфів.
— Герой-наркоман! Припини витріщатися на голу ельфійку і негайно звільни мене!
Перший дух, яка помітила аномалію і знайшла мене, борсалася, не чекаючи ні хвилини.
— Що це, в біса, за прізвисько?
— Мені було дуже нудно. Після довгих роздумів я так вирішила! Ти Герой-наркоман, за яким завжди йдуть духи, тільки но відчують запах твого тіла.
Перший дух говорила, як вчений, що обирає собі наукову назву. Я не поспішаючи піднявся на вівтар. Потім я приклав палець до обличчя духа розміром з м'ячик для пінг-понгу.
Високий ніс духа з переніссям затремтів, повертаючись у напрямку руху мого пальця. Вгору, вниз, вправо, вліво, вперед, назад…
Це була реакція, як у домашніх тварин, які шукають ласощі в руці господаря. Це було весело, тож я трохи погрався, але Перший дух запізніло закричала, зрозумівши свою неправоту.
— Припини! Я не граюся з наркотиками!
— Хіба це нормально, коли добросердий герой перетворюється на зловісний наркотик?
— Але це правда, чи не так?
Замість того, щоб спростувати, я підняв цю тему.
— Перша наркоманко. Поясни, що ти знаєш про дрібні частинки.
*
Здавалося, що вона хотіла грати жорстко, але Перший дух врешті-решт піддалася спокусам свободи та наркотиків і розповіла про те, що знала. Вона перетнула межі науки, фантастики та фентезі.
— Іншими словами, темна матерія, як і складові атмосфери, не складається з однієї матерії, чи не так?
— Так. І дрібні частинки є її частиною.
Стародавні люди вважали прозору атмосферу єдиною речовиною. Однак атмосфера складалася на 78% з азоту, 20,9% з кисню і 0,9% з аргону. Те ж саме стосувалося і темної матерії. Люди на Землі ледве розуміли існування темної матерії. Однак її склад не був ідентифікований.
— То який же висновок?
— Наркомане, ти помиляєшся. Кажуть, що темна матерія становить близько 30% всесвіту, але насправді її більше ніж 90%. Серед них частка частинок — близько 70%. Зрештою, зарозумілі істоти, які претендують на роль володарів, хоча вони безпорадні без сонця, що освітлює цю планету, також перебувають під захистом дрібних частинок. Але тільки 30%? Який ідіот це сказав?
Я знизав плечима. Зрештою, я не вивчав це серйозно. Мої знання походили з документального фільму та наукового журналу, який я випадково прочитав.
— Тоді є духи які живуть у космосі?
— Звичайно. Тому що в космосі також є дрібні частинки, хоча неосвічені ельфи й люди обмежують духів п'ятьма атрибутами, вони набагато різноманітніші. Вони еволюціонували по-різному протягом віків; навіть ангели та демони, народжені зі світла і темряви, також є духами в ширшому сенсі. І різноманіття продовжує зростати навіть зараз, так само як і з тобою. Ти — людиноподібний дух.
— Ах!
У якийсь момент я відчув, що мене вдарили по голові. Це було через мої расові особливості.
[▷ Тип: Раса
Назва: Природний дух
Ранг: Унікальний
Унікальність 1: Контролювати досвід.
Унікальність 2: Призначити духа.
▷ Характеристика 1: Улюбленець духів.
▷ Характеристика 2: Отримувати захист природи.
▷ Характеристика 3: Отримувати енергію всесвіту.
▷ Раса 1: Чудова спорідненість.
▷ Раса 2: Спеціалізується на одній властивості.]
Це займало значну частину моєї бойової сили, що зменшувало мою залежність від навичок. Не буде перебільшенням сказати, що я був би трупом, якби не моя раса. Однак тут позначилося моє нерозуміння.
Характеристика 1, Характеристика 2, Характеристика 3. Ці три характеристики відокремлені. Згідно з поясненням, даним Першим духом, точний ефект був продубльований за межами подібного рівня. Це означало, що він використовувався дуже неефективно.
Проблема на цьому не закінчилася. Унікальність 1, Унікальність 2. Якщо темна матерія займала 90% всесвіту, то “чим” були очки досвіду? Нещодавно я почув, що здібності були створені шляхом поєднання сили Першого демона (темряви) і Першого ангела (світла).
І причина, чому я можу мати справу з дрібними частинками... Було витлумачено, що очки досвіду, які я контролював, були в кінцевому рахунку компонентами темної матерії, як духи, що складаються з дрібних частинок.
— Ха-ха-ха-ха!
На цьому ситуація не закінчилася. Я мав ще одне вміння, пов'язане зі всесвітом.
[▷ Тип: Навичка
▷ Назва: Удача
▷ Клас: S
▷ SS: Вкрасти удачу у супротивника.
▷ S: Удача ніколи не вичерпується.
▷ A: Іноді вам допомагає енергія всесвіту.
▷ B: Час від часу ігноруйте пастки.
▷ C: Удача потроху зростає.
▷ D: Неможливо вбитися при падінні.
▷ E: Іноді уникайте стріл.
▷ F: Вам пощастить.]
Існував дуже сильний зв'язок між людськими можливостями та удачею, а удача була пов'язана з енергією всесвіту.
Можливості → Удача → Всесвіт → Духи → Очки досвіду → Дрібні частинки → Можливості…
Слова затримувалися в моїй голові, як циклічна мантра, як змія що кусає свій хвіст. Я зробив висновок.
Удача S → Удача SS → Удача SSS → Удача MAX → Видалено
Природний дух → Універсальна людина
Рівень 20156 → Рівень 1
Я став повноцінною людиною-космонавтом.
[▷ Тип: Раса
Назва: Універсальна людина
Клас: Перший
Перший 1: Контролює всесвіт на рівні молекули.
▷ Характеристика 1: Прихильний до всесвіту.
▷ Раса 1: Дух]
//Пр.п.: Ієрогліф нової раси буквально означає: Космічний, Універсальний. Тут буду перекладати за англейтером.
