Розділ 5

Усі насупили брови, коли я зайшов на третій поверх. Керівник відділу Лі похитав головою та цокнув язиком, коли я підійшов з кавою.

–Дякую, – сказав керівник відділу, ніжно поплескавши мене по плечу. Потім дістав серветку і витер руки. Як соромно.

Керівник відділу Сео прикрив рота однією рукою та обережно дістав каву вказівним і великим пальцями іншої руки. З прикритого рота почулося бурмотання: «Дякую». Це теж було соромно.

Коли я повернувся на своє місце, заступник Кан збільшив інтенсивність свого вентилятора.

–Це безлад, це безлад.

–Знову феромон?

–Заступник Кім, ти піднявся нагору й поцілував директора?

–Які жахливі слова.

–Це просто… Феромон гону всюди…

Феромон гону? Феромон гону директора Лі?

–Я йду до вбиральні.

Цей директор божевільний? Він, мабуть, божевільний. Не можливо, щоб він не був божевільним. Якби я був омегою... Моє обличчя спалахнуло від думки, що промайнула в моїй голові. Що було б... Боже мій.

Але в той же час я думав, що директор Лі не зробив би нічого серйозного. Тож я думав, що поганою була лише його особистість, а не те, щоб він був людським сміттям.

Однак я не вважаю, що цей директор хороший. З самого ранку я нічого не можу зробити, тому що на мене вплинув цей директор. Що робити, якщо я піду з роботи пізно? У всякому разі, цей директор не полегшує мені життя.

Чи варто мені використовувати привід, щоб попросити разом поїхати на Золотий берег, щоб отримати безкоштовний квиток на літак? Ні. Якщо він скаже, що хоче кудись поїхати разом, це знову дратує.

Я йду у туалет мити руки. Починаю бурмотіти і навіть тихо лаяти директора, щоб мене ніхто не почув.

–Угх…!

Ха Вон увійшов саме в цю мить. Це вже не дивно. Вітаю його кивком голови. Співробітник Ха ігнорує мене і йде до пісуара, але потім повертається і підходить до мене.

–Хіба ти не дбаєш про свої феромони?

Мені нічого сказати. Як я можу це виправити? Я бета!

–Ти знаєш , як це нечемно? Крім того, цей феромон… Ти знаєш, що це компанія? Це абсолютно сексуальне домагання для співробітників омег.

Губи Ха Вона особливо червоніють, коли він лає мене. Не на багато, але це було помітно. Незважаючи на те, що він був сміливим і до кінця сказав усе, що мав сказати, я не хотів зазнати шкоди у своєму соціальному житті.

Але я не міг придумати належного виправдання, щоб сказати. Якщо я скажу тут, що я насправді бета, я можу створити більш дивне непорозуміння, що я людина, яка придумує смішні виправдання. Я вирішив зробити крок назад.

–Вибач.

–Будь ласка, подумай про це.

Ха Вон подивився на мене так, ніби побачив щось брудне, а потім вийшов із вбиральні.

Я не релігійний, але я щиро молюся в своєму серці: «Будь ласка, нехай цей поганий день швидше закінчиться».

***

Скоро обід. Я хочу з’їсти чжаджанмьон.

Я чую десь сварку, тому я йду перевірити, а це знову керівник відділу Сео та керівник відділу Лі. Чому ви двоє не працюєте?

–Відійди з дороги.

Керівник відділу Лі штовхає керівник відділу Сео плечем. Керівник відділу Сео приймає це без опору. Керівник знімає окуляри. Очі червоні. Якщо подумати, я чув, як хтось ридав у туалеті раніше...

–Хьон Дже, послухай мене.

–Що? Непорозуміння? Ти хочеш сказати, що це непорозуміння?

–Хьон Дже-я, я…!

–Хто був той омега? Хто був омегою, який змішував з тобою феромони? Ви готові ділити ліжко? Ні, ти вже спав з ним? Ця дірка омеги така хороша? Він кращий за мене?

–Я був у гоні! Поки я чекав тебе, він...

Керівник відділу Сео хапає керівника відділу Лі за руку. Однак керівник відділу Лі відкидає його руку. Керівник відділу Сео стиснув кулак у повітрі, не знаючи, куди себе подіти. Керівник відділу Сео схиляє голову.

–Будь ласка, повір мені.

–Що означає –повірити тобі? Які у нас стосунки? Все, що тобі потрібно, це моє тіло. Щоб я не кидав роботу і не чекав. Якщо ти цього хочеш, я дам тобі все, що ти хочеш.

Керівник повільно підходить мене. Рука, що тримала окуляри була бліда.

–Керівник відділу…

Не йдіть сюди. Це соромно.

–Заступнику Кім. Будь ласка, надішліть мені матеріал, про який я згадував раніше.

–Так…

Керівник відділу Лі поплескав мене по плечу. Керівник відділу Сео дивиться йому на спину, пильно дивиться на мене й відходить.

Це було дуже незручно.

Під час розмови між керівником відділу Сео та керівником Лі пролунали слова, які, якби вони були сказані публічно, змусили б їх обох засоромитись. Ні, думаю, не тільки я це почув.

Я озирнувся. Всі просто втупилися в свої монітори з виразом, що життя нудне. Здається, я єдиний, у кого болить живіт після того, як став свідком їхньої сварки.

Чому? Чому в біса?!

Тут навіть якби доросла сварка проходила в приміщенні, де є сторонні люди, це все одно не було б дивним. Це вірно. Було незручно питати, що ти робив вчора, але про своє сексуальне життя в цій компанії цілком можна. Це був тип соціального життя, якому не вчать в університетах.

Зокрема, про статеве життя керівника відділу Сео та керівника відділу Лі знали майже всі. Я не знаю, чому вони сміють публічно говорити про своє особисте життя.

Тільки мені всі ці ситуації здаються дивними.

Можливо, чийсь феромон досі витає в офісі? Кожен, мабуть, відчуває щось на зразок ароматної ванілі чи запаху чжаджанмьону, тож, можливо, я єдиний, хто працює в нудному, пиловому запаху?

Де мені замовити чжаджанмьон?

Я надсилаю файл, стримуючи сумніви, що переповнюють мене. Керівник відділу Лі відповідає милим смайликом.

Мене найбільше непокоїть те, чи зможу я використати смайлик з пляшкою, який я купив учора, у відповідь на милий смайлик, який надіслав мій бос. На відміну від мене, занепокоєння кожного іншого працівника виявилися гендерними. Я хочу звільнитися. Коли робота буде зроблена. Я хочу звільнитися.

[Заступник Кім, що б ти хотів з’їсти на обід пізніше?]

Це заступник Кан.

[Чжаджанмьон]

[Як щодо кисло-солодкої свинини?]

[Скільки днів до нашої зарплати?]

[17]

[Давай просто замовимо невеликі порції та розважимося]

[Зрозуміло]

Заступник Кан, який не відривав погляду від монітора, боязко підняв кулак. Я приклав свій кулак до його кулака. О, так. Кисло-солодка свинина.

***

Поки я сидів навпроти заступника Кана і ретельно змішував чжаджанмьон, до нас підійшла керуюча Сео. Вона тримала коробку для обіду. Заступник Кан висунув стілець поруч із собою.

–Ви двоє, сьогодні їсте чжаджанмьон?

–Будь ласка, сідай тут, керуюча Сео.

–Ні, ні, все добре. Я збираюся пообідати з другом із відділу загальних питань.

–Друг? Омега, з яким ти весь час спілкуєшся?

Керуюча Сео почервоніла. Вона розгладила свою спідницю, яка не була пом’ята, бо їй було ніяково.

–Те, що він омега, не означає, що ми у стосунках…!

Щось запитую, занурюючи кисло-солодку свинину в соус.

–Але ти була раніше з людиною, яка завжди тебе супроводжувала. Ти казала, що вона подруга дитинства? Вона не обідає з тобою?

Керуюча Сео миттєво скривилася.

–Навіть не говори про неї. Що за омега така тупа? Я сьогодні з нею не розмовляла… Вона незграбна. Вона завжди залишає свій інгібітор. Мене не влаштовує її постійне ниття, коли я не доглядаю за нею. Так і сьогодні. Коли я сказала їй, що обідаю з Джи Хе з відділу загальних питань, вона засмутилася й не відповідала решту дня. Так було з дитинства. Коли вона засмучена, вона поринає в роботу і все незабаром налагодиться…

–Ні, я запитав про обід…

Заступник Кан тягнеться до миски з кисло-солодким соусом. Я зупиняю руку заступника Кана. Підозрілий сміх заступника Кана зловісний.

–У будь-якому випадку, я повинна йти! Смачного ~

–Смачного!

Заступник Кан знімає руку з миски з соусом і починає змішувати свій чжаджанмьон. Я захищаю «занурення» свинини. Директор Кан, який відкусив чжаджанмьон, запитує з випнутими щоками.

–Ти думаєш керуючій Сео подобається цей друг із відділу загальних справ?

–Хіба ти не знаєш, що всі, хто це побачить, подумають, що їй подобається більше він, ніж подруга дитинства омега? Рівень прив’язаності відрізнявся.

–Не може бути...

–Є різниця.

Заступник Кан розмахував паличками й давав поради.

–Альфи кажуть, що їм подобаються ніжні омеги, а гарненькі омеги мають колючки… Можливо, її подруга дитинства омега симпатична, але вона недостатньо розумна, тому не порозуміється з керуючою Сео. Ні, я так не думаю…

Жуючи смачну кисло-солодку свинину, я без зайвих роздумів слухаю заступника Кана, коли керуюча відділу Лім відчинила двері кімнати відпочинку й зайшла.

–О, як смачно пахне! Ха-ха-ха! Чи можна тут пообідати?

–О, керуюча відділу Лім! Заходь. Заходь. З’їж кисло-солодку свинину.

–Ха-ха-ха! Ти знаєш, що я ніколи не відмовляю, правда? Вон, іди сюди!

Звичайно, Ха Вон із керуючою Лім. Ха Вон ніс рожево-білу картату коробку для обіду. Яка надмірно пасувала до рум'яних щік Ха Вона.

– Привіт.

Ха Вон дивиться на мене і його обличчя зморщується, ніби він відчув кислий запах. Кисло-солодка свинина раптом набуває смак паперу.

Керуюча відділу Лім сідає поруч із заступником Каном. Ха Вон вагається, але висуває стілець біля мене. Коли він сів, на мене вдарив запах одеколону. Це був освіжаючий аромат, який не пасував до світлої шкіри Ха Вона. Ні, можливо, це було доречно. Це добре вписується в яскраву особистість Ха Вона.

–Аромат…

Ха Вон дивиться на мене здивовано. Швидко жую і ковтаю кисло-солодку свинину.

–О ні. Це… Є магазин засобів для тіла в універмагу. Я відчув там схожий...

Ха Вон витончено посміхнувся. Ніс Ха Вона був червоний. Дійсно найкрасивіша людина, яку я коли-небудь бачив. Вони кажуть, що омеги прекрасні і мені здається, що я нарешті розумію, що вони мали на увазі.

–Купив в універмазі. Здається, я занадто багато бризкав.

Керуюча відділу Лім відкриває коробку для обіду.

–Так, Вон сказав, що він не дуже добре приховує свої феромони. Ось чому він сказав, що навмисне розпорошив більше духів.

–А… Справді?

–Так. Запах Вона зазвичай приваблює альф. Можливо, тому він більше ховається навмисно. Я бета, тому… я просто не дуже обізнана у цьому.

Ха Вон дістає коробку з обідом. Акуратно упаковані яєчні рулетики здаються брехнею. Ха Вон справді ніжний.

–Це було незручно, тому що всі гналися за мною, коли відчували мій запах. Але заступник Кім не такий. Замість феромонів ти відчуваєш запах парфумів.

–Це тому, що я…

Оскільки я бета, феромон просто не працює. Я хочу йому сказати, але не можу.

–Хочеш яєчний рулет?

Ха Вон посміхається. Я тупо киваю головою. Ха Вон мені шепоче:

–Насправді я погано вмію контролювати феромони. Це може бути трохи важко витримати, якщо ти альфа… Це незручність. Дякую за те, що вдавав, що не знаєш.

–Ні, насправді, я…

–Керуюча відділу Лім, ви наливаєте кисло-солодкий соус? Я так.

–Ха-ха-ха-ха! Можна зараз налити?

Керуюча відділу Лім діє швидко і поливає соусом кисло-солодку свинину, яку я до того захищав. Ха Вон поклав мені в рот яєчний рулет. Я відчув, що вираз обличчя Ха Вона виглядав трохи піднесеним.

–...бета…

–Немає такого поняття, як бета та омега, коли ви наливаєте соус, ха-ха-ха!

Яєчний рулет виявився занадто солодкими, Ха Вон справді гарний, а кисло-солодка свинина повільно вбирала соус. Я використовую палички для їжі, щоб помішати чжаджанмьон. Локшина вся клейка.

Коли я обертаюся, то бачу Ха Вона, який посміхається і тримає палички. Запах. Феромон? Ха Вон випромінює освіжаючий аромат одеколону. Тим більше соромно, що обличчя в нього гарненьке. Я відчуваю, що отримав кілька мінусових балів від Ха Вона. Я хочу звільнитися.