44

Розділ 45 - 56

45. Нова плітка світу культивування.  У сильного, молодого, красивого, але злісного Десять Вбивств Чженьцзюнь нарешті з'явився супутник Дао! — Я чув, що це не компаньйон Дао, а вихованець. — Хіба це не одне й те саме?  У будь-якому разі переконайся, що не створиш занепокоєння, інакше ти будеш мертвим. — П'яний Червоний Дім викрав вихованця Десять Вбивств Чженьцзюнь, і в результаті будівля була повністю зруйнована. — Тоді як виглядає його приятель Дао? - Справді гарно.  Надзвичайно красиво. - ...... Це так очевидно, не треба говорити про це. 46. Тепер ззаду даоського священика був хтось. Багато хто дуже турбувався про це. Серед них була жінка-культиватор, яка хотіла купити раніше демона-лиса. Даоський священик відійшов купити демонічному лисенятку трохи їжі на сніданок і, повернувшись, виявив маленького лиса з червоними очима. Що сталося? Потім він виявив жінку-культиватора, що сидить навпроти демонічного лисеня. Хто ця жінка-культиватор?  Вираз даоського священика показало, що він не знав її. - Що трапилося?  - Даоський священик дав маленькому демону-лису трохи пирога. Маленький демонічний лис трохи подумав.  Даоський священик сказав йому, що він повинен передавати все, що говорили інші. Лисеня вкусив пиріг і м'яко сказав: — Вона сказала, що я не маю права бути твоїм компаньйоном Дао.... Тільки в неї є право. П.п. 💁‍♀️🤦‍♀️ 47. Маленький демон-лис не знав, хто такий компаньйон Дао, даоський священик сказав йому, що це хтось, з ким він проведе все своє життя. Неможливість бути супутником Дао = Неможливість провести все своє життя з ним. Маленький демонічний лис міцно тримався за даоського священика, майже повністю видершись на нього. Якби не той факт, що даоський священик сказав йому, що він не може виставити свій хвіст перед іншими людьми, тоді хвіст маленького лисиця повністю обернувся б навколо тіла чоловіка. Оскільки лисеня було налякане втратою даоського священика. Який не знав, плакати йому чи сміятися.  Він також міг винести слова звинувачення.  Він тільки зробив своє обличчя дуже холодним, а його очі нагадували мечі, ніби він хотів пронизати жінку-культиватора ними. Даоський священик раптово згадав, хто вона. Вона була тією жінкою-культиватором, що хотіла викупити маленького лиса раніше. Маленький демон-лис, мабуть, згадав її слова і боявся, що даоський священик залишить його. Даоський священик навіть не витягував свого меча, але вдарив її двічі його енергією. — Мій власний компаньйон Дао потребує схвалення інших людей? — Я не вбивав нікого, що завдавали мені неприємностей, багато років, але ти справді думаєш, що мій характер став кращим? - Сяо Мяньхуа боязкий, тому сьогодні я не хочу, щоб він бачив кров.  Забирайся. 48. Даоський священик був добрий, як і казав.  Він сказав, що не буде крові, і її не було. Холодна енергія меча порізала її обличчя, але не було й однієї краплі крові. Однак енергія не могла розвіятися, а рана не гоїлася.  Не було навіть жодних рубців, тільки потворна рана, яка не загоїться. Після цього ніхто не смів турбувати маленького демонічного лиса і даоського священика. 49. Насправді ще залишилися люди, хто осмілився робити це. Викинувши енергію меча, даоський священик не глянув на жінку-культиватора, яка втекла, але продовжував годувати маленького демонічного лиса пирогом.  Він виявив, що має кілька шматочків на руці, підніс її до обличчя демонічного лисенятка і попросив його лизнути. Маленький лис був дуже слухняним. Даоський священик ще сильніше наблизився і низько сказав. - Неслухняне кошеня, у тебе все обличчя в цьому. Обличчя маленького демонічного лиса почервоніло.  Айя, голос А-Юаня стає все кращим і кращим~ Даоський священик притулився до нього і поцілував, злизуючи крихти поряд із ротом. Маленький демон-лис відповів взаємністю, облизуючи губи даоського священика і безглуздо сміючись. Молодший брат-учень розплющив очі.  На його пальцях була печатка шириною в пару паличок для їжі. Поцілунки та відчуття при яскравому денному світлі, тут-тут*. *Різновид звуків, а не вказівка ​​на місце.  Можливо, звуки осуду або міркування. Ритм його старшого брата-учня був повністю порушений компаньйоном Дао його сім'ї. Він простяг руку і помахав перед даоським священиком. — Старший брат-учень, ми сидимо поруч із тобою за столом півгодини.  Хіба ти не бачив мене та другого брата-учня? Даоський священик: - ...... - Хто це, я не знаю. 50. Наймолодший брат-учень був свідком всього методу поцілунків та поїдання даоським священиком і маленьким демоном-лисеням і сказав, що тепер він сліпий. Поверніть мого жорсткого та серйозного старшого брата-учня! Другий брат-учень, забутий своїм компаньйоном Дао, не був дуже щасливим. Особливо з того часу, як компаньйон Дао його сім'ї був зацікавлений у компаньйоні Дао свого старшого брата-учня. Другий брат-учень трохи подумав, а потім потягнув маленького демона-лиса убік. Другий брат-учень: — Ти хочеш, щоб старший брат-учень любив тебе сильніше? Маленький лис кивнув і сказав м'яким голосом: - Хочу ~ Коли другий брат-учень почув цей голос, він відчув, як його кістки стали м'якшими.  Він похмуро подумав: "Не дивно, що старший брат охороняє його, як скарб, цей тип краси, хто зможе контролювати його". Але він таки пішов проти своєї совісті і дістав пляшку лікарського порошку. — Помісти це в їжу старшого брата, трохи буде достатньо. Очі фенікса маленького демона-лисиця стали ширшими. - Це магія? Другий брат відчув трохи провини. Хе, у будь-якому випадку, вони були компаньйонами Дао, все буде гаразд...! 51. Другий брат-учень повернувся і забрав молодшого брата-учня із собою. Причиною було те, що старший брат-учень хотів зайнятися коханням із маленьким демонічним лисом. Лисеня приготував тарілку курячого супу для даоського священика. Він згадав, що говорив другий брат-учень, і помістив трохи медичного порошку в суп. Потім ще трохи. Маленький демон-лис подивився на суп і подумав, чи даоський священик вип'є тільки одну тарілку? Потім він розмістив іще. Демонічний лис трохи скуштував суп.  Так, ніякого дивного смаку. 52. Даоському священик справді подобався курячий суп, приготований маленьким демоном-лисом. Насправді все, що робитиме маленький демон-лис, йому подобатиметься. У нього справді не було нижньої лінії. Більше половини супу виявилося в шлунку даоського священика, менша частина, що включає шматочки курки, була з'їдена маленьким демоном-лисом. Демонічне лисеня підняло свою голову від тарілки і подивився на даоського священика. Він уже любив А-Юань так сильно, якщо він любитиме його навіть сильніше, це неважливо. Його красиві очі Фенікса були як гачки, дуже спокусливі. Даоський священик зніяковіло глянув на нього, підняв його і поклав на стегно, цілуючи його. Маленький демон-лис був зацілований до запаморочення.  Все його тіло відчувалося так, ніби його помістили до гарячого джерела.  Щоразу, коли даоський священик цілував його, не міг утриматися, потираючись об стегно. Даоський священик сказав низьким голосом - він знав, що демонічному лисенятку дійсно подобається, коли він так говорить. - Сяо Мяньхуа, ти твердий. 53. — Ох... — маленький демон-лис легко озвався.  Його ноги були обвиті навколо тонкої талії даоського священика  і енергійно потиралися.  Все його тіло було м'яким, як бавовна, за винятком одного місця, яке було твердим та вертикальним. Даоський священик розстебнув його одяг і поцілував у ключицю. Маленький демон-лис голосно дихав і тримався за голову даоського священика.  Його вуха були гарного червоного кольору, а очі фенікса все ще були відкриті, його вираз був дуже спокусливим. Даоський священик розкрив поділ його одягу, знайшов твердість маленького лиса і схопив його, ритмічно граючи з нею. 54. Маленький демон-лис був такий схвильований, що дуже швидко встав. Все це тіло було м'яким, як великий шматок солодкої вати. Даоський священик з великою силою розгорнув фантик. Штани вже зникли, і дві білі м'які булочки були виставлені.  Верхній одяг був стягнутий, показуючи половину оголеної спини. Його зовнішній одяг все ще трохи звисав з нього, носити його було сексуальніше, ніж бути оголеним. Даоський священик залишив роздягання на півдорозі і націлився на важливу частину. Маленька дірочка демонічного лисенятка була тугою, м'якою та мокрою. Так, навіть солодше, ніж солодка вата. Даоський священик повільно ворухнувся.  Маленький демон-лис не відчував жодного дискомфорту, тому він перестав бути таким ніжним і почав енергійно штовхатися. Наче все бажання, яке він придушував, вибухнуло раптово. І він, до того ж, не хотів продовжувати придушувати його.(придушувати бажання) Ззаду маленького лиса повільно виростали два хвости .  Вони стали кругом і трималися за даоського священика, поки лис почав голосно стогнати. Даоський священик штовхнув маленького демона-лиса на ліжко, а під ними була купа жорстоко розірваного одягу. Даоський священик взагалі не був ніжним. Маленький демон-лис ударився, поки все його тіло не смикалося.  Він жалюгідно плакав, і його сльози покривали обличчя.  Якимось чином він був таким прекрасний, що це шокувало. - А-Юань, ніжніше ... ву* .... *Ву – звуки плачу Маленький демон-лис був притиснутий тілом даоського священика.  Його витягнута до краю діра ледве витримувала удари, але продовжувала відчайдушно чіплятися за член даосського священика, ніби не бажаючи його відпускати. Даоський священик опустив свою голову і подивився на заплакане обличчя демонічного лисеня. Ох, що робити... він хоче змусити його плакати сильніше. 55. Цього разу подвійна культивація була надзвичайно довгою. Задній прохід маленького демона-лиса був заповнений спермою, якої було так багато, що вона покрила все тіло.  Зрештою він так втомився, що був наполовину непритомний, він упав і заснув.  Він зовсім не знав, що член даоського священика все ще був вставлений у його тіло. Після того, як даоський священик був задоволений, він простяг руку і міцно обійняв маленького лиса.  Він потер своє обличчя і хотів одночасно сміятися та плакати. Такий стан не був нормою.  Те саме і з маленьким демоном-лисом. Другий брат-учень, мабуть, сказав щось дивне лисенятку. Він навіть наважився дати йому афродозіак... справді, він потребує покарання. 56. Даоський священик викинув лікарський порошок, який другий брат-учень дав маленькому демонові-лисицю. Ліки, які було зроблено другим братом-учнем, який знав, чи має якийсь дивний побічний ефект... так було безпечніше. - Не їж те, що дали тобі інші. - Не слухай, що кажуть тобі інші. Обличчя даоського священика було суворе, поки він "навчав" маленького демона-лиса.  Але після його вираз повільно пом'якшився. — Є лише одна річ, яку Сяо Мяньхуа має завжди пам'ятати. — Якщо хтось скаже тобі, що я не люблю тебе, то вони, безперечно, брешуть тобі. Маленький демон-лис опустив свої очі. - Так .... я також .... люблю А-Юаня найбільше. — Але... я знову завдав неприємностей А-Юаню? Хоча маленький демон-лис не мав великого життєвого досвіду, він міг розрізняти хороші і погані наміри інших людей. Раніше причина, через яку він не бачив наскрізь людину, яка «показувала йому дорогу», була в тому, що вона надто добре це приховувала. Згодом він справді відчув, що щось не так, але тому, що надто довіряв даоському священикові, він був недбалий. - Мій Сяо Мяньхуа, це не проблема, - даоський священик стиснув кулак і обійняв його, цілуючи його м'яке личко. - Я люблю Сяо Мяньхуа, тому я хочу балувати тебе і ставитись до тебе ніжно.  Я хочу дати тобі багато скарбів для вирощування і обсмажити тобі багато курячих крилець.  Я хочу прогнати всіх людей, які хочуть тебе залякати. — Все, що ти маєш робити, — кохати мене. [Кінець Основної Історії]