Сяо Нін

Том 1. Розділ 17 - Суперечка

—Братику Сяо Янь! Молода дівчина сором'язливо стояла перед Сяо Янем, а її білосніжні руки метушливо рухалися позаду. Вона злегка нахилилася вперед, і її прекрасні очі перетворилися на півмісяці, а на гарненькому обличчі з’явилися дві миленькі ямочки. Відірвавши погляд від сувою, Сяо Янь подивився на молоду дівчину, а потім окинув поглядом решту присутніх. Побачивши спрямовані на нього шалені погляди, він зауважив: —Панночко*, визнаю – твоя чарівність безмежна, але не треба ділитися нею зі мною, гаразд? *Панночко – звернення, яке використовує Сяо Янь, – поширене звернення до молодших (жіночої статі) членів сім'ї і не містить жартівливого чи образливого підтексту. —Хі-хі! – посміхаючись, Сюнь Ер сіла поруч із Сяо Янем і трохи відкинулася на спинку крісла, підкресливши спокусливі форми під обтислим вбранням. Навмання взявши перший ліпший сувій, Сюнь Ер поглянула на Сяо Яня і запитала: —Братик Сяо Янь піднявся на 4-й ступінь Дов Джи? Почувши це, Сяо Янь відірвався від сувою і підвів очі. Протягом перших 10 ступенів культивації, Дов Ці лишається слабкою і майже непомітною. Відповідно зазвичай неможливо дізнатися на якому ступені Дов Джи знаходиться людина. Єдині виключення – або якщо людина недавно активно використовувала Дов Ці, або ж за допомогою Монументу випробування. Але щойно Сюнь Ер за кілька секунд визначила, який у Сяо Яня ступінь Дов Джи. Оце так... Ця дівчина, хто вона? Техніка Дов, яку вона використала проти Сяо Ніна, безумовно, техніка Дов високого рівня і точно не належить клану Сяо... Міркуючи про деякі суперечності, пов’язані з Сюнь Ер, Сяо Янь нахилив голову, глянув на усміхнену Сюнь Ер і, знизавши плечима, кивнув: —Так і є, вчора прорвався. Побачивши, що Сяо Янь кивнув, посмішка на обличчі Сюнь Ер стала ще ширшою: —Усе завдяки особливим тренуванням протягом останніх півмісяця? —Так! – ледь помітно кивнувши, Сяо Янь не став заперечувати і, знову занурюючись у сувій, запитав: —І звідки в тебе час, щоб ще й битися з кимось? —Мені нудно! – дівчина знизала плечима, кепкуючи з Сяо Яня, і сумно посміхнулася: — Братик Сяо Янь геть забув про Сюнь Ер. Боїшся, що Сюнь Ер змусить тебе повернути гроші? Сяо Янь трохи помовчав і незграбно розсміявся: —Церемонія повноліття вже наступного року, в мене залишилося не так багато часу, – підвівши голову і побачивши сумне обличчя Сюнь Ер, він ніжно погладив її по голові і прошепотів: —Але відтепер я намагатимуся знаходити час для Сюнь Ер. Почувши обіцянку Сяо Яня, її миленьке личко розслабилося. А от решта присутніх навпаки нашорошилися, і дивилися на Сяо Яня досить агресивно. Побачивши цих двох разом, обличчя Сяо Ніна скривилося у потворній гримасі, а руки кілька разів стиснулася в кулаки, перш ніж розслабитися... Бувши онуком старійшини клану, Сяо Нін завжди вважав себе особливим, а Сюнь Ер давно вважав за майбутню дружину. Звичайно, це були лише його фантазії, але... Те, що його «дружина» фліртувала з кимось іншим, викликало у Сяо Ніна надзвичайно сильні заздрощі. Та найбільше його непокоїло, що цією людиною був «каліка» клану. Коли в очах знову спалахнула лють, Сяо Нін глибоко видихнув і натягнув спокійну та привітну посмішку. Намагаючись привести до ладу брудний одяг, він підійшов до парочки на очах у всіх присутніх. Глядачі в залі радісно посміхнулися, побачивши Сяо Ніна, який наближався до Сюнь Ер і Сяо Яня. Звичайно, вони посміхалися з Сяо Яня, який, здавалося, ще не усвідомлював, що на нього чекало. Дивлячись на сувій, Сяо Янь запам'ятав точки і шляхи Ці, необхідні для Кулака, що трощить скелю. Хлопець зітхнув і спочатку розслаблені брови миттєво насупилися. Завдяки своєму сильному духовному сприйняттю, він потай спостерігав за всім залом, включаючи Сяо Ніна. Від цієї дівчини лише самий клопіт! Вкотре зітхнувши, Сяо Янь згорнув сувій. —Хе-хе, вітаю, брате Сяо Янь, ти тут, щоб вивчити техніку Дов? Хочеш старший брат допоможе тобі знайти пару технік високого рівня? До того ж для доступу до деяких технік потрібен особливий дозвіл, – посміхаючись, зверхньо заговорив з Сяо Янем Сяо Нін. Сяо Янь поклав сувій назад і похитав головою: —Дякую за пропозицію, але не думаю, що вони мені зараз потрібні. —Ой, вибач, я й забув... брат Сяо Янь лише на 3-му ступені Дов Джи, тож навряд здатен опанувати техніки високого рівня. Злегка потерши лоба, Сяо Нін посміхнувся. Насмішка в його тоні відобразилася і на його обличчі. Сяо Янь знову зітхнув – Сяо Нін навмисне глузував з нього... На обличчі Сяо Яня з'явилася крива усмішка: —Я знаю, що ти намагаєшся привернути увагу Сюнь Ер, але, мушу зауважити, поводишся ти геть по-дитячому... Почувши безжальні слова Сяо Яня, обличчя Сяо Ніна потемніло. Він ніколи не думав, що зазвичай мовчазний Сяо Янь набереться сміливості виступити проти нього. Він посміхнувся і сказав: —Схоже, що брат Сяо Янь певної думки про мене. Може тоді перевіримо наші здібності? Хочу на власному досвіді дізнатися, чого брат досяг за останні кілька років. —Випробувати свої сили проти тебе? – відклавши сувій, Сюнь Ер холодно на нього подивилася. Повіки Сяо Ніна підскочили, коли він побачив, що Сюнь Ер заступається за Сяо Яня. Ще більше розпалившись, Сяо Нін продовжив його дражнити: —Чи ти тільки і вмієш ховатися за спідницею? —Не пригадую, щоб три роки тому ти наважувався щось таке лепетати. Сяо Янь піднявся навшпиньки, щоб дістати інший сувій, змахнув з нього пил і холодно відповів Сяо Ніну. Насправді спокійний і розслаблений вигляд Сяо Яня змушував супротивників відчувати, ніби у них кістка в горлі застрягла. Сяо Нін зціпив зуби, белькочучи собі щось під ніс. Але, хоча він і був розлючений, все ж не наважився завдати Сяо Яню шкоди. Нехай зараз культивація Сяо Яня біла жахливою, він був сином голови клану. Глибоко вдихнувши, Сяо Нін подивився на нього і холодно відказав: —Сяо Янь, ти вже не той, яким був три роки тому. Зараз ти каліка! Ти не заслуговуєш на Сюнь Ер, і якби був справжнім чоловіком, просто пішов би геть. Ха-ха! До того ж навіть якщо я не можу битися з тобою зараз, наступного року, після церемонії повноліття, ти будеш змушений прийняти виклик. Тож якщо не хочеш стати справжнім калікою, раджу забиратися просто зараз, сховатися в якомусь убогому віддаленому місці, і прожити там решту життя! Почувши погрози Сяо Ніна, Сяо Янь посміхнувся і нахилив голову, щоб оглянути того химерним поглядом. Потім він закотив очі, узяв сувій і пішов до виходу. Сяо Нін був подумав, що суперник неохоче погодився з його словами, але перш ніж зміг відсвяткувати «перемогу», з вуст Сяо Яня зірвалася фраза, від якої обличчя Сяо Ніна позеленіло. —Гаразд, наступного року... спробуй! Лігво з полицею книг - HugoLocus Bookshelf ✙ Тут книги починають говорити