Земний пік має багато кімнат і вони трохи більші за ту, в якій раніше перебував Йов Сяо Мо. Однак меблі такі ж прості, як і раніше, за винятком додаткової простої ширми, розміщеної навпроти дверей, щоб закривати огляд для інших, за якою стояла велика дерев'яна діжка. Йов Сяомо переїхав того ж дня. У нього було дуже мало речей, лише два комплекти одягу та чотири книги, які він не планував зараз повертати до бібліотеки. Минулої ночі, щоб впоратися із сьогоднішньою ситуацією, він лише пробігся очима, не сильно вчитуючись у зміст. І тому навіть не встигнувши перетравити цю інформацію, вже був не в змозі чітко пригадати деякі її частини. До того ж термін повернення книг до бібліотеки зазвичай був обмежений двома тижнями.
Йов Сяо Мо поклав свій одяг і книги в шафу, а потім почав прибирати кімнату. Швидше за все, раніше в цій кімнаті ніхто не жив, і ніхто не приходив її регулярно прибирати, тому підлога, стіл, стілець і ліжко були вкриті шаром пилу. Йов Сяо Мо доторкнувся пальцем до поверхні, і виявилося, що шар пилу був дійсно досить товстим. У кімнаті лежала дерев'яна умивальниця, тож він використав її, щоб принести чисту воду ззовні, і за годину прибрав кімнату. До цього часу сонце вже зайшло за горизон.
Невдовзі після цього прийшов брат Лі, щоб забрати його та інших новобранців на вечерю. Земний пік має спеціальну їдальню, де готують їжу тричі на день. Багато учнів приходять сюди, щоб поїсти. Однак є й такі, хто дотримується посту і не потребує харчування. Страви подаються у вигляді сучасного шведського столу. Кожен з трьох прийомів їжі готується кухарем заздалегідь і розміщується у великих каструлях. Потім учні беруть те, що хочуть їсти. Але щоб уникнути марнування їжі, одне з правил їдальні полягає в тому, що можна взяти тільки стільки, скільки зможеш з'їсти. Будь-які ознаки марнування їжі караються.
Йов Сяо Мо пішов за братом Лі, щоб взяти піднос з їжею. Він не мав великого апетиту, тому взяв небагато їжі. Коли він вже збирався почати трапезу, біля входу зчинився невеликий переполох. Глянувши у той бік, він зрозумів, що це трапилося через появу старшого брата Фан Чен Ле. Його прибуття викликало бурхливі вітання з боку багатьох людей, що свідчило про його значну репутацію на Земному піці, яка, можливо, лише трохи поступалася вчителю.
Після вечері Йов Сяо Мо повернувся до своєї кімнати. Згадавши, що він ще не купався, він дістав з шафи комплект одягу і поклав його на стільчик біля дерев'яної діжки. На території спілки Тянь Сінь насправді є гаряче джерело, однак воно знаходиться досить далеко. Тому більшість людей приносять гарячу воду до своїх кімнат. Вдень брат Лі водив їх до місця, де можна набрати гарячої води, тому Йов Сяо Мо знав дорогу. Сходивши туди-сюди п'ять разів, він нарешті наповнив діжку. Йов Сяо Мо витер піт з чола, зачинив двері, зняв одяг і занурився у воду. Вода, яка огортала його тіло, була якраз потрібної температури, через що він почав відчувати сонливість. Щоб не заснути у такому положенні, він узяв рушник і почав вимивати руки та ноги.
Саме в той момент, коли він не звертав уваги, на його грудях, які були занурені у воду, повільно з'явилося щось схоже на родиму пляму. Вона була схожа на синю сльозу і її колір ставав все яскравішим і яскравішим. Йов Сяо Мо раптом відчув печіння в грудях. Подивившись вниз, він не зміг приховати здивування. Коли на його грудях з'явилася ця родимка? Більше того, вона була яскравого синього кольору, що було дуже дивно. Дивлячись на краплю, яка, здавалося, ось-ось мала витекти з його грудей, Йов Сяо Мо не міг не простягнути руку, щоб доторкнутися до неї рукою...
Через два вдихи Йов Сяо Мо, який мав би купатися, раптово зник. На поверхні гарячої води з'явилося кілька хвильок, які повільно зникли, ніби його там ніколи й не було, а в кімнаті запанувала тиша.
