Бібліотека

Бібліотека – це комплексне і дуже просторе приміщення для підрозділів магів і воїнів. 

Вона поділена на два великі павільйони – Східний і Західний, тобто 2 великі секції. У Східному павільйоні зібрано різноманітну літературу з виготовлення чудодійних пігулок та знахарства, в тому числі й цінні особисті праці попередніх поколінь. У Західному павільйоні представлені матеріали, що стосуються історії та географії континенту Лон Сян. Також є матеріали про техніки управління енергією та про бойові мистецтва.

Але не всім дозволено заходити і переглядати матеріали. Хтось на кшталт Йов Сяо Мо, учня на випробувальному терміні, може увійти лише на перший поверх Східного і Західного павільйонів, не маючи достатньої кваліфікації, щоб піднятися на вище, якщо тільки не подасть спеціального запиту на цей привілей або не стане офіційним учнем. Але для Йов Сяо Мо ці два варіанти недосяжні, до того ж поки що у нього немає потреби відвідувати верхні поверхи.

Відвідуючи бібліотеку, Йов Сяо Мо ставить перед собою 2 цілі. Перша ціль – зрозуміти історію континенту Лон Сяо. Він має дізнатися, що це за світ. Друга ціль – вступний іспит через пів року. Він відчуває, що не має жодної надії ні на торгівельний, ні на підрозділ воїнів. Але він все ще зберігає невелику надію на підрозділ магів. Однак він не має жодного уявлення про те, що означає бути магом, тож мусить постаратися це з'ясувати.

Ледь не заблукавши, Йов Сяо Мо зумів розпитати дорогу до бібліотеки. Проте йому знадобилося майже пів години, щоб знайти її. Здалеку він побачив імпозантний розкішний палац. Над палацом височіла позолочена прямокутна табличка. На ній було викарбувано три ієрогліфи, які означали «бібліотека». Здавалося б, прості та нічим не примітні ієрогліфи, але водночас такі ж промовисті, що створює виняткову ауру. Йов Сяо Мо нервово ковтнув, бібліотека надто дивовижна, навіть більш велична, ніж Заборонене місто.

Увійшовши всередину, перше, що побачив Йов Сяо Мо, – літній сивочолий чоловік із заплющеними очима, який сидів між Східним і Західним павільйонами. Тільки-но він наблизився, старий несподівано розплющив очі. Яскраві та пронизливі очі були несумісні з його зовнішнім старечим виглядом, а гострий погляд, немов ніж, навчений накопиченим досвідом, дивився прямо на Йов Сяо Мо, лякаючи його до такої міри, що той боявся підійти ближче. Старий глянув на нього і дуже холодно промовив: 

— Передай своє посвідчення особи.

Йов Сяо Мо на мить завмер, але незабаром зрозумів, що при ньому справді знаходиться табличка. Він поспіхом витягнув її та обережно передав старому. Взявши табличку, старий, здавалося, нічого не робив. Йов Сяо Мо лише помітив, як він підняв її, а через дві секунди повернув назад. Після цього чоловік сказав: 

— Йов Сяо Мо, учень на випробувальному терміні, доступ обмежений до 1-го поверху Східного та Західного павільйону. 

Після цього щось полетіло в його бік. Йов Сяо Мо рефлекторно спробував ухилитися, але не встиг, і, почувши відповідний звук, щось влучило йому в голову, і він впав на землю. Піднявши голову, він помітив легке посмикування на серйозному обличчі старого.

— За допомогою цього можна увійти до бібліотеки. – Після цих слів старий знову почав ігнорувати його.

Йов Сяо Мо сором'язливо підняв предмет з підлоги, не наважуючись дивитися на старого, і побіг у бік Західного павільйону, розраховуючи не виходити звідти найближчим часом.