Сьогодні вночі у Ю СяоМо був найнеспокійніший сон з того часу, як він потрапив у цей світ.
Наступного дня Лін Сяо явно деспотично наполягав на тому, щоби на місце збору вони йшли разом. Оскільки юнак з жахом згадував останні сказані ним вчора слова, то не смів чинити опір. Тільки коли вони з'явились разом перед іншими учнями, Ю СяоМо зрозумів, який вплив має хлопець поруч з ним.
Той, хто ще зовсім недавно був нікчемним та "прозорим", тепер став центром загальної уваги. Першою, хто відреагував на це, була молодша сестра Тан ЮньЦи, яка поспішала до Лін Сяо. Зневажливо подивившись на Ю СяоМо, вона сказала: - Старший брате, ти закінчив свої справи?
Лін Сяо байдуже кивнув головою. Цього разу він не вдавав. Ця дівчина просто постійно псувала йому настрій. Але Лін Сяо завжди так ставився до неї, тому ніхто не відчув, що щось не так.
З іншого боку, Ю СяоМо витирав піт з чола. Але перш ніж йому вдалось вислизнути, Тан ЮньЦи причепилась до нього.
- Старший брат, чому ти з цим... юнаком?
Тан ЮньЦи припала до руки Лін Сяо, її елегантні брови були підняті, а погляд, спрямований на Ю СяоМо, сочився зневагою.
Лін Сяо спокійно витягнув руку, трохи посміхаючись: - А це проблема?
Ця посмішка на красивому обличчі ніби змусила людей відчути подих весняного бризу. Вона давала відчуття досконалості, ніби ця людина завжди посміхається. Але тільки Ю СяоМо знав, що це все вдавання. Він особисто бачив учора, як цей хлопець може змінювати вираз обличчя, наче людина з кількома особистостями.
Посмішка одразу зникла з чудового обличчя Тан ЮньЦи. Її очі розширилися від подиву, ніби вона не могла повірити, що Старший брат так з нею розмовляє.
Мо Гу також помітив, що Лін Сяо сьогодні не зовсім такий, як учора, але навіть не підозрював, що він не справжній. Хоча дядько здивувався, що Лін Сяо прибув разом із "ніким" із піку Землі, але майже не думав про це.
- Схоже, всі зібралися. Вирушаємо! - сказавши це, Мо Гу повів учнів до площі з шестикрилими птахами.
Ю СяoMo планував сховатися і таємно приєднатися до учнів піку Землі, але хто знав, що коли він обернеться, то майже задихнеться від сильної напруги на комірі. Повернувши голову, він зустрівся з «м'яким» поглядом Лін Сяо.
- Братику, куди це ти зібрався?
Ю СяoMo зіщулився, кажучи: - Нікуди, я нікуди не йду.
Лін Сяо, здавалось, був дуже задоволений його безхребетністю. Відпустивши його і сказавши не відставати, він пішов уперед.
Що стосується Тан ЮньЦи, то, дивлячись на його спину, вона раптово обернулася і кинула на Ю СяоМо лютий погляд, перш ніж підбігти до Лін Сяо.
Ю СяoMo опустив голову, змирившись зі своєю долею. Він відчував, що ця поїздка справді сповнена невдачею, адже на нього навалилась ціла гора неприємностей. Мало того, його тепер ненавидить молодша сестра. Його мирне існування, яке тривало лише кілька днів, тепер офіційно закінчилося.
Досягши площі з Шестикрилими птахами, Ю СяoMo отримав ще один повний ненависті погляд від Тан ЮньЦи. Цього разу її лють була ще очевидніша. Це тому, що Лін Сяо захотів сидіти на того ж птаха, що й він. Навіть якщо Лін Сяо говорив це байдуже, у Ю СяоМо склалося враження, що це не підлягає обговоренню.
У результаті подібні погляди на нього відчувались не тільки з боку Тан ЮньЦи. Декілька учнів Небесного піку теж дивилися на нього з неприязню. Особливо той, якому було наказано сидіти з учнем піку Землі. Його обличчя стало яскраво-червоним від гніву.
- Шиді СяоМо, сядь сюди.
Лін Сяо погладжував місце поряд із собою, звертаючись до Ю СяоМо.
Як тільки він промовив ці слова, всі подивилися на нього. Було видно ревнощі, гнів і навіть захоплення. Але найочевиднішим було люте яскраве світло від Тан ЮньЦи. Зрештою, вона не змогла більше цього терпіти і заявила: - Шисюн, це моє місце.
- Правда?! - Лін Сяо, здавалось, обдумав почуте, перш ніж сказати: - Тоді я сяду позаду.
Сказавши це, він підвівся, підійшов до Ю СяоМо і плюхнувся поруч із ним. Цілком ігноруючи всі погляди, включаючи і погляд скривдженої Тан ЮньЦи, яка виглядала так, ніби зараз заплаче.
Найстарший із них, Мо Гу, бачив усе це, але нічого не сказав. Що він міг сказати? Одна – дочка Великого Майстра, інший – Старший учень, на якого Великий Майстер покладає великі надії. Краще не втручатися у справи молодого покоління. Крім того, він знає характер Лін Сяо. Якби той справді любив ЮньЦи, він би не ставився до неї так байдуже.
Зрештою, Тан ЮньЦи не змогла змінити рішення Лін Сяо. Незважаючи на те, що вона захищала своє становище, Старший брат продовжував її відштовхувати. Хоча він прикидався по-різному, але на даний момент його обличчя залишалось незмінним.
Птах злетів, розкриваючи гарні крила на всі боки. В одну мить вони вже ширяли в небі. Ображені схлипування Тан ЮньЦи змінювалися свистячим вітром, що мчав крізь їхні вуха.
Оскільки швидкість Шестикрилих птахів дуже висока, зазвичай ніхто в цей час не розмовляв. Ю СяoMo теж так думав, але раптом дражливий голос, пофарбований злом, дійшов до його вуха.
- Бачиш, Шиді, тепер усі тобі заздрять.
*Буум*, Ю СяoMo відчував, що щось ніби вибухнуло в його голові. Він рефлекторно обернувся і зіткнувся з холодним глузливим поглядом. Але він помітив спалах бешкетності в цих очах, і миттєво оговтався від шоку. Він дивився на нього, це… це спеціально? Якби він не сказав цих слів, він не знав би, що це правда спеціально.
Коли вони досягли секти Тяньсінь, Ю СяоМо все ще не розумів ситуації. Але протягом усієї подорожі, ставлення Лін Сяо до нього не покращилося.
На роздоріжжі Мо Гу хотів запитати Лін Сяо, чи хоче він вирушити з ними на Небесний пік. Але натомість, Лін Сяо сказав їм йти вперед, оскільки він хоче залишитись з Ю СяоМо. Після того, як Тан ЮньЦи з образою озирнулася на них, Лін Сяо силоміць провів Ю СяоМо на пік Землі. Дорогою чотири інших учня не наважувалися заговорити, часто кидаючи погляди на Лін Сяо. У їхніх серцях вони, мабуть, думали про те саме, що й учні Небесного піку. Чому відносини між Ю СяоМо та Лін Сяо стали такими близькими всього за один день?
Діставшись піку Землі, Лін Сяо пішов за Ю СяоМо до його кімнати. На щастя, настав час ранкових занять, тож вони нікого не зустріли по дорозі.
Ю СяоМо штовхнув двері й увійшов. Лін Сяо стояв біля дверей і оцінював його кімнату, раптом сказавши: - Як убогооо!
Ю СяоМо озирнувся і заїкнувся: - Всі кімнати піку Землі такі, як ця. Якщо ти... ти не звик до такого, можеш повернутися до своєї кімнати.
Остання частина була сказана дуже тихо, але Лін Сяо все почув. Його губи почали кривитися вгору, коли він засміявся: - Молодший брат СяоМо, правда ж буде краще, якщо я переїду до тебе?
Ю СяoMo глянув на нього з жахом. Ти жартуєш!
Його вираз обличчя явно ощасливив Лін Сяо, змушуючи його заревти від сміху.
Ю СяoMo одразу почервонів, розуміючи, що його обдурили.
Зрештою, Лін Сяо не залишився. Здається, він хотів лише поглянути, де мешкає Ю СяоМо. Незабаром за ним прийшов Молодший брат, сказавши, що його відправили, бо Великий Магістр шукає Дашисюна через щось термінове.
Як тільки вони вийшли, Ю СяoMo без сил заліз на ліжко. Витираючи піт з чола, він відчував, що сьогоднішній досвід вразив його до глибини душі!
Далі
Розділ 28 - Щире бажання
Тан Фань, Великий магістр секти Тяньсінь, обіймав цю посаду майже сто років. Під його керівництвом секта ставала дедалі більше схожа першокласну. У неї були всі шанси стати провідною сектою на континенті Лун Сян. Хтось із таким рівнем майстерності, звичайно, не міг бути простою людиною. У пам'яті Лін Сяо, хоч Тан Фань і є його Вчителем, він все ще залишався загадкою. Навіть будучи його Старшим учнем, Лін Сяо не мав поняття, який рівень сили у Тан Фаня. Ось чому у більшості людей складалось враження, що Тан Фань схожий на підступного старого лиса, дії якого неможливо передбачити. Так як Лін Сяо боявся Тан Фаня, він ніколи не насмілювався показати перед ним жодної слабкості. Але найголовніше, секта Тяньсінь – секта першого класу континенту Лун Сян, і її справжня сила – це не те, що легко можна розкрити. Шкода, що навіть така людина, як Лін Сяо, не зміг цього зробити. Лінь Сяо чекав, що Тан Фань його викличе. (Примітка: Зверніть увагу, що використовується два різних імені Линь і Лин). Відклавши убік величезні зміни в його темпераменті і раптовий зв'язок з "ніким" з піку Землі, Тан ЮньЦи, яка відчайдушно скаржилась на те, що її довели до сліз, було цілком достатньо. У пам'яті Лін Сяо Тан Фань - дуже люблячий батько. Він безсумнівно допоможе досягти усього, що захоче Тан ЮньЦи, доки це знаходиться в допустимих межах. Тож цього разу, відчуваючи себе скривдженою перед усіма, дівчина безперечно побігла плакатися Тан Фаню. - Дашисюн, Великий Магістр чекає на вас всередині. Молодший брат, який привів його сюди, залишив його поза Актовим Залом. Лін Сяо окинув поглядом величне приміщення. Меморіальну дошку з назвою, як то кажуть, підняли особисто для Тан Фаня. Оманливо гладка, але кожен її штрих насправді гострий, з ріжучою кромкою. Просто це глибоко приховано. Підштовхнувши двері, він увійшов до величезної зали, хоч і не особливо розкішної, але надзвичайно великої. Перед входом стояли два витончені різьблені стільці. На одному з них сидів чоловік середнього віку, якому, здавалось, було близько сорока. У чоловіка було добре обличчя та приємні очі. Побачивши Лін Сяо, він люб'язно посміхнувся: - Лін Сяо, ти тут! Підійди до Вчителя. Лін Сяо йшов без будь-якого виразу, лише кінчики губ злегка піднялись: - Учителю. Це привітання насправді було надто високохвальним для Тан Фаня. Згідно з кваліфікацією Лінь Сяо, Тан Фань просто не вартий бути його Вчителем. Насправді, якщо говорити відверто, Тан Фань навіть не гідний бути його учнем. Просто зараз він грає роль Лін Сяо, тому має проявити до Тан Фаня цю незаслужену повагу. - Сін Сяо, ми давно вже відверто не розмовляли, як учень з учителем. Тепер, коли у нас є такий рідкісний час, коли ми обоє вільні, сідай. Поговоримо. - Тан Фань сяяв, дивлячись на нього. Лінь Сяо зайняв місце поряд з Тан Фанем: - Учитель має рацію, ми не розмовляли майже два роки. Тан Фань погладжував свою бороду, киваючи в задоволенні: - Сін Сяо, ти пам'ятаєш, коли ми вперше поговорили, час і місце? - Мало хто може увійти до кімнати Вчителя. Я все ще пам'ятаю, коли ви вперше подивилися на мене. Це було серед ночі. Такий відмінний хід міг зробити тільки той, хто вас гідний. На безпристрасному обличчі Лін Сяо з'явилася легка усмішка, ніби він згадав щось, але не показував жодної щілини в броні. - З віком пам'ять значно погіршується, хех. - зітхнув Тан Фань. Вони продовжили розмову здебільшого згадуючи минулі часи. Врешті решт, Тан Фань згадав свою улюблену дочку. Тан ЮньЦи – справді зіпсована принцеса. Але всі бачили, що Лін Сяо завжди холоднокровно до неї ставився. Це ясно бачив навіть Тан Фань. І тому він не турбувався. Він добре знав, наскільки надмірна його улюблена дочка. Ось чому він не просив Лін Сяо дозволити їй йти своєю дорогою. Лише, щоб він іноді піддавався їй, щоб не було надто багато неприємностей. Все ж, вона молода дівчина, і їй треба зберігати свою гордість, особливо перед іншими учнями. Проговоривши майже дві години, Тан Фань нарешті дозволив йому піти. Лінь Сяо, що прикидався, міг сказати, що Лін Сяо говорив дуже розслаблено, анітрохи не збентежено. Покинувши Актову Залу, Лін Сяо неквапом прогулювався довгими коридорами. Посмішка на його губах ставала все ширшою і ширшою. Який хитрий старий лис, ах. Дев'ять із десяти тем торкались подій минулого. Якби він не ввібрав пам'ять Лін Сяо, його розкрили б. Лін Сяо - людина холодна, майже безсердечна. Але його популярність у секті Тяньсінь настільки велика, що це неймовірно. Звичайні люди не змогли б зрозуміти, але Лінь Сяо, який поглинув його спогади, надто чітко розумів його мотиви. Щоб завоювати серця інших людей, він часто мимоволі надавав прихильність учням поруч із ним. Тому що більшу частину часу ці мимовільні дії для тих, хто перебуває у скрутному становищі, здавались вугіллям у хуртовину. Найчастіше ці люди завжди пам'ятатимуть, що він був добрий до них. Лін Сяо мав цей пункт. Ось чому багато учнів секти почувалися зобов'язаними і поклонялися йому. Холодний і невиразний Старший брат, під цим байдужим зовнішнім виглядом ховалося тепле серце. Так думали усі учні. Але, крім кількох довірених підлеглих, ніхто не знав, що за цими діями є мотив. Чесно кажучи, Лінь Сяо поглинув його спогади, лише тому що це було зручно. Він ніяк не очікував, що Лін Сяо справді приховує таку величезну таємницю. Амбіції, ах, це справді добре! Тому Лінь Сяо вирішив, що оскільки він замінює його, то допоможе виконати це крихітне сердечне бажання! - Старший брат, ти нарешті повернувся. - Лінь Сяо обернувся. До нього підбіг юнак з сяючим виразом на обличчі і не зупиняючись, щоб перевести подих, тихо прошепотів: - Ти знайшов це? Лін Сяо посміхнувся: - Чжоу Пен, хах. Я, Старший брат, і звичайно впорався сам. Це було простіше простого. Він знав, що має на увазі Чжоу Пен. Через це Лін Сяо натрапив на нього і втратив своє життя. Юнак на мить завмер. Він вперше бачив у Дашисюна таку ніжну усмішку. ....... Ю СяoMo планував піти у свій вимір, коли повернувся до секти Тяньсінь, щоб посіяти насіння 1 та 2 рівнів. Але після несподіваної події не наважився. Хто знає, коли до нього завітає хтось ще. Весь ранок, читаючи у своїй кімнаті, він нарешті здогадався, що Лін Сяо не прийде. Ю СяoMo подивився вниз на свій запалий живіт і вирішив піти до їдальні. Навіть якщо небеса впадуть, йому все одно доведеться чекати, поки він не закінчить свій обід. Звичайно, ці сміливі слова приходили в голову лише коли Лін Сяо не було поряд. Сьогодні якийсь особливий день? Здавалось, що у їдальні більше людей, ніж зазвичай. Хоча насправді Ю СяoMo було все одно. Його турбувало лише те, що всі страви скоро закінчаться, тому поспішив усередину. Він був не впевнений, чи це його уява, але люди навколо якось дивно на нього дивляться. Більшість уважно розглядали його й оцінювали, і, ніби спантеличено, іноді шепотілися один з одним. Ю СяoMo не розумів, що уже став дуже відомий. Отримавши їжу від кухаря, він озирнувся на всі боки і побачив, що вільних місць немає. Як тільки він почав вагатися, з-за столу праворуч від нього пролунав голос: - Шиді, сюди! Ю СяoMo обернувся і побачив Фан ЧеньЛе. Поруч із ним якраз було порожнє місце. Тому, не вагаючись, Ю СяoMo попрямував до нього з підносом у руках. Не бачачи один одного протягом двох днів, Фан ЧеньЛе як добрий знайомий, як і раніше, фактично допоміг йому самостійно витягти стілець. Ю СяoMo ввічливо подякував йому і сів. Дашисюн подивився на їжу в підносі і з посмішкою сказав: - Шиді, ти завжди так мало їси? Ю СяoMo кивнув: - Цього достатньо, я не звик багато їсти. Фан ЧеньЛе засміявся вголос. Він вперше почув, що хтось не звик їсти занадто багато. Наскільки він знає, їжа – це людський інстинкт. Але сміявся лише він. Інші учні за столом дивилися один на одного з тривогою. Нарешті, один з них не зміг більше стримуватися. - Шиді, ми чули, що у тебе гарні стосунки з висхідною зіркою з відділення Воїнів, Лін Сяо. Сьогодні вранці ви навіть повернулися разом. Це правда? Ю СяоМо здивовано подивився на юнака і побачив, що всі тепер чекають його відповіді. Він, зрештою, зрозумів, чому люди так дивилися на нього, коли він прийшов. Схоже, що все почалось ще зранку. Очевидно хто поширив цю новину. Крім учнів, які були з ним, ніхто більше не міг цього зробити настільки швидко. Дивлячись на палаючі погляди спрямовані з усіх боків, Ю СяoMo збентежено засміявся: - Насправді, це непорозуміння. - Як це може бути непорозумінням? Вас бачило багато людей. - Учень хмурився, думаючи, що Ю СяоМо намагається приховати правду. - Це правда непорозуміння....... Ю СяoMо скорчив гримасу, відчуваючи себе ніяково в центрі уваги. Що ще він може сказати? Що це тому, що він відкрив таємницю Лін Сяо, і тепер йому загрожують?! Якби він не відчув це на собі, то теж не повірив би. - Добре, припиніть допитувати Молодшого брата. Він сказав, що це непорозуміння, значить це непорозуміння. Зрештою, їдальня - це місце для їжі, а не місце, щоб говорити дурниці. Фан ЧеньЛе втрутився, щоб врятувати Ю СяoMo від важкого становища. Він, ймовірно, єдиний у всій їдальні, хто не цікавився відносинами між Ю СяоМо та Лін Сяо. Після того, як решта пішла, Ю СяoMo спокійно подякував Фан ЧеньЛе. Останній тільки гаряче відповів "нема за що". Ах, він повністю відповідає образу Старшого брата в серці Ю СяоМо! Зі сльозами на очах, він подумав, а що на рахунок Лін Сяо? Він напевно самий нікудишній Старший брат!
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!