Істина під добротою

Сьогодні вночі у Ю СяоМо був найнеспокійніший сон з того часу, як він потрапив у цей світ.

Наступного дня Лін Сяо явно деспотично наполягав на тому, щоби на місце збору вони йшли разом. Оскільки юнак з жахом згадував останні сказані ним вчора слова, то не смів чинити опір. Тільки коли вони з'явились разом перед іншими учнями, Ю СяоМо зрозумів, який вплив має хлопець поруч з ним.

Той, хто ще зовсім недавно був нікчемним та "прозорим", тепер став центром загальної уваги. Першою, хто відреагував на це, була молодша сестра Тан ЮньЦи, яка поспішала до Лін Сяо. Зневажливо подивившись на Ю СяоМо, вона сказала: - Старший брате, ти закінчив свої справи?

Лін Сяо байдуже кивнув головою. Цього разу він не вдавав. Ця дівчина просто постійно псувала йому настрій. Але Лін Сяо завжди так ставився до неї, тому ніхто не відчув, що щось не так.

З іншого боку, Ю СяоМо витирав піт з чола. Але перш ніж йому вдалось вислизнути, Тан ЮньЦи причепилась до нього.

- Старший брат, чому ти з цим... юнаком?

Тан ЮньЦи припала до руки Лін Сяо, її елегантні брови були підняті, а погляд, спрямований на Ю СяоМо, сочився зневагою.

Лін Сяо спокійно витягнув руку, трохи посміхаючись: - А це проблема?

Ця посмішка на красивому обличчі ніби змусила людей відчути подих весняного бризу. Вона давала відчуття досконалості, ніби ця людина завжди посміхається. Але тільки Ю СяоМо знав, що це все вдавання. Він особисто бачив учора, як цей хлопець може змінювати вираз обличчя, наче людина з кількома особистостями.

Посмішка одразу зникла з чудового обличчя Тан ЮньЦи. Її очі розширилися від подиву, ніби вона не могла повірити, що Старший брат так з нею розмовляє.

Мо Гу також помітив, що Лін Сяо сьогодні не зовсім такий, як учора, але навіть не підозрював, що він не справжній. Хоча дядько здивувався, що Лін Сяо прибув разом із "ніким" із піку Землі, але майже не думав про це.

- Схоже, всі зібралися. Вирушаємо! - сказавши це, Мо Гу повів учнів до площі з шестикрилими птахами.

 Ю СяoMo планував сховатися і таємно приєднатися до учнів піку Землі, але хто знав, що коли він обернеться, то майже задихнеться від сильної напруги на комірі. Повернувши голову, він зустрівся з «м'яким» поглядом Лін Сяо.

- Братику, куди це ти зібрався?

Ю СяoMo зіщулився, кажучи: - Нікуди, я нікуди не йду.

Лін Сяо, здавалось, був дуже задоволений його безхребетністю. Відпустивши його і сказавши не відставати, він пішов уперед.

Що стосується Тан ЮньЦи, то, дивлячись на його спину, вона раптово обернулася і кинула на Ю СяоМо лютий погляд, перш ніж підбігти до Лін Сяо.

Ю СяoMo опустив голову, змирившись зі своєю долею. Він відчував, що ця поїздка справді сповнена невдачею, адже на нього навалилась ціла гора неприємностей. Мало того, його тепер ненавидить молодша сестра. Його мирне існування, яке тривало лише кілька днів, тепер офіційно закінчилося.

Досягши площі з Шестикрилими птахами, Ю СяoMo отримав ще один повний ненависті погляд від Тан ЮньЦи. Цього разу її лють була ще очевидніша. Це тому, що Лін Сяо захотів сидіти на того ж птаха, що й він. Навіть якщо Лін Сяо говорив це байдуже, у Ю СяоМо склалося враження, що це не підлягає обговоренню.

У результаті подібні погляди на нього відчувались не тільки з боку Тан ЮньЦи. Декілька учнів Небесного піку теж дивилися на нього з неприязню. Особливо той, якому було наказано сидіти з учнем піку Землі. Його обличчя стало яскраво-червоним від гніву.

- Шиді СяоМо, сядь сюди.

Лін Сяо погладжував місце поряд із собою, звертаючись до Ю СяоМо.

Як тільки він промовив ці слова, всі подивилися на нього. Було видно ревнощі, гнів і навіть захоплення. Але найочевиднішим було люте яскраве світло від Тан ЮньЦи. Зрештою, вона не змогла більше цього терпіти і заявила: - Шисюн, це моє місце.

- Правда?! - Лін Сяо, здавалось, обдумав почуте, перш ніж сказати: - Тоді я сяду позаду.

Сказавши це, він підвівся, підійшов до Ю СяоМо і плюхнувся поруч із ним. Цілком ігноруючи всі погляди, включаючи і погляд скривдженої Тан ЮньЦи, яка виглядала так, ніби зараз заплаче.

Найстарший із них, Мо Гу, бачив усе це, але нічого не сказав. Що він міг сказати? Одна – дочка Великого Майстра, інший – Старший учень, на якого Великий Майстер покладає великі надії. Краще не втручатися у справи молодого покоління. Крім того, він знає характер Лін Сяо. Якби той справді любив ЮньЦи, він би не ставився до неї так байдуже.

Зрештою, Тан ЮньЦи не змогла змінити рішення Лін Сяо. Незважаючи на те, що вона захищала своє становище, Старший брат продовжував її відштовхувати. Хоча він прикидався по-різному, але на даний момент його обличчя залишалось незмінним.

Птах злетів, розкриваючи гарні крила на всі боки. В одну мить вони вже ширяли в небі. Ображені схлипування Тан ЮньЦи змінювалися свистячим вітром, що мчав крізь їхні вуха.

Оскільки швидкість Шестикрилих птахів дуже висока, зазвичай ніхто в цей час не розмовляв. Ю СяoMo теж так думав, але раптом дражливий голос, пофарбований злом, дійшов до його вуха.

- Бачиш, Шиді, тепер усі тобі заздрять.

*Буум*, Ю СяoMo відчував, що щось ніби вибухнуло в його голові. Він рефлекторно обернувся і зіткнувся з холодним глузливим поглядом. Але він помітив спалах бешкетності в цих очах, і миттєво оговтався від шоку. Він дивився на нього, це… це спеціально? Якби він не сказав цих слів, він не знав би, що це правда спеціально.

Коли вони досягли секти Тяньсінь, Ю СяоМо все ще не розумів ситуації. Але протягом усієї подорожі, ставлення Лін Сяо до нього не покращилося.

На роздоріжжі Мо Гу хотів запитати Лін Сяо, чи хоче він вирушити з ними на Небесний пік. Але натомість, Лін Сяо сказав їм йти вперед, оскільки він хоче залишитись з Ю СяоМо. Після того, як Тан ЮньЦи з образою озирнулася на них, Лін Сяо силоміць провів Ю СяоМо на пік Землі. Дорогою чотири інших учня не наважувалися заговорити, часто кидаючи погляди на Лін Сяо. У їхніх серцях вони, мабуть, думали про те саме, що й учні Небесного піку. Чому відносини між Ю СяоМо та Лін Сяо стали такими близькими всього за один день?

Діставшись піку Землі, Лін Сяо пішов за Ю СяоМо до його кімнати. На щастя, настав час ранкових занять, тож вони нікого не зустріли по дорозі.

Ю СяоМо штовхнув двері й увійшов. Лін Сяо стояв біля дверей і оцінював його кімнату, раптом сказавши: - Як убогооо!

Ю СяоМо озирнувся і заїкнувся: - Всі кімнати піку Землі такі, як ця. Якщо ти... ти не звик до такого, можеш повернутися до своєї кімнати.

Остання частина була сказана дуже тихо, але Лін Сяо все почув. Його губи почали кривитися вгору, коли він засміявся: - Молодший брат СяоМо, правда ж буде краще, якщо я переїду до тебе?

Ю СяoMo глянув на нього з жахом. Ти жартуєш!

Його вираз обличчя явно ощасливив Лін Сяо, змушуючи його заревти від сміху.

Ю СяoMo одразу почервонів, розуміючи, що його обдурили.

Зрештою, Лін Сяо не залишився. Здається, він хотів лише поглянути, де мешкає Ю СяоМо. Незабаром за ним прийшов Молодший брат, сказавши, що його відправили, бо Великий Магістр шукає Дашисюна через щось термінове.

Як тільки вони вийшли, Ю СяoMo без сил заліз на ліжко. Витираючи піт з чола, він відчував, що сьогоднішній досвід вразив його до глибини душі!