Зіткнення (2)

Командири армій паразитів змогли тимчасово вивільняти свою божественність, щоб отримати майже таку ж силу, як бог.

Однак важливо відзначити, що сили, які вони могли демонструвати, були лише подібними; важко було сказати, що вони справді рівні силою зі справжнім богом.

Якщо не брати до уваги інших людей, таких як Бог Війни, більшість істот не могли вийти за межі свого смертного початку.

Тож, м’яко кажучи, точніше було сказати, що командири армій могли наслідувати богів. Навіть Спотворена Доброта не стала винятком.

Ось чому Сеол Джиху відчував хвилювання, але водночас і цікавість.

Якою була істота, яка була богом від народження? А як би виглядала битва між богами?

Уже наступного моменту Сеол Джиху зрозумів, що Чорний Сеол Джиху не брехав, коли сказав: «Королева Паразитів краща в дальньому бою, ніж у ближньому».

Мільйони сяючих частинок зібралися навколо Королева Паразитів. Потім вона сильно змахнула крилами та потиснула руками.

Богиня Паразитизму — Руйнування Світу.

Частинки світла розсіялися з тіла Королеви Паразитів. Частинки були розміром приблизно з краплини води, тому здавалося, ніби навколо Королеви Паразитів дує снігова буря.

На мить Сеол Джиху був приголомшений їх красою.

«Зачекай».

Однак очі Сеола Джиху розплющилися в той момент, коли він відчув, як енергія конденсується в кожній краплі. Його зір у мить побілів.

Не було чути ні звуку вибуху, ні навіть будь-якого іншого слабкого звуку. Сеол Джиху міг відчути лише те, що розсіяні частинки раптово вибухнули яскравим світлом.

І разом з цим те, що було приховано всередині, показало свої справжні кольори.

БАМ!

Трохи пізніше пролунав оглушливий вибух. Кожна крапелька миттєво розширилася до розміру будинку. Вибух був настільки сильним, що простір, де він стався, провалився сам в себе і став непроглядною темрявою.

Це справді був вибух, здатний зруйнувати світ.

«Ця атака…!»

Я не можу ухилитися від неї, і я не повинен!

Атака Королева Паразитів була достатньо потужною, щоб знищити як її ворогів, так і союзників. Поки Сеол Джиху зрозумів це, його тіло вже рухалося.

Кілька хвилястих коливань похитнули повітря, і з’явилася куля, яскравіша за сонце.

Наднова матеріалізувалася, потужно вибухаючи в усіх напрямках. Руйнування Світу Королеви Паразитів і Вибух Наднової Сеола Джиху зіткнулися.

«Цього недостатньо».

Сеол Джиху нахмурився. Королева Паразитів переважала його як в потужності, так і в дальності. Світло руйнування знищувало все на своєму шляху, і блискавичний енергетичний шторм Сеола Джиху був відкинутий назад.

Влада Ненажерливості намагалася пожерти енергію Королева Паразитів, але натомість була знищена. Це був перший раз, коли Сеол Джиху побачив, як його Вибух Наднової програв у силі.

«Отже ось що таке різниця в рівні існування…!»

Проте дивуватися було ще рано.

Сеол Джиху не зміг навіть витримати першу атаку Королева Паразитів, але вона додала ще більше атак. Сеол Джиху спочатку подумав, що хмари чорного диму вириваються з пащі Королеви Паразитів. Але при ближчому розгляді він зрозумів, що це не так.

Це було не лише з її вуст. Чорні щупальця вилетіли з усіх пор її тіла та почали фарбувати все навколо в свій колір з жахливою швидкістю. Сеол Джиху навіть з першого погляду побачив тисячі щупалець.

Богиня Паразитизму — Зараження.

В одну мить темрява змішалася зі світлом, що руйнує світ.

Сеол Джиху використовував Ефірний Крок послідовно, але цього було просто недостатньо. Навколишню територію вже оповило чорно-біле світло.

Це ще не все. Чорні речі, що вилітали з тіла Королеви Паразитів, були схожі на щупальця, але вони зовсім не мали фізичного відчуття. Якби йому довелося це описати, це був радше газ.

Коли вони торкнулися його тіла, вони очорнили його шкіру і спробували вторгнутися в його тіло.

«Кук!»

Сеол Джиху видихнув. Він раптом відчув, що його енергія зашкалює. Енергія проти зла активувалася, щоб спалити чорний дим, але енергія Королеви Паразитів була лютішою та чисельнішою, ніж його.

Якщо так піде і далі…

«Мене з’їдять».

Сеол Джиху почав відчувати, що його потоку мани щось перешкоджає. Хоча мана все ще текла його схемою, він відчував, що незабаром вона повністю зупиниться.

Доказом його теорії стало ослаблення енергії Вибуху Наднової.

«Що це таке?»

Сеол Джиху намагався втекти від чорного диму. Але тоді він раптом припинив розмахувати Списом Чистоти. Це сталося тому, що щось сталося, що змусило його засумніватися у власних очах.

Королева Паразитів готувала чергову атаку. Світло і темрява, що пофарбували небо і землю, були всмоктані її простягненими руками.

Швидко обертаючись по спіралі, вони перетворилися в кульки, що оберталися в кожній з її рук. Тоді вона одразу звела руки разом.

Гул!

Коли світло і темрява змішалися в одне ціле, пролунала страшна вібрація. Було таке відчуття, наче світ тремтить з усіх боків.

…Ні, це було не просто відчуття. Світ справді тремтів.

У безперервному гуркоті чотирнадцять пар кістяних крил Королеви Паразитів ворухнулися одночасно. Вони нахилилися вперед і прикріпилися до кулі. Далі куля розділилася на двадцять вісім частин.

Саме в цей момент Сеол Джиху зрозумів, що дві попередні атаки Королеви Паразитів мали на меті лише виграти час для цієї атаки. Це був гарантований вбивчий хід або принаймні щось подібне до нього.

У той момент, коли він усвідомив це, чотирнадцять пар кістяних крил, які поглинули шматки кулі світла і темряви, націлилися на Сеола Джиху.

Наступної миті з її лівих крил вилетіло чотирнадцять променів світла.

Богиня Паразитизму — Coincidentia Oppositorum: чотирнадцять хаосів.

Очі Сеола Джиху відразу потемніли. Він навіть не міг зрозуміти, що сталося. Йому раптом здалося, що він один у величезному космосі.

Звичайно, він не думав, що це був кінець атаки. Нищівний тиск стискав його з усіх боків, а всепожираюча темрява почала бушувати в ньому.

Пухак!

З семи отворів Сеола Джиху хлинула кров. Його тіло затремтіло, перш ніж ледь відновити рівновагу.

«Кіууу…»

Сеол Джиху навіть не думав витирати кров з обличчя. Це було найменше з його турбот.

«Що… що мені робити…?»

Сила, дальність і метод атак Королеви Паразитів були занадто переважаючими.

Він був огорнутий таємничим простором, навіть не знаючи, що саме відбувається. Він волів би вести криваву битву кулаками і клинками.

Оскільки він не знав, як діють атаки Королеви Паразитів, він не знав, як реагувати. Звичайно, йому не було коли скаржитися.

«Дідько…!»

Сеол Джиху схопив Спис Чистоти і почав намагатися подолати темряву. Він безпідставно різав і рубав списом розуму, захищав власне володіння Безмежністю та спотворював навколишній потік Зібранням Тисячі Потоків.

Схоже усе, що він робив, було ефективним, оскільки зовнішній світ почав потрохи знову з’являтися.

[Це неочікувано.]

Саме тоді в просторі пролунав голос Королеви Паразитів.

[Діяти так впевнено навіть у чотирнадцяти страхах хаосу…]

[Це має бути неможливим, якщо ти не помер тисячі разів.]

[Дуже добре. Подивимося, чи зможеш ти витримати це.]

Пролунав холодний голос. Сеол Джиху ледь бачив Королеву Паразитів на відстані. Її праві кістяні крила здригнулися та випустили ще чотирнадцять променів світла.

Кадук! Кадуууук!

Звідти пролунав страхітливий хрускіт. Волосся на тілі Сеола Джиху стало дибки. Темрява, що розріджувалась, миттєво стала густішою.

Сеол Джиху поспішно обернувся. Лише тоді він зміг побачити, що відбувається.

Його тіло асимілювалося в темряві, перш ніж він це помітив.

Він зміг побачити майбутнє — майбутнє, у якому він помирає після марної боротьби.

«Я облажався».

Сеол Джиху зжав зуби. Королева Паразитів сказала, що вважатиме його рівним собі. З його боку було неправильним стримуватися, коли суперник, який був сильнішим за нього, використовував все, що міг.

«Іншого вибору немає».

Сеол Джиху хотів дочекатися ідеальної нагоди, але ситуація була не на його користь. Якби він продовжував стримуватися, то справді міг померти прямо тут і зараз.

Сеол Джиху перевів подих і виправив поставу. Тоді він зміцнив свою рішучість.

Дійсно, перемогти останнього-боса-секретну-героїню не так просто.

Незабаром з тіла Сеола Джиху показало себе яскраве золоте світло.

Він активував сьомий рівень Списа Чистоти, Бог Списа.

*

В той же час.

Битва Сеола Джиху та Королеви Паразитів впливала на решту поля бою.

Ддудудудудуду!

Земля раптом загуркотіла, ніби стався потужний землетрус.

«Мамо…!»

Хорус Терези, що відважно біг на центральну армію, втратив рівновагу і впав. Паразит спробував наблизитися до Терези, поки вона була притиснута полеглим Хорусом, але його доля була не іншою. Він не втримався на ногах і непривабливо спіткнувся вниз.

Паразити та союзні війська перевели погляди, погойдуючись у різних напрямках. Вони знали, що перебувають у центрі війни, але не могли не зосередитися на битві командирів, знаючи її ключову роль у цій війні.

Їм також було цікаво, що вони роблять, щоб створити такий ефект на довкілля.

Тереза кліпала очима, поспішно встаючи. Перше, що вона побачила, це зруйнована столиця. Втім, це анітрохи її не дивувало. Це було тому, що вона могла побачити набагато більш шокуючу річ вдалині.

Небо над столицею прогнулося само собою, і двадцять вісім кілець темряви оберталися навколо однієї точки.

Що ще більше вразило, так це Сеол Джиху, який стояв посередині. Половина його тіла була невидимою, але потім сліпуче золоте світло раптом вирвалося з його тіла.

Мало того, величезна золота куля утворилася за спиною Сеола Джиху, відштовхуючи чорні кільця, а потім збільшилася в розмірах після розриву кілець на частини.

Водночас у небі пролунали грім та блискавки.

Вибух Наднової. Тисяча Блискавок. Пекельний Розріз.

Прогримів вибух, що зруйнував земну вісь і розлетівся на всі боки. Небо і земля затряслися, як і весь світ.

Нарешті врятувавшись від бар'єру хаосу, Сеол Джиху негайно підготував наступну атаку.

У цей момент Сеол Джиху був не списом бога, а богом списа.

«Вже...»

Габріель ковтнула слину, уважно спостерігаючи за Сеолом Джиху. Вона озирнулася після того, як відчула стрімке зростання рівня його існування, лише щоб стати свідком напруженої битви.

Вона могла зрозуміти, що план союзних сил поки що був успішним. Не кажучи вже про авангард, лівий та правий фланги, і навіть Сеол Джиху стримували суперника краще, ніж вона очікувала.

План не передбачав, що Сеол Джиху переможе Королеву Паразитів, поки всі інші стримували командувачів армій. Все було навпаки. Союзним силам потрібно було здобути перемогу, поки Сеол Джиху боровся з Королевою Паразитів.

Під час військової ради Сеол Джиху сказав, що боротиметься з Королевою Паразитів сам, а Габріель вважала, що це було занадто необачно.

Як колишній голова Чотирьох Архангелів, які колись наглядали за Небесним Царством, Габріель краще, ніж будь-хто інший, знала, якою істотою була Королева Паразитів і наскільки вона могутня.

Незважаючи на те, що її сила була придушена в нижчих царствах, одна людина не зможе боротися з богом небесного рангу 7,5 на її власній території.

Проте на її очах відбувалося те, що вона вважала неможливим. Незважаючи на небезпечну близькість, Сеол Джиху ледве тримався на своєму місці.

Це все, що він робив. Було неможливо, щоб людське тіло могло довго протистояти божеству. Можливо він запозичив для цього повноваження Списа Чистоти, але мало бути якесь обмеження.

І тому було абсолютно необхідно, щоб інші битви тим часом завершилися, перш ніж Королева Паразитів перемогла Сеола Джиху.

«Найбільш гарантований результат на даний момент це...»

Вальгалла пережила важкі часи проти Спотвореної Доброти. Це також була єдина битва, у якій паразити були у вигідній позиції.

Неприваблива Скромність та його армія були сильними, незважаючи на те, що їх ряди прорвали, а Вибухове Терпіння, від якої всі очікували, що вона могла стати другою Лютою Стриманістю, трималася напрочуд добре.

«В такому разі….»

Габріель глянула на Вульгарну Цнотливість. Приблизно в цей час Вульгарна Цнотливість прийшла до тями після люті на Розель.

У цей момент Сеол Джиху відскочив від землі та полетів до Королеви Паразитів. Навколо нього були сотні посилених мечів кі. Золота падаюча зірка кинулася до Королеви Паразитів.

Вульгарна Цнотливість не могла відчути, що сталося далі, але вона чітко бачила результат.

Сеол Джиху злетів у небо після того, як на мить зникнув з її поля зору, а Королева Паразитів була відправлена назад в польоті.

Королева Паразитів врізалася в землю вглиб зруйнованої столиці.

«Ах...!»

Побачивши щільну хмару пилу, що піднімалася над землею, Вульгарна Цнотливість збліднула. Лише тоді вона зрозуміла ситуацію.

«Що… що я щойно зробила?»

Вона піддалася на провокацію ворога, і ось результат. Правий фланг, яким вона керувала, охопив хаос, центральна армія була введена в безлад, і Сеолу Джиху вдалося досягнути Королеви Паразитів.

«Ах... Ах...»

«Ні…. Цього не повинно було статися».

«Мені шкода... Вибачте, Ваша Величносте…!»

Вульгарна Цнотливість тремтіла від того, що її обдурили, але не знала, що робити. Однак її хвилювання тривало лише мить.

«Я… Я скоро прийду…. Я подбаю про цих комах і негайно повернуся до вас…!»

Її фіолетове волосся почало підніматися вгору, а навколишнє повітря почало кипіти.

Побачивши, як Вульгарна Цнотливість закотила очі, Розель швидко глянула вбік.

Тоді Габріель ледь помітно всміхнулася та тихо кивнула головою.

 Хочеш дочитати історію вже зараз? Отримай усі розділи головної історії (489 розділів) + всі побічні історії (60 розділів) у зручному для тебе форматі вже зараз всього за 100 грн в телеграмі