Усвідомлення себе, як щита

Розділ 41: Усвідомлення себе, як щита

 

"Навчання бойовим мистецтвам зародилося від попередників, які намагалися зрозуміти саме життя. Це перше, чому мене навчила сестра Чень, коли я вивчав стійку коня. Здається, по будь-якій дрібниці в житті можна зрозуміти китайський бокс. Це справжнє ставлення до вивчення бойових мистецтв і його справжнє значення".

 

У той момент, коли Ван Чао порівнював Присутність від Трансформації Цзінь із могутністю Чжу Тянь Лана, до вух Ван Чао раптом долинув неприємний звук:

 

— Цзя Цзя, значить, ти прийшла сюди. Я щойно повернувся з Пекіна і намагався зателефонувати тобі. Чому ти не відповідала на мої дзвінки?

 

Виявилося, що Чжу Тянь Лана супроводжував один двадцятип’ятирічний юнак. У той момент, коли він побачив Чжу Цзя, його очі засяяли, і він скоротив відстань, щоб поговорити з нею.

 

Ван Чао не міг не поглянути на юнака, щоб оцінити його. Він був вдягнутий у костюм у західному стилі, який був пошитий на його високий зріст. Його шкіра була світлою, а риси обличчя бездоганними. На його орлиному носі була пара окулярів у золотій оправі, які не приховували обличчя.

 

Але іноді його очі на коротку мить опускалися вниз. Швидкий спалах в його очах здавався Ван Чао водночас зловісним і темним.

 

Після такого першого враження, Ван Чао почав порівнювати його з Чжу Тянь Лана, перш ніж відразу зробити висновок: "Це чоловік, який живе, наче принц, елегантний і вишуканий. Однак його особистість ще зовсім не досконала, і їй не вистачає проникливості, але не бракує жорстокості особи вищого класу".

 

— Чжао Цзюнь, у майбутньому, будь ласка, не дзвоніть мені, коли я працюю. Зараз у мене багато роботи. Також, будь ласка, зверніть увагу, як ви мене називаєте, це публічне місце, — той момент, коли Чжу Цзя побачила цього чоловіка, її раніше весела поведінка миттєво зіпсувалася і перетворилася на холодний погляд.

 

Побачивши таку зміну, Ван Чао відчув шок. Судячи з усього, між Чжу Цзя та цим чоловіком були погані стосунки.

 

— Цзя Цзя, не нарікай так багато, — здавалося, Чжао Цзюнь уже звик до холодних слів Чжу Цзя. На його обличчі був безпорадний вираз, але коли він побачив Ван Чао, який був поруч з нею, його очі спалахнули підозрою:

 

— Хто ця людина?

 

— Це мій друг! — Чжу Цзя кинулась відповідати з усмішкою на обличчі та наблизилась до Ван Чао. Слово «друг» було наголошено таким чином, що будь-хто, хто його почув, подумав би, що воно прозвучало дуже розпливчасто.

 

— Що? — коли Чжао Цзюнь побачив її дії, його очі мимоволі здригнулися, перш ніж можна було побачити спалах холодності.

 

"Чжу Цзя справді вирішила використовувати мене, як щит, вона ідіотка? — Ван Чао мав гострий погляд і був експертом у читанні мови тіла. Він чітко бачив пульсацію вени на шиї Чжао Цзюня; це було ознакою гніву і того, що кров починала текти прискорено через серце. — Якщо так триватиме, то його обличчя почервоніє, а очі наллються кров'ю".

 

Однак, цей хлопець, на ім’я Чжао Цзюнь чудово вмів приховувати свої емоції та миттєво придушував своє тіло. Проте, в ту мить Ван Чао вже побачив достатньо, щоб зробити висновок, що він розлючений.

 

"Хто такий цей Чжао Цзюнь? Чому Чжу Цзя взагалі не згадала про цю людину під час вчорашньої розмови? Бачачи, як тісно вони розмовляють і наскільки вони близькі, чи була причина для неї цього не робити? Вона його ненавидить? Здається, цей з’їзд буде досить безладним".

 

Спочатку він шукав її для бізнесу, але потім вона його втягнула в це. Ван Чао не міг змиритися з цим, тому швидко поглянув на Чжу Цзя.

 

Коли Чжу Цзя побачила цей погляд, вона миттєво помітила докірливе значення в ньому. Швидко кинувши жалібний погляд з проханням про допомогу, вона нишком посмикала його одяг.

 

Але коли Чжао Цзюнь побачив поведінку між ними, він прийняв це за закохані погляди пари. Ван Чао відразу звернув увагу на опуклість, яка роздулася на шиї Чжао Цзюня, перш ніж вона забарвила все його обличчя в легкий червоний відтінок.

 

— Цзя Цзя, я чув, ти була на інтерв’ю вчора ввечері? Репортер із захованою вогнепальною зброєю, який неприємний вчинок! — саме в цей момент глибокий голос порушив незручну атмосферу.

 

Тишу порушив Чжу Тянь Лан.

 

Він був у центрі уваги всіх, тому, коли він підійшов, усі в кімнаті переглянулись і почали розмовляти між собою.

 

Вуха Ван Чао вловили легке бурмотіння людей, які намагалися вгадати його особу:

 

— Хто цей юнак?

 

— Здається, він дуже близький із племінницею секретаря Чжу.

 

— Я поняття не маю, якого він походження, але сподіваюся, що невисокого. Я ще не бачив, щоб молодий син губернатора Чжао виглядав таким знесиленим...

 

Яо Сяо Сюе та три інших жінки зібралися разом. Коли вони почули балаканину стосовно Ван Чао, то відчули, що до нього з’явилася таємнича цікавість.

 

"Наглядач додзьо тхеквондо з прекрасними навичками та має певні стосунки з племінницею муніципального секретаря. Він навіть дружить з начальником бюро громадської безпеки... Чи може він син якогось великого чиновника і намагається видати себе за людину нижчого класу? Або він побачив у нашій групі когось, хто йому сподобався, і захотів поладнати з нами?"

 

Попри те, що Ван Чао уклав з ними партнерські відносини, він рідко відвідував компанію, тому вони четверо не знали жодної подробиці з його життя. Але ці жінки читали багато романтичних історій і бачили багато тайваньських і гонконзьких дорам, тому їхній розум миттєво склав картину справжньої особистості Ван Чао.

 

— Ем, дядьку Чжу, — побачивши Чжу Тянь Лана, Чжао Цзюнь миттєво приховав свої емоції. — Я чув, що Цзя Цзя зіткнулася з деякою небезпекою, коли вчора йшла на інтерв’ю, перш ніж прийти сьогодні. Хто це може бути?

 

Останнє речення було направлене до Ван Чао, але в ньому був натяк на ворожість.

 

— Дядьку, я в порядку. Я вже говорила тобі раніше, що завжди мріяла бути військовим репортером. Вчора це була лише невелика пригода, тобі не потрібно хвилюватися, — коли Чжу Цзя почула критику Чжу Тянь Лана, вона спробувала все пояснити.

 

Чжу Тянь Лан виглядав так, ніби прийняв це, і безпорадно усміхнувся, перш ніж повернутись до Ван Чао.

 

— Юначе! Я чув від начальника Цао, що ти вчора захистив мою племінницю Цзя Цзя і навіть застрелив небезпечного злочинця! Непогано, зовсім непогано! Здається, сучасна молодь стає дедалі видатнішою.

 

Тон Чжу Тянь Ланя був м’яким, що дозволяло людям відчути, ніби їх обдував легкий вітер.

 

"Секретар Чжу занадто мене хвалить". — Ван Чао не був ані покірним, ані наполегливим, а лише ввічливо усміхнувся.

 

— Добре, що з такою, як у вас сміливістю, ваше майбутнє здається світлим! — Чжу Тянь Лан поплескав Ван Чао по плечу перед тим, як піднятися на головний поверх.

 

Попри те, що це був звичайний жест, ця дія не вислизнула ні від кого.

 

Наступною подією був початок з’їзду, після якого відбувся банкет. Однак Чжу Тянь Лан не багато випив. Вийшовши на трибуну, він лише вимовив невеликий тост, а потім сказав:

 

— Всі, будь ласка, продовжуйте пити, у мене ще є над чим працювати, тому я піду.

 

Після того як голова муніципалітету пішов, секретар наслідував його приклад, залишивши вечірку.

 

Чжу Цзя потягнула Ван Чао і використала його, як свій щит, тоді як Чжао Цзюнь залишився з іншого боку банкетного залу. Спілкуючись з іншими чиновниками, він і Ван Чао більше не розмовляли один з одним.

 

— Хто такий цей Чжао Цзюнь? — у перерві між відпочинком Ван Чао встиг швидко запитати її.

 

Чжу Цзя зморщила ніс, перш ніж відповісти:

 

— Друга дитина губернатора Чжао. Він щойно повернувся з навчання за кордоном, він серцеїд.

 

— Ах! — Ван Чао кивнув головою і більше не питав.

 

Тоді Чжу Цзя зацікавилась:

 

— Ти не збираєшся більше нічого запитувати? Наприклад, чому він так зациклений на мені або чому я використовувала тебе як щит?

 

— Якщо ти не сказала цього раніше, то у тебе повинні бути свої причини. Ми друзі, тому ми повинні допомагати одне одному.

 

— Ти дійсно сповнений ідей! — Чжу Цзя кивнула головою, перш ніж звузити очі, коли щось згадала. — Чжао Цзюнь – досить обмежена людина. У майбутньому тобі варто потурбуватися про себе, я завдала тобі головного болю.

 

— Це нічого, — очі Ван Чао спалахнули, перш ніж згаснути.

 

Після подвигу Ван Чао згадав про наявну проблему, негайно розшукав Яо Сяо Сюе та інших, і виявив, що вони пристрасно розмовляли з іншим чиновником.

 

— Як у вас справи?

 

— Немає жодних проблем. Ці три урядові проєкти становлять вісімдесят тисяч. Зараз ми ведемо перемовини, але коли ми сказали, що ви наш бос, ці люди миттєво відмовилися.

 

Коли Яо Сяо Сюе відтягнули вбік, у неї було яскраво-червоне обличчя, сп’яніле від вина, що вказувало на те, що вона вже випила багато келихів.

 

Ван Чао звузив очі, перш ніж раптово вщипнути певне місце на її руці.

 

— Ай! — Яо Сяо Сюе виплюнула ковток вина, що миттєво вивело її з алкогольного заціпеніння, але вона все одно кинула на Ван Чао вдячний погляд.

 

— Будь обережна, — сказав Ван Чао.

 

— Я буду, — Яо Сяо Сюе виглядала тверезішою, ніж раніше. — Я чула, як деякі люди казали, що наступного року вони намагатимуться під’єднати до інтернету всі великі й маленькі міста та села. Країна виділить на фінансування понад кілька сотень мільйонів. Це хороша можливість для бізнесу, якщо ми зможемо найняти більше людей, ми зможемо розширити наш бізнес.

 

— Добре, що у тебе є досвід, тому ти зможеш впоратися з цим, — Ван Чао додав. — Я запросив Чжао Сін Луна бути охоронцем. Зі зростанням бізнесу він не дасть нікому згубно діяти на компанію.

 

— Ей, гарна думка. Одного разу сусідня компанія намагалася зазіхнути на бізнес іншої. У результаті власник іншого закладу найняв гангстерів розгромити це місце, — Яо Сяо Сюе кивнула.

 

Ван Чао також кивнув, перш ніж помітити, що Чжао Цзюню якимось чином вдалося знову поговорити з Чжу Цзя. Злий голос дівчини можна було почути перед тим, як вона кинулася до Ван Чао.

 

— Відвези мене додому! — з цими словами вона витягла Ван Чао з кімнати без жодних пояснень.

 

Над розділом працювали:

 

Переклад з англійської: DaoA, Ganusia Mak

Вичитка: Mika

Коректура: Mika

Редактура: Mika

Бета-рідер: Moonrise Darkness

 

https://t.me/KATARNOVEL