Найкласичніший спосіб боротьби

Розділ 26 - Принципи китайського боксу, застосовні до того, як людина розмовляє

Розділ 26: Принципи китайського боксу, застосовні до того, як людина розмовляє Лю Вень Цзюнь був найсильнішим інструктором з чорним поясом у цьому додзьо. Як володар чорного поясу шостого ступеня, він мав найкращі здібності та досвід у тхеквондо. Але після його поразки жоден інструктор не наважився битися з Ваном Чао, якого це дуже розчарувало. Запальний характер хлопця щойно розгорівся і рвався до бою, але тепер він не міг навіть показати свою силу. Оскільки ніхто не виходив вперед, він також не міг зробити жодного кроку. Такий стан був схожий на стан п'яниці, який тільки-но допив півпляшки вина, як у нього вихопили пляшку. — Братику, як тебе звати та скільки тобі років? — вигукнула Чжан Тун, перш ніж граціозно вийти на ринг. Її голос був мелодійно солодким, ніби рисове вино. Ван Чао подивився на Чжан Тун і її елегантний кивок головою на знак схвалення, перш ніж назвати їй своє ім'я. Зараз його сила все ще зростала, так само як його впевненість. Впевненими були не тільки його кулаки та слова, але навіть його ставлення. Китайський бокс піднімає Ці й Дух, які трансформуються та змінюють особистість. Це був той самий аргумент, який говорили майстри бойових мистецтв Сон Ши Рун і Сунь Лу Тан. Вправні у піднятті Ці роблять це для свого внутрішнього тіла, ті, хто не є такими, роблять це для свого зовнішнього тіла. Вивчення китайського боксу вимагає, щоб Ці стала духом і трансформувала як зовнішнє, так і внутрішнє. Природа людини буде слідувати Дао Їнь і Ян і народиться заново як людина, яка не стримуватиметься, але й не ображатиме інших. Ця глибина означає, що людина називається внутрішнім практиком. В іншому випадку, навіть якщо майстерність людини висока, але її темперамент вибуховий, зловісний, жорстокий, боягузливий, м'який або навіть занадто терпимий, то вона вважається зовнішнім практиком. Саме це мала на увазі Тан Цзи Чень, коли говорила про поблажливість, але не про те, щоб бути зганьбленим. Майстерність Вана Чао була пристойною, але його натура ще не досягла вершини народження заново. Він все ще потихеньку загартовував себе бойовими мистецтвами. Чжан Тун була настільки задоволена відповіддю Вана Чао на її запитання, що це помітила навіть Лі Вань Цзі. — Президентко Лі, я пройшов усі ваші випробування? — запитав Ван Чао. Лі Вань Цзі покликала когось вивести Лю Вень Цзюня, перш ніж звернутися до решти інструкторів: — Хто бажає йти наступним? Однак інші інструктори з чорними поясами вже переконалися в майстерності Вана Чао. Після того, як він переміг володарів чорного поясу четвертого та шостого ступенів, вони не мали жодних заперечень. До речі, серед них були три дівчини, які з цікавістю дивилися на Вана Чао. — Добре, тоді як представниця азійського відділення Міжнародного союзу тхеквондо, я наймаю вас на посаду старшого інструктора нашого додзьо. Ходімо зі мною, і ми підпишемо документи, — мовила Лі Вань Цзі. "Це добре. Подивимося, які умови на цьому папері. У наш час не можна покладатися на слова з вуст. Все залежить від того, що написано". — подумав Ван Чао перед тим, як усміхнутися Чжан Тун на прощання. — Одну хвилинку, молодший брате. Коли ти підпишеш папери, чи не хотів би ти разом пообідати? — Чжан Тун граціозно простягнула руку Вану Чао. — Звичайно, — Ван Чао виграв дві битви після того, як ретельно займався бойовими мистецтвами. Навіть його слова ставали все більш майстерними та несли в собі невелику кількість елегантності. Потиснувши руку Чжан Тун, Ван Чао пішов за Лі Вань Цзі до її кабінету, де вона принесла йому якийсь документ. Взявши папери, Ван Чао побіжно переглянув їх і виявив, що контракт досить простий для розуміння й зовсім не перенасичений технічним жаргоном. Було лише кілька умов, на кшталт поводження з відвідувачами та захисту репутації додзьо. Працювати не обов'язково щодня, але він повинен бути доступний для роботи в будь-який час не менше, ніж на дві години. Крім цього, була ще одна умова. Якщо особа, з якою уклали контракт, у будь-який момент завдавала шкоди репутації додзьо, то контракт миттєво розривався. Будь-які збитки, завдані додзьо, будуть підраховані Союзом тхеквондо і виставлені в рахунок. Ван Чао знав, що ця умова фактично означала, що якщо з'явиться суперник, якого він не зможе перемогти, то він не зможе отримати оплату і замість цього повинен буде компенсувати збитки спілці. Переглядаючи умови, Ван Чао помітив, що внизу також була надрукована зарплата. Щомісячна зарплата становитиме сорок п’ять тисяч юанів без урахування проживання та харчування. Примітка: близько двісті сорока трьох тисяч гривень на місяць. — Чи були тут такі умови до того, як дядько Цао отримав цю роботу? — запитав Ван Чао, вказуючи на умову про компенсацію збитків. — Ні, — відповіла Лі Вань Цзі. — В офіцера Цао була особлива причина. Але через те, що у нього не було цієї умови, його зарплата становила лише тридцять тисяч юанів на місяць. Тепер, коли у нас є ця додаткова умова, цілком природно, що ми додамо більше грошей до зарплати. Чи є незадоволення такими умовами? Бути інструктором високого рівня – нелегка робота. Якщо ви не впевнені в собі, то можете не підписувати. Ми просто знайдемо когось іншого. "Непогано. При такій умові є підвищення заробітної плати. Це досить справедливо. Найголовніше, що я зможу битися і заробляти гроші. Таку роботу важко знайти, тому я підпишу". — подумав Ван Чао, перш ніж взяти ручку, щоб підписати папери. — Одна форма для вас зберігається, — Лі Вань Цзі взяла папери та підписала їх офіційною печаткою Союзу тхеквондо, після чого повернула копію Вану Чао. Потім вона вручила йому доказ того, що він є інструктором, перш ніж сказати. — Контракт набуває чинності із завтрашнього дня. Тепер ви офіційно працевлаштовані. Майте на увазі, що під час роботи ви повинні мати при собі своє посвідчення. Після цього Ван Чао вийшов з кабінету і спустився ліфтом до вестибюля. Розкішний червоний спортивний автомобіль раптово з'явився в полі зору, перш ніж вікна автоматично опустилися, відкриваючи Чжан Тун. — Сідай, — волосся Чжан Тун м'яко розвівалося на вітрі, мов вода, що каскадом спадає вниз. Відкривши двері, Ван Чао сів усередину, де його миттєво вразив солодкий аромат. — Братику, твоя техніка чудова. Хто тебе навчив? — коли машина рушила з місця, Чжан Тун одразу ж з цікавістю поставила запитання. — Це... — Ван Чао злегка засміявся, і на його обличчі з'явився збентежений вираз. Чжан Тун була кмітливою дівчиною і миттєво зрозуміла, що це означає. Не перепитуючи, вона перейшла на іншу тему:  — Що стосується китайських бойових мистецтв, то я знаю їх пристойну кількість. Мої охоронці також пройшли підготовку з деяких дисциплін. Яку дисципліну міг би вивчати молодший брат? — Я вивчаю дисципліну Ушу. — А що таке Ушу? — поцікавилася Чжан Тун. — Китайський бокс, який має на меті вбивати, а не виступати – це і є Ушу, — Ван Чао процитував слова Тан Цзи Чень, сам відчуваючи в них залякування і силу. — Ох! — Чжан Тун кілька разів швидко кліпнула очима, перш ніж різко натиснути на педаль газу, відправивши машину в шаленство. Автомобіль врешті-решт прибув до найрозкішнішого в провінції ресторану "Стар Сіті", де їх провели на двадцять восьмий поверх. Влаштувавшись за столиком, вона замовила кілька страв, перш ніж запитати Вана Чао:  — Братику, що б ти хотів випити? Чи підійде вино? Ван Чао вже давно замислився над правильною відповіддю на це питання. Тому, почувши це запитання, він посміхнувся і з напівсерйозним виразом обличчя сказав:  — Алкоголь – це отрута, яка пронизує кишківник, а жінки – це сталеві ножі, які шкребуть по кістках. Тим, хто практикує шлях кулака, слід уникати цих табу. Чжан Тун спочатку на мить була приголомшена, а потім усміхнулася у відповідь:  — Тоді все гаразд. Я не намагатимуся примусити тебе до жодного з них. Офіціанте, дві чашки чаю з женьшенем і улуном. Їжа не була ані надто гарячою, ані надто холодною. Ван Чао зі знанням справи відповів на кожне запитання Чжан Тун, коли в його голові з'явилася блискуча ідея. Відпустивши кілька жартів, а потім кілька слів, які були навмисно переплетені зі значенням, що означало інше, Ван Чао продовжував їсти та розмовляти з Чжан Тун. — Де живе молодший брат? Я тебе підкину, — мовила Чжан Тун. — Я живу в сусідньому районі Тяньсін, немає потреби, — відповів Ван Чао. — Ох! — Чжан Тун була явно вражена. Маючи досвід ділової торгівлі по всьому світу і після розмови з Ваном Чао, вона ніколи не думала, що він належить до високого соціального класу. Але коли жінка почула, що Ван Чао живе в районі озера Тяньсін, то була приголомшена. "Всі будинки в районі Тяньсін – це вілли, де ціни величезні. Чи могла я судити про нього неправильно?" — до цього часу Чжан Тун не могла не відчувати сумнівів. Але їй і не могло спасти на думку, що Ван Чао насправді використовує власність Тан Цзи Чень як своє прикриття. — Нічого страшного, мій будинок знаходиться в тому ж районі. Я не думала, що ми будемо сусідами на одній дорозі, — у Чжан Тун також був будинок в цьому районі, що означало, що вона могла відвезти його додому. — Гаразд, — кивнув Ван Чао. Після обіду вони знову сіли в машину Чжан Тун. Незабаром вони прибули в район. — Я живу у вісімнадцятій віллі. Де може жити Чжан Тун? — Я живу у двадцять четвертій віллі, що виходить на озеро. Звичайно, Чжан Тун побачила, що коли вони прибули до вісімнадцятої вілли, Ван Чао дістав електронну картку для доступу і запросив її всередину. До цього моменту її сумніви розвіялися. — Не треба, я зайду іншим разом. Ван Чао дивився, як від'їжджає машина Чжан Тун, перш ніж насупити брови. "Правда й обман, фальшиве та справжнє, гаряче і холодне. Навіть коли розмовляєш з людьми на кшталт неї, здається, що все ще застосовуються принципи китайського боксу". Редактура: Moonrise Darkness Бета: Buruliy Подякувати: 4441 1111 3516 9708 T.me/KATARNOVEL