Скелет тримав мляве тіло молодого чоловіка, м'яке чорне волосся якого спадало з-поміж блідих кісток пальців.
Раптом над їхніми головами пролунав звук:
— Няв?
Сильне відчуття того, що за ними спостерігають, змусило Сьова перейти до оборони. Він подивився вгору, інстинктивно прикриваючи Ду Дзе своїм чорним плащем, а потім побачив істоту над ними.
Це... кіт? Темношерстий, з одним золотим і одним блакитним оком. Увагу Сьова одразу привернули хвости істоти. Хоча воно виглядало як кіт, у нього було дев'ять хвостів. Монстр присів на верхівку статуї, нахиливши голову і дивлячись вниз на скелет, який охороняв свою їжу. Побачивши, що Сьов подивився на нього, очі монстра сповнилися радості та любові.
— Няв!
Сьов насторожено дивився на демонічного звіра. У цей час остання частинка світла вивільнилася з його брів і кінцівок. Аура смерті навколо його тіла почала кипіти з новою силою, стаючи темнішою та інтенсивнішою, оскільки він нарешті засвоїв щойно поглинену душу. Чорна аура огорнула Сьова, покриваючи його кістки та утворюючи плоть і кров, поки аура смерті, що вкривала небо, не розвіялася безслідно, втягнувшись назад в його тіло.
Покинутий храм повернувся до мертвої тиші, лише демонічний звір і одягнений у чорну мантію Ліч мовчки протистояли один одному.
Тепер у Сьова було довге чорне волосся, що спадало на лоб, і глибокі чорні очі, з глибини яких спалахувало блакитне світло. Вираз його обличчя був дуже похмурим, а бліда шкіра мерця додала йому меланхолійного відтінку, але його краса залишилася недоторканою. Ліч і людина виглядали однаково, ніби зійшли зі старовинної картини декадентського аристократа. Але коли Сьов простягнув праву руку, щоб відкинути волосся назад за вухо, він виявив, що це все ще кістка, а не плоть, виказуюча суть його неживої природи.
Останній шматок його їжі був перерваний демонічним звіром, і душі, яку він з'їв, було недостатньо, щоб повністю відновити все його тіло, тому його права рука все ще була кісткою. Сьов міцніше стиснув Ду Дзе. Поки він проганятиме звіра, він може проковтнути решту душі і повністю відновитися.
Сьов схопив гігантську косу смерті, яка описала дугу в повітрі. Промінь темної енергії у формі півмісяця полетів прямо на демонічного звіра. Котоподібний звір спритно уникнув цього променя, зістрибнувши зі статуї. Він з легкістю приземлився на лапи, навпроти Сьова. Його очі блищали, наче воно хотіло ще погратися з Сьовом.
— Няв!
Темна сила, яку випустив Сьов, проломила стелю руїн храму, відкривши чорне нічне небо. Пурпурний місяць був у зеніті, і місячне світло осяяло статую і Ліча.
Котячі вуха демонічного звіра сіпнулися, а очі розширилися. Він ще раз глянув на одягненого в усе чорне Ліча, перш ніж побігти геть. Сьов не помітив, як демонічний звір пішов. Він стояв під променем місячного світла, відчуваючи коливання духовної енергії юнака в його обіймах.
Сьов опустив голову, довга чорна мантія розкинулася навколо нього, і подивився в очі Ду Дзе. Цього разу він побачив бліду, чорноволосу, чорнооку людську постать, що відбивалася в темряві.
Він все ще був жахливою, злою, страхітливою нежиттю, тепер вкритою людською шкірою.
Так подумав Ліч. Тоді він почув, як власник очей сказав:
— Відпусти мене.
Сьов спочатку міцніше стиснув руку Ду Дзе, а потім повільно відпустив. Він похмуро подивився на Ду Дзе, випускаючи його з обіймів. Права рука Сьова все ще тримала косу, готова до наступного руху.
Ду Дзе пошукав окуляри, одягнув їх, і коли зміг чітко розгледіти головного героя, шалений фанат «Змішаної крові» застиг.
Це не може бути нежить! Це не може бути нежить! Це не може бути нежить!... Хай тобі грець, це дійсно Ліч. Боже мій! Це ненауково, щоб Ліч був таким красивим!
У «Змішаній крові» існували різні форми нежиті: кістяки, привиди та зомбі. Представники кістяків були скелетами, привидів – безтілесними фантомами, і, нарешті, зомбі – рухомими трупами. Наймогутнішим серед них був Ліч, який був рухомим трупом.
Хоч Ліч і був схожий на людину, але хіба він мав бути настільки гарним?! Навіть якщо це свіжо вбитий труп, це не може змінити того факту, що це труп, ясно?! Мертві, вони неживі, неорганічні об'єкти!
Тож чому неорганічний об'єкт виглядає свіжішим за цей органічний організм*. Ліч виглядає живим, привабливим і ненауковим!
*Він про себе.
А як щодо запалих очних ямок Ліча? Хоча очі головного героя були відносно глибоко посаджені, його розріз очей західної людини був дійсно гарним!
А як щодо блідої шкіри Ліча? Хоча біла шкіра головного героя дійсно виглядала дещо нездоровою, це було зовсім не погано і лише підкреслювало похмуру красу героя!
А як щодо похмурого і неприємного характеру Ліча? Хоча вираз обличчя головного героя дійсно був дуже похмурим, але навіть це виглядало як елегантна меланхолія!
У той момент Ду Дзе по-новому зрозумів концепцію «золотого пальця» головного героя і відчув глибоку заздрість.
Віч-на-віч з головним героєм Ду Дзе хотів подолати соціальний бар'єр.
Отаку, який живе вдома та потурає двовимірному світу, загалом матиме такий атрибут: соціальна активність дорівнює менше ніж 1. Він може багато спілкуватися з іншими в інтернеті, аж до безсовісних приставань, але, зіткнувшись із сестрою в реальному житті, почервоніє і заїкатиметься. Ду Дзе був саме такою загадковою живою істотою, і через його вуха* його соціальні бар'єри були вищими, ніж зазвичай.
*Нагадую, що у гг проблеми зі слухом. Він не чує без свого слухового апарату.
Конкретним проявом соціального бар'єра цього відлюдька є його безмовне обличчя. Він «Меньсао» – це інтровертна людина, яка зовні спокійна, але всередині сповнена пристрасті. Іншими словами, навіть коли його серце кричатиме 1000 або навіть 10000 разів, його обличчя все одно залишатиметься безвиразним.
Зараз бідний і милий читач плакав в душі, але зовні його обличчя залишалося незворушним. Ду Дзе дивився на іншу людину, і його найпотаємніші почуття вже були в сум'ятті. Що він міг сказати? Погода сьогодні дуже гарна? Як пройшов твій день? Привіт, Герою, я читач (через якого ти пережив такі страждання)?
Хто може дати йому вступну репліку, яка допоможе врятувати світ (який буде зруйнований почорнілим протагоністом)?
Гіркий настрій Ду Дзе важко описати, адже тепер він повинен підлеститися і знову запропонувати своє бенто* злісному герою. Не можна сказати, що Ду Дзе не хоче поскаржитися, але... якби він сказав: «Ця маленька людина врятувала тебе, але ти все одно відплачуєш злом за добро?» тоді б... ні, він не може дозволити собі розгнівати іншого. Головний герой не той, кого він може спровокувати, навіть якщо його значення чорноти впало. Попередня жертва призвела до певної психічної травми**. Тепер він може лише виразити байдужість, добре?
*Донямкати його душу.
**У тексті сказано «внутрішня травма», подібна до «розбитого на частини яйця».
Гаразд, головний герою, коли подорослішаєш, поговоримо про життя... а поки що мені* доведеться потерпіти.
*Замість того, щоб казати «я», Ду Дзе любить казати «сяошен» 小生, що означає «молодий чоловік», «ваш учень» чи багато інших слів. Гадаю, це просто милий спосіб звертатися до себе в третій особі.
Крім того, у Ду Дзе є ще одна причина спробувати налагодити добрі стосунки з головним героєм. Дурень хоче спланувати плани на майбутнє. Він перейшов у цей світ і, схоже, не має можливості повернутися назад. Тому, ймовірно, йому доведеться залишитися тут надовго.
Оскільки це світ «Змішаної крові», це означає, що стегна головного героя найтовстіші*. Згідно з аналізом Ду Дзе, «Змішана кров» – це небезпечний фантастичний світ, і якщо він хоче залишитися з головним героєм, щоб виправити сюжет, він повинен звернути увагу на високий рівень смертності в ньому.
*Найтовстіші стегна означають, що Сьов – найсильніша людина в окрузі. Пов'язано: «Обійняти когось за стегно» – вираз, що означає покладатися на сильнішу людину.
У романах YY найбезпечнішим персонажем книги є головний герой, а вороги та молодші брати навколо героя мають дуже високі шанси стати гарматним м'ясом. Втім, навіть якщо ці люди гинуть, це ніколи не стає значущою подією. Крім того, персонажі нагородженні титулом «брат головного героя» мають високі шанси пожертвувати собою заради протагоніста, та ймовірність того, що вони будуть врятовані в останню хвилину, також висока.
Звісно, в романах YY поруч із головним героєм завжди є ще одна персона, яка може бути в безпеці, і це головна героїня. Навіть якщо вона загине, протагоніст докладе зусиль, щоб воскресити її та забезпечити різноманітність свого гарему. Цей момент був проігнорований Ду Дзе.
Коротко кажучи, перебування на боці головного героя не тільки забезпечить йому краще майбутнє, але й дозволить Ду Дзе на власні очі побачити 3D-версію реаліті-шоу «Змішана кров» і відновити милого головного героя оригінального сюжету. Ду Дзе знову зрадів, коли подумав про свій план «порятунку героя», але його ентузіазм згас, коли він згадав, що його ледь не вбив головний герой.
Відчуття безпорадності... його скривдили, але він не може поскаржитися...
Цей хлопець безнадійний.
Ду Дзе дивиться на Сьова, і його погляд затримався на правій руці Сьова, яка досі була кісткою, а в голові прозвучав ніжний голос: «Ці причини не важливі, найголовніше те, що це його улюблений роман «Змішана кров», і перед ним – головний герой, який йому неймовірно подобається.»
Тут, у цьому світі, він має те, чого не має ніхто інший. Для нього «Змішана кров» – це роман, а для решти світу – Книга пророцтв. Особливо корисною вона є для головного героя, оскільки містить усі його почуття та переживання.
Зараз Сьов схожий на їжака, який без розбору пронизує всіх своїми колючками, наче кидає AOE-атаку (P.S.: AОE вражає всіх у групі, навіть якщо хтось налаштований дружньо або нейтрально), абсолютно не бажаючи довіряти іншим. Наразі головний герой не може говорити про почуття, лише про інтереси. Ду Дзе вирішив взяти приклад з історії про «Божевільного, півня і народ*» і уявити собі почорнілого головного героя у ролі божевільного принца. Якщо Ду Дзе скаже цьому божевільному, що він хоче знищити світ, Сьов прислухається до його слів.
*Це історія про людину, яка вилікувала божевільного принца від його божевілля, теж прикинувшись божевільним.
Він не знає, чи існує мовний бар'єр, тож йому доведеться спочатку спробувати. Ду Дзе поклав руку на навушники і повільно та беземоційно промовив:
— Я тут, щоб виконати твоє бажання.
Це була його спроба подолати соціальний бар'єр і вичавити з себе речення.
Голос Ду Дзе мав дивний тембр, схожий на цінь з чистої сталі під акомпанемент віолончелі. Хоча він не міг досягти звичайного ефекту пісні, він не був насильницьким. Це було досить магічне відчуття. Ду Дзе знав, що не говорить китайською. Це була мова, яку він ніколи раніше не чув, але він знав значення слів і міг нею розмовляти. Звичайно, людям, які трансмігрують, не потрібно турбуватися про мову, незалежно від того, чи вони потраплять у стародавні часи, чи до інопланетян, вони зможуть вільно спілкуватися з іншими.
В глибині очей Сьова спалахнуло блакитне полум'я, і він мовчки витріщився на Ду Дзе.
Ду Дзе знову зібрався з думками, холодно і твердо вирішивши продемонструвати йому свою цінність.
— Я знаю, як вибратися із Загубленої Землі.
Я навчився цього у тебе.
— Я знаю, як зробити тебе сильнішим.
Цьому я також навчився від тебе.
Ду Дзе відчував, що він вириває у нього роль головного героя... це справді круто, спойлери справді є божественним артефактом. Сьов виглядав дещо приголомшеним, але настороженим. Тепер, коли Ду Дзе показав свою цінність, наступне, що йому потрібно було зробити, – викрити свою слабкість, щоб інша людина почувалася більш невимушено.
— Я не маю ні магії, ні бойових здібностей, моя єдина сила – відновлювати себе. – Нервуючи перед обличчям холодного і мовчазного Ліча, Ду Дзе подумав, що почав занадто багато базікати. — Якщо ти не віриш, просто підпишімо контракт.
Сьов більше не просто мовчки дивився на Ду Дзе, він нарешті заговорив. Звук був дуже своєрідним і хрипким й не дуже людським, але не неприємним:
— ...Твоя мета?
[Станьте свідками того, як молодий хлопець пробудить свою кров, відчує щастя й ненависть і, нарешті, ступить на шлях завоювання трону, щоб стати Богом.]
Рядки опису «Змішаної крові» промайнули в голові Ду Дзе. Ніколи раніше його серце так не калатало, навіть кров у жилах, здавалося, закипала від хвилювання.
— Я хочу побачити, як ти станеш богом.
***
Віра в темряву, жага до влади, вірність злу.
Скелети поширюють смерть, Привиди пожинають душі, а Зомбі – безсмертні.
Нас називають Покинутими, які прийшли з минулого, Нежиттю.
– уривок зі «Змішаної крові», вірші загиблих.
***
Автору є що сказати:
Головний герой: (мовчки дістає аркуш паперу) Підпиши цей контракт.
Читач: ... Думаєш, я не бачу, що там написано «Свідоцтво про шлюб»?
Автор: Я в порядку =+
Далі
Розділ 8 - Головний герой: ...Іди сюди
— Стану богом? – Кінчики губ Сьова піднялися, ніби він хотів усміхнутися, але на його блідому, похмурому обличчі це виглядало як насмішка. — Як ти думаєш... я можу стати богом? Я не тільки вірю в це, але це неодмінно станеться. Юначе, ти не знаєш, але в іншому світі є автор, який написав «Змішану кров». Після кількох хвилин роздумів Ду Дзе знайшов потрібні слова: — ...я це бачив. Він справді бачив це на власні очі, коли прочитав роман «Змішана кров». — У тебе дуже гарні очі, пророче. Хриплий голос Сьова був дещо насмішкуватим. Ду Дзе миттєво відчув трагедію. У «Змішаній крові» є таке поняття, як Пророк, який може передбачати майбутнє. Але всі ці пророки мають одну надзвичайно важливу характеристику – всі вони сліпі. Вони можуть бачити майбутнє, і ціна, яку вони платять за цю силу, – це нездатність бачити сьогодення. План Ду Дзе замаскувати своє передбачення подій під пророцтво наштовхнувся на перешкоду. Тепер підозра в очах Сьова ставала все сильнішою і сильнішою. Незліченна кількість пояснювальних слів потекла в мозок Ду Дзе, але цей дурень вважав соціальний бар'єр занадто важким для подолання і поперхнувся словами, мовчки стоячи у заціпенінні. Однак, коли він побачив, як Ліч у чорному вбранні підняв свою косу смерті в оборонній позиції, Ду Дзе, здавалося б, спокійно промовив: — Спробуй мене, і ти дізнаєшся. Рука, що тримала серп, зупинилася, і Сьов витріщився на Ду Дзе, не кажучи ні слова. Якийсь ідіот з холодним обличчям приготувався зіпсувати спойлер, намагаючись відвернути злобну увагу головного героя. Він подивився на косу смерті і згадав, що в «Змішаній крові» головного героя врятував духовний звір. Після цього він почав вивчати металеве тіло, яке раніше отримав у чарівній вежі. Шматок металу дійсно виявився магічним артефактом. Він міг поглинати іншу зброю і набувати її форми та здібностей. Це зброя, яка йде проти волі небес і дозволяє головному герою заощаджувати гроші! З цим предметом він може пройти шлях від 0 до максимального рівня, не змінюючи зброю. До того ж артефакт змінюватиметься відповідно до поточної форми головного героя – коса смерті для Ліча, меч для Людини, лук для Ельфа, ніж для Демона, посох для Ангела, залізний кіготь для Звіролюдини, спис для Дракона і молот для Гнома. Це приголомшливо! Незалежно від того, чи це одиночна гра, чи онлайн-гра, найдорожча річ, яку ви купуєте, – це зброя для головного героя, чи не так? Коли Ду Дзе вперше побачив її, йому захотілося аплодувати. Сьов безпосередньо назвав цей артефакт Цянь Бянєм. Зараз він може набувати двох форм: одна — коса смерті, яка може розколювати простір, а інша — магічний довідник Луїза. У фентезійному світі, як цей, магічний довідник надзвичайно важливий для некроманта і втілює в собі суть його знань. Ліч Луїз записав усі свої знання, досвід і дослідження в цей магічний довідник. За допомогою цієї книги головний герой дізнався про магію притаманну нежиті та шлях до виходу із Загубленої Землі. Для більшості людей Загублена Земля – це лише легенда, і ніхто не знав, що Ліч Луїз вийшов з цього місця на континент Хаосу. З довідника Сьов дізнався, що цей континент розділений на дві сторони: позитивну і негативну. Загублена Земля з'єднує обидві сторони. Саме тому всередині неї можна побачити дивовижне видовище двох небес, одне вгорі, а інше внизу. Луїз прийшов з протилежного боку цього континенту через Загублену Землю, а потім пустив у хід свою армію мерців. Після того, як Сьов відкрив довідник, виконавши вказівки Ду Дзе, він одразу ж почав дивитися на нього по-іншому. Ду Дзе скористався шансом пропіарити себе. — Я багато знаю, ти можеш мене використати. Ліч у чорній мантії довго мовчав. Обличчя Ду Дзе залишалося незворушним, але всередині він кричав: Головний герою, не вагайся! Ти маєш повірити, що станеш абсолютним тираном, який змусить усіх плакати і ридати. Ця робота тривала майже добу, з вечора до сутінків наступного дня. Читач був змушений дивитися на головного героя, який майже нерухомо сидів, наче статуя. Побачивши, що його гарнітура розряджається, Ду Дзе довелося нагадати Сьову про його мету. — Я виконаю твоє бажання. Сьов раптом насторожився і подивився на Ду Дзе темними очима, в яких почало палати полум'я душі. Несподівано Ліч усміхнувся і хрипко промовив: — Я багато чого хочу, ти впевнений, що зможеш мені дати все? Ду Дзе впевнено кивнув. Він нетерпляче подивився на головного героя, сподіваючись швидко закінчити цю тему. Його навушники ось-ось почнуть страйкувати! Сьов деякий час дивився на Ду Дзе, а потім раптом сказав: — Іди сюди! Це було останнє речення, яке чітко почув Ду Дзе. Наступної секунди всі звуки, чи то вітер, чи то голос головного героя, стали слабкими та невиразними. Ду Дзе міг лише виконати останню команду, яку він почув, і стати перед Сьовом, дивлячись на цей блідий, безкровний рот, боячись, що Ліч скаже щось таке, чого він не зможе зрозуміти. Губи Сьова ворухнулися: — ...Ти… угода? ...У цю мить Ду Дзе подумав, що Фарадей, який винайшов генератор, безумовно, є найвидатнішою людиною на Землі. Ду Дзе з усіх сил намагався розібрати слова Ліча. Він намагався читати по губах і виразу обличчя. Оскільки він почув слова «ти» і «угода», здається, що Ліч хоче підписати з ним контракт. У «Змішаній крові» сильно почорнілий головний герой нікому не довіряє, а його супутники активно чи пасивно підписували з ним контракт «пан-слуга». Це була завуальована форма визнання... Тож сюжет «Змішаної крові» можна трохи перекрутити і облажати?! Тепер головне питання: коли настане північ, чи зітреться цей контракт через його здатність до відновлення? Тепер, коли він не чує, Ду Дзе не хоче говорити. Він також не хоче, щоб головний герой дізнався, що він глухий. Тому він не може пояснити, звідки у нього золотий палець. Він просто киває головою на знак згоди. Опівночі, якщо контракт між паном і слугою буде анульовано, він пояснить це. З іншого боку, хіба це вперше, коли Сьов укладатиме контракт? Він раптом відчув велику честь і занепокоївся, що його можуть порушити. – Моральна цілісність Ду Дзе мертва, спаліть папір джосс в знак жертвоприношення*. *Папір джосс, або гроші-примари, спалюють для померлих у різних азійський релігійних практиках, включаючи вшанування померлих на свята та в особливих випадках. Побачивши, що Ду Дзе кивнув, очі Сьова напівзаплющилися, прикриваючи яскраве полум'я душі. Тоді один дурненький, милий парубок із задоволенням спостерігав, як головний герой смикнув його руку, підніс зап’ястя до рота й обережно притиснув її до нього – зачекайте, що зараз відбувається? Хіба контракт укладається не по іншому? У «Змішаній крові» написано, що контракт між господарем і слугою укладається, коли господар вказує пальцем між бровами іншої людини*. *Пояснення: Сьов повинен торкнутися/вказати на лоб Ду Дзе і вимовити заклинання «пан і слуга». Оскільки Сьов піднімає руку Ду Дзе, той збентежився. Він запитує себе, чи... Сьов хоче, щоб Ду Дзе був його господарем. Боляче... як же боляче... QAQ Сьов щойно вкусив кровоносну судину на зап'ясті Ду Дзе. Він був схожий на красивого вампіра. Його тонкі, крижані губи припали до зап'ястя Ду Дзе, жадібно й голодно-жадібно смокчучи його кров. Кучеряве чорне волосся звисало й прилипало до обох щік, роблячи це гарне обличчя більш об'ємним і хворобливим. Ду Дзе відчув, що його зап'ястя стало слизьким. Крижаний язик лизнув його туди-сюди, а потім його руку нарешті відпустили. За винятком того, що зап'ястя стало трохи блідішим, воно виглядало так само. Якби не яскраво-червона пляма на губах Сьова, Ду Дзе міг би навіть запідозрити, що він просто марив. Від червоної крові бліді губи стали багряними. Сьов не помітив шокованої реакції Ду Дзе. Він стягнув свою чорну мантію, оголивши бліді груди. Під білою шкірою майже виднілися сині кровоносні судини. Сьов простягнув праву руку і дуже природно вставив кістки в ліву грудну клітку, де розташоване серце. Бліда кістяна рука занурилася в ліву грудну клітку, Сьов насупився і промовив заклинання, а потім потроху витягнув її. З цього місця потекла чорно-червона кров, утворивши складний візерунок на його шкірі. Ду Дзе нарешті прийшов до тями. Він недовірливо втупився в червоно-чорний візерунок – це ж кровний контракт, якого біса?! А як щодо контракту між господарем і слугою? Тепер побоювання Ду Дзе, що контракт може звестися нанівець, коли він відновиться і Сьов розгнівається, безпідставні. Договір між паном і слугою присягається душею. Він вимагає лише того, щоб слуга залишався вірним своєму господареві. Якщо слуга зрадить його, він помре. Але договір на крові використовує кров. Господар отримує кров від людини, з якою укладено контракт, а потім створює на своєму тілі звіра кровного контракту. Кровний звір запам'ятає кров жертви, з якою укладено договір. Після цього господар може вбити іншу людину в будь-який час. Якщо людина, з якою укладено контракт, втече, господар може знайти її за допомогою звіра. Якщо господар помре, звір вб'є і людину, з якою укладено контракт – це постійний рабський контракт, який не може бути скасований. Вперше контракт на крові був використаний у «Змішаній крові», коли Сьов захопив у полон членкиню гарему, яка його ненавиділа. Ду Дзе: ...хе-хе-хе. Ду Дзе тупо дивився на головного героя, який одягався. Ліч, здавалося, був у гарному настрої, а його довго зморщені брови трохи розслабилися.. Побачивши холодні очі Ду Дзе, Сьов, здавалося, зітхнув. — ... Ду Дзе... У Ду Дзе виникло бажання розбити навушники, які вимкнулися в критичний момент. Він не знав, що попереду на нього чекає набагато гіркіший досвід. Далі він почав своє жалюгідне життя, пов’язане зі сплатою боргів (як скривджений шов/уке*). *Дужки вставлені автором. Тут використано китайський термін «шов», що означає «уке». Для тих, хто не знає, «семе» і «уке», як правило, позначають сексуальну позицію в історії про BL. Семе позначає того, хто знаходиться зверху, а уке – того, хто знаходиться знизу. Відтоді, як життя Ду Дзе опинилося в його руках, чорнявий головний герой розвинув різноманітні функції Ду Дзе, пообіцявши повною мірою використати свого першого підлеглого. Щоночі Ду Дзе віддавав йому половину своєї душі. Практикуючи магію прокляття нежиті, Ду Дзе був піддослідним. Практикуючи магію чуми нежиті, Ду Дзе був піддослідним. Практикуючи магію темряви нежиті, Ду Дзе був піддослідним. Практикуючи магію алхімії нежиті, Ду Дзе був піддослідним. Практикуючи магію виклику нежиті... нещасний читач нарешті може просто поспостерігати. Відчуваючи, що над ним знущаються, Ду Дзе майже хотів створити меморіальну табличку автора і обійняти її, плачучи: «Герою! Я помилявся!!! Святий Святих справді є найкращою людиною в цьому світі! Світові потрібен Святий Святих! Будь ласка, нехай Святий Святих головного героя осяє своїм світлом людей, які мене оточують (особливо мене)! Почорніння – це хвороба, будь ласка, вилікуйте її.» — …Іди сюди. Ду Дзе незворушно дивився на чорні лінії на своїй руці, що підіймалися вгору. Складний візерунок нагадував пучок гілок. Щогодини пучок збільшувався. Коли гілки вкрили всю його праву руку, розквітли незліченні чорні троянди. Наступної чверті години троянди зів'яли, і чорні пелюстки квітів опали. Обличчя Ду Дзе зблідло, бо пелюстки, що опадали, були перетворені з його плоті та крові. Це прокляття з дуже літературною назвою: «В'янення». Кажуть, що з часом чорні гілки прокляття покриють все тіло і перетворять людину на скелет, в якому залишиться лише серце. Легенда про прокляття розповідає, що некромант закохався в принцесу, але був відкинутий. Нежить прокляв принцесу, змусивши її плоть повільно в'янути. Некромант сказав принцесі: «Якщо ти приймеш мене, я зупиню прокляття». Проте вперта принцеса не піддалася і перетворилася на скелет. Тоді некромант взяв її серце і сказав, зітхнувши: «Нарешті твоє серце стало моїм». Читаючи цю історію раніше, він вважав цю історію дуже зворушливою... «Змішана кров» має таку легенду, тому що пізніше головний герой використав це прокляття на принцесі Келлі. Звичайно, принцесу Келлі з дитинства балували, тому вона не була такою безстрашною, як принцеса з легенди. Наступного дня вона підкорилася і стала однією з членкинь його гарему. Справа в тому, що в описі прокляття «Змішаної крові» йдеться про те, що від людини відпадатиме плоть, але нічого про супроводжуючий біль! Довбаний головний герой, це тому, що ти не знаєш, як правильно накласти це прокляття? Чи це просто гендерна дискримінація?!!! Ду Дзе був у відчаї від того, що цей світ жалів лише дівчат. Сьов стояв поруч і дуже серйозно дивився на Ду Дзе, такою немигаючою зосередженістю, ніби він хотів зібрати кожне тремтіння й кожен вираз обличчя іншого. Холодний піт Ду Дзе стікав по шиї до ключиці, окресленої чорним візерунком, немов роса на пелюстках чорної троянди, приносячи пекучий біль. Здавалося, задоволений, Ліч підняв косу смерті в повітря і накреслив магічний ієрогліф, який миттєво спалахнув і влився в тіло Ду Дзе. Біль від прокляття зник. Він впізнав заклинання. Кілька днів тому Ду Дзе відчув на собі магію нежиті, яка змушує тіло німіти. ...Тож головний герой справді проводив експеримент, щоб згодом використати його на молодшій сестрі. Пурпурний і золотий місяці знову з'явилися на небі. Третина тіла Ду Дзе, що перетворилася на кістки, повернулася до свого нормального стану. Він зітхнув з полегшенням, це означало, що цей довбаний день закінчився. Навпроти нього Сьов відкрив наступну сторінку магічного довідника для попереднього перегляду. Ду Дзе побачив, що вгорі сторінки великими літерами написані три слова: «Прокляття втраченої кістки». Ду Дзе... Ду Дзе хотів втекти з цього місця і повернутися, коли головний герой відкриє свої інші форми. Нежить занадто важка для нього. Але він зміг прочитати в очах Ліча послання: «Якщо ти наважишся втекти, я вб'ю тебе», тож як він міг вирватися на свободу? — ...Іди сюди. – Шукаю шлях до свободи!!! *** — Чому... чому ти так вчиняєш зі мною? – Лілія плакала. — Вбий мене! Чому ти не вбиваєш мене? Ти диявол! Сьов знову одягнув свій одяг, щоб приховати сліди крові. Він подивився вниз на дівчину, яка плакала на землі, і підняв її підборіддя пальцями ніг. — Хіба це не добре? – Паща диявола згорнулися щасливою дугою. — Куди б ти не побігла, я знайду тебе. Як би ти не хотіла мене вбити, врешті-решт, ти помреш, якщо помру я. Крім того, ніхто не зможе налаштувати тебе проти мене. Сьов зловмисно затягнув ці слова, говорячи неквапливо і руйнуючи одну за одною підошви своїх ніг*. *Я не впевнена, але думаю, що Сьов буквально поранив ноги. А може, це було метафорично. — Зрештою, ти все одно залишишся власністю демона, назавжди позначеною моїм тавром. – уривок зі «Змішаної крові». *** Автору є що сказати: Головний герой: Іди сюди. Читач: Вітер занадто гучний, я тебе не чую. Головний герой: ...Сьогодні вісім гонок. Читач: Вісім!!! Твоя сестра! Автор: Що ти маєш на увазі? *невинний вираз обличчя*
Читати
Відгуки
Як добре, що хоч десь той звір став корисним, й головний герой встиг відновитися) Щиро дякую за переклад)