Дві Умови

«Найважливіша частина роботи майстра духу звіра ‒ це тренування сили своєї душі. Будь-який Маг не зіткнеться з будь-якими проблемами в цьому аспекті. Після запечатування духу звіра 5-го рангу і додавання інших трюків, які я підготував заздалегідь, повинно вийти підштовхнути істинну душу до піку 5-го рангу…»

 

Лейлін погладив підборіддя, його очі випромінювали велику кількість світла.

 

«Чип! Виходячи з моїх попередніх розрахунків, який рівень успіху цього методу?»

 

[Біп! Задача поставлена. Вводжу дані, будую основну модель, у розпалі імітаційний експеримент… Біп! Успішність ‒ 78,99%!] - чип одразу ж вірнопіддано інтонував.

 

«Досить пристойна ймовірність. Якщо це пік 5-го рангу, то з'явиться додаткова гарантія здійсненності мого остаточного плану…» - пробурмотів Лейлін.

 

Його основною метою приходу у Світ Чистилища було розірвати кайдани родоводу, вічне прокляття, яке зв'язувало всіх Чорнокнижників!

 

Через обмеження кайданів, навіть якщо на попередніх етапах Чорнокнижники могли просунутися вперед настільки, що могли бути сильнішими за Магів того ж рангу, ці кайдани все одно стримували їх.

 

Простий погляд на нинішній центральний континент показав би, що серед тих Магів було чимало Монархів Світанку 6-го рангу, але жоден Чорнокнижник не мав такого статусу. Якби не підтримка Зони Ранкової Зорі та кількох Чорнокнижників 5-го рангу, вся спадщина Чорнокнижників була б розірвана, і можна собі уявити, що сталося б далі!

 

Спираючись на власне розуміння кровного зв'язку, а також на підказки з Дерева Мудрості в Багряних Руїнах, Лейлін глибше зрозумів, що таке кайдани родоводу.

 

«Кайдани родоводу! Першопричиною все ще залишається вузьке місце в силі крові, яке проникло в кожну клітину і навіть гени Чорнокнижників. Це було дуже схоже на гіпотезу "генних замків", запропоновану в моєму попередньому світі. Звичайно, ще страшніше, оскільки ці кайдани обмежують душу…»

 

«І щоб розірвати кайдани родоводу, мені потрібна сила вищого ґатунку, ніж сила роду! А також… кров походження!» - зіниці Лейліна заблищали палким сяйвом, яке навіть містило прихований слід… страху!

 

Раніше Лейлін не знав про силу вищого рангу, ніж сила крові. Але, потрапивши в царство 5-го рангу, його кругозір розширився, і він вже знайшов два типи під час свого досвіду в безлічі інших світів. Перший ‒ це енергія Сновидінь на піку своєї сили, а не на її найнижчій точці. Другий ‒ це сила законів, яка повинна бути повною. Принаймні на 90%, а не напівфабрикат, як у Монарха Палаючого Полум'я, чиє розуміння було не досягало й половини.

 

Незалежно від того, якого типу, їх було нелегко отримати.

 

По-перше, енергію Сновидінь.

 

Хоча енергія Краю Снів, яку Лейлін зазвичай приносив із собою, здавалася незрівнянно сильнішою, вона була далека від свого пікового значення.

 

Зрештою, на піку своєї сили енергія Сновидінь могла нести в собі демонічних духів!

 

Судячи з ходу думок Лейліна, можливо… Тільки справжні демони з Краю Снів могли б викликати енергію Краю Снів на піковому значенні! Оманлива невизначеність енергії Краю Снів робила реалізацію цього плану особливо незручною.

 

Щодо сили законів, то тут не варто було багато говорити.

 

На даний момент Лейлін не осягнув навіть одного відсотка законів вогню. Щоб по-справжньому вступити в контакт з енергією законів, потрібно було бути як мінімум Магом 6-го рангу, а повністю отримати контроль над нею було під силу лише Магу 7-го рангу.

 

Це утворювало парадокс: для того, щоб розірвати кайдани родоводу, потрібно було осягнути або енергію Сновидінь, або енергію законів, інакше вони не змогли б просунутися до сфер, які були вище 6-го рангу.

 

Але ці два типи енергії вимагали, щоб людина була щонайменше 6-го рангу, перш ніж вона могла спробувати опанувати їх.

 

Але без прориву крізь кайдани для Лейліна було абсолютно неможливо просунутися до 6-го рангу! Одного цього замкнутого кола було достатньо, щоб розбити надії всіх Гігантських Змій Кемоїна, які бажали розірвати кайдани, не кажучи вже про те, щоб задовольнити інші умови після цього.

 

На щастя, дар від Дерева Мудрості, отриманий раніше, а також інформація, отримана у Світі Чистилища, дозволили Лейліну знайти спосіб обійти цю прогалину в знаннях.

 

Другою умовою була кров походження, яка повинна була бути кров'ю, що була джерелом родоводу Гігантської Змії Кемоїна.

 

Це походження було чимось, до чого Лейлін відчував певний страх.

 

Походженням його родоводу була істота 8-го рангу, Вища Континенту Граду, повелителька всіх видів змій ‒ Зміїна Вдова!

 

Пустити кров істоті 8-го рангу? Хех… Краще було придумати більш комфортний спосіб померти…

 

Але яким би складним не було завдання, Лейлін не здавався. Це був камінь спотикання на його шляху до того, щоб стати Чорнокнижником 9-го рангу, а також його прагнення до вічності.

 

Не усунувши його, Лейлін просто не міг перейти у вищу сферу.

 

Однак, над труднощами, пов'язаними з необхідністю отримати кров істоти 8-го рангу, Лейлін міг лише гірко посміятися.

 

Однак, незважаючи ні на що, відклавши в сторону питання про те, чи зможе він їх перемогти, чи ні, він повинен був змусити їх стікати кров'ю. Як мінімум, він повинен був знайти її.

 

Тому Лейлін не мав іншого вибору, окрім як вирушити до священного міста Континенту Граду. Крім того, це було священне місце нащадків Вдови, а також місце, яке, за чутками, облюбувала сама Зміїна Вдова.

 

Згідно з донесеннями розвідки та аналізом кількох джерел, які зібрав Лейлін, ймовірність того, що Зміїна Вдова перебуває там, була високою.

 

Зрештою, час від часу з'являлися чутки про те, що Вдова Змія з'являється і дарує святому місту своє благословення.

 

Лейлін не мав кращого плану, ніж просто чекати у святому місті й покластися на волю випадку.

 

Звичайно, якщо вона так і не з'явиться, Лейліну доведеться взяти ініціативу у свої руки й показати себе. Він вірив, що після того, як інша сторона виявить його сліди, вона неодмінно помчить за ним.

 

Однак, якщо він це зробить, то повністю втратить ініціативу, чого Лейлін не міг допустити.

 

Він сподівався таємно пересидіти у святому місті, а потім знайти слушну нагоду і стратегію, щоб міцно захопити ініціативу і дати собі перевагу зробити перший хід.

 

«Хоча я вже маю в голові чіткий проект і план на випадок непередбачених обставин, чому мені здається, що я потураю дикій фантазії?»

 

Лейлін гірко посміхнувся.

 

Беручи до уваги його силу Чорнокнижника 5-го рангу, бажання кинути виклик Зміїній Вдові й навіть осягнути Край Снів або енергією законів було дикою думкою, незалежно від того, як він про це думав.

 

Втім, він не шкодував, що обрав шлях Чорнокнижника. Адже на той час Лейлін був Прислужником, який навіть не сподівався отримати інші техніки медитації високого рангу.

 

Мало того, з його середніми природними здібностями, якби він не обрав шлях родоводу, можливо, він все ще був би Магом 2-го або 3-го рангу, який дуріє на південному узбережжі.

 

Без посилення родоводу, навіть якби він володів іншими методами, він був би далекий від того, щоб бути непереможним на своєму рангу, що дозволило йому здобути більше ресурсів.

 

Як на шляху Мага, так і на шляху Чорнокнижника, чим більшою була сила, тим більше він отримував. Слабких лише повільно відкидали на узбіччя, і врешті-решт вони втрачали будь-яку надію. Навіть якщо вони жили довше, ніж звичайні люди, і досягали грізної сили, їм все одно було б важко вирватися зі зловісної долоні смерті.

 

«Коли шукаєш шлях до вічності, то, звісно, чим швидше йдеш, тим більше маєш переваг!» - нагадав собі Лейлін і вкорінив це в собі.

 

Оскільки він обрав шлях роду, то тепер він був Магом Сяючого Місяця 5-го рангу, і в давнину вважався б гідним суперником.

 

Крім того, завдяки посиленню енергії роду, його численні досягнення були напрочуд швидкими. Порівняно з його власною тривалістю життя в кілька тисяч років, зараз він перебував більш-менш на стадії Немовляти, і це без урахування численних заклинань, що збільшували його тривалість життя.

 

Навіть якби ті Маги 5-го рангу володіли всілякими заклинаннями, які збільшували б їхню життєву силу, вони витратили б дуже багато часу, щоб піднятися до царства 5-го рангу, і було б дивно, якби вони змогли прожити ще одне тисячоліття.

 

У порівнянні з ними, Лейлін фактично мав величезну перевагу.

 

Звичайно, після повернення до витоків все знову стало справедливим.

 

Оскільки Лейлін отримав надзвичайну силу і довшу тривалість життя, йому, природно, довелося нести тягар відповідного обмеження ‒ Кайдани родоводу!

 

Як тільки це обмеження буде знято, для Лейліна настане час злетіти до небес!

 

«Навіть якщо це азартна гра, то що з того? Якщо я не можу отримати вічність у цьому житті, то який сенс у моєму переродженні? Щоб моє тіло зотліло в іншому світі, щоб моя істинна душа була знищена і перетворилася на брудну землю?»

 

Очі Лейлін яскраво засяяли.

 

«З іншого боку, навіть якщо я загину на своєму шляху в гонитві за вічністю, я все одно здійсню свою мрію і отримаю дивовижний життєвий досвід, який не має собі рівних!»

 

«Тепер, коли я поставив на карту все, я, природно, повинен збільшити шанси на успіх. Хоча для істоти 8-го рангу Півмісяць і Повний місяць здадуться мурахами, головна відмінність яких полягає в їхньому розмірі, але в критичний момент, коли вирішується питання життя і смерті, збільшення шансів на успіх навіть на мільйонну частку було б корисним!»

 

Лейлін зв'язався з чипом ‒ «Як проходить аналіз формації запечатування духу 5-го рангу?»

 

[Біп! 100% формації заклинання проаналізовано, готове до оптимізації] - чип спроектував перед Лейліном просте і неприкрашене заклинання запечатування. Руни на ньому були наповнені унікальним стилем Світу Чистилища.

 

[Після оптимізації опір духу звіра зменшиться, а гармонія з майстром збільшиться на 15%]

 

«Ця ймовірність трохи нижча, ніж при формуванні заклинання запечатування духу 4-го рангу, що використовувалося раніше. Але це зрозуміло, враховуючи, що якість формації, зібраного сім'єю Белінди, вже була дуже високою…»

 

Похмуре сяйво несподівано з'явилося в полі зору, утворивши бар'єр, який ізолював внутрішню частину намету від зовнішнього світу.

 

Невдовзі за помахом долоні Лейліна з'явилася кришталева куля. У кришталевій кулі сиділа маленька біла змія, зіниці якої були темно-червоними. Час від часу вона показувала вилоподібний язик, ніби намагаючись промацати печатку на кришталевій кулі.

 

Аура алебастрової диявольської змії 5-го рангу продовжувала випромінюватися назовні. Якби не бар'єр, який розгорнув Лейлін, її б точно відчула Белінда, яка перебувала зовні.

 

«Алебастрова диявольська змія 5-го рангу… Хоча це дух звіра, він дуже грізний, і рідкісна знахідка серед істот 5-го рангу. Звичайно, якщо я не хочу стати втікачем, якого всі розшукують, я не можу використовувати його тут часто, тому що це Континент Граду. Навіть краще, якщо я змушу замовкнути тих, хто зіткнеться з ним віч-на-віч…»

 

«Ми знову зустрілися, вождю Кента!»

 

Лейлін слабо посміхнулася.

 

Слід сили душі Півмісяця увійшов у кришталеву кулю. Він одразу ж відчув, як величезна і тиранічна сила душі накрила його, принісши з собою незавершену волю ненависті.

 

Оскільки він хотів перетворити його на духа-звіра, його пам'ять, природно, була давно знищена. Однак він інстинктивно залишив по собі слід ворожості до Лейліна, що можна вважати невеликою проблемою.