Жертва та Порятунок

«Ця кровна сила… Алебастрова Диявольська Змія?» - зіниці Лейліна звузилися. Як Чорнокнижник, він не міг помилитися в розпізнаванні сили крові та роду, однак можливість, яку це представляло, шокувала його.

 

«Нащадок Зміїної Вдови насправді має такий високий статус в організації Ока Суду. Чи це заради особистої репутації, чи це якийсь обмін вигодами між Вдовою та Оком Суду?»

 

Велика змієподібна фігура була вся вкрита гладенькою білою лускою, а її червоні зіниці випромінювали холод, від якого людина могла б ледь не задихнутися. Тінь від іклів гігантської змії, здавалося, накладалася на долоню нападника, приносячи з собою ще більш жахливе коливання.

 

Біла луска на обличчі Лейліна тепер починала неконтрольовано мерехтіти.

 

[Біп! Виявлено хвилі роду Алебастрової Диявольської Змії, яку господар використовує для приховування. Прийняти чи відхилити?] - пролунало повідомлення чипа.

 

«Відхилити!» - очі Лейліна замиготіли, і він вирішив відмовитися.

 

З його тіла вийшов слід сили крові, і в ту ж мить нападник відчув це. Лейлін чітко бачив, як на ньому сфокусувався погляд нападника.

 

У цей момент нападника вже не міг стриматися. Долоня, підкріплена силою крові, вчепилася гострими нігтями в груди губернатора Еліасу.

 

Окрім срібних обладунків на грудях, губернатор не мав іншого захисту. Не було жодних сумнівів, що його живіт буде розірваний,

 

* Бах! *

 

Однак долоня з гострими нігтями зупинилася в повітрі, не в змозі опуститися далі. Цю тонку лускату руку схопила інша велика рука, схожа на сталеву.

 

«Ти думала… що я можу покластися лише на магію духів?» - голос губернатора був низьким, і він з силою стиснув руку. Немов залізний обруч, він затягнувся навколо зап'ястя нападника, поки не пролунали звуки хрускоту кісток.

 

«Хнн!» - нападник видав звук, і з його руки вирвалася сфера білого полум'я.

 

* Тріск! *

 

Чисте біле полум'я було палюче гарячим, і навіть навколишнє повітря почало спотворюватися від жару.

 

Однак на тіло губернатора це не мало жодного впливу.

 

Наразі все тіло губернатора було огорнуте шаром темно-сірого світла. Перед полум'ям цей потужний бар'єр не був анітрохи пошкоджений.

 

Тим часом позаду губернатора з'явився фантом величезного сірого птаха. Його пір'я зімкнулося навколо нього, немов огортаючи його.

 

Великий сірий птах здавався дуже живим. Хоча це був клон, між ним і тим, кого викликав Гайгер Доул, була величезна різниця.

 

«Мій повелителю, могутній Брудноптах! Ти володар хаосу і саме уособлення свободи!» - побачивши велику сіру пташину фігуру, багато мешканців порту, які спостерігали за ними, з побожним виглядом впали на коліна. Так бувало, коли послідовники бачили справжніх богів, яким вони молилися і в яких вірили.

 

«Жертвоприношення! Жертовник 4-го рангу!» - нападниця швидко відступила, водночас викриваючи свою особистість.

 

Обличчя з візерунчастою білою лускою увінчувала голова з білосніжним волоссям. Ця струнка людина, очевидно, була деміургом, що походив від Алебастрового Диявольського Змія. За різким голосом і характерними рисами Лейлін міг підтвердити, що це була жінка.

 

Однак у цей момент її праве зап'ястя почало викручуватися, і вона впала без сил. Очевидно, вона отримала серйозні травми від контратаки губернатора.

 

«Жінка-напівзмія? Цікаво…» - Лейлін виглядав "стурбованим", ніби турбувався про безпеку іншої сторони.. Тим часом чип постійно сканував губернатора Еліаса. Його більше цікавив Жертвоприношувач 4-го рангу, ніж дівчина-змія.

 

До того ж губернатор мав четвертий ранг і шляху жертвоприношень, і шляху духів звірів!

 

«Четвертий ранг, який можна порівняти з Ранковою Зорею у Світі Магів. Жертвоприношувач цього рівня ‒ скарб для будь-якого Вищого. Це відданий послідовник, який повністю вірить у свій шлях! Могутній Вищий навіть дозволяє йому заздалегідь позичити сили, залишаючи підношення на потім…» - Лейлін одразу ж згадав інформацію, яку він зібрав раніше ‒ «Крім того… бути Жертвоприношувачем 4-го рангу є основною вимогою для деяких церемоній, щоб назавжди зміцнити своє тіло!»

 

Дівчина-змія успадкувала кров первісного гігантського Алебастрового Диявольського Змія і мала життєву силу, яка була настільки високою, що це було страшно. Однак він зміг заблокувати атаку дівчини, очевидно, пройшовши через численні постійні бонуси. Його сила та життєва енергія були незрівнянно жахливими, і вони навіть перевищували силу, яку дівчина-змія отримала від свого родоводу.

 

[Біп! Ціль охоплена невідомою силою. Визначено, що це закон хаосу. Неможливо просканувати] - у цей момент чип спроектував перед Лейліном якусь інформацію, змусивши його зануритися в глибокі роздуми.

 

«Тіло Жертвоприношувача буде постійно заплямоване тавром сановника. Сила законів 7-го рангу ‒ це те, що чип не може проаналізувати, тож він не може сканувати його?»

 

«Дівчина-змія в небезпеці!» - Лейлін подивився на напівзмію, яка зараз потайки дивилася на нього суворим поглядом.

 

«Хм? Вона попереджає мене нічого не робити?» - здивувався Лейлін.

 

«Губернатор Еліаса ‒ володар духів звірів 4-го рангу і Жертвоприношувач. Якщо він з якоїсь особливої раси, його бойову міць можна навіть порівняти з Шестизірковою Ранковою Зореб зі Світу Магів. Цій дівчині не зрівнятися з ним, але вона все одно турбується про життя когось зі своєї раси?»

 

У той момент Лейлін не міг зрозуміти, сміятися йому чи плакати. Звичайно, його думки пішли далі ‒ «Оскільки вона надає такого великого значення кровній спорідненості, я, можливо, зможу цим скористатися…»

 

Ситуація швидко змінювалася. Маючи переваги Підношувача 4-го рангу, губернатор Еліасу мав страхітливу статуру і бойову міць. Додавши до цього силу володаря духів звірів 4-го рангу, яка дозволяла йому використовувати всі види магії та дальні атаки, він був практично на піку 4-го рангу.

 

* СКРІІІІ! ГРРРР! *

 

У цей момент Нічний Яструб і Грозовий Ведмідь прибули позаду дівчини-змії, перекривши їй шляхи втечі та об'єднавшись з губернатором, щоб оточити її. Завдяки зв'язку між володарем духів та звірами, їх можна було використати як клонів губернатора.

 

«Визнай поразку! Ти мені не рівня. Для того, щоб це влаштувати, я вже мобілізував багатьох старійшин. Твої підлеглі та інші організації не зможуть втекти!» - губернатор повільно наблизився, і з Нічного Яструба вирвався чорний шторм.

 

«У твоїх мріях, послідовнику хаосу і зла!» - очі дівчини почервоніли, а позаду неї з'явилася постать, схожа на постать Алебастрового Диявольського Змія. Глибинна сила сновидінь почала злегка пульсувати.

 

«Алебастрова Диявольська Змія успадкувала частину сили сновидінь Зміїної Вдови. Напевно, тому це і є її козир…»

 

Сили сновидінь розлетілися, утворивши кільце темно-червоного диму. Кілька слабших простолюдинів і охоронців вже знепритомніли, очевидно, їх затягнуло в Край Снів.

 

Все почало набувати хаотичного характеру, і, скориставшись цим, Лейлін сховався в кутку.

 

«Шкода… якби вона була справжньою Алебастровою Диявольською Змією, раптового виверження сили сновидінь було б достатньо, щоб допомогти їй втекти. На жаль, її кров не досить чиста, а сила сновидінь, яку вона може зібрати, занадто слабка…» - розум Лейна продовжував працювати, і він швидко змінив напрямок і почав оглядати поле бою.

 

Губернатор на деякий час заціпенів серед темно-червоного туману, перш ніж прийшов до тями ‒ «Це… Ілюзія сили сновидінь!»

 

Він одразу ж протверезів, а Нічний Яструб, з яким була пов'язана його душа, голосно закричав. Його два крила здійняли штормовий вітер, ніби намагаючись здути силу сновидінь.

 

«Тобі не втекти!» - він витріщився на дівчину-змію, яка тепер мала луску по всьому тілу і повністю перейшла в режим бою.

 

«Губернаторе! Всі інші ворожі підрозділи в порту були зачищені. Ми тут для підтримки!» - у цей момент пролунало кілька гучних голосів, і з'явилося три смуги світла. Майже кожна з них мала енергетичні хвилі 4-го рангу.

 

Побачивши це, в очах губернатора засяяла радість, а дівчина-змія залишилася в повному відчаї.

 

Вона крадькома подивилася в бік Лейліна, але коли зрозуміла, що він вже зник, на її губах з'явилася гірка посмішка ‒ «На щастя, цей малий втік, інакше він міг би бути причетний до цього…»

 

«Схоже, настав час мені вийти на сцену!»

 

У цей момент в очах Лейліна, який стояв на даху будівлі та дивився вдалину, з'явився блиск.

 

На його думку, врятувати її зараз було ще цінніше. А те, що він навмисне поширив інформацію про них і привернув ворога… Лейлін вибірково забув про це.

 

У будь-якому випадку, вигода була його головною метою. Що ж до інших методів, на кшталт скористатися кимось і допомогти йому в наступну мить, то через це на нього не було ніякого психологічного тиску.

 

«Магія, здається, вимагає більше зусиль у цьому світі…» - заплющивши очі, Лейлін відчув різницю між Світом Чистилища та Світом Магів.

 

«Просто чудово, я можу використовувати залишки сили сновидінь, які вона залишила. Навіть якщо вона нащадок Алебастрової Диявольської Змії, її використання сили сновидінь дійсно занадто грубе» - коли він на мить висміяв її, палець Лейліна сіпнувся.

 

Як у найгеніальнішого ткача, туманна сила сновидінь раптово закипіла під руками Лейліна, пульсуючи криваво-червоним сяйвом. Велика кількість туману конденсувалася, утворюючи велике заклинання.

 

«Лайно, будьте обережні!» - вираз обличчя губернатора раптово змінився, явно не очікуючи, що у дівчини-змії, яка повинна була здатися без бою, насправді має спільника!