Відкриття та Схема

Виходячи з інформації, яку отримав Лейлін, різними континентами у Світі Чистилища правили різні Вищі.

 

Хоча Континент Граду був територією, якою правила Вдова, в безпосередній близькості від нього знаходився порт, який поклонявся Мерзенному Брудноптаху. Це могло бути лише якоюсь перевіркою і провокацією.

 

«Зміїна Вдова та Мерзенний Брудноптах, безумовно, повинні бути в поганих відносинах» - Лейлін кивнув, пригадуючи сцену, коли він пройшов крізь бар'єр Світу Чистилища.

 

«Але у мене таке відчуття, що все не так просто…» - Лейлін погладив підборіддя, замислившись ‒ «Ця пара батька і сина, Гейгер і Гейгер Доул, досить підозрілі»

 

Оскільки вони були Споглядачами, то поклонялися древньому Оку Суду. Цей порт, однак, перебував під захистом Мерзенного Брудноптаха. Навіть якщо вхід до порту був вільним, для них все одно було досить дивно приходити сюди.

 

Звичайно, в епоху піратів і мореплавства вільні порти, що процвітали, були в основному місцями, де пірати продавали свою здобич. Вони могли навіть давати притулок і захищати найзапекліших піратів, тож прийняти кількох споглядачів для торгівлі не становило жодних труднощів.

 

Проте Лейлін все одно відчував, що щось трохи не так.

 

Раніше, під час нападу Колючоспинного Залізного Кита, Гейгер Доул використовував лише здібності кровної лінії, унікальні для його раси, і не виявив жодних навичок, пов'язаних зі шляхом підношень або магією духів звірів, наче нічого про них не знав. Було очевидно, що він щось приховує.

 

«У такому разі я нарешті можу втілити цей план у життя! Це було те, що я спочатку придумав, коли мені було нудно, але…» - Лейлін торкнувся підборіддя. Навіть якби вони не прийшли йому на допомогу, Лейлін все одно міг би дійти до порту самотужки. Гейгер Доул лише надав інформацію, послуги та підвіз до Порт-Еліаса. Допомігши їм боротися проти кита та надавши їм свої ресурси, вони тепер були квити.

 

«Чип, починай!» - скомандував Лейлін.

 

[Біп! Місію встановлено, починаю з'єднання з жуками зоряного пилу. Збір інформації!] - лояльно промовив роботизований голос чипа.

 

Перед Лейліном замерехтіло безліч вогників, перетворившись на екран. Також передавалися різноманітні звуки.

 

Попрощавшись з Гейгером і Гейгером Доулом, Лейлін таємно залишив на їхніх тілах кілька жучків зоряного пилу, щоб гарантувати, що його таємниця буде збережена. Оскільки жоден з них не досяг фази Старійшини, царства Ранкової Зорі, вони не могли навіть виявити жуків зоряного пилу, не кажучи вже про те, щоб позбутися від них.

 

У цей момент на екрані з'явилося зображення сцени.

 

У приміщенні, схожому на підвал, мерехтіло помаранчево-жовте світло свічки, показуючи великі зіниці Гейгера та Гейгера Доула.

 

«Гм? Це…» - Лейлін одразу ж з цікавістю зосередилася на сцені.

 

Чип аналізував спілкування духовних сил, переводячи його в слова, які виводилися на екран.

 

У глибині підвалу стояла третя фігура. Вона була одягнена у великий плащ, за яким не було видно ні раси, ні статі.

 

Здавалося, ця персона мала дуже високий статус. Гайгер міг тільки стояти навколішки у кутку, поки Гайгер Доул шанобливо доповідав ‒ «Мілорде, цього разу не виникло жодних проблем з транспортуванням нашого товару. Хоча ми зустріли Колючоспинного Залізного Кита, але втрати були мінімальними!»

 

«Також на торговому шляху ми зустріли Зразкового Гуманоїда, який назвався Леєм. Мало того, що він володіє потужними магічними здібностями, які дозволили йому зіткнутися віч-на-віч з китом, так він ще й досконало володіє заклинаннями зміни металу…»

 

Гейгер Доул без вагань зрадив Лейліна, і жодні думки про те, щоб захистити його, здавалося, не приходили йому в голову.

 

«Лей? Яке незнайоме ім'я! Могутній гуманоїд? Здається, про нього немає жодних відомостей у довколишніх морях!» - роботизований голос пролунав з боку замаскованої фігури.

 

«Тим не менш…» - його тон змінився, від чого у Гейгера Доула затремтіли щупальця.

 

«Хіба ти не знаєш, що, згідно з правилами нашої організації, якщо ти знайдеш когось 3-го або вище рангу, ти повинен захопити його або навіть змусити прийняти "Хрещення Святим Оком", щоб він теж міг відчути велич могутнього стародавнього Ока Суду?»

 

Побачивши, що цей лорд ледь не спалахнув, Гайгер, який був неподалік, раптом вигукнув ‒ «Мілорде! Справа в тому, що ми вже зробили все можливе, щоб утримати цього пана Лея, але він, здавалося, був дуже рішуче налаштований йти своєю дорогою. Боячись, що він щось помітить, ми не стали більше наполягати на тому, щоб він залишився…»

 

«Гайгер!» - відразу ж після цього Гейгер Доул обернувся і закричав, вже сформувався батіг духовної сили.

 

На жаль, було вже пізно.

 

«Ти, здається… незадоволений моєю доганою?» - темна постать стрільнула в Гейгера холодним поглядом; разом з його словами температура в підвалі знизилася.

 

* Хсс хсс~… *

 

З жахливим шипінням з-під плаща з'явився слабкий образ гігантської змії й різко вкусив Гайгера.

 

* Пак! *

 

Гігантське око раптом огорнули численні криваві вени, а велика кількість щупалець втягнулася, утворюючи кулю м'яса, що покотилася по землі.

 

«Лорде, благаю вас, прошу, пробачте Гейгеру його необачність!» - гігантське око Гейгера Доула швидко торкнулося землі.

 

«Зроби так, щоб це більше ніколи не повторилося» - чорна фігура виглядала абсолютно спокійною, спостерігаючи за тим, як Гейгер кричав і качався по землі. Через десять хвилин гігантська змія втягнула свої ікла, перетворившись на біле світло і розвіявшись.

 

«Гейгере, швидше, вибачся і подякуй нашому Лорде за його доброту!» - незліченні щупальці витягнулися з тіла Гейгера Доула і допомогли Гейгеру піднятися. Око Гейгера тепер були сповнене страху, а аура на його тілі зменшилася в силі; його душа, очевидно, зазнала якоїсь шкоди.

 

«Д-дяк-дякую, мій повелителю!» - Гейгер говорив із зусиллям, навіть його духовні хвилі були переривчастими.

 

«Мм!» - чорна фігура поворушила головою, і її тон одразу ж змінився ‒ «Цього разу перевезення вантажу дуже важливе. Це важливий матеріал, який потрібен моєму господареві, щоб протистояти силі хаосу, тому його не можна втратити. Хоча ви відправили лише запасні частини, це вже непогано…»

 

«Ми вдячні за благословення нашого Вищого, Ока Суду…» - урочисто відповіли Гейгер і Гейгер Доул.

 

«Відпочивши тут, відправте ці припаси на Континент Граду. Хоча це порт, захищений силою зла і хаосу, і більшість не очікує, що ми скористаємося цим місцем, ми все одно не можемо зволікати…»

 

Чорна фігура виглядала похмурою, коли говорила, і пара Споглядачів погодилася. Наприкінці, ніби мимохідь, вона несподівано запитала ‒ «Ви перевірили походження цього Лея?»

 

Почувши тему, яка знову стала причиною його покарання, Гайгер здригнувся, а Гайгер Доул гірко посміхнувся ‒ «Він здався мені досить загадковим. Хоча він не був невігласом у Світі Чистилища, але щось тут було не так…»

 

«Я отримав інформацію зі Святого Міста. Вища Континенту Граду, могутня Володарка усіх змій, таємно оголосила полювання, пропонуючи велику винагороду за Мага з іншого світу…» - чорна тінь раптом заговорила про щось інше, і тільки велетенське око Гейгера Доула здригнулося.

 

«Чи думає мій лорд, що Лей може бути тим Магом з іншого світу?»

 

«Я можу лише сказати, що це можливо. Неважливо, наскільки малі шанси, але все ж варто дослідити. Зрештою, нагороди правителя дуже щедрі, а наша організація перебуває в досить хороших відносинах зі Святим Містом. Як їхні союзники, ми зобов'язані їм допомогти, чи не так?»

 

Чорна постать подивилася на Гейгера Доула ‒ «Оскільки він деякий час перебуватиме в Порт-Еліасі, проведіть мене до його помешкання, щоб ми могли відвідати його і приступити до остаточної перевірки»

 

«Зрозуміло, мілорде!» - Гайгер Доул шанобливо вклонився.

 

……

 

Екран згас, і Лейлін замовк.

 

Через деякий час на його обличчі з'явилася крива посмішка ‒ «Як і очікувалося, скільки б я не змінювався і наскільки б не був обережним на початку, все одно найлегше піддатися викриттю. Здається, цю зовнішність і вигляд більше не можна використовувати…»

 

Цю нинішню особистість Лейлін мав намір використовувати, вивчаючи звичаї Світу Чистилища. Як тільки він удосконалить свою мову і зможе злитися з місцевими жителями, від цієї зовнішності можна буде відмовитися. Однак зараз йому доводиться робити це раніше, ніж планувалося.

 

«Однак чого я не очікував, так це того, що підготовка, яку я зробив про всяк випадок, насправді дасть такий ефект!» - очі Лейлін потемніли ‒ «До того ж, зла і хаотична сила? Хіба це не були характеристики Мерзенного Брудноптаха? Виходячи з битв з Оком Суду в різних світах, я не здивований, що організації, які належать до Ока Суду, мають злі наміри щодо цього порту. Крім того, схоже, що вони навіть мають підтримку з боку організацій на Континенті Граду…» - він зробив все можливе, щоб розставити всі крапки над "ї".

 

«Схоже на те, що "Гейгер Доул" ‒ це лише маленька частина величезного плану організації, що контролюється Оком Суду. Якраз настав час, щоб я втрутився в цю справу…»

 

«Хоча я був готовий змінити своє ім'я, я думаю, що краще зробити так, щоб ця організація зникла…» - раніше між ними не було ніякого конфлікту інтересів, тому Лейлін, природно, був не проти показати свою добру сторону. Однак, як тільки інша сторона виявила загрозу його основним інтересам, він вирішив знищити їх усіх. Він не міг дозволити собі проявити бодай краплину жалю.

 

«Зачекай… Якщо я зроблю це сам, я буду занадто великою мішенню. Здається, є кращий спосіб…»

 

«Можливо… це теж можливість! Я можу проникнути в їхню організацію і проникнути в саме серце Континенту Граду!» - очі Лейліна прояснилися.

 

Це була територія, яку охороняв Мерзенний Брудноптах. Якби захисники порту дізналися, що купка віруючих Ока Суду підступно плете змови проти них, якими були б наслідки?

 

Точної інформації не було потреби. Достатньо було поширити кілька оманливих чуток, щоб обидві сторони стали вороже налаштованими та навіть напали одна на одну.

 

Незалежно від того, яким буде результат битви, у них точно не було б часу думати про Лейліна.