Гризуча Плита

Том 1. Розділ 71 - Підготовка до прориву

Спека пестила землю. В одну мить пролетіло кілька місяців, і настала осінь.   У маленькій віллі Лейлін крутив у келиху освіжаючий виноградний сік з льодом.   Він був одягнений у легке вбрання, яке полюбляли вельможі, і виглядав досить недбало.   «Чіп, Покажи мою поточну статистику»   [Біп! Лейлін Фарльє, Аколіт 2-го рівня, лицар. Сила: 3.1, Спритність: 3.3, Життєзва сила: 3.2, Духовна сила: 7.1, Магічна сила: 7 - (магічна сила синхронізована з духовною). Статус: Здоровий]   «Я нарешті досяг вузького місця духовної сили!» - Лейлін зітхнув, дивлячись на дані.   Повернувшись кілька місяців тому з самостійного дослідження, Лейлін зайнявся варінням зілля, щоб прорватися через вузьке місце духовної сили.   Віконт Джексон оперативно надіслав цілий склад фіалкового листя Хоув. Водночас Фрейзер та інші продовжували купувати інгредієнти, знайдені деінде, згідно з постійними наказами Лейлін.   На жаль, успішність приготування модифікованого Лазурного зілля була низькою, тоді як споживання фіалкового листя було обурливо високим. До того ж, Лейлін міг приймати зілля лише в найоптимальніший час, рекомендований чіпом для досягнення максимального лікувального ефекту. Тільки зараз він досяг показника духовної сили в 7 очок.   «Молодий Майстре! Фрейзер повернувся!»   З іншого боку Анна переодягнулася в чорну шифонову сукню, яка демонструвала її спокусливі вигини під тонким мусліном, особливо білосніжні стегна, спокусливо обтягнуті чорними панчохами в сіточку.   Зараз вона виконувала обов'язки головної помічниці Лейліна, водночас контролювала фінанси, що можна вважати високим авторитетом. Однак у присутності Лейліна вона була лагідною і слухняною, як маленька кішечка.   «Ходімо. Я піду до нього»   Лейлін підвівся і вийшов з кімнати, його шкіряні черевики з кожним кроком глухо стукотіли по підлозі.   «Молодий майстре!» - побачивши прибуття Лейліна, дві покоївки поспішно зробили реверанс.   «Хм?» - Лейлін раптом став біля однієї зі служниць. У неї були білосніжні стегна і пружні груди, але зараз вона опустила голову і не наважувалася поворухнутися.   «Ти тут новенька?» - Лейлін погладив її гладеньке підборіддя. На її обличчі все ще було трохи залишків дитячого жиру, що робило її надзвичайно чарівною.   «Так... Так, я Тріксі, дочка Люка, який працює на вашому фермерському угіддю!» - покоївка відповіла м'яко, не наважуючись відкинути дражнилки Лейліна.   «Працюй старанно!» - Лейлін махнув рукою, коли він пішов.   «Ця покоївка раніше повинна бути дуже схвильована, так?» - Лейлін повільно потер пальці один об одного, показуючи пустотливу посмішку.   Відтоді, як він потрапив у цей світ, він зрозумів, що його поведінка дедалі більше наближається до тієї, що відповідає віку тіла. Під час надзвичайних ситуацій чи криз це не було очевидним, але коли він був у безпечному місці, у нього не могли не виникати пустотливі думки.   Він стер вираз зі свого обличчя, коли йшов до складу. Він знову був суворим мудрим Лордом-Чарівником.   «Молодий пане!» - вигукнув Фрейзер, ставши на коліно ‒ «Я зібрав ще 20 фунтів фіалкового листя з Суворого Зимового Міста. Всі вони зберігалися на складі!»   «Дуже добре» - Лейлін пішов до складу і подивилася на кількість і якість фіалкового листя.   З усієї купи для приготування зілля можна було використовувати лише ті, чиї центральні стебла були тонші за стебло вівса. Кількість духовної сили, яку давало Лазурне Зілля, залишалася досить значною, щоб виправдати подальше використання Лейліном, незважаючи на все більш високий опір до зілля, яке він розробляв.   Химерне фіолетове листя заповнило половину складу. Повітря пронизував дивний, доволі пекучий сірчаний запах.   Лейлін підняв випадковий фіолетовий листок ‒ «Чіп, виявити властивості!»   [Біп! Збір даних!]   Після короткої паузи різні властивості листя фіалки Хоув спроектувалися на поле зору Лейліна. Хімічний склад, лікувальні властивості - навіть крихти різних залишків від інших предметів на поверхні листя - все це проектувалося чіпом.   «Виходячи з цього огляду, ця партія листя фіалки Хоув придатна для використання» - Лейлін кивнув головою.   «Молодий пане!» - губи Фрейзера злегка ворухнулися, ніби він хотів щось сказати, але зупинилися.   «Кажи, що хочеш сказати» - Лейлін насупив брови.   «Все фіалкове листя Хоув в Екстремальному Нічному Місті вже викуплено нами. Ті що залишились - всі низької якості. Насправді ми з Грімом вже бачили кілька підроблених партій від торговців, які хотіли нас обдурити.   «Дійсно, листя фіалки Хоув - це особливий продукт, який можна знайти лише в провінції Іствуд. На його вирощування йде щонайменше рік»   Лейлін погладив себе по підборіддю і оцінив кількість фіалкового листя на складі.   «Призупинимо нашу закупівельну кампанію до наступного року, коли фіалкове листя з'явиться на ринках. Тоді ми зможемо знову їх купувати»   З цієї нещодавньої партії фіалкового листя Лейлін виявив, що його якість стає все гіршою і гіршою. Деякі з них навіть не можна було використовувати для приготування зілля.   Справді, схоже, що він придбав досить велику частину від загального обсягу виробництва фіалкового листя в цій місцевості.   «Інгредієнтів на складі повинно вистачити, щоб задовольнити мої вимоги щодо виготовлення достатньої кількості зілля для прориву до 3-го рівня Прислужника. Щодо того, щоб стати офіційним Магом, я зараз не можу навіть думати про це»   Лейлін поринув у глибокі роздуми. На даний момент його духовна сила вже досягла 7-ми очок, а Реактивні еліксири він вже давно зварив. Просування до Прислужникка 3-го рівня вже не становило для нього жодної проблеми.   Однак Лейлін все ще нічого не знав про те, як з Прислужника 3-го рівня стати офіційним Магом. Навіть незважаючи на те, що Лейлін мав доступ до бібліотеки академії, він не знайшов жодного натяку на цей процес.   Здавалося, що академія заборонила будь-яку інформацію, що стосується цієї теми.   «Чи то академія, чи ринок, я завжди приділяв особливу увагу інформації, пов'язаній з офіційними Магами. Досі мені не вдавалося розкопати жодної зачіпки»   Це також було причиною того, чому Лейлін не наважувалася остаточно покинути Академію Бездонного Лісу Кісток.   Вищі чини в Світі Магів тримали щільну завісу над усією інформацією про те, як стати офіційним Магом. Тим більше для такого Прислужника як Лейлін, він повинен був виконати певні вимоги і виконати доручення, перш ніж йому дозволять зазирнути в методи просування і вивчити їх.   «Це щось поза моїм контролем. Може, в експериментальній лабораторії Мага є щось, чим я зможу скористатися?»   Лейлін знову подумав про експериментальну лабораторію Мага, заховану біля в'янучого лісу.   Після свого попереднього перебування там він уже міг підтвердити, що людина, яка залишила експериментальну лабораторію, була офіційним магом. Більше того, вона була покинута вже давно.   Це була хороша новина.   Йому потрібно було лише позбутися всіх заклинань, накладених на експериментальну лабораторію. Тоді все в ній буде його, включно з речами нещасного Прислужника, що лежали просто під дверима.   «Третій рівень! Мені потрібно лише піднятися до 3-го рівня Аколіта і вивчити ще кілька заклинань 0-го рангу, щоб я зміг піти!»   Лейлін прийняв рішення.   ......   У маленькій секретній лабораторії з надзвичайно простим плануванням було небагато предметів побуту, лише дерев'яне ліжко посередині.   Лейлін сидів на ньому, схрестивши ноги. Перед його незворушним обличчям стояло мандарино-жовте зілля.   []    Він був готовий і сповнений рішучості прорватися до 3-го рівня.   Він нікому не прохопився про це ні словом. Як і раніше, він повідомив Анну, що просто збирається провести експеримент. Що б не сталося, він не хотів, щоб йому заважали.   Не те, щоб він не довіряв своїм підлеглим, але вони не мали ні сил, ні можливості надати допомогу, якщо трапиться щось недобре. Від них було б мало користі, тож він міг би з таким же успіхом приховати факт спроби прориву.   Зрештою, він час від часу "зникав" на деякий час і його прислуга вже встигла звикнути до цього.   Якби він зробив те, що задумав, то коли наступного разу з'явився б перед своїми людьми, все було б доконаним фактом.   Хоча, можливо, не буде жодних сторонніх очей чи вух, а тим більше шпигунів, підісланих його ворогами, його звичайна обережність спонукала його до цього.   «Аколіт третього рівня, це останній крок перед офіційним Магом. Для Прислужників першого та другого рівня 3-й рівень завжди вважався вершиною розвитку»   Прислужник 1-го рівня міг лише використовувати енергетичні частинки, але ще не міг накладати заклинання. Його бойова сила була приблизно еквівалентна силі лицаря. Що стосується Прислужників 2-го рівня, то вони могли накладати деякі заклинання 0-го рангу. Хоча це були прості заклинання, їхня бойова сила зростала настільки, що вони значно перевершували лицарів.   Прислужники 3-го рівня, з іншого боку, мали експоненціально більшу духовну силу, ніж звичайні люди. Вони мали більш глибоке розуміння теорії заклинань та їх використання в бою. Вони були майстрами таких технік, як Миттєве Заклинання, що дозволяло надзвичайно швидко накладати підготовлені заклинання. Навіть Великі лицарі не були їм супротивниками.   Більше того, Прислужник 3-го рівня завжди вважався підготовчим етапом до того, щоб стати офіційним Магом. Чим швидше ви стаєте Аколітом 3-го рівня, тим вищі шанси стати офіційним Магом.   Серед академій та фракцій Магів кількість офіційних Магів була надзвичайно малою. Прислужники 3-го рівня вважалися основою бойової сили будь-якої академії чи фракції!   Будь-який молодий Прислужник 3-го рівня вважався цінним надбанням академії. Ці установи були схильні виділяти ресурси на їхнє виховання, сподіваючись, що в майбутньому вони зможуть вийти за рамки просто Прислужника 3-го рівня.   «Прорив до Прислужника 3-го рівня вимагає оволодіння двома моделями заклинань, 7 очок духовної сили і допомоги Реактивних Еліксирів!»   Лейлін взяв мандарино-жовте зілля, що стояло перед ним.   «Я вже давно отримав і еліксир, і необхіді заклинання. Тепер, за допомогою Лазурного Зілля, я також задовольнив вимоги до духовної сили, і все це протягом декількох місяців. Ця швидкість вже давно перевершила здібності Джейдена. Прислужник п'ятого класу!»   Навіть якби вони були геніальними прислужниками п'ятого класу, знадобиться мінімум 3 роки, щоб подолати прірву між Прислужником 2-го рівня та Прислужником 3-го рівня.   Однак після отримання Лазурного Зілля, швидкість Лейліна вже давно перевершила швидкість Джейдена та інших. У найкоротші терміни він досяг стандарту, необхідного для того, щоб стати Аколітом 3-го рівня.   «Поки моя духовна сила зростає, навіть якщо прорив не вдасться, я завжди можу зробити ще одну спробу. Однак тіло серйозних постраждає, тому найкраще, якщо вдрасться проватись з першого разу»   Востаннє Лейлін подумки переглянув усю інформацію, що стосувалася просування до Прислужника 3-го рівня. Переконавшись, що він нічого не пропустив, він відкоркував зілля.   «Реактивний Еліксир не призначений для пиття...»   Лейлін роздягнувся і намастив Реактивним Еліксиром обличчя, кінцівки та груди.   Еліксир був трохи холодним, але, намазавши його на тіло, поступово випромінювало хвилю тепла. За мить поверхня його шкіри здригнулася й почервоніла.   [Реактивний еліксир починає діяти, лікувальні властивості під контролем!] - проінтонував голос чіпа.   Поки зілля продовжувало діяти, Лейлін відчув, що зілля, яке вкривало його шкіру, ожило і пробиралося крізь пори в тіло.