Захоплення та Допомога

Насправді ж Монарх Полум'я все ще остерігалася Мелінди та Лейліна.

 

Не беручи до уваги таємний план її супротивника, більше десяти кришталевих кульок, які кинув Лейлін, створювали враження, що він збирається накласти якесь заклинання. Це вже змусило Монарха відчути деяке занепокоєння.

 

Ця здатність пророкувати була дуже поширеною серед високорівневих Магів, але надзвичайно рідко вона давала Монархові Палаючого Полум'я таке серйозне попередження.

 

Тому вона миттєво зробила свій хід, і золота сила душі охопила місцевість, як закон вогню покрив порожнечу.

 

Однак її сила дивним чином не мала ніякого впливу на темно-червоний туман, і незалежно від того, наскільки гаряче палало золоте полум'я, темно-червоні потоки газу все ще безперешкодно текли в повітрі.

 

«Прокляття! Ерозія Сонця!» - Монарх Палаючого Полум'я знову підняла свій довгий меч високо в повітря, чорна точка роздулася і випромінювала жахливу ауру, яка була ще більш жахливою, ніж раніше.

 

«Це приблизно половина сили сновидінь, яку я зібрав!» - серце Лейліна також боліло. Існувала межа для цієї техніки зберігання сили сновидінь, і йому довелося використати посудину з Краю Снів, і з цієї причини він використав більшу частину того, що отримав.

 

Можна сказати, що для того, щоб створити це середовище, він вклав у нього більшу частину своїх здобутків з Краю Снів. Однак саме тому, що він вклав ці важко зароблені заощадження, ефект був надзвичайним.

 

Лейлін відчував, як щільна сила сновидінь поширюється навколо, навіть викликавши у Мелінди легке заціпеніння в очах.

 

Сила сновидінь не була слабшою за силу законів, тому вогонь Монарха Палаючого Полум'я мало на неї впливав. Зрештою, вона все одно ще не до кінця зрозуміла закони вогню, інакше давно б уже піднялася до 7-го рангу, а не зависла на 6-му.

 

У цей момент перед очима Лейліна з'явилися результати сканування чипа - [Біп! Випромінювання сили сновидінь завершено. Відповідає стандартам використання сили сновидінь!]

 

«Не те щоб я раніше не перемагав створінь 6-го рангу!» - губи Лейліна скривилися в посмішці, і в ту ж мить була використана складна ілюзорна модель заклинання з різнокольоровими променями. Сила сновидінь сконденсувалася безмежними приливами навколо його тіла.

 

«Заклинання Сили Сновидінь Сяючого Місяця ‒ Запаморочливий Сон» - очі Лейліна немов затуманилися, і безформні хвилі огорнули Монарха Палаючого Полум'я.

 

«Це…» - очі Монарха показували її розгубленість, коли енергетичні хвилі від її тіла дивним чином повністю зупинилися.

 

Запаморочливий Сон. Це заклинання сили сновидінь 5-го рангу націлене на істинну душу Мага, і існує 90% ймовірність того, що Маг Сяючого Місяця піддасться йому, не в змозі контролювати своє життя або смерть.

 

Навіть проти Мага Світанку шанс успіху був понад 50%!

 

Монарх Палаючого Полум'я зараз перебувала уві сні, її істинна душа заблукала. Вона була абсолютно не в змозі рухатися, і її єдиним захистом був інстинкт.

 

«Швидше! Я можу утримати її лише 3 секунди!» - крикнув Лейлін Мелінді.

 

«Я ніколи не очікувала, що у тебе є такий козир!» - голова Мелінди втупилася в Лейліна, її очі були сповнені сенсу. Відразу ж після цього полум'я почало горіти й спалювати залишки її плоті та крові. Серед полум'я раптом з'явилася чиста біла фігура душі.

 

«Хоч я і маю сильне бажання вигнати свідомість супротивника і повернутися у своє тіло, але немає часу!» - фігура душі несподівано прорвалася крізь межі простору-часу і постала перед Монархом. Вона була в пригніченому стані, і її інстинктивний захист не мав ніякого ефекту до Мелінди. Фігура душі зникла в лобі Монарха, і весь процес пройшов без жодних перешкод.

 

«Прокляття! Забирайся геть!» - сила сновидіння швидко розсіялася, і Монарх Палаючого Полум'я прийшла до тями. Однак її вираз обличчя продовжував деформуватися, а м'язи тремтіли.

 

Вона різко підняла праву руку, ніби намагаючись витягнути щось зі свого чола. Але ліва рука дивним чином схопила праву. Це виглядало так, ніби в її тілі боролися дві людини.

 

«Як і очікувалося, в ситуації, коли немає інших методів, Мелінда вирішила повернутися до основного тіла!» - спостерігаючи за цим, на губах Лейліна з'явилася посмішка.

 

Мелінда була лише неповною душею, в той час, як її супротивник мав основне тіло, яке загартовувалося протягом тисячоліть. Її сила душі була неймовірно величезна, і Мелінда, безумовно, не могла з нею зрівнятися.

 

Її початковий план полягав у тому, щоб скористатися тим, що сила Монарха Палаючого Полум'я була на низькому рівні, використовуючи Лейліна і решту, щоб завдати Монарху серйозного удару. Потім вона знищить душу і помістить свою власну свідомість в тіло Монарха Палаючого Полум'я.

 

Шкода, що Монарх Палаючого Полум'я володіла методом придушення пошкоджень своєї душі, що стало причиною невдач у планах Мелінди. На щастя, завдяки допомозі Небесного Монарха з-за лаштунків і дивовижній силі Джоанни та Лейліна, ситуація дійшла до цього етапу.

 

Наразі ситуація стояла за принципом "зроби або помри". Можливо, Лейлін мав шанс вижити й втекти від переслідувань Світанку, але Мелінда точно мала загинути. Як частина душі супротивника, що прокинулася і хотіла усунути головну свідомість, вона, безумовно, буде нескінченно переслідуватися Монархом.

 

Тому, зваживши всі "за" і "проти", єдине, що вона могла зробити ‒ це ризикнути, увійти в море свідомості іншої сторони та спробувати досягти контролю над головним тілом.

 

Хоча в морі свідомості була потужна свідомість, не можна сказати, що Мелінді бракувало якихось переваг.

 

Принаймні, вона все ще мала Лейліна як союзника у зовнішньому світі.

 

Монарх Палаючого Полум'я накопичила поранення в різних битвах і самознищення, але вона або володіла якимись секретними методами, або силою придушувала їх. Саме тому вона була впевнена у своєму успіху. Хоча її шанси не перевищували 50%, це був кращий варіант, ніж померти, не залишивши навіть трупа.

 

«Здохни, непотрібний мотлох!» - на тілі Монарха з'явилася незвичайна сцена. Кілька ілюзорних жіночих облич з'явилися на ній самі по собі, як багатошарові маски.

 

На деяких була злоба, злість, а на деяких навіть умиротворення. Єдиною схожістю було те, що всі вони були схожі на Мелінду.

 

«Я ‒ володарка полум'я. Як я можу тобі програти…» - раптово з'явилося біле ілюзорне обличчя, яке своїм виглядом і тоном дуже нагадувало Монарха Полум'я.

 

«Припини боротися. Ти ‒ це я! Крім того, мій контроль над законом вогню не поступається твоєму!» - з'явилося також обличчя Мелінди.

 

Після цього це обличчя змінилося на дитяче, з очима, повними сліз, які дивилися на Лейліна ‒ «Старший брате, допоможи мені!»

 

«Як?» - вираз обличчя Лейліна був холодним.

 

«Я можу тимчасово придушити її захист. Використай свою силу душі й увірвись в море свідомості Монарха Палаючого Полум'я. Повір мені, це буде надзвичайно корисно для тебе!» - вираз обличчя юної Мелінди був жалюгідним і зворушливим, але Лейлін залишався байдужим.

 

«Так, безумовно, є користь від того, що я відчую, як обертається енергія в тілі Мага 6-го рангу, і я навіть зможу встановити контакт із законом вогню. Однак у мене є свій власний метод боротьби з цим!» - Лейлін хихикнув, в його очах блиснув злий намір.

 

«Не хвилюйся, я тобі зараз допоможу!» - багряні кільця світла утворилися на спині Лейліна, змусивши його перетворитися на жахливого стародавнього імператора Кемоїна, гігантські бурштинові зіниці втупилися в Монарха Палаючого Полум'я.

 

«Ти думаєш про…» - молода Мелінда показала вираз боротьби, перш ніж замовкла, і обличчя Монарха Палаючого Полум'я вийшло назовні.

 

«Проклятий Чорнокнижник, що ти збираєшся робити?» - навколо Монарха з'явилися безмежні золоті кайдани.

 

«Очевидно, я збираюся допомогти!» - пролунав бездушний голос від Імператора Змій Кемоїна, і спалахнули промені скам'яніння, від яких полум'яні кайдани вкрилися шаром каменю, коли вони тріснули.

 

Хвіст Імператора Змій Кемоїна безжально вдарив Монарха Палаючого Полум'я, і з мерехтінням чорного світла вона відлетіла назад на велику відстань. Захисне магічне спорядження на її тілі розлетілося на друзки.

 

Зважаючи на минуле Монарха Палаючого Полум'я, вона, очевидно, була оснащена високоякісними магічними обладнаннями, але вони були слабкі, як папір, перед атаками Лейлін.

 

Це сталося не лише через жахливі наступальні здібності Імператора Кемоїна. Частково це було пов'язано з тим, що їх ніхто не контролював.

 

«Ти…» - Полум'яний Монарх раптово замовкла, і почувся звук ламання кісток, від чого обличчя душі спотворилося від болю. Світло значною мірою потьмяніло.

 

«Дуже добре! Продовжуй атакувати її й приверни її увагу!» - спалахнуло світло, і з'явилося обличчя Мелінди.

 

«Я із задоволенням це зроблю!» - Лейлін засміявся, і відразу після цього в порожнечі почувся жахливий гуркіт.

 

* Пак! Пау! Пак! Поу! *

 

Жахлива сила стародавньої істоти 5-го рангу змусила порожнечу здригнутися у світовій тріщині. Монарх Палаючого Полум'я в центрі тепер зазнавала поранень, які важко навіть уявити. Якби не підтримка закону вогню, а також міцність тіла Мага Світанку, яка набагато перевищує міцність тіла звичайних людей, вона б давно перетворилася на фарш.

 

На обличчі Монарха Палаючого Полум'я дві крихітні душі були схожі на черв'яків, що гризуть найбільшу душу, змушуючи оригінальну Монарха Палаючого Полум'я жалібно вити.

 

«Добре! Досить, припини атакувати! Коли я отримаю повний контроль над тілом…» - на обличчі Мелінди з'явилася радість, але вона швидко перетворилася на розлючений крик ‒ «Що ти робиш?»

 

Вона бачила, як Імператор Змій Кемоїна, на якого перетворився Лейлін, постійно зменшувався, поки не перетворився на пітона довжиною всього в десятки метрів, який різко кинувся на неї. Його ікла були оголені…