Заклинання Сновидінь

Том 4. Розділ 648 - Зв'язок і Приховування

У симуляційному просторі чипа повністю сформувалася надзвичайно складна модель заклинання з різнокольоровими рунами, що перетікали одна в одну. У цей момент пролунав голос чипа.   [Біп! Заклинання Сновидінь 5-го рангу ‒ Заклинання Сили Сновидінь Сяючого Місяця ‒ Запаморочливий Сон. Тип: Заклинання Сновидінь, Ілюзорне Заклинання. Ефект: Змушує ціль впасти у власний сон, втрачаючи будь-який зв'язок із зовнішнім світом. 90% шанс викликати сум'яття в істинній душі мага Сяючого Місяця. Ефект дещо послаблюється залежно від кількості разів використання]   «Ілюзорна техніка, яка націлена на істинну душу, з коефіцієнтом успіху 90%!» - зіниці Лейліна звузилися. Він на власному досвіді відчув таємниці та небезпеки Краю Снів. Якби не чип та трохи везіння, він, можливо, взагалі не зміг би втекти.   Він мав такий високий відсоток успіху проти супротивників того ж рангу, і навіть міг бути використаний проти супротивників вищого рангу, хоч ефект і був би послаблений. Проте, і тоді цей показник мав би бути вищим за 50%.   Іншими словами, в момент використання Запаморочливого Сну існує 50% ймовірність того, що навіть істинна душа Монарха Світанку 6-го рангу загубиться в плутанині.   Маг, який втратив свою істинну душу, по суті, був шматком плоті, яким міг скористатися будь-хто. Навіть як творець заклинання, Лейлін відчував страх перед жахом, який воно таїло в собі.   «Шкода, що я повинен використовувати силу сновидінь економно. Я не можу випробувати силу цього закляття в реальному світі…» - в очах Лейліна з'явився слід жалю, а потім його погляд став розсіяним.   «Чип, починай імітувати навколишнє середовище Краю Снів. Створи віртуальний світ, використовуючи павука 6-го рангу як стандарт…» - це була унікальна здатність чипа. Він міг запускати симуляції у віртуальній реальності, а після кількох модернізацій він міг імітувати всі істоти нижче 7-го рангу.   Спалахнуло біле світло, і Лейлін знову з'явився в Краю Снів. Неподалік завис у повітрі великий павук з дивним чоловічим обличчям на череві, незліченна кількість павутиння вистрілювала з нього і вкривала лабораторію. Все було так само як і в Краю Снів.   Щільна сила сновидінь безперервно вихлюпувалася навколо Лейліна, змушуючи його майже задихатися ‒ «Він навіть може імітувати Край Снів до такої міри!»   Лейлін подивився на свої руки. Здавалося, не було жодних проблем, коли він запустив силу душі, тому він не міг не кивнути задоволено.   «Навіть істота 6-го рангу було імітовано бездоганно. Практично нічим не відрізняється від того, що я бачив раніше!» - хоча все це було змодельовано чипом, все було відтворено точно так само, як і в попередній сцені.   * Чік Чік— *   Гігантський павук попереду виявив Лейліна і одразу ж почав шипіти, його черево вибухнуло, випустивши велику кількість крихітних павучків.   «Добре, я можу перевірити це проти істоти 6-го рангу!» - Лейлін хихикнув і кинувся вперед, жахлива темно-червона сила сновидінь утворюючи приплив навколо його тіла.   «Заклинання сили сновидінь 5-го рангу ‒ Запаморочливий Сон!» - дивні брижі поширювалися з голосом Лейліна, закручуючись навколо гігантського павука…   У реальному світі зіниці Лейліна спалахнули, і він прийшов до тями, хоча здивування на його обличчі не зменшилося.   «Заклинання сили сновидінь 5-го рангу має такий жахливий ефект…» - треба сказати, що хоча він вже мав здогадки про це, шок, який прийшов від того, що він побачив його в реальному випробуванні, позбавив Лейліна дару мови.   «Дуже добре. З цим заклинанням у мене набагато більше шансів вижити проти Монарха, і у мене навіть буде смертельна атака!» - Лейлін торкнувся підборіддя. Він завжди любив планувати наперед, спочатку враховуючи втрати перед перемогою. З упевненістю в тому, що він зможе відступити неушкодженим, він ще більше зацікавився схемою полювання, яку запропонувала Мелінда.   Зрештою, Монарх Палаючого Полум'я ніколи не висловлював жодної зацікавленості в тому, щоб відпустити його. Навіть коли Лейлін переховувався в зоні Ранкової Зорі, він отримав багато інформації про те, що за кланом Уроборос стежать.   Навіть Емма та Гілберт кілька разів наражалися на небезпеку. Якби не Чорнокнижники з зони Ранкової Зорі, які вчасно простягнули руку допомоги, обидва герцоги, ймовірно, вже загинули б.   Очевидно, він хотів використати двох герцогів, щоб виманити Лейліна, але Лейлін не піддався на це, натомість зачаївся. Це дало йому кілька місяців спокою.   Іноді компроміс перед обличчям загрози призводить до того, що інша сторона стає ще більш агресивною. Тільки тоді, коли ворог знає, що вам байдуже до його шантажу, пасивна сторона може стати активною і взяти гору.   Монарх Палаючого Полум'я зрозумів, що Лейлін не має наміру робити жодних кроків, і йому байдуже до життів своїх підлеглих. Отже, будь-які його плани в цьому напрямку були відхилені, а переслідування, з якими зіткнувся клан Уроборос, зменшилися.   Якби Лейлін зробив неправильний вибір, ситуація ставала б дедалі гіршою.   «Монарх Палаючого Полум'я! Маг Світанку, який подібний до палаючого сонця, що вічно освітлює весь Світ Магів від горизонту? Ха!» - на обличчі Лейліна з'явилася холодна посмішка, коли він погладив своє підборіддя ‒ «Навіть зірка одного разу втратить своє світло і тепло, перетворившись на чорну діру. Ти всього лише Маг 6-го рангу…»   В основі його слів лежала безмежна жага крові.   Обміркувавши все це, Лейлін зробив виклик через таємний відбиток, по зашифрованому каналу, який раніше дала йому Мелінда ‒ «Меліндо? Це я»   «Ти нарешті зважився!» - голос Мелінди пролунав з іншого боку. Це був голос зрілої жінки, а не маленької дівчинки.   «Так. Я не можу терпіти ворога, який постійно спостерігає за мною з тіні, як щур. Я вірю, що ти відчуваєш те ж саме!» - голос Лейліна був низьким.   «Хехе… щур? Мені подобається твоя метафора». З іншого боку почувся веселий сміх Мелінди. Вона була такою ж, як і Лейлін, мало піклуючись про закон і не маючи природної моралі. Почувши сенс у його словах, вона теж розхвилювалася.   «Я знаю всі слабкі місця Монарха Палаючого Полум'я. Десь в найближчому майбутньому його сили будуть на мінімумі. З кількома іншими помічниками, яких я знайшла, ми точно зможемо вбити його одним махом!»   «Сподіваюся, все буде так, як ти кажеш» - Лейлін почав підсвідомо постукувати пальцем по столу. Він висловлював свою попередню підтримку плану Мелінди, але не настільки, щоб втягнути себе в якусь пастку.   Чесно кажучи, працювати разом з Меліндою ‒ це одне, але він не хотів би опускатися до того, щоб ним керували.   Працюючи разом зі старою хитрою лисицею, лише незначна помилка могла призвести до того, що він потрапить у пастку.   Лейлін був дуже обережний щодо цього. Він хотів використати її знання шляхів і слабких місць супротивника. Як тільки він отримає все це, він розробить свій власний план.   Потім Мелінда закинула приманку ‒ «Те, що ми отримаємо згодом, безумовно, зможе задовольнити тебе…»   «Я чекаю на це» - голос Лейліна був надзвичайно спокійним. Домовившись з нею про час і місце, він закінчив спілкування.   «6-й ранг…» - у кімнаті залишився тільки Лейлін. Він надовго занурився в глибокі роздуми, а потім потер скроні ‒ «Часу обмаль. Мені потрібно почати багато чого готувати…»   На Центральному Континенті на вершині піраміди перебували особи 6-го рангу. Вони були імператорами серед Магів.   З нинішньою силою Лейліна не було неможливо впоратися з ними, але він точно відчував в собі впевненість. До нього могли навіть поставитися як до божевільного.   Однак Лейлін і Мелінда були розумні. Вони володіли бойовою силою на піку Сяючого Місяця, і якби вони знайшли ще кількох помічників такого ж рангу, які билися б з ризиком для життя, коли супротивник був слабким, то мали величезний шанс на успіх.   При достатній підготовці Лейлін міг бути практично в непереможній позиції, що робило цю угоду прийнятною.   ……   Срібляста просторова турбулентність простяглася за межами зони Ранкової Зорі, надаючи темно-сріблястого блиску абсолютно чорній галактиці.   У далекому зоряному небі з'явилося трохи слабкого світла, схожого на світло світлячка. На краю простору спалахнуло чорне світло, і з'явилася постать Лейліна.   Його очі були яскравими, коли вони сканували місцевість, його тонкі й красиві брови нахмурилися, перш ніж розслабитися ‒ «Виходь!»   У порожнечі було спокійно, без жодного звуку.   Лейлін пирхнув, і два потоки чорного повітря зійшлися, утворивши двоголову змію, яка накинулася на область неподалік, простір там коливався ‒ «Лорде Бевіс, ви думали, що я граюся з вами?»   * Трісь! *   Простір розсунувся, наче двері, залишивши по собі клуби туману.   Велика кількість цього туману зійшлася, щоб сформувати людське тіло. Це було обличчя Бевіса, який раніше відвідував Лейліна і розлучився з ним у поганих відносинах.   «Як ти побачив крізь мій вроджений "туман"?» - велика кількість білого туману виходила з тіла Бевіса, топлячи двоголового змія. Вираз обличчя Бевіса був похмурим, коли він зі злим наміром дивився на Лейліна. Здавалося, він був дуже роздратований тим, що його викрили.   «Чому я повинен тобі розповідати?» - Лейлін подивився на Бевіса, ніби висміюючи його, від чого обличчя останнього почервоніло.   «Лейлін Фарльє! Від імені організації я тут, щоб зупинити вас. Ви дієте на власний розсуд і граєтеся з інтересами нашої організації, ніби ресурси, які ви отримуєте від нас, є дрібницею!» - закричав Бевіс.   «Хм! Представляєш? Кого ти представляєш? Оффу? Вейда? Або Джеффрі?» - Лейлін подивився на Бевіса, ніби провокуючи його ‒ «Де вони? Ти думав, що ти один можеш представляти Союз Чорнокнижників? Навіть якщо ти просунешся до Світанку, ти не матимеш такої влади!»   У зоні Ранкової Зорі Оффа та інші два Сяючі Місяці зібралися разом, спостерігаючи за сценою через стародавній кам'яний басейн.   Крізь басейн передавалися численні сцени й голоси протистояння між Бевісом та Лейліном.   «Слухайте… Те, як ми ставимося до Лейлін і Бевіс, хіба це не занадто…» - Джеффрі говорив трохи стурбовано.   «Це справа між ними. Ми не маємо права втручатися. Крім того, є одна річ, яку Лейлін сказав абсолютно правильно!» - Оффа говорив холодно. |Початок тижня, а це значить що? Що треба задонатити на ЗСУ, якщо є така можливість|