Виявлено

Погрозливі слова лише змусили руки Лео злегка затремтіти, а сувій так і залишився міцно затиснутим у його руці.

 

Відносини будувалися на силі, і це було чимось ще більш вираженим у світі Магів.

 

Чому комусь може загрожувати мураха? Навіть якби Лейлін був у царстві Ранкової Зорі це вплинуло б на нього, що вже говорити про таку ситуацію?

 

Лео посміхнувся, його духовна сила безперервно просочувалася в сувій.

 

У найгіршому випадку, він міг би просто вбити протилежну сторону і запросити свого Майстра вбити решту Магів, які, можливо, знають таємницю.

 

Єдиними силами, які могли стримати Клан Дубового Серця, були ті, що знаходилися в царстві Ранкової Зорі та вище. Нинішній Лейлін навіть не мав права торгуватися.

 

Лейлін розумів цей принцип. Він не прагнув відходу, йому просто потрібна була мить паузи.

 

У ту мить, коли Лео завмер, коли пролунав голос Лейліна, він перейшов до дії.

 

«Луска Кемоїна! Токсична Жовч! Погляд Терору!»

 

Єдиною думкою, три вроджені заклинання були негайно випущені.

 

У порівнянні з іншими методами використання заклинань або зілля, вроджене заклинання Мага діяло миттєво. Таким чином, в часи небезпеки кожен Маг в першу чергу вибрав би використання своїх вроджених заклинань, і Лейлін не був винятком.

 

Шар блискучої чорної луски миттєво огорнув все його тіло. Він беззастережно випустив отруту і Погляду Терору. У цей критичний момент Лейлін вирвався вперед з усією своєю силою.

 

Без жодних побоювань Токсична Жовч отруїла Ноя, який був поруч. Після цього брижі вразили навколишніх Магів Кристалічної Фази, створюючи незліченні хвилі.

 

Після поглинання випромінювання кістки Ламії сила Погляду Терору Лейліна збільшилася в кілька разів. Тиск був величезним навіть для подібних за рангом Магів Кристалічної Фази.

 

«Така сила Володінь? Звичайні Чорнокнижники Кемоїна Кристалічної Фази не настільки сильні!» - величезна кількість життєвої сили змусила залізні ланцюги затремтіти.

 

Навколишні Маги, Номери 1 і 2, негайно закричали в тривозі.

 

«Палець Смерті!» - у такий момент Лейлін не виявив ні найменших сумнівів. Чорні промені смерті, націлені на найслабшу ланку, Номера 3. Це було схоже на злісну гадюку, що вишкірила свої люті зуби на свою жертву.

 

«Номер 2, Номер 4, на допомогу!» - негайно закричав Номер 1. Як лідер команди, він повинен був допомогти затягнути час, поки Лео застосовував заклинання 4-го рівня.

 

* Свист! Свист! Свист! *

 

Кілька ланцюгів з'явилися, як стіна, блокуючи просування Лейліна.

 

«Перехресний Розріз!» - Лейлін вхопився за Метеоритний Меч, його чорне лезо сліпуче сяяло. Залізні ланцюги почали розпадатися на шматки, падаючи на землю один за одним.

 

Ті, що залишилися цілими, почали роз'їдатись, відкриваючи безліч крихітних дірок.

 

* Пам! *

 

Залізний ланцюг розірвався. Промені смерті з'явилися перед Номером 3.

 

«Хочеш мене вбити!?» - Номер 3 був зловісного вигляду дідом і мав тонкі та довгі губи. У цю мить він втратив будь-який самоконтроль і почав вити, коли його обличчя перекосилося.

 

«Грозовий Щит!» - сині електричні іскри затанцювали і утворили перед ним величезний синій щит. На ньому мерехтіли численні потоки струму.

 

* Гуркіт! *

 

Промені смерті зіткнулися з синім щитом. Два різних кольори переплелися в повітрі.

 

Хоча щит показував ознаки того, що не зможе довго витримати, він виграв достатньо часу для прибуття підмоги. Побачивши підтримку, Номер 3 розплився в усмішці.

 

Але в наступну мить посмішка на його обличчі повністю застигла.

 

Спалахнувши, інший ідентичний Лейлін з'явився перед Номером 3 і кинувся вперед.

 

«Блискавичний Спис!» - Номер 3 махнув рукою, і в його руках з'явилися два списи з синіми електричними дугами. За його командою два довгих списи метнулися до двох "Лейлінів".

 

* Тріск! *

 

Один "Лейлін" був пронизаний довгим списом, і легкий вибух спричинив темряву, яка заповнила все небо. Те ж саме сталося і з іншим Лейліном.

 

«Ні!» - паніка охопила Номера 3, і він обернувся.

 

Але було вже надто пізно. Лейлін з'явився з тріщини в темряві й кинувся прямо до нього.

 

«Багаторука Сила!» - позаду Лейліна з'явився дивний, незвичайний образ. Це був величезний, високий гуманоїд, покритий зеленою лускою. Він мав три товсті й громіздкі руки зліва, і чотири ‒ справа. Він видавав громоподібний рев.

 

М'язи Лейліна миттєво набрякли, надаючи його м'язовим вигинам своєрідний блиск. Промені зеленого і чорного з'єдналися, утворюючи страхітливу енергію.

 

«Вроджений Захист!» - Номер 3 розкрив свій останній козир. Численні струми вкрили все його тіло, утворюючи броню, повністю зроблену з блакитних блискавок.

 

«Брейк!» - блискавки полетіли в тіло Лейліна. Однак вони були поглинені Лускою Кемоїна. Руки Лейліна з силою рушили вперед і схопили блискавичну броню діда, розірвавши її навпіл!

 

* Зіп! *

 

Завдяки його жахаючій статистиці тіла і посиленню від Багаторукої Сили, блискавична броня була розірвана на частини, як папір.

 

Сильний електричний струм зруйнував захист Лейліна, залишивши жахливі чорні сліди на його шкірі та м'язах. Однак Лейлін навіть не скривився.

 

Хоча у нього були й інші способи прорвати захист старого, він був у гонитві з часом, щоб досягти успіху. Тому він вважав, що найкращим варіантом дій буде той, що був багаторазово змодельований чипом.

 

Його вроджений захист був розірваний на частини, від чого Номер 3 зблід, намагаючись втекти. Але як Лейлін міг дозволити йому це зробити?

 

Від потужного удару голова Номера Три вибухнула, і велика кількість червоної та білої рідини розлетілася навсібіч.

 

«Номер 3!» - Номер 1 і Номер 2 безпорадно спостерігали за цією стратою. Тепер, без одного члена, їхня формація не була цілісною.

 

Клітка, утворена численними залізними ланцюгами, стала нестійкою, і Лейлін прорвався крізь неї.

 

Як тільки він вирвався, жахливі білі промені світла пронизали весь регіон. Велика кількість ґрунту, каміння і навіть трупів випарувалися, утворивши довгий і глибокий яр.

 

Заклинання 4-го рангу не можна було порівняти з Таємним Мистецтвом Мага Ранкової Зорі, але і Маг Кристалічної Фази не зміг би протистояти йому. Якби Лейлін не встиг вчасно втекти, він би загинув під жахливим білим світлом.

 

«Сміття! Ви всі ‒ купа сміття!» - побачивши, як фігура Лейлін зникла за обрієм, Лео одразу ж закричав в гніві. Номер 1 і Номер 2 могли лише шанобливо слухати опустивши голови, в їхніх очах промайнув смуток.

 

Лео важко дихав. Магу 3-го рангу знадобилося багато сил, щоб використати заклинання 4-го рангу.

 

Якби його застосував Маг Ранкової Зорі 4-го рангу, все не було б так повільно, і Лейлін не втік би.

 

«Взяти його!» - Лео випустив свій гнів. Він покликав решту Магів і кинувся в погоню.

 

«Не дайте йому втекти!» - дикий свист і крики лунали з обох боків. Очі Лео горіли неприхованою ненавистю.

 

Це був той самий Лейлін, який змусив його зазнати величезних втрат і навіть забрав його астральний камінь!

 

Якби це був лише один-єдиний випадок, все, що сталося б, було б доганою від його діда, і це не було б великою проблемою. Що його розлютило, так це те, що Лейлін відкрив таємницю Жуків Зоряного Пилу!

 

О Небо! Якби його приватні колекції були виявлені, він був би жорстоко розірваний на шматки розлюченими Чарівницями Ранкової Зорі!

 

Методи, якими Маги Ранкової Зорі катували інших, були нестерпно жорстокими, і їх боялися навіть найжорстокіші дияволи. Звісно, Лео відчував те саме.

 

Однак інша сторона знищила всі сліди так чисто, що Лео навіть не здогадувався що можна зробити.

 

Тому його дідусь, Король Лазурної Гори, особисто вирушив у подорож, щоб знайти пророка зі сфери Ранкової Зорі. Заплативши величезну ціну, вони отримали точну інформацію про особу Лейліна.

 

Щодо величезної ціни, то його дідусь все ще працював над поверненням боргу.

 

Пророцтво показало, що Лейлін був лише Магом, який нещодавно увійшов в Кристалічну Фазу. Отже, завдання вистежити його і змусити замовкнути лягло на плечі Лео.

 

Щоб досягти успіху, він взяв із собою велику кількість людей. Він навіть звернувся до свого шпигуна в клані Уроборос, Ноя.

 

За збігом обставин, коли він перебував на території клану Уроборос в розпал переговорів з Ноєм, з'явився Лейлін і зіткнувся з ними.

 

Якби вони перебували в Оніксовому замку Лейліна, з огляду на існування Вежі Магів, Лео та решта не змогли б сховатися. Крім того, без допомоги зсередини, на основній території клану Уроборос, Лейлін був упевнений, що Лео не наважився б зробити й кроку. Але зараз? Вони ніколи не відмовляться від цієї золотої можливості!

 

Очі Лео почервоніли від гніву. У цей момент він помітив, що Лейлін зупинився.

 

Побачивши, що Лейлін приземлився на безплідному скелястому пагорбі, Лео та інші негайно пішли за ним і оточили його.

 

«Чому? Ти знаєш, що не можеш сховатися, ти тепер шукаєш смерті?» - оточивши Лейліна, Лео підняв брови і насмішкувато подивився на нього.

 

Лейлін похитав головою. Він потайки розмовляв зі своїм чипом.

 

[Біп! Сканування завершено! Предмети, виявлені на цілях, не виходять за межі царства Ранкової Зорі. В околицях не виявлено жодних інших хвиль від об'єктів зі сфери Ранкової Зорі!]

 

Лейлін був задоволений висновком, і він потай зітхнув з полегшенням ‒ «Ні. Ви, огидні мухи, яких вже давно пора прибрати»

 

Раніше він тікав не тільки тому, що боявся сувою 4-го рангу, але й тому, що хвилювався, що Король Лазурної Гори може з'явитися будь-якої миті.

 

Однак, на щастя, він не з'явився, лише пославши замість себе кількох Магів Кристалічної фази.

 

З Лео на чолі команди елітних Магів і використанням сувою 4-го рангу не було б проблемою впоратися з пересічним Магом Кристалічної фази, навіть з клану Уроборос. Однак Лейлін не був звичайним Чорнокнижником. Навіть Насінини Ранкової Зорі були б розкидані ним!

 

«Мухи?» - обличчя Лео почервоніло ‒ «Після того, як я зловлю тебе, я використаю Сувій Перевтілення і перетворю тебе на червонооку муху!»

 

«Чип! Дослідити навколишній простір і створити модель. Починай прокладати найоптимальніший спосіб винищення!» - очі Лейліна блиснули небезпечним світлом.

 

Оскільки інша сторона вже дізналася про його особу, не було потреби стримуватися. Він мусив битися на смерть.