Багаторука раса

Це був результат природного випромінювання істоти, яка досягла царства Ранкової Зорі.

 

Простір печери був ще більшим, і рештки багатьох істот були недбало накидані з одного боку. Енергетичні хвилі, що залишилися на них, змусили Лейліна відчути задуху.

 

Посередині платформи з одного боку були недбало розкладені печінки всіх видів тварин. Абсолютно чорний котел пінився білими бульбашками, і Лейлін відчув себе так, ніби побачив шамана свого старого світу.

 

З іншого боку був вівтар, обмальований темно-коричневими символами, які були зроблені кров'ю.

 

Так оцінив Лейлін: вся печера здавалася схожою на нехитру лабораторію, але вона вже володіла певними можливостями для досліджень.

 

В одну мить великий представник багаторукої раси кинув насіння Лейліна на вівтар посередині, і навколишні криваво-червоні емблеми одразу ж випромінювали слабке сяйво.

 

Лейлін раптом відчув, що його оточення ізольовано. Навіть якби він хотів самознищитися, він не міг цього зробити.

 

«Формація заклинання іншої раси? Досить цікаво!» - потрапивши в руки іншої сторони, найгірше, що могло статися, — це втрата цього насіння. Тому Лейлін не особливо боявся.

 

«На-... сіння духовноі сили іншог-го с-віту?» - у цей момент Багаторукий заговорив стародавньою мовою Байрона. Хоча він трохи заїкався, Лейлін все одно міг зрозуміти.

 

«Так, вельмишановний пане! Я космічний мандрівник, і я випадково опинився тут!»

 

Серце Лейліна злетіло. Можливість спілкуватися означала, що з'явилася надія на угоду ‒ «Ви знаєте стародавню мову Байрона?»

 

«Так! Незваж-жаючи на те що наше пле-м'я Кварків було знищено тричі, спад-дщина нашої цивілізації н-ніколи не зникала!» - велика Багаторука істота здавалася дуже гордою.

 

Лейлін кивнув. У такому варварському племені такі правителі, як вождь і знахар, часто належали до класу інтелектуалів. Це було правилом, яке діяло майже в кожному світі.

 

«Як ви бачите, я наразі є лише насінням духовної сили, яке майже розсіялося і не становить загрози. Чи можу я дізнатися, чи можна з вами укласти угоду?» - Лейлін одразу сказав, що він хоче.

 

Насіння духовної сили могло бути поповнене лише духовною силою основного тіла, і тепер можна було сказати що почався зворотний відлік до знищення. Навіть якщо інша сторона і знала спосіб підживлення, вона могла лише відстрочити неминуче, не маючи змоги вирішити корінь проблеми.

 

Більше того, подорож до Світу Чорного Дощу цього разу була абсолютно випадковою. Створити космічний прохід було неможливо, навіть якби він цього хотів. Отже, він мав негайно отримати щось цінне.

 

З точки зору Лейліна, член Багаторукої раси, який вже досягнув сили Ранкової Зорі, значною мірою відповідав вимогам.

 

«Ти дійс-но робиш це тільк-ки заради угоди?» - очі істоти Багаторукої раси були сповнені недовіри, а ще більше обережності. Криваво-червоні руни на "прапорі" поряд мерехтіли, і він насправді випромінював енергетичні хвилі, схожі на детектор брехні.

 

«Звичайно!» - без вагань відповів Лейлін, майже повіривши у власну брехню.

 

«У тебе залишилося лише трохи духовної сили, боюся, нам нема про що говорити. Тим більше, що всі попередні катастрофи були спричинені вами…»

 

Великий представник Багаторукої раси явно виявив недовіру до Лейліна. Весь вівтар почав обертатися, майже бажаючи повністю знищити насіння духовної сили Лейліна.

 

«Срана курва! Який виродок прийшов першим? Такі сволоти ускладнюють життя тим, хто прийшов пізніше…» - вилаявся в душі Лейліна. Проте, він тут же крикнув ‒ «Зачекайте, хоча вам не потрібно нічого від мене, але я впевнений, що членам вашого племені це знадобиться. Я маю багато чудової інформації з різних вимірів, зокрема про організаційні системи, садівництво, виплавку, виготовлення сплавів, навіть виготовлення зілля та алхімію. Я вважаю, що вони неодмінно стануть у пригоді тобі і вашому племені…»

 

«Я можу отрим‒ати ці предмети безпосередньо від тебе…» - великий представник Багаторукої раси холодно засміявся. На вівтарі з'явилися смуги криваво-червоних ліній, навіть замишляючи проникнути в насіння духовної сили.

 

«Отже, це метод, схожий на пошук душі!» - насіння духовної сили Лейліна раптом здригнулося, випромінюючи велике темно-золоте сяйво.

 

Смуги криваво-червоної духовної сили миттєво потонули в бронзовому сяйві. Однак після цього насіння духовної сили Лейліна стало ще більш ілюзорним, ніби в наступну мить воно буде насильно знищене.

 

«Як ти бачиш, цей метод на мене не діє. Ще більш насильницькі методи не принесуть користі нам обом в кінцевому підсумку…»

 

Лейлін таємно відчув полегшення. Ця багаторука істота Ранкової Зорі прорвалася до царства Ранкової Зорі лише завдяки силі свого тіла. Подібно до того скорпіона з Крижаного Світу, він був уособленням сили, і його дослідження духовного світу було ще дуже примітивним.

 

Така істота могла використати свою могутню силу, щоб побити Лейліна, але її сили було недостатньо, щоб виконати таку складну роботу, як пошук душі.

 

Якби насіння духовної сили Лейліна потрапило до рук Мага Ранкової Зорі, який зосередився на духовній силі, йому б залишалося лише самознищитися, а багато його спогадів можна було б переглянути.

 

Але оскільки Лейлін перебував у Кристалічній Фазі, ще можна було дещо протистояти варвару з силою Ранкової Зорі. У гіршому випадку, він міг наказати насінню духовної сили самознищитися, не залишивши іншій стороні нічого, що вона могла б отримати.

 

«Чого саме ти хочеш?» - вираз обличчя члена Багаторукої раси став кислим.

 

«Усе просто. Рівноправний обмін ‒ обидві сторони нададуть цінну інформацію, і як аутсайдер, я готовий запропонувати свою частку першим!»

 

Насіння духовної сили Лейліна завібрувало, і незабаром після цього надіслало кілька книг з інформацією, написаних стародавньою мовою Байрона.

 

У них були деякі примітивні уявлення про системи, а також прості техніки сільського господарства та алхімії. Хоча це не дуже допомогло зрілому члену Багаторукої Раси, який був принаймні 1-го рангу, цього все ж було достатньо, щоб використовувати як довідник.

 

Крім того, в кінці інформації Лейлін спеціально додав деяку інформацію про методи створення формацій заклинань для вдосконалення своїх фізичних тіл, а також посібники з підготовки лицарів, які часто зустрічалися на Центральному Континенті. Хоча це був лише початок, він все одно був цінним.

 

Багаторука раса, яка зосереджувалася на фізичній силі, безумовно, була б більше зацікавлена в предметах, що стосувалися цього аспекту.

 

Дійсно, до сільськогосподарської техніки та іншої інформації, яку Лейлін надіслав раніше, великий член Багаторукої раси не виявив жодного інтересу. Натомість він був дуже заінтригований запропонованими методами вбивства.

 

«Цікаво!» - кивнув великий представник багаторукої раси ‒ «Формації заклинань вдосконалення тіла тут достатньо, щоб трохи зміцнити наших дітей. Що стосується останньої частини про техніку вбивства, хоча структура відрізняється, вона все ще може дати деякі уявлення. Мені потрібна остання частина!»

 

«Тоді можу я запитати, що ти маєш натомість?» - Лейлін більше не хвилювався, оскільки він довів свою цінність. Залишалося лише дочекатися, коли інша сторона зробить свою пропозицію.

 

«Ти…» - великий представник Багаторукої раси загарчав, але Лейліна це анітрохи не турбувало.

 

Якби він був у своєму первісному тілі, він, природно, був би дуже ввічливим з іншою стороною, щоб захистити своє життя. Проте в найгіршому випадку він міг втратити лише насіння духовної сили. Це не було великою проблемою, і тому він не хвилювався.

 

«Чого ти хочеш?» - очевидно, цей член Багаторукої раси також знав, що Лейлін зовсім не боїться його і не піддасться на погрози. Якщо він все ще хотів отримати цю інформацію, йому залишалося тільки здатися.

 

«Мене дуже цікавлять ваші методи тренувань. Можливо…» - спробував запитати Лейлін. Він був тут, щоб знайти спосіб збільшити свою силу. Будь-яка подібна інформація була б дуже цінною.

 

Від цього члена Багаторукої раси він сподівався знайти можливість прориву у своїй фізичній формі.

 

«Ми, плем'я Кварків, народжуємося воїнами. Ми не тренуємо свою силу, ми народжуємося з нею!» - з гордістю проголосив великий представник Багаторукої раси.

 

Лейлін закотив очі ‒ «Тоді чому між тобою і членами твого племені все ще існує велика різниця?»

 

Істоти, які досягли рівня Ранкової Зорі в дорослому віці, були аномально жахливими видами. Ця Багаторука раса не була гідна називати себе плем'ям Кварків.

 

У кращому випадку, вони були лише здібними істотами, які сподівалися на прорив до рівня Ранкової Зорі. Це зацікавило Лейліна, і він захотів провести дослідження.

 

Насправді, члени Багаторукої раси були родовідними істотами. Однак вони були здатні безперервно розвиватися, аж до того, що з'явилися монстри з силою Ранкової Зорі, що схвилювало Лейліна.

 

Якщо він вивчить їхні способи отримання сили, чи зможе він знайти спосіб прорватися крізь кайдани родоводу?

 

«Це головна таємниця нашого племені Кварків. Як ми можемо його розкрити?» - великий представник Багаторукої раси відповів одразу, не роздумуючи.

 

«Мені не потрібно, щоб це було глибоко. Досить буде найпростіших і найосновніших пояснень. Що ти про це думаєш? Якщо ти даси мені цю інформацію, я зможу дати тобі всі пропущені частини про формації заклинань, а також наступну главу про техніки вбивства, що були раніше!» - Лейлін з ентузіазмом спокушав.

 

Для чипа ці найпростіші речі були найважливішими, тому що вони являли собою фундамент системи! Допоки фундамент буде цілісним, завдяки дедуктивним здібностям чипа, настане день, коли перед Лейліном відкриються всі таємниці цієї багаторукої раси.

 

«Спочатку віддай це мені!» - сказав великий член Багаторукої раси.

 

Лейлін на деякий час замислився, перш ніж зробити пропозицію ‒ «За нинішньої ситуації ніхто з нас не довірятиме іншій стороні. Як щодо того, щоб передати інформацію один одному одночасно?»

 

«Гаразд!» - безпорадно погодився великий представник Багаторукої раси.

 

Величезна хвиля енергії була випромінена з його рога і увійшла в насіння духовної сили Лейліна.

 

[Виявлено приплив духовної сили. Прийняти?]

 

«Так!» - за наказом Лейліна завіса дивного еволюційного шляху повільно піднялася перед Лейліном

 

Лейлін не відмовився від свого слова. Отримуючи інформацію, він також передавав велику кількість інформації.

 

Коли обмін завершилася, обидві сторони були відносно задоволені своїми здобутками.

 

«Дуже добре, гостю з того світу. Ти мене не обдурив!» - великий представник багаторукої раси був явно в захваті.

 

«Звичайно. Ця угода знаменує початок нашої довіри, і, сподіваюся, в майбутньому ми ще… Та щоб його!» - на півслові його тон раптом став роздратованим.

 

Зерно духовної сили, що уособлювало його існування, раптом стало ілюзорним і вибухнуло, нагадуючи світлову кулю і зникнуло без сліду…

---

P.S. ‒ не споживайте російський контент!