Полювання

* Чу! *

 

Король Кривавих Стерв'ятників змахнув крилами, розмахуючи двома Кривавими Стерв'ятниками на своєму шляху, і злетів у небо.

 

Багряний промінь світла вдарив вниз, і тіньовий слуга, який не зміг вчасно ухилитися, розлетівся на друзки, розкидавши численні родовідні скарби по всіх усюдах.

 

З командним пронизливим криком зграя Кривавих Стерв'ятників отримала ватажка, і їхній стрій одразу ж змінився. Багато з них злетіли високо в небо і, наче павутиння, почали кружляти навколо тіньових слуг, час від часу знижуючись для атаки.

 

Хоча цей метод був ефективним для вбивства багатьох тіньових слуг, рухи решти слуг, які грабували їх, були надто швидкими. Заплативши за це великою кількістю жертв, частина з них все ж вирвалася на волю.

 

* Чу! *

 

Король Кривавих Стерв'ятників заревів і повів зграю Кривавих Стерв'ятників у погоню.

 

«Знайшов!» - Лейлін зустрівся з людиною, яка гналася за ним.

 

Це була руда Чарівниця. Її тіло було вигнутим, на лобі лежала золота пов'язка, а пара довгих і вузьких очей була прикута до Лейліна.

 

«Мене звуть Лейлін. Можу я дізнатися ваше ім'я?» - Лейлін злегка посміхнувся під її поглядом, який був готовий вистрілити полум'ям, і виконав шляхетний уклін, його рухи були настільки точними, що не було до чого причепитися.

 

«Танаша!» - ця Чарівниця не очікувала, що Лейлін буде таким розслабленим. Хоча її груди підстрибували від гніву, вона все ще зберігала велику стриманість, коли оголошувала своє ім'я.

 

«Ти готовий визнати свої гріхи?» - Танаша подивилася на вродливого юнака, що стояв перед нею. На Центральному Континенті полонених можна було викупити. Крім того, він не завдав надто великих втрат її організації, до того ж був людиною, яку підтримував клан Уроборос. Тож не було нічого дивного в тому, що він залишався спокійним у цій ситуації.

 

«О, ні, ви не зрозуміли» - посмішка Лейліна була сліпучою ‒ «я просто хочу запитати вас про дещо. Вам… подобаються Криваві Стерв'ятники?»

 

«Що ти маєш на увазі?» - розум Танаші не міг обробити це досить швидко. Але, дивлячись на численні багряні фігури, що з'являлися на горизонті, у неї раптом виникло погане передчуття.

 

Лейлін раптово зробив свій крок ‒ «Око Скам'яніння!»

 

Його очі стали бурштиновими, а зіниці стали вертикальними, вистрілюючи таємничі, невимірні промені скам'яніння.

 

Хоча це було вроджене заклинання лише 1-го рангу, з додаванням його духовної сили Парової Фази і сили родоводу, його силу не можна було недооцінювати.

 

Водночас Лейлін швидко вимовив кілька заклинань, і численні тіні з'явилися з усіх боків, утворюючи гігантську клітку, яка замкнула її всередині.

 

Реакція Танаші була надзвичайно швидкою ‒ «Шторм!»

 

Майже в ту ж мить, коли з'явилися промені скам'янілості, її очі стали сріблясто-білими, випускаючи сліпуче світло, яке заблокувало їх.

 

Тим часом з-за її спини з'явився гігантський шторм, утворивши величезний торнадо, який сколихнув і створив хаос у внутрішній частині клітки.

 

Однак раптова атака Лейлін змусив її похитнутися ‒ «Спис Корозії!»

 

У руці Лейліна з'явився темно-зелений спис з білим наконечником. Він вистрілив у бік Танаші, супроводжуваний сплеском повітря.

 

«Хто дав тобі сміливість спровокувати Мага Кристалічної Фази? Ти просто Паровий!» - Танаша була незворушна, але її лють була очевидна.

 

* Хрясь! *

 

Танаша простягнула свої ніжні, бліді руки, і на її гладкій шкірі з'явився напівпрозорий шар.

 

Лейлін використав всю свою силу, коли вистрілив цим Списом Корозії вперед, і все ж, вона з легкістю його зловила.

 

* Бум! *

 

Вона жорстоко розтрощила Спис на порох, в той час як Лейлін зблід, коли він відступив на кілька кроків назад.

 

Однак тепер його посмішка була такою, ніби йому щось зійшло з рук.

 

«Хм?» - Танаша насупила брови. Тільки тоді вона помітила, що після того, як Спис Корозії був знищений, з'явилося біле перо.

 

* Пу! *

 

Біле перо розлетілося на порох і злегка прилипло до тіла Танаші.

 

«Ця аура? І потужне заклинання блокування…» - Танаша нахмурила брови, і тут же насмішкувато додала ‒ «Мені потрібно лише дві хвилини, щоб…»

 

Однак вираз її обличчя повністю змінився.

 

Лейлін, який знаходився навпроти неї, змахнув руками в її бік і активував Корону Темних Ельфів, і відразу ж став невидимим.

 

* Соу! Соу! Су! *

 

З'явилися численні чорні фігури. Тіньові слуги, що були раніше, швидко кинулися на Танашу, але були знищені нею на півдорозі.

 

Однак, користуючись нагодою, вони кинули їй під ноги кристали крові, кістки тощо. Було особливо велике яйце, по якому вдарили так сильно, що воно розбилося, оголивши жовток і білок всередині.

 

* Чух-чух! *

 

Численні Криваві Стерв'ятники поспішили на чолі з Королем, і, побачивши Танашу, їхні очі миттєво почервоніли.

 

Особливо це стосувалося Короля Кривавих Стерв'ятників. Він відчув запах свого пера на тілі Танаші. Це було перо, що використовувалося спеціально для захисту пальця Ламії і було надзвичайно коштовне. Запах був надзвичайно унікальний, і він ніяк не міг наплутати!

 

Тепер це виглядало так, ніби людина, яка проникла на його гору і грабувала місцевість, як їй заманеться, була ще й злодієм, який вкрав його скарб!

 

Король Кривавих Стерв'ятників був розлючений, навколо нього матеріалізувалися багряні блискавки.

 

«Я-! Я-! Я-!» - Танаша була на мить приголомшена. Якою б дурною вона не була, вона знала, що задумав Лейлін.

 

«Зачекай! Шановний королю!» - Танаша посилала хвилі духовної сили до розуму Короля Кривавого Стерв'ятника, це була її остання спроба врятуватися.

 

Проте чи прислухається до її пояснень розлючений Король Кривавих Стерв'ятників? Хоч він і мав розум дорослої людини, але зараз перебував у розлюченому стані. Зазвичай на своїй території він отримував те, що хотів. Навіщо йому було слухати пояснення якоїсь не зрозумілої?

 

Велика кількість криваво-червоних блискавок вдарила вниз, миттєво втопивши Танашу…

 

…

 

Тим часом Лейлін, скориставшись Короною Темних ельфів, крадькома повертався назад.

 

* Бум! *

 

Грунт перевернувся на ділянці, відкриваючи численні родовідні предмети всередині. Червоні дорогоцінні камені і білі кістки були розкидані, випромінюючи сліпучий блиск.

 

«Тут навіть є яйце Кривавого Стерв'ятника! Схоже на досить хороший врожай»

 

Тримаючи гігантське яйце в руках, Лейлін виглядав піднесено. Воно було в кілька разів більшим за яйце страуса, і навіть мало криваво-червоні візерунки на поверхні, потужну життєву енергію, що випромінювалася зсередини. Лейлін навіть відчував пульсацію від шкаралупи.

 

Пташенят Кривавого Стерв'ятника не можна було приручити, але пташеня, яке все ще було в яйці, можна спробувати приручити.

 

Він не тільки мав здатність знаходити родовідні скарби, але й був дуже популярний завдяки своїй здатності досягати 3-го рангу після того, як подорослішав.

 

Звичайно, Лейлін не планував його продавати. Швидше, він хотів підкорити його.

 

Центральний Континент був величезним і безмежним. Там було багато місць, які навіть Маги ще не дослідили, і здатність Кривавого Стерв'ятника літати була дуже корисною в цій області. У майбутньому він міг отримати постійний потік родовідних скарбів, що було найкращою перевагою!

 

«Врожай досить хороший!» - Лейлін швидко привів усе до ладу.

 

Він уже давно наказав тіньовим слугам складати все, що вони вкрали на дорозі, сюди. Те, що кинули під ноги Танаші, було лише невеликою частиною. Справжні скарби вже давно вивезли, і всі вони були з Лейліном.

 

Перевіривши всю здобич, Лейлін озирнувся на гору Кривавих Стерв'ятників, поринувши в глибокі роздуми.

 

«Король Кривавих Стерв'ятників зібрав всі свої основні сили, щоб знищити Танашу. Зрештою, вона Маг Кристалічної Фази, і вона може стримати їх на деякий час. Чи повинен я повернутися і обшукати гнізда Кривавих Стерв'ятників?»

 

Лейлін відразу ж похитав головою, викидаючи ці спокусливі думки з голови.

 

«Забудь про це. Того, що я зараз маю, більш ніж достатньо. Я не повинен так ризикувати наприкінці»

 

«Крім того, моя справжня мета ‒ та Маг Кристалічної Фази, а не решта тих родових скарбів»

 

Очі Лейліна безжально спалахнули.

 

…

 

«Прокляття! Прокляття! Прокляття! Я хочу зарізати цього нещасного Мага, перетворити його плоть і кров на порошок і згодувати його Хижій Квітці!»

 

Танаша щосили бігла по тропічному дощовому лісі.

 

Однак вона була явно не в найкращому стані. Мало того, що її одяг був у лахмітті і робив її схожою на жебрачку, так ще й вся її права рука зникла. Обличчя було блідим, на ньому виднілися зелені вени.

 

Ця зграя Кривавих Стерв'ятників була справді невблаганною. Щоб відірватися від них, Танаші довелося застосувати кілька таємних методів, які послідовно стимулювали потенціал її тіла. Вона навіть відкинула клона, якого довгий час плекала, перш ніж змогла успішно відволікти Короля Кривавих Стерв'ятників.

 

У цей момент Танаша скреготіла зубами на Лейліна, бажаючи з’їсти його живцем.

 

«Тц-тц! Пані Танаша, схоже, ви не дуже здорові. Вам потрібне лікування?» - у тихому тропічному лісі раптом пролунав голос, від якого тіло Танаші закам'яніло.

 

Вона подивилася на молодого чоловіка, якого ніколи не зможе забути, і який перегородив їй шлях.

 

«Як… як ти мене знайшов? Я ж знищила усі аури та запахи, які могли б мене видати!» - Танаша роззявила рота, не вірячи.

 

«Тобі не потрібно цього знати. Зараз ти можеш відповісти лише на мої слова»

 

Лейлін витяг чорнильно-чорний меч і направив його на неї ‒ «Підкорись мені, або помри»

 

Він, звісно ж, використав чип, щоб просканувати місцевість і вистежити її. Хоча Танаша дуже добре приховала свою ауру і знищила всі мітки Лейліна, перед обличчям чипа нічого не можна було сховати.

 

Ігноруючи все інше, навіть сліди людей на дорозі не могли уникнути наноскопічного сканування чипа, навіть якщо Танаша робила все можливе.

 

Лише після того, як Лейлін підтвердив, що вона важко поранена, він погнався за нею.

 

Танаша перебувала на Кристалічній Фазі і була на кілька рівнів вище за Лейліна. У минулому було б смішно, якби Маг Парової Фази оголосив про своє бажання вбити Мага Кристалічної Фази.

 

Однак на блідому обличчі Танаші вже з'явився натяк на страх. Їй не залишалося нічого іншого, окрім як визнати, що у Лейліна вистачає сил вбити її.