Духовне Тіло

Том 3. Розділ 430 - Активація

Ілюзія, що з'явилася, була ілюзією дивовижно красивої дівчини. Її волосся було схоже на море смарагдово-зеленого кольору з легкими кучерями, що розвівалися на вітрі, ніби жили власним життям.   У неї була пара заворожуючих очей у поєднанні з делікатним, але загадковим шармом обличчя. На подив Лейліна, вона викликала у нього бентежне відчуття знайомості.   Особливо після повної матеріалізації ілюзії, кровоносні судини Лейліна сповнилися страхом, наче він зустрівся з природним ворогом. Проте він відчував у ній привітність, яка спокушала його кинутися в обійми дівчини, незважаючи ні на що.   «Ламія?» - у тоні Лейліна звучали агонія і гіркота. З того, як вона щойно звернулася до нього, він встиг про дещо здогадатися.   Особливо вражала схожість темпераменту та зовнішності між нею та Зміїною Вдовою.   Ламія походила з того ж роду, що й Зміїна Вдова. Насправді, вона мала навіть прямішу лінію походження порівняно з Гігантським Змієм Кемоїна. Таким чином, в цілому, їх можна вважати рідними братом і сестрою з кровними зв'язками.   «Брате мій! Скажи мені, чому ти тут, що ти шукаєш?» - запитала зеленокоса Ламія, і її голос був напрочуд чарівним, примушуючи його відповісти.   [Обережно! Обережно! Виявлено нестабільність у крові носія, можливий емоційний вибух!] - чіп озвучив нагадування, вирвавши Лейліна з розгубленості, в якій він перебував.   Він не хотів дивитися на протилежну сторону, особливо в очі Ламії.   «Ходять чутки, що древня Ламія має здатність маніпулювати будь-якими зміями, якими вона забажає. Здається, це справді так…»   Це був лише залишок душі, але він майже заволодів Лейліном. Якби Ламія опинилася в Царстві Ранкової Зорі, Лейлін боявся, що йому доведеться б схилити голову на знак покори.   «Твій рід, здається, надзвичайно чистий, і ти маєш особливу силу, що огортає все твоє тіло…» - фантомний образ Ламії вкусив себе за палець.   «Хто ти?» - Лейлін говорив глибоким тоном.   «Колись я була людиною, у мене було кілька імен, але я їх усі забула…» - фантомний образ посміхнувся, ніби вона розповідала історію, яка не мала до неї жодного відношення.   «Ти душа стародавньої Чорнокнижниці Ламії?» - Лейлін зробив припущення.   Згідно з його розвідданими, у стародавній Організації Сипучих Пісків колись була Чорнокнижниця-Ламія. І, мабуть, після свого атавізму вона стала справжньою Ламією, що володіє жахливою силою, з якою не могли зрівнятися навіть пересічні Маги Сяючого Місяця.   «Ні! Вона повністю загинула. Я ‒ лише фантомний образ, сформований розрізненими фрагментами спогадів, що склалися воєдино через дуже довгий проміжок часу…» - на обличчі зеленокосої дівчини відчувалося почуття самотності.   «Тим не менш, щоб твоя душа прийняла таку форму, я впевнений, що поблизу є джерело випромінювання!» - очі Лейліна загорілися, він простягнув руку і схопився за пухнасту подушку.   З'явилися величезні чорні кігті, які розкололи хутро і метал всередині і відкрили те, що було під поверхнею.   Це був шар білого пір'я, і ​​після того, як пір'я було відсунуто, сильне коливання родоводу відразу поширилося.   «Це може фактично блокувати радіаційні хвилі та ауру родоводу!» - Лейлін миттю прибрав біле пір'я, а потім пильно вдивлялася в порожнисту ділянку.   Це був уламок кістки, ймовірно, частина пальця гуманоїдної істоти.   Незважаючи на те, що минуло багато часу, жахлива сила та хвилястість, що виходили з кістки пальця, все ще змушували Лейліна відчувати бажання стати на коліна.   «Як і очікувалося від дорослої істоти, яка досягла 5-го рангу. Навіть кістка пальця має таке випромінювання після тривалого часу після смерті. Більше того, вона змогла викликати таке!» - Лейлін здивовано подивився на зеленоволосу Ламію.   Для Кривавих Стерв'ятників останки істоти 5-го рангу були дорогоцінною річчю, яку вони дуже цінували. Не дивно, що Кривавий Стерв'ятник оберігав його під стількома шарами, навіть пішовши на те, щоб замаскувати його енергію під пір'ям.   «Що ти хочеш тут робити, брате мій?» - знову запитала вона.   Лейлін пробурмотів собі під ніс і нарешті відповів ‒ «Я хочу отримати щось, що прискорить дозрівання мого роду, наприклад, Волосся Ламії або щось подібне»   «Порівняно з Волоссям, це може допомогти тобі більше!» - дівчина посміхнулася, і кістка вилетіла і приземлилася на руку Лейліна.   «Ти… Чому ти допомагаєш мені?»   Відчуваючи екстатичну радість, що закипала в його крові, Лейлін знав, що кістка Ламії в його руках була справжньою. Він вже міг відчути вплив. (Примітка: екстатичний ‒ щось, що виражає екстаз)   Однак він не одразу прийняв це, а натомість поставив кілька запитань.   «Я існую вже занадто довго… Можливо, кілька сотень років або навіть тисяч. Я ніколи не зможу вийти за межі зони випромінювання кістки пальця…»   Ламія кинула погляд на Лейліна ‒ «Ти знаєш, як це відчувається?»   Лейлін замовк. Такий біль справді міг звести з розуму Мага і довести його до того, що він шукатиме смерті.   «Щойно ти взяв кістку пальця, якщо велика кількість випромінювання не впливатиме на мене, я поступово зникатиму…» - силует дівчини ставав все більш і більш ілюзорним, а на її обличчі з'явилася посмішка полегшення.   «Зачекай. Як я можу зняти кайдани родоводу Гігантського Змія Кемоїна?»   Спостерігаючи, як ілюзорне зображення дівчини поступово зникає, поки не стало видно стіну позаду неї, Лейлін швидко вимовив питання.   «Цю проблему може вирішити тільки Велика Матір…»   Разом із згасаючим зображенням, голос Ламії ставав все м'якшим і м'якшим, поки не розчинився в повітрі.   «Велика Матір? Зміїна Вдова?» - Лейлін погладив кісточку пальця, яку тримав у руках, його обличчя було морем нескінченної невідомості.   «Забудь! Мені вже треба вшиватись!»   Лейлін швидко зберіг кістку пальця належним чином, обвів очима навколишнє середовище і запустив Корону Темних Ельфів.   Густа чорна темрява повністю огорнула Лейліна, і в поєднанні з його магічною силою він зміг пройти крізь ворота, які охороняли два Кривавих Стерв'ятники, неушкодженим.   Дійшовши до підніжжя гори, Лейлін озирнувся на величезну чорну форму гори та її незліченні печери. Він виглядав нерішучим.   Це була практично скарбниця Чорнокнижника, але без сили Ранкової Зорі не було ніякого способу підкорити всіх Кривавих Стерв'ятників.   «У мене є щонайбільше п'ять хвилин до того, як Король Кривавих Стерв'ятників повернеться зі свого патруля. Коли він зрозуміє, що кістка пальця зникла, я впевнений, що він обов'язково почне розслідування цієї справи…»   Лейлін погладив підборіддя. Він так довго чекав тут і, очевидно, спланував багато чого. Однак тепер, коли він отримав найбільшу нагороду, він вагався, чи варто йому продовжувати, чи ні.   З давніх-давен для людини було звичайним явищем наражати себе на небезпеку заради особистої вигоди. Лейлін не хотів стати одним з них.   «Забудь про це!»   З деяким жалем Лейлін повернув голову і покинув це місце.   ……   «Ого! Ти нарешті вийшов!»   Неподалік відкрилася тимчасова підземна печера. Чарівниця, що переслідувала Лейліна, вбігла туди з кришталевою кулею в руці. На поверхні кришталевої кулі з'явився криваво-червоний шар, який ставав все яскравішим і яскравішим.   «Якби ти продовжував ховатися в гнізді Кривавих Стерв'ятників, я, можливо, не змогла б тебе знайти. Але зараз…»   Чарівниця посміхнулася.   Вона переслідувала Лейліна всю дорогу і навіть застосувала заклинання, щоб використати сліди енергії Лейліна для створення предмета стеження. Але досягнувши цього місця, вона зрозуміла, що Лейлін сховався в гнізді Кривавих Стерв'ятників!   Король Кривавих Стерв'ятників був на піку Кристалічної Фази! Крім того, там була велика група інших створінь 3-го рангу. Якби вона погналася за Лейліном і зчинила переполох, це, безумовно, спровокувало б багатьох Кривавих Стерв'ятників, і вона стала б ціллю для полювання.   Отже, ця Чарівниця вирішила залягти та чекати. З її точки зору, Лейлін прийшов сюди за ресурсами. Поки вона терпляче чекає, незалежно від того, чи вдасться йому це, чи ні, він обов’язково залишить це місце. У той час це був би її шанс.   «Завдяки тобі я змогла відкрити для себе це місце зі скарбами. Натомість я дарую тобі швидку смерть…» - Чарівниця струснула мантією і миттєво зникла під землею.   [Біп! Увага! Увага! Виявлено високоенергетичні хвилі силового поля. Відстань 15 кілометрів. Швидко наближається!]   Чіп видав це раптове попередження, шокувавши Лейліна.   У цьому була перевага наявності чіпа. Лейлін не тільки володів особливими здібностями сканування Мага за допомогою духовної сили, але й мав чіп для розвідки, сканування і подачі необхідних попереджень.   Причому діапазон сканування чіпа був набагато ширшим, ніж у самого Лейліна.   «Починай візуалізацію!» - Лейлін негайно віддав наказ. Незабаром перед ним з'явилося зображення з червоним відтінком.   Це було зображення живої істоти. На ньому були тільки показники тепла і випромінювання, без жодних ознак статі, проте яскраві кольори видавали його. Це був Маг 3-го рангу, який досяг Кристалічної Фази.   «А, переслідувачі нарешті тут!» - Лейлін очікував, що це станеться.   * Хуф! *   У цю мить здалеку пролунав пронизливий звук, від якого обличчя Лейліна зблідло.   «Король Кривавих Стерв'ятників повернувся! Якщо я зараз повернуся, все, що на мене чекає ‒ це смерть!» - у цей момент Лейлін скривив губи в посмішці і скомандував своєму чіпу ‒ «Чіп! Активувати всі програми!»   [Команда отримана! Активувати!] - чіп без жодних емоцій подав сигнал тривоги.   «Ху! Ху! Ху!»   Відразу після того, як Король Кривавих Стерв'ятників увійшов до своєї печери в горі, пролунав несамовитий крик.   Два Кривавих Стерв'ятники з Рідинною Фазою були притиснуті до землі його кігтями. Пір'я і кров були розмазані по всій землі. Король Кривавих Стерв'ятників заревів, змусивши всіх Кривавих Стерв'ятників на горі занепокоїтися.   Але це було ще не все.   * Бах! Бум! Бум! *   За наказом Лейліна, у таємному куточку гори Кривавих Стерв'ятників послідовно активувалися приховані заклинання.   Один за одним з блискавичною швидкістю з'явилися тіньові слуги, так швидко, що опинилися прямо біля гнізд Кривавих стерв'ятників. Вони вхопилися за багато скарбів роду, а деякі навіть вчепилися у величезні криваві яйця стерв'ятників, тікаючи з території.   По суті, за винятком території навколо печери Короля Кривавих Стерв'ятників, решта гори по всій її довжині була атакована. Таких заклинань було накладено не менше п'ятдесяти!   У відповідь на гучний крик Короля Кривавих Стерв'ятників, численні тіні темряви прорвалися до центру всього цього, і відразу ж вся гора Кривавих Стерв'ятників перетворилася на величезне поле потрясінь.