Кобольди

Можливо, саме тому Забута Земля не була захоплена Магами. Інакше навіть бар'єри між вимірами не стали б на заваді жадібності Магів!

 

Звісно, була жменька рідкісних видів, які добровільно входили до Забутої Землі, щоб вирватися з-під влади Магів, але такі випадки були рідкісними.

 

Магів тут було так мало, що за весь цей час Лейлін побачив лише одного. І лише з допомогою чіпа він зміг розгледіти деякі його риси.

 

Згаданий Маг був зрілим чоловіком зі своєрідною лускою на обличчі ‒ ймовірно, результатом мутації.

 

Однак, з несподіваною для Робіна недбалістю, він втік зі швидкістю світла, помітивши групу Лейліна.

 

Концентрація енергетичних частинок продовжувала різко падати з плином часу, і група попрямувала далі в Забуту Землю. Часто не було видно жодної душі.

 

Ті, кого вони зустрічали, були здебільшого рідкісними видами або вигнаними Чарівниками, які не змогли вижити на Центральному Континенті.

 

Найчастіше ці зустрічі закінчувалися битвою.

 

Хоча вони проявляли милосердя до багатьох істот, пам'ятаючи про збереження своєї енергії, деякі з них фактично ініціювали напади.

 

Найбільш загрозливою з них була жорстока погоня з боку звіра Ктулху 3-го рангу, схожого на пагорб.

 

Кеші, Робіну, Лейліну та іншим Чорнокнижникам знадобилося чимало зусиль, щоб знищити Ктулху, а його смерть принесла їм купу рідкісних матеріалів. Але, на жаль, у цій сутичці було принесено в жертву Чорного Змія Горала, що позбавило групу одного з її членів.

 

* Хлоп-хлоп! *

 

Білосніжний птах змахнув крилами і приземлився, вмостившись на плечі Кеші. Лейлін часто дивувався, чому Кеша вирішила взяти собі в напарники чарівну істоту, яка має лише дослідницьку природу, а не бойові здібності.

 

«Народ, попереду нас чекає плем'я кобольдів. Воно чимале, більше тисячі воїнів, боюся, доведеться йти в обхід!» - повідомила Кеша, розплющивши очі.

 

«Кобольди?» - почувши це, Лейлін провів ретельне дослідження цього виду за допомогою чіпа.

 

[Кобольд: яйцекладні істоти, підвид гігантських драконів. У зрілому віці вони досягають висоти 3 футів (близько 1 метра), а їхній зовнішній вигляд характеризується лускатою шкірою, яка може варіюватися від темного червонувато-коричневого до вицвілого чорного кольору. На маківці їхніх голів є два сіро-коричневі роги, а їхні вогненно-червоні очі мають інфрачервоний зір. Вони можуть отримати чаклунство через пробудження свого родоводу та стати кимось подібним на Чорнокнижників з родоводами!]

 

«Гігантські дракони?!» - Лейлін одразу подумав про жахливих істот, описаних у висококласній техніці медитації ‒ "Містична Міць Короля Драконів". Зображення кобольда на чіпі, щоправда, не було близьким до його уявлення про цю істоту.

 

Тим не менш, стародавні дракони славилися великою кількістю нащадків і підвидів. Ходили чутки, що вони можуть народжувати потомство з будь-яким видом, тому мати різновид кобольда не було великою проблемою.

 

Але те, що привернуло увагу Лейліна, насправді було їх родоводом!

 

Істоти 3-го рангу все ще існували в невеликій кількості на Центральному Континенті, незважаючи на свою рідкісність. Більше того, Лейлін вже досяг статусу Чорнокнижника 3-го рангу, саме час було дослідити речі в цій галузі.

 

На відміну від Лейліна, інші Чорнокнижники не володіли чіпом, а також не могли витягувати стародавні родоводи з крові істот 3-го рангу. Поки існувало відповідне джерело, Лейлін міг витягти стільки древніх родоводів, скільки забажає.

 

«Родовід стародавніх гігантських драконів?» - Лейлін невпевнено торкнувся підборіддя ‒ «Ми не можемо бути впевнені, чи є серед кобольдів Чорнокнижники, які досягли 3-го рангу… але це, безумовно, можливо у великому племені з населенням понад тисячу осіб»

 

Після цього Кеша заговорила ‒ «Я знайшла серед них кількох кобольдів Чорнокнижників 2-го рангу, і наразі в племені немає жодних ознак розколу. Вони, безумовно, знаходяться під контролем сильнішого Чорнокнижника, там повинен бути 3-й ранг…»

 

«Кобольд-Чорнокнижник 3-го рангу за підтримки численних кобольдських воїнів і безліччю низькосортних. Це досить велика загроза для нас, ми йдемо в обхід!» - Робін не вагався у своєму рішенні. Це був наслідок смерті його підлеглого, Чорнокнижника Чорного Змія Горала, що сталася раніше. Зрештою, він витратив багато часу і зусиль на його виховання.

 

Лейлін хотів щось прокоментувати, але промовчав, побачивши, що всі схвалюють рішення Робіна.

 

Робіну було явно непрактично йти проти величезного кобольдського племені. Крім того, кобольди були відомі тим, що мали розріджену кровну лінію і вже були дуже віддалено пов'язані з гігантськими драконами. Тож витягти з них кров гігантських драконів було майже неможливо, навіть для Магів Ранкової Зорі. Чи не вирив би Лейлін собі могилу, якби продовжував рухатися вперед?

 

Робін та решта були родовідними Чорнокнижниками, і, безсумнівно, з підозрою ставилися б до колекціонування родоводів Лейліном.

 

«Я можу лише зробити позначку і повернутися в майбутньому!» - Лейлін позначив місце на карті свого чіпа.

 

…

 

Лейлін і його група дісталися місця призначення, незважаючи на численні неприємності в дорозі.

 

Помаранчево-жовтий вогонь танцював, а повітря наповнював спокусливий аромат смаженого м'яса. З м'яса час від часу капав золотистий і блискучий жир.

 

Багаття оточували білі намети.

 

«Як там справи? Вартові і маскувальні заклинання виставили?» - Кеша вийшла зі свого намету, навколо все ще виднілася хмара пари. Вона була одягнена лише у вільний халат і все ще сушила волосся.

 

Очевидно, вона щойно вийшла з лазні. Хоч вони і не брали з собою щось для цього, для Чорнокнижниці, як вона, це була проста річ, навіть якщо і марна трата ресурсів.

 

«Все зроблено, нас неможливо виявити» - Робін насупив брови і відповів ‒ «І я пам'ятаю, що нагадував тобі не використовувати тут ніяких заклинань!»

 

«Не хвилюйся! Вода була з мого просторового предмета!» - Кеша була помітно роздратована і навіть кинула кокетливий погляд на Ноя, який почервонів.

 

Обличчя Робіна потемніло ‒ «Кеша, ти вже достатньо доросла, щоб бути бабусею Ноя! До того ж, наші сім'ї мають численні кровні зв'язки, він може з таким же успіхом називати тебе тіткою!»

 

«Не хвилюйся! Мене не цікавлять діти! Навпаки, я віддаю перевагу зрілим і чарівним чоловікам-Чорнокнижникам. Я права, Лейлін?» - вона глянула на Лейліна.

 

«Я піду ще раз перевірю!» - Лейлін не хотів, щоб його втягували в таку нудну тему, і поспішно знайшов привід відійти подалі, щоб перевірити формації заклинань.

 

Зі свого місця він міг бачити шар білого туману, який поглинув весь табір, роблячи багаття і намети лише ледь помітними.

 

Лейлін знав, що навряд чи можна було б помітити якісь аномалії в таборі, якщо дивитися на нього ззовні. Табір виглядав би не більше, ніж безплідною землею.

 

Весь камуфляж був бездоганно зроблений людьми Робіна та Кеші, і навіть чіпу було б складно виявити ділянки, які можна було б покращити.

 

Лейлін безцільно прогулювався і хитав головою від невиразних сварок.

 

Багато родин Чорнокнижників Кемоїна вступали в шлюб, щоб зберегти чистоту свого роду та заради інших вигод. Власне кажучи, кожна сім'я в клані Уроборос була споріднена з кожною іншою, і всі вони навіть могли простежуватися до одних і тих самих предків. Отже, якщо спробувати скласти пазл докупи, то вийшла б гнила каша.

 

Лейлін надто багато чув про брудні речі, які відбувалися в колі дворян, а дворяни-Чорнокнижники були ще гіршими.

 

Він вирішив, що може використати цей додатковий час для вивчення та моделювання заклинань з допомогою чіпа.

 

Погляд Лейліна розфокусувався, оскільки він повністю присвятив свою увагу чіпу…

 

Робін і Кеша вже помирилися, коли ввечері Лейлін повернувся до багаття. Вони теж знали, що зараз не час обговорювати такі речі.

 

Робін зібрав усіх Чорнокнижників біля вогнища і розповів про останні заходи безпеки.

 

«Цей Кишеньковий Вимір відкрило плем'я Варварських Ведмедів із Забутої Землі, і замість збереження таємниці, інформація про нього поширилася в Забутій Землі. Після цього 2 угруповання, очолювані людськими Магами-втікачами та місцевими варварами відповідно, також виділили це священне місце, протистоячи Варварським Ведмедям»

 

«Це три основні фракції, з якими нам доведеться зіткнутися цього разу. Що стосується інших розсіяних розумних істот, то нам не потрібно турбуватися про них…» - пояснював деталі Робін.

 

«Вхід в Кишеньковий Вимір знаходиться на середній ділянці підземної річки, яку охороняють ці сили! Ми повинні стрімко увірватися туди, а потім втекти, використовуючи Заклинання Прориву Меж, або вирізавши всіх там…»

 

На обличчях Лейліна і решти з'явився серйозний вираз.

 

З огляду на жалюгідну концентрацію енергетичних частинок в Забутій Землі, знайти корисні ресурси було б важко.

 

Таким чином, це таємне місце було надзвичайно важливим для Забутої Землі та її життєдіяльності, особливо для тих фракцій! Ці фракції не будуть сидіти склавши руки, якщо Лейлін та інші скористаються цією землею!

 

Хоча Лейлін та решта мали підтримку клану Уроборос і не боялися їх, клан Уроборос не нападав би на це місце лише заради них, оскільки воно того не варте!

 

До того ж, на Забутій Землі не було кінця-краю злим і нечестивим Магам та небезпечним створінням, яким було на це начхати.

 

Лейлін та інші муситимуть захищатися протягом усієї втечі із Забутої Землі, інакше це була б справді негідна жертва, якби вони загинули.

 

Заклинання Прориву Меж було швидким і зручним типом заклинання втечі, пристосованим для входу і виходу з кишенькових розмірів. Хоча результат варіювався для різних типів земель, і в деяких випадках міг не мати ніякого ефекту, це все одно було корисне заклинання.

 

Звісно, ​​якщо чиясь сила була справді видатною, вони могли б самотужки розірвати Кишеньковий Вимір. Проблема полягала в тому, що якби Лейлін та решта мали таку силу, вони б уже давно пробили б собі дорогу. Навіщо їм було переживати стільки проблем?