«Не хвилюйся, я нікому не скажу» - Лейлін одразу ж пообіцяв, знаючи, що Робін має на увазі.
«Добре! Тоді ходімо. Я покажу тобі твій маєток і деякі важливі місця, такі як торгова зала! Гігантські Змії Кемоїна ‒ наші найцінніші члени. Ти насолодишся найкращим, що ми можемо запропонувати…»
Клан Уроборос мав неабияку славу на Центральному Континенті. Не було жодних сумнівів, що вони контролювали величезний регіон, який кишів смертними та Прислужниками. Частину цієї землі часто дарували вищим у клані.
Деякі з Чорнокнижників клану збудували на своїй території велетенські замки. Вони вважали за краще залишатися там і рідко відвідували штаб. Поступово вони розширювали свої сім'ї.
З іншого боку, більшість Чорнокнижників, які покладали великі надії на подальше просування, були повною протилежністю, вирішивши залишитися в штаб-квартирі, залишивши територію для управління комусь іншому.
Враховуючи, що Лейлін був маркізом, його територія, безсумнівно, була б досить великою. Виробництво магічних кристалів, а також інших ресурсів на ній значно перевищувало б бідне Південне Узбережжя і Сутінкову Зону.
Крім того, йому було б надано ізольований маєток у штабі як особисту резиденцію.
Торговий зал був схожий на фондову біржу. Екран висів у повітрі, відображаючи різні поля інформації у вигляді цифр, що миготіли різними кольорами. Під великим екраном стояли Чорнокнижники різних рангів, які поспіхом перешіптувалися з персоналом за прилавками.
Кожна організація мала таке місце. Воно було схоже на зал, де видавали завдання і здійснювали частину обміну товарами. Лейлін був добре знайомий з такими місцями, але ніколи раніше не бачив такого великого. Одне повідомлення на екрані збентежило Лейліна ‒ [Гігантський Змій Кемоїна 1-го рангу з пристойним родоводом. Продаю можливість нічного запліднення. Ціна: 1000 очок внеску. Додаткова вимога: Зовнішність самки повинна бути схвалена мною]
«Це…» - Лейлін не знав, що сказати.
«Ха-ха!» - Робін зовсім не здивувався.
«Після кількох поколінь, у більшості сімей Чорнокнижників кровні лінії рідшають. Винятки з цього правила існують, але вони дуже рідкісні. Навіть серед Гігантських Змій Кемоїна є ті, чиї родоводи досить слабкі, щоб зрівнятися з родоводами Чорного Змія Горала або навіть Величезного Змія Манкестра. Тому сім'ї Чорнокнижників зазвичай шукають тих, хто має чистий рід, щоб покращити свій власний, що згасає. Є й слабші Гігантські Змії Кемоїна, які живуть за рахунок цього доходу. Хоча Чорнокнижникам важко зачати дитину, це зрештою станеться, якщо вони намагатимуться досить часто»
«Це я знаю!» - презирливо сказав Лейлін. Він був зовсім незадоволений такою роботою, де вони, по суті, випробовували себе на міцність.
«До речі, у тебе дуже чистий рід, Лейлін. Ти й сам досить сильний, так що будь обережним. Чорнокнижниці будуть божеволіти від тебе!» - сказав Робін з дражливою посмішкою.
«Це не має значення. Я не зроблю цього, незважаючи ні на що!» - впевнено сказав Лейлін. Такі вчинки порушували його принципи, і він не міг робити те, що суперечило його основним принципам.
«Твої бажання тут ні до чого. Деякі Чорнокнижниці з високою чистотою крові захоплюють таких, як ти, і не відпускають, поки не завагітніють. Враховуючи, що чоловік не зазнає суттєвих втрат, а розкриття цього факту загалом зашкодило б їхній репутації, вони воліють мовчки терпіти, тим самим ускладнюючи нам втручання…» - наступні слова Робіна приголомшили Лейліна.
Робін оглянув Лейліна з ніг до голови і кивнув йому ‒ «Не хвилюйся. Виходячи з твоєї нинішньої сили, в клані небагато Чорнокнижниць, які можуть насправді захопити тебе»
«Робін! Який збіг!» - раптом позаду них пролунав жіночий голос. Робін обернувся і побачив Чорнокнижницю з довгим чорним волоссям, яка, наближаючись до них, розділяючи натовп. Вона час від часу поглядала на Лейліна, і на її обличчі було неприховане хвилювання, від якого у Лейліна пробігли мурашки по спині.
«Хто цей симпатичний хлопець? Ми не зустрічалися раніше, чи не так?» - аура цієї Чорнокнижниці була такою ж, як у Робіна, їхня духовна сила досягла Рідинної Фази. У неї була чарівна зовнішність і світла шкіра. Вона була рідкісною красунею.
«Це Маркіз Лейлін, новий член клану, який знаходиться під опікою Наставника Гілберта!» - сказав Робін з посмішкою на обличчі, але відчував себе неспокійно.
Він поперелив Лейліна ‒ «Будь обережним! Це одна з Чорнокнижниць, про яких я тобі говорив ‒ Кривава Змія Міранда!»
«Привіт, маркізо Мірандо!» - Лейлін, знав, як до неї звернутися, і відразу вклонився.
«Маркіз Лейлін! Отже, ви прийшли сюди вперше? Чому б вам не піти за мною? Я покажу вам все навколо, і ми навіть можемо піти до мого маєтку пізніше, де я покажу вам ентузіазм наших Чорнокнижниць!»
Очі Міранди засяяли від хвилювання, коли вона оглянула Лейліна і провела язиком по своїх губах. Це ще більше збільшило її чарівність до такої міри, що мало хто з чоловіків міг встояти перед нею.
«Прошу вибачення! Я б волів, щоб мене вів Робін!» - заперечив Лейлін. Йому подобалися красиві дівчата, але тільки якщо він домінував. Було б надто принизливо, якби його використовували як інструмент для спарювання.
«Не відмовляй мені так швидко! П'ять тисяч балів! П'ять тисяч балів за одну ніч! Домовились?»
Міранда без жодних вагань запропонувала ціну, і Чорнокнижники навколо глибоко вдихнули. Здавалося, що п'ять тисяч очок внеску ‒ це чимала сума.
«Досить!» - обличчя Лейліна стало серйозним, а рука потягнулася до руків'я меча.
«То тобі подобається грати в такі ігри. Тоді дозволь мені приборкати тебе по-своєму!» - Міранда зовсім не злякалася, а на її обличчі навіть була насмішка.
Вона бачила Лейліна наскрізь з першого погляду і знала, що він був нещодавно просунутим Чорнокнижником 3-го рангу, чия духовна сила не досягла Парової Фази. Тим часом її духовна сила вже перебувала у Рідинній Фазі.
Маги 3-го рангу поділялися на три фази ‒ парову, рідинну і кристалічну. Між кожною фазою існував величезний розрив у силі. Оскільки Лейлін був на дві фази нижче її, вона не хвилювалася, навіть якщо він мав якусь секретну зброю.
«Прямо тут?» - очі Міранди звузилися в щілини, небезпечна аура вирвалася назовні. На її тілі з'явилася щільна луска у формі квітів, що робило її ще більш привабливою.
«Мірандо! Стій!» - пролунав ще один чіткий жіночий голос, і червона змія пролетіла над нею.
«Ти!» - Міранда махнула рукою, і незліченні дрібні чорні потоки повітря з’явилися навколо неї, стикаючись із криваво-червоною тінню змії.
* Бу-ум! *
Був чутний звук вибуху, але його заглушив Робін.
Попри це, багато навколишніх Чорнокнижників впали на землю.
«Ще одна! Лейлін, тобі сьогодні не щастить!»
«Ще одна?» - Лейлін подивився на джерело звуку.
Та, що щойно атакувала червоною змією, теж була Чорнокнижницею, її довге чорне волосся каскадом спадало до пояса, як водоспад. Вона мала хтиве тіло, яке різко контрастувало з її святим обличчям.
«Це ж маркіза Фрея! Я ніколи не чув чуток про те, що вона захоплює Чорнокнижників-чоловіків, але в її родині останніми роками поменшало чоловіків. Вони шукають підходящого чоловіка, щоб взяти його у свою сім'ю, будь обережним!» - Робін знову попередив Лейліна, який наразі міг лише мовчати.
«Фрея! Якщо тобі потрібен чоловік, у моєму замку є багато чоловіків, яких я можу тобі подарувати. Цей ‒ мій!» - очевидно, Міранда вже вважала Лейлін своєю здобиччю.
«Мірандо, ти шльондра! Я тут не в пошуках коханця, а для того, щоб змусити його приєднатися до нашої сім'ї!» - різко відповіла Фрея.
«Нізащо! Я побачила його першою!»
«Ну і що?» - суперечка загострювалася, небезпека навколо цих двох жінок зростала, і всі навколо відступили.
Лейлін стояв між ними, відчуваючи забаву та роздратування. Замість того, щоб поцікавитися його власною думкою, ці дві жінки билися за нього, ніби він був трофеєм ‒ «Послухайте! Ви взагалі збираєтеся цікавитися моєю думкою?»
«Твоєю?» - Міранда ледь помітно посміхнулася ‒ «Слабаки не мають права на власну думку. Навіть твій Наставник нічого не сказав би про це. Мене також підтримує старійшина»
З іншого боку Фрея висловила свою мовчазну згоду.
«Гаразд! Я покажу вам, хто тут слабак!» - Лейлін витягнув меча з піхов. Метеоритний Меч був магічним артефактом високого класу; він почав випромінювати страшну ауру.
Потоки чорного світла вистрілили в обох жінок, що містили в собі жахливі токсини Змії Кемоїна. Тим часом, Погляд Терору, його вроджене заклинання 3-го рангу, вистрілив вперед.
Хоча подібні хвилі вистрілили з обох жінок, вони відступили в ту ж мить, як тільки зіткнулися з Територією Лейліна.
«Погляд Терору настільки потужний?» - Робін подивився на слабших Чорнокнижників, які впали на землю ‒ «Здається, чистота крові Лейліна набагато вища, ніж я очікував»
Зі спалахом чорного світла пролунали два виразних звуки. Червоний батіг в руках Міранди розламався надвоє, а Фрея відступила на кілька кроків, коли червоний перстень в її руках розлетівся на порох.
Далі
Том 3. Розділ 401 - Четвертий рівень техніка медитації
«Я виберу тільки ту, хто мені подобається! Не провокуйте мене, інакше…» - холодно відповів Лейлін, ховаючи меч, і одразу ж відтягнув Робіна. В серці він насправді трохи боявся цих двох божевільних жінок. «Чиста отрута Гігантського Змія Кемоїна! Такий потужний Погляд Терору! Його родовід ‒ саме те, що мені потрібно!» - пробурмотіла Фрея, дивлячись на спину Лейліна з постійним блиском в очах. «Ха-ха! Яка особистість! Мені подобається!» - Міранда була ще більш схвильована, ніж Фрея. «Гей. Гей! Ти бачила його здібності. Хоча він не такий сильний, як ми з тобою, але він точно втече, якщо ми спробуємо зловити його самі. Я пропоную об'єднати зусилля, щоб впоратися з ним. Що скажеш?» - Міранда присунулася ближче до Фреї і вкусила її за вухо ‒ «Коли прийде час, я можу дозволити тобі бути першою! Звісно, якщо ти віддаєш перевагу трійці, я не заперечую…» «Дурниці!» - Фрея закотила очі і вийшла з кімнати. … «Фу~ух…» - Лейлін полегшено протяжно зітхнув після того, як покинув це місце. «Ха-ха! Ти звикнеш до таких випадків! Тобі пощастило, що ти приєдналася лише після того, як досяг 3-го рангу. Ці дві Чорнокнижниці найсильніші. Якщо вони не зможуть до тебе достукатися, решта не матимуть шансів!» «Згадую своє минуле… Ха~…» - Робін зітхнув, ніби пригадуючи якісь пригнічені спогади. Лейлін зберігав мовчання, йому вистачило розуму не провокувати Робіна зараз. «Ось воно, цей маєток належить тобі!» Пройшовши крізь низку будівель, Робін привів Лейліна до великого садового двору. Біля входу сиділи два величезних попелясто-сірих кам'яних змії. Від них випромінювалися слабкі енергетичні хвилі. Очевидно, вони були не просто декоративними. Перед воротами стояв Кублер, одягнений як дворецький. Побачивши Лейліна, його очі загорілися, і він одразу ж підвівся і шанобливо вклонився ‒ «Мілорде!» Робін простягнув Лейліну рожевий кристал ‒ «Мої люди відправили план маєтку Кублерові. Це головний ключ і ідентифікаційний кристал!» «Я припускаю, що у тебе буде багато справ, оскільки ти щойно прибув. Просто не забудь бути на тому ж місці зустрічі завтра вдень. Сер Гілберт прийме тебе там…» - давши останні вказівки, він вийшов. «Покажи мені маєток! Крім того, твоя справа вирішена!» - Лейлін був глибоко зворушений, оглядаючи навколишні споруди. Він проведе тут багато часу, якщо нічого неочікуваного не станеться. «Як побажаєте, мілорде!» - з вдячністю відповів Кублер. Хоча таку просту справу, як його, можна було вирішити одним словом його пана, це була справді рідкість, коли господар так піклувався про слугу. Тепер Лейлін був не лише маркізом клану Уроборос, а й учнем герцога Гілберта. Його майбутнє було справді світлим і безмежним. Кублер, природно, був сповнений ентузіазму, оскільки мав намір бути добрим слугою Лейліну ‒ «У цьому маєтку, окрім вашої особистої спальні, є також кабінет, лабораторія та поле для експериментів з негативною енергією. Басейн для очищення крові, тихе поле зі скульптурами… Крім того, тут більш ніж достатньо спеціально підготовлених приміщень, призначених для використання Магами 3-го рангу і нижче…» Кублер, очевидно, був проінструктований раніше. Під час представлення він говорив з великим знанням справи. «Приміщення для інших Чорнокнижників? Схоже, що це ексклюзивний об'єкт для васалів!» - Лейлін кивнув ‒ «Давай, вибирай собі набір!» «Я безмежно вдячний, Лорде!» - Кублер щиро вклонився, його обличчя сповнилося радістю. Привілеї, які випливають зі статусу слуги маркіза, були, безумовно, видатними. Насправді, вони були кращими, ніж ті, що він міг би отримати, якби став бароном. «Цей маєток занадто великий, і в ньому трохи тихо. Подумай, чи не набрати нам Прислужників або, можливо, купити кілька рабів…» Лейлін недбало віддав наказ, а Кублер уважно слухав. … У кабінеті. Гілберт розгорнув документ в руці і уважно проаналізував його. «Хм, згідно з тим, що розкрив Лейлін, його родовід ‒ це родовід Норко Кураду Сфара!?» «Так, пане!» - шанобливо відповів Робін. «Цей Норко Кураду Сфар зареєстрований у наших записах. Він належав маркізу з роду Кемоїна, який зник безвісти під час досліджень. Схоже, він потрапив на Південне Узбережжя і залишив по собі нащадка…» «Південне Узбережжя! Я подорожував туди, коли був молодшим, це було безплідне місце…» - Гілберт зітхнув. Для Мага з Центрального Континенту Південне Узбережжя і Сутінкова Зона були бідними глухими районами. Енергії в їхній атмосфері було вкрай мало, а ресурси обмежені. Вони точно не хотіли залишатися в таких місцях. «Що стосується Чорнокнижника Норко Кураду Сфара, то він вважається моїм старшим! Оскільки Лейлін зміг отримати його спадщину, а час збігається, його походження має бути дуже ясним!» «Так, наші люди з Південного Узбережжя надіслали деяку інформацію!» - Робін кивнув. «Шкода, що він отримав лише частину спадщини і навіть не взяв у руки четвертий рівень Зіниць Кемоїна!» - Гілберт зітхнув, дуже добре знаючи і спостерігаючи за поведінкою Лейліна в проекційній кімнаті Якби він мав повну спадщину Мага Ранкової Зорі, можливо, це могло б викликати його інтерес. Однак Лейлін, очевидно, успадкував лише зовнішню частину, тому він втратив будь-яку пристрасть. «Саме так, вчителю!» - озвався Робін. Маги Південного Узбережжя та Сутінкової Зони, навіть якби вони піднялися в ранзі до Мага Ранкової Зорі, все одно були б неповноцінними порівняно зі своїми однолітками з Центрального Континенту. Існувало багато передових і складних експериментів, які можна було здійснити лише на Центральному Континенті. Більше того, дослідження одного Мага-одинака ніколи не зрівняються з накопиченими дослідженнями величезної групи. «Оскільки проблем немає, нумо приймемо його! У Клані вже давно не було свіжої крові!» - Гілберт знову зітхнув. Народження Чорнокнижників відрізнялося від народження Магів. Вони потребували не лише вродженої майстерності душі, але й необхідної концентрації крові. Кров Чорнокнижників має тенденцію розріджуватися з поколіннями, тому кров першого та другого покоління була найчистішою, і вони мали найбільше досягнень. Тим, хто прийшов після них, було б важко перевершити їхній успіх. Навіть якщо мутації крові відбувалися, такі випадки були рідкісними і випадковими. Ймовірність успіху також була мізерною. Багато відомих кланів Чорнокнижників давнього періоду загинули не через зовнішніх ворогів, а через власні кровні лінії, що поступово занепадали, аж поки не зникли зі Світу Магів. Це було проблемою і нинішнього клану Уроборос. … Наступного дня Лейлін прибув на віллу герцога Гілберта раніше, ніж було заплановано. Дві вчорашні Чорнокнижниці були або приголомшені, або мали інші плани, оскільки не докучали Лейліну, що змусило його зітхнути з полегшенням. «Серед тварин дуже часто саме самки мають грізну статуру і велику силу! Змії теж такі! Це могло призвести до того, що елемент Інь став сильнішим за елемент Янь у клані. Насправді, це може бути першопричиною того, що родовід Чорнокнижниць густіший, ніж родовід чоловіків» - Лейлін пішов далі з думкою, що безперервно циркулювала в його голові. Згідно з тим, що вчора розповів Робін, в клані Уроборос, навіть якщо ранги були однаковими, здібності Чорнокнижниці були явно вищими, ніж у чоловіка. Це, здавалося, підтверджувало його висновок. Крім того, навіть легендарна Праматір Змій, очевидно, була жінкою! Лейлін похитав головою, намагаючись позбутися від таких змішаних думок, коли наближався до головних воріт вілли. «Наставнику! Це Лейлін» - промовив він у фіолетову іпомею, що висіла біля дверної рами. (Примітка: іпомея ‒ квітка) * Трісь! * Двері вілли автоматично відчинилися, як тільки пролунав голос Лейліна. Увійшовши всередину, він побачив, що декорації були такими ж, як і напередодні, і нагадували великий особняк простолюдина. Чип провів швидке сканування і не виявив нічого незвичайного. Однак чим більш нормальним це здавалося, тим пильнішим ставав Лейлін. Налаштування Чорнокнижника 4-го рангу були далеко за межами того, що він міг виявити. Якби Гілберт наклав закляття в такому, здавалося б, безпечному місці, наскільки це було б страшно? Лейлін пройшов всю дорогу до кабінету на другому поверсі і знову побачив Гілберта, Чорнокнижника 4-го рангу, чиє обличчя й голова були незрівнянно гладкі й без жодного пасма волосся. «Наставнику!» - Лейлін негайно вклонився, демонструючи велику повагу та етикет. «Ммм! Дуже добре! Піднімись!» - Гілберт читав книгу з білих кісирк. Час від часу з її поверхні виривалися зелені іскри і виття, але вони дуже скоро розчинялися в повітрі, не встигаючи вступити в контакт з Гілбертом. «Ти бачив вчорашні зображення. Що ти відчуваєш?» - Гілберт закрив книгу, і вона видала різкий звук. «Дуже потужно! Дуже жахаюче!» - правдиво відповів Лейлін. «Це жахлива сила Мага Ранкової Зорі 4-го рангу, який мав право приєднатися до страшної Фінальної Війни! Він також був справжньою елітою Центрального Континенту!» Гілберт зітхнув і продовжив ‒ «Насправді, щоб відрізнити сильні організації від слабких, потрібно просто подивитися на кількість Магів Ранкової Зорі, якими вони володіють! Я покладаю на тебе дуже великі надії…» Потім Гілберт вручив Лейліну багряно-червону кришталеву кулю ‒ «Це четвертий рівень Зіниць Кемоїна. Оскільки ти вже досяг 3-го рангу як Гігантський Змій Кемоїна, ти маєш право на нього. І оскільки ти мій учень, я можу дати його тобі безпосередньо! Що стосується вимоги Чорнокнижників 3-го рангу для досягнення духовної сили Парової Фази, то тобі все одно потрібно буде зробити необхідні внески» Отримавши кришталеву кулю, чип негайно записав четвертий рівень техніки медитації "Зіниці Кемоїна" і почав виводити порівняння з поточною версією, оптимізуючи багато здібностей. «Дякую, Наставнику! Якщо в майбутньому я досягну рівня Мага Ранкової Зорі, я неодмінно захищу Клан!»
Читати
Відгуки
Наразі відгуки до цього розділу відсутні!
Зареєструйтеся або увійдіть, аби лишити Ваш коментар!