Розділ 40: Важлива порада

Після сканування чіпа Лейлін трохи краще зрозумів силу Джейдена.

 

Лейлін мав значний бойовий досвід серед прислужників 2-го рівня. Поки його супротивник не мав магічного артефакту, він мав би дуже високі шанси на перемогу.

 

Джейден мав магічний артефакт, але все ще трохи поступався йому. Це означало, що його бойова сила була нижчою, ніж у Лейліна. Хоча він і мав певний бойовий досвід, але його було небагато.

 

Звичайно, це були лише приблизні оцінки від чіпа. Насправді ж бій треба розглядати з багатьох аспектів.

 

«Джейден, я так давно тебе не бачив!» - привітався Лейлін.

 

Джейден, звісно, не знав, що його статистику Лейлін дізнався всього за секунду. Він поправив свою мантію і сів поруч з Лейліном.

 

Він показав своє бліде, біле обличчя, коли підняв голову назустріч сонячному світлу.

 

«Я так давно не ніжився в сонячних променях. З тих пір, як я почав слідувати за своїм наставником, мій графік обертався навколо ... медитації, експериментів і навчання»

 

Джейден потягнувся, виглядаючи задоволеним.

 

«Я чув, що у тебе дуже добре йдуть справи під керівництвом Крофта!» - раптом сказав Джейден.

 

«Та, все гаразд, я в основному просто варю зілля і обмінюю їх на ресурси» - Лейлін був надзвичайно скромним.

 

«Однак, ти нещодавно відправився на місію з Калівейром... ти збираєшся приєднатися до нього?» - Джейден раптом посміхнувся, але в його очах промайнув холодний блиск.

 

Лейлін трохи втратив дар мови. Він ніколи не думав, що конфлікт між групами, які ці діти сформували раніше, все ще триває. Однак він забув, що сам був лише хлопчиком 14 років у цей момент.

 

«Ми всі просто знайомі, ми просто виконували одну місію разом, оскільки випадково зустрілися. Ось і все» - хоча Лейлін не боявся Джейдена, він все ж відчував, що краще уникати будь-яких неприємностей, наскільки це можливо.

 

Джейден кілька разів подивився на Лейліна, і чіп навіть повідомив Лейліну, що його мозкові хвилі були проскановані кілька разів. Здавалося, ніби Джейден насправді використовував заклинання, щоб визначити, чи говорить він правду.

 

Через деякий час Джейден променисто посміхнувся.

 

«Я дуже високої думки про тебе! Розумний! Розсудливий! Якщо ти будеш з Калівейром та іншими, то тільки потягнеш себе вниз. Тільки приєднавшись до кращого кола, ти зможеш отримати ресурси, славу і навіть життя!»

 

Джейден підвівся і продовжив байдужим тоном ‒ «Дозволь мені дати тобі пораду ‒ поквапся і покинь академію!»

 

«Що? Ти можеш пояснити?» - серце Лейліна стислося, ніби він щось зрозумів, і він поспішно запитав.

 

Проте Джейден лише посміхнувся і пішов геть, не озирнувшись.

 

Після того, як фігура Джейдена повністю зникла, Лейлін сів назад на лавку, трохи втративши дар мови.

 

«Прикидається загадковим, ніби він дуже могутня людина, і навіть намагається переконати мене приєднатися до нього. Хіба це весело? Він справді вважає себе головним героєм роману?»

 

«Проте! Джейден - прислужник 5-го класу, і вважається, що він з великою ймовірністю дійде до рівня Мага. Він точно зможе отримувати новини швидше за мене. Я боюся, що щось дійсно сталося!» - обличчя Лейліна потемніло.

 

......

 

У темній кімнаті вогонь був приглушений, і в кімнаті панувала безладна атмосфера.

 

Стогін і пронизливі крики дівчини змішувалися з постійним низьким диханням чоловіка.

 

Після кульмінації дівчина лежала в обіймах хлопця, млява, як мішок із землею.

 

«Ти приголомшливий, як лев!» - вираз обличчя Ніли було важко розібрати.

 

Лейлін ніжно пестив голу спину Ніли і не промовив жодного слова.

 

Сьогодні він зіштовхнувся з багатьма речами і йому терміново потрібно було розслабитися. Тож, очевидно, він пішов шукати Нілу.

 

У цей період часу він уже переспав з Нілою. У цьому світі всі були надзвичайно відкриті щодо поняття сексу. Багато хто втрачав цноту у віці 11-12 років. Лейлін і Ніла мали свої сексуальні потреби, тож вони вже робили це протягом кількох днів.

 

У будь-якому випадку, Ніла вже не була незайманою. Що ж до Лейліна, то він і сам був поганою людиною в минулому. Обидва вони прагнули кохання і сексу, тож мати друга в таких справах - хороша ідея.

 

Завдяки регулюванню чіпа, він точно не залишив би свого сімені після себе, тож, він міг грати досхочу

 

Подумавши про це, Лейлін знову відчув, як у нього під штанами заворушилося життя.

 

«Ах!» - Ніла здивовано крикнула, і Лейлін зупинив її, коли вона збиралася залізти на нього. Губи Лейліна скривилися в пустотливій посмішці, коли він притиснув голову Ніли донизу.

 

Ніла закотила очі на Лейліна, але її губи кокетливо посміхнулися, коли вона пірнула під ковдру.

 

Лейлін видав задоволений стогін і злегка притулився до стіни. Його руки вхопилися за пару високих вершин, і він відчув пружність.

 

Через деякий час Ніла встала і попрямувала до ванної кімнати абсолютно гола.

 

Слухаючи, як провокаційна красуня наспівує під душем, Лейлін почав обмірковувати події дня.

 

«Мені більше не варто перейматися справами Нісси. Хоча попередження Джейдена було вкрай несподіваним, до нього треба поставитися серйозно. Це може бути пов'язано з аномаліями за межами академії. Далі треба з'ясувати, куди поділися інші Аколіти п'ятого класу»

 

У будь-якому випадку, академія точно не залишила б тих учнів, які мали найбільший потенціал для досягнення успіху і просування до офіційних Магів. Якби академія була в безпеці, вони, безумовно, залишилися б тут. Але якщо всі вони з різних причин покинули академію, це означало, що і сама академія в найближчому майбутньому опиниться в небезпеці.

 

«Харосі очищає територію за межами академії з моменту смерті Перрі. Після того, як він закінчить очищення, це буде найкраща можливість!» - очі Лейліна спалахнули.

 

«Дорогий, про що ти думаєш?»

 

Ніла притулилася до Лейліна, і два м'які горбики притиснулися до правої руки Лейліна.

 

«Просто думаю про деякі речі» - Лейлін посміхнувся ‒ «Останнім часом Пан Харосі, здається, наробив багато галасу за межами академії!»

 

«Ти теж про це чув? Про Перрі?» - Ніла лежала на грудях Лейліна і не робила жодних інших рухів.

 

«Так! Втративши геніального прислужника 5-го класу і потенційного Мага, будь-хто збожеволіє на деякий час»

 

Лейлін м'яко сказав ‒ «У тебе теж є свої джерела, мені потрібно, щоб ти допомогла мені з'ясувати деякі речі»

 

Ніла солодко посміхнулася ‒ «Я до ваших послуг, мій король лев!»

 

«Не називай мене так! Це дуже дивно! Це змусить мене думати про одного лева!» - Лейлін закотив очі.

 

«Гаразд! Давай не будемо говорити про це, а поговоримо про щось більш серйозне» - обличчя Лейліна було суворим.

 

Побачивши, як він поводиться, Ніла теж перестала посміхатися.

 

Зближення з Лейліном було для неї способом підвищити свій статус і отримати більше ресурсів, і вона це чітко усвідомлювала.

 

«Допоможи мені перевірити результати дій Харосі. Також з'ясуй, чи повністю безпечні зараз околиці академії. І нарешті, я хочу знати, куди останнім часом поділися всі прислужники 5-го класу» - прошепотів Лейлін на вухо Нілі.

 

«Я знаю!» - Ніла схопила Лейлін за голову обома руками ‒ «Може, трапиться щось важливе?»

 

«Сподіваюся, що це лише моя уява»

 

......

 

Це був ранок другого дня після того, як він вийшов з кімнати Ніли. Лейлін відчував себе надзвичайно бадьорим і повним сил. Здавалося, що виплеск емоцій дійсно допоміг йому належним чином приборкати свій емоційний дистрес.

 

Подумавши трохи, Лейлін пішов у душ, а потім попрямував до професора Крофта.

 

Крофт саме варив якесь зілля. У пробірці повзали червоні жуки, займаючи половину простору всередині пробірки. Виглядало це досить огидно.

 

«О, Лейліне! Щось не так?»

 

Крофт уважно спостерігав за пробіркою, поки сипав у неї сині пелюстки.

 

Червоні жуки поспішно накинулися на ці пелюстки, після чого вони почали танути і перетворилися на рідину зеленого кольору.

 

Через десяток секунд пробірка, наполовину заповнена червоними жуками, перетворилася на зелене зілля.

 

«Ваші вміння справді дивовижні!» - Лейлін затамував подих.

 

«Ха-ха! Це просто практика» - Крофт похитав головою ‒ «Ти завжди шукаєш мене, коли маєш проблеми, тож скажи, що тобі потрібно»

 

«Справа ось у чому. Я, ваш учень, давно не бачив старшого Мерліна. Чи можу я дізнатися, куди він подівся?» - Лейлін глибоко вдихнув.

 

«Мерлін?» - На обличчі Крофта з'явилася загадкова посмішка ‒ «Він прийняв місію і вже покинув академію»

 

«Як довго це триватиме?»

 

«Приблизно від 1 до 1,5 років! Не виключено, що це може зайняти більше часу» - тон Крофта став суворішим, але в ньому з'явився натяк на задоволення.

 

«І останнє питання: чи була ця місія запропонована сім'єю, яка підтримує старшого Мерліна?»

 

Як сім'я, що змогла залучити до себе геніального Прислужника Зіллєвара з Академії Безодні Лісу Кісток, їхній вплив має бути на піку. Зрештою, у них були глибокі стосунки з Академією Безоднею Лісу Кісток, тож їхня мережа новин може бути навіть ефективнішою, ніж у Крофта.

 

«Так» - остаточно відповів Крофт ‒ «Знаєш, є деякі речі, про які ми з академією домовилися, тому я не можу сказати це прямо. Але якщо ти хочеш дізнатися про це самостійно, то це вже не моя справа»

 

«Втім, тобі не варто надто хвилюватися. Твій талант у Зіллєварінні програє лише Мерліновому, а такий талант академії теж потрібен!» - заспокоїв його Крофт.

 

«Так!» - Лейлін гірко посміхнувся. Здавалося, що академія все ще поділена за здібностями. Такі талановиті особистості, як Джейден і Мерлін, які також були п'ятим класом, мали достатньо часу, щоб відступити. Але коли справа дійшла до нього, ставлення до нього було набагато гіршим. Досі він отримував від свого наставника лише кілька незрозумілих натяків.

 

Що ж до тих, чиї здібності були ще гіршими, то вони, мабуть, не дізналися б про те, що щось відбувається, навіть після смерті.

 

Хоча Лейлін теж не дуже добре розумів, в одному він був упевнений ‒ Академія більше не була безпечним місцем!

 

Лейлін знову був сповнений рішучості піти ‒ «Отже, чи можу я також взяти на себе подібну місію?»

 

«Можеш! Підійди до стійки місії і поясни свої наміри. Вони зможуть зрозуміти, оскільки твої здібності не такі вже й погані, а твій талант у Зіллєварінні ще більш видатний!» - Крофт кивнув головою.

 

«Дякую, пане!» - Лейлін поспішно вклонився. Дозволити прислужникам піти було надзвичайно добре для них, зрештою, він не хотів залишатися на потенційному полі бою.

 

Згодом Лейлін допоміг Крофту провести ще кілька дослідницьких експериментів з Зіллєваріння, а також скористався можливістю пошукати відповіді на проблему Нісси. На жаль, у Крофта також не було жодних вдалих методів.

 

Попрощавшись зі своїм наставником, Лейлін вийшов на вулицю ‒ «За Бікі стоїть лише невелика родина. Що ж до Калівейра та інших, то вони не 5-го класу, тож, швидше за все, не отримають звістки. Боюся, що мені доведеться зробити для них кілька натяків. А чи зрозуміють вони послання, чи ні, все залежить від їхньої удачі!»

 

У розкішній їдальні на другому рівні сліпуче виблискували розкішні кришталеві вогні, під час виступу численних музикантів. Слухати музику, куштуючи делікатеси, було справді дуже приємно.

 

До того ж, страви тут готували з особливою ретельністю. Вони могли не лише покращити статистику, але й прискорити процес медитації. Тому їх завжди радо вітали як прислужники, так і Маги.

 

Однак сьогодні тут було дуже мало клієнтів. Обличчя більшості з них були похмурі, і видовище було досить неапетитним.

 

Лейлін сидів на оббитому гусячим пір'ям стільці і підштовхнув до Ніли кухоль з чимось, що виділяло пару ‒ «Це гаряче какао, з додаванням помелених чорних перлин. Воно також має певний сприятливий вплив на медитацію, не хочеш спробувати?»

 

Ніла, що сиділа навпроти нього, гірко посміхнулася ‒ «Якби це було раніше, я була б надзвичайно схвильована. Але тепер...»

---

P.S. - Підтримуйте Баку, навіть просте поширення допоможе як сайту, так і іншим тайтлам