Місце проведення фіналу

«Він фактично використав усю свою духовну силу і сформував корозійну атаку, здатну покрити всю площу сцени!»

 

Старий Маг поруч з Лейліном був здивований, торкаючись своєї бороди ‒ «Схоже, Карл значно покращився! Шкода тільки, що при цьому методі витрачається занадто багато духовної сили. Він приречений на невдачу в наступному відбірковому бою!»

 

«Можливо, це не так» - засміявся Лейлін і вказав в одному напрямку ‒ «Поглянь!»

 

«О?» - цей Маг 2-го рангу подивився в тому напрямку і засміявся ‒ «Він вирішив використати дорогоцінне зілля відновлення духовної сили? Така річ може врятувати йому життя у вирішальний момент!»

 

У кутку руки Лонгботтома затремтіли, і він мало не викинув свої пляшечки з зіллям.

 

«Знову! Знову!» - вираз його обличчя потемнів.

 

Лейлін хихикнув в серці. Його власний погляд зараз був на такому рівні, що Лонгботтом не міг його виявити, тому він постійно спрямовував увагу Магів 2-го рангу, що стояли поруч, на хлопця, чим завдавав йому чималого стресу.

 

Досить подражнивши його, Лейлін не захотів вистрілити собі в ногу і відвернув увагу Магів 2-го рангу ‒ «До речі, ти не хочеш відвідати мою лабораторію після закінчення змагань? Спеціальна риба Альянсу Природи дещо ефективна для Магів 2-го рангу…»

 

З іншого боку, Лонгботтом зітхнув ‒ «Знову ж таки, початкова сила Зеленого Карла програє силі Вогняного Скорпіона. Хоч я і намагався це приховати, але все одно привернув до себе увагу. У майбутньому мені слід бути обережнішим…»

 

«Вибачте, будь ласка, дайте мені пройти!»

 

У цю мить Маг, який явно кудичь поспішав, намагався протиснутись між іншими.

 

«Що ти робиш?» - Лонгботтом відштовхнув цього чоловіка.

 

Обидва раптом заціпеніли.

 

Хоча вони замаскувалися, Лонгботтом з першого погляду впізнав Баеліна, а Баелін також впізнав свого колишнього приятеля.

 

Вони витріщилися один на одного, але з якихось невимовних причин з обох боків мовчки проковтнули свої слова. Вони не намагалися викрити один одного.

 

«Номер 188! Номер 188!» - на іншому кінці сцени суддя починав втрачати терпіння.

 

Тіло Баеліна затремтіло, і він поспішив далі ‒ «Я зупиню тебе!» - тихо сказав він, проходячи повз Лонгботтома.

 

«Я почекаю і подивлюся!» - була негайна відповідь.

 

Матч за матчем кілька геніїв зробили собі ім'я, що призвело до обожнювання глядачів.

 

Лейлін також вибрав кількох людей ‒ «Ліліна із Західного регіону, Хейлон з Боліт Вуду, а потім Баелін, а також Лонгботтом і їхні друзі та підлеглі займуть кілька перших місць у цьому змаганні геніальних Магів»

 

Зі своїми знаннями Чорнокнижника 2-го рангу він легко знаходив цих так званих "геніїв".

 

Зазвичай ці генії вважалися "головними героями" епохи і були важливими постатями в історії. Однак такий вплив не йшов ні в яке порівняння з Лейліном!

 

«Чемпіоном має бути або Баелін, або Лонгботтом» - підсумував Лейлін.

 

«Вони дійсно є точкою сходу сил долі Сутінкової Зони. Їх сила зросла на стільки, і я вважаю, що ці двоє навіть торкнулися кордону царства 2-го рангу»

 

Лейлін зітхнув з трепетом. З такою швидкістю вдосконалення навіть Аарон та інші "фальшиві" генії, яких він створив разом зі своїми "дідусями", не кажучи вже про Ліліну та Хейлона, залишилися в пилюці.

 

Відбірковий тур пройшов дуже швидко.

 

До ночі було відсіяно близько половини з численних конкурсантів, які зареєструвалися. Численні Маги ознайомилися з деякими з великих битв, що відбувалися тут, а деякі з них навіть були зняті на відео і надані великим гільдіям на вибір.

 

Баелін і Лонгботтом, як і інші конкурсанти, про яких Лейлін був високої думки, не провалили свої місії. Вони пройшли відбір, і навіть заробили собі репутацію.

 

Серед Магів на змагальному майданчику вони стали дещо відомими.

 

«Хейлон!» «Ліліна!» «Карл!» і тому подібні вигуки нарешті досягли вух Магів 2-го рангу.

 

…

 

«Сили долі зійшлися ще більше!»

 

Відпочиваючи того дня, Лейлін пішов до розкішної кімнати, яку спеціально підготували для нього, і дивився у вікно на небо.

 

У цей короткий період відпочинку розгорталося багато подій.

 

У кімнаті конкурсанта кілька Магів у чорних мантіях погрожували Хейлону з Боліт Вуду ‒ «Якщо ти завтра побачиш нашого молодого господаря, то мусиш програти! Якщо ні…»

 

«Забирайтеся!» - Хейлон підняв брови.

 

«Що ти сказав?» - кілька Магів миттєво розлютилися.

 

«Я сказав вам забиратися геть! Ти що, погано чув?» - Хейлон підвівся, його очі тепер були повністю червоні.

 

З його тіла вибухнули чорні та червоні промені магії.

 

«Тут є Маги з великих гільдій, які стежать за цією територією. Як ти посмів…»

 

Ці Маги явно не очікували, що він буде таким впертим і дратівливим. Як тільки виникла розбіжність у думках, він без вагань атакував.

 

* Гуркіт! *

 

Кілька променів магії увірвалися в кімнати, безладні брижі здійнялися і потрясли навколишні стіни, аж поки вони не перетворилися на порох.

 

«Що відбувається?» - група Магів, одягнених у патрульну форму, кинулася до ниї. Вони представляли гідність організаторів і були підтримані багатьма Магами 2-го рангу. Оскільки у них були такі потужні покровителі, вони, природно, були впевнені в собі.

 

Кілька чорних Магів обмінялися поглядами, і всі побачили безпорадність в очах один в одного ‒ «Ми в дупі!»

 

Водночас вони відчували глибоку ненависть до цієї людини, яка руйнувала їхні плани і не могла розібратися в ситуації.

 

Але юнак ніби не помітив цього і вперше зі смутком подивився вдалину.

 

«Завоювати першість ‒ це передсмертне бажання Майстра. Той, хто завадить мені, помре!»

 

…

 

Під тьмяним жовтим світлом Ліліна дивилася на блакитну перлину в своїх руках, на її обличчі промайнуло вагання.

 

Блакитна перлина була гладенькою, круглою і красивою, з маленькими золотистими вкрапленнями, які утворювали образ долоні в центрі перлини.

 

Це був останній скарб її родини. Однак вона також містила в собі жахливі побічні ефекти, тому Ліліна відчувала сумніви.

 

Потім вона подумала про жертву, яку принесла її родина, і про їхній теперішній стан.

 

Хоча їхня сім'я була сім'єю Магів, у Світі Магів не так легко отримати ресурси. З усіма надіями на відродження, що залишилися в неї, її плечі були обтяжені занадто великим тиском.

 

«Я повинна стати чемпіонкою і повести свою сім'ю на шлях відродження!» - її вираз обличчя під світлом став рішучим, і вона притиснула блакитну перлину до чола.

 

* Сс-с-і-і! *

 

Перлина влилася в її лоб.

 

На тілі Ліліни почала мерехтіти глибока синя пляма.

 

…

 

«Міледі!» - Лонгботтом зняв маскування і подивився на людську фігуру в чорному тумані, що шанобливо стояла на колінах.

 

«Гм! Маленький Лонгботтом, хоча ти починаєш прокладати свій власний маршрут і вже майже досягнув 2-го рангу, накопичення, яке відбувається з часом, не так легко подолати» - чарівний жіночий голос пролунав з чорного туману.

 

«Зараз я сконденсую в тобі всю життєву силу моєї раси, щоб допомогти твоїй техніці медитації Поглинання Життя по-справжньому прорватися на другий рівень»

 

«Дякую! Міледі!» - Лонгботтом виглядав в екстазі.

 

Він миттєво згадав постать, що сиділа на платформі ‒ «Я нарешті, нарешті наздогнав тебе! Я дуже хочу побачити вираз твого обличчя… Лейлін!»

 

…

 

«Про що ти думаєш?»

 

Аарон подивився на Баеліна, який стояв осторонь.

 

«Ні… Ні про що. Я бачив Лонгботтома, і він так змінився…» - Баелін зітхнув, виглядаючи стурбованим.

 

«Послухай мене, Баелін! Лонгботтом повністю перейшов на бік темних ельфів і принесе хаос людській расі. Твоє завдання ‒ зупинити його. Ти не можеш забути про це!» - вираз обличчя Аарона став серйозним.

 

«Так, я зупиню його!» - повторив Баелін, підвищуючи голос.

 

…

 

Кілька днів по тому.

 

За допомогою заклинання Вічного Світла, а також сили Сонячних Каменів, територія була освітлена.

 

Маг у вбранні ведучого спочатку вклонився до помосту, а потім оголосив розклад змагань.

 

«Всі ви ‒ найкращі, хто пройшов відбір за відбором! Сьогодні серед вас з'явиться переможець, а тридцять найкращих отримають можливість обрати гільдію для вступу! Це стосується будь-яких великих гільдій…»

 

Як тільки ці слова злетіли з вуст ведучого, майданчик наповнився галасом.

 

В очах близько сотні учасників, що залишилися, читалися різні емоції. Там була пристрасть, роздуми і хвилювання.

 

«Кхе-хем»

 

Ведучий злегка кашлянув, і на майданчику запанувала тиша.

 

«Змагання відбуватиметься тут!» - він вказав на сцену прямо в центрі.

 

На сцені було створено гігантське заклинання, а навколо були розкидані багряні руни. Вони випромінювали дивне світло, що змушувало здригатися від страху.

 

«Фінал конкурсу відбудеться у Таємній Площині. Ви будете відправлені у випадкове місце в Таємній Площині, і є лише один спосіб перемогти. Перемогти своїх суперників і отримати бали на свій амулет!»

 

Ведучий підняв молочно-білий амулет завбільшки з палець, на якому було написано просте число.

 

«У Таємній Площині немає ніяких правил. Дозволяються засідкиі використання зовнішніх предметів»

 

«Я хотів би нагадати всім вам, що навіть якщо ми встановимо заклинання, яке телепортує вас, як тільки ви опинитеся на межі життя і смерті, завжди трапляються нещасні випадки. Отже, існує реальна можливість смерті в Таємній Площині, і я хочу, щоб ви добре це обміркували»

 

Ведучий говорив байдуже, а в ніздрі вдарив кривавий запах. Баелін здивувався. За відсутності правил легко було помилитися. Навіть з підмогою було б важко зберегти життя.

 

Зрештою, звичайна людина не могла збагнути таємничість магії. Можливо, існували методи, які могли зламати встановлені організаторами рятівні прийоми і спричинити велику кількість смертей.