Мерзенний Брудноптах

У штаб-квартирі, в адміністративній зоні мисливської команди.

 

* Бум! *

 

Величезна Отруйна Віверна спустилася з неба і створила дві великі заглибини, коли її ноги торкнулися землі.

 

Чорна тінь промайнула, і зі спини гадюки зістрибнув одягнений у мантію Маг.

 

«Мій Лорде! Мій Лорде!» - старий Маг побачив Отруйну Віверну, і його очі засяяли, коли він наблизився до неї.

 

«Старий! Я зведу з тобою рахунки за дезертирство в останню хвилину!»

 

Лейлін не став перейматися його словами і увійшов до зали.

 

«Заступник командира загону! Тебе вас Лорд Цезар!» - двоє Магів-мисливців з'явилися перед Лейліном і злегка вклонилися, їх манери були бездоганні.

 

Хоча Лейлін не мав ніякої реальної влади перед Цезарем, звичайні члени, як вони, були дрібними мальками. Ті, хто образив його минулого разу, все ще були в ізоляції! Отже, ці члени були надзвичайно шанобливі до Лейліна, принаймні, на перший погляд.

 

«Дуже вчасно, я саме збирався його шукати!»

 

Лейлін злегка кивнув.

 

* Ка-ча! *

 

Двері відчинилися, відкриваючи постать Цезаря за офісним столом. Двоє Магів, які супроводжували його сюди, швидко пішли геть.

 

«Маг Лейлін! Ти якраз вчасно. Щодо попередньої місії...» - ще до того, як Цезар встиг договорити, на стіл з силою кинули величезний металевий шматок.

 

«Готово!»

 

На цьому величезному сріблясто-білому металі були вм'ятини, що утворювали старе, зморшкувате обличчя.

 

«Металева форма життя?» - Цезар був трохи підозрілим, але при думці про щось, його очі раптом широко розплющилися.

 

«Я повинен це перевірити!»

 

Сказавши це, Цезар взяв шмат металу і вибіг з кабінету, залишивши Лейліна самого всередині.

 

Хоча Цезар і раніше давав це завдання, він навіть у найсміливіших мріях не міг очікувати, що Лейлін дійсно виконає його. Адже Марб був Магом того ж рівня, що й він!

 

Однак Лейлін дав йому щось схоже на голову Марба. Як це могло його не здивувати?

 

В ту мить у Цезаря навіть виникла підозра, що Лейлін приніс йому випадкову голову, щоб уникнути покарання.

 

* Трісь! *

 

Через десять хвилин двері знову відчинилися.

 

Перед Лейлін з'явився Цезар, але вираз його обличчя був похмурим, з навіть натяками на шок.

 

«Я не думав, що ти справді зможеш це зробити...» - Цезар не міг приховати шок і цікавість в очах.

 

«Якщо це можливо, чи не міг би ти розповісти мені про деталі виконання місії? Знаєш, як керівник мисливського загону, я повинен знати про весь процес, щоб потім відповідно до нього роздати нагороди»

 

Цезар говорив байдуже.

 

«Насправді все дуже просто…» - Лейлін розвів руками ‒ «Після того, як я отримав цю місію, я збирався шукати вас, але випадково побачив його важко пораненим, і саме так я виконав це завдання»

 

«Маг Лейлін...» - обличчя Цезаря ще більше потемніло ‒ «Будь ласка, говори правду!»

 

«Все так і було! Я навіть привів з собою нейтрального мандрівного Мага. Якщо вам ще щось потрібно, ви можете просто допитати неї»

 

Лейлін був байдужий.

 

Насправді, якщо хтось не був повністю сліпим, будь-хто міг побачити, що це було виправданням!

 

Але що з того? Марб був мертвий. Якщо Лейлін сказав, що він був важко поранений, то це має бути правдою!

 

Що ж до тієї жінки-Мага, то вона була лише напівперетвореним Магом. Як вона могла визначити стан поранення Мага 1-го рангу?

 

«Ти...» - обличчя Цезаря почервоніло.

 

В ту ж мить він раптом про щось подумав, і все його тіло розслабилося.

 

«Не дивлячись ні на що, Маг Лейлін, ти позбавився від Мага піку 1-го рангу з іншої фракції, тим самим показавши свою відданість Саду Чотирьох Сезонів. Про твою хоробрість дізнаються всі світлі Маги, і, можливо, ти навіть потрапиш в історію...»

 

Цезар привітав його з фальшивою посмішкою.

 

«Дякую за комплімент, але я хочу знати більше про винагороди, які я отримаю!» - Лейлін незворушно кивнув, а потім заговорив.

 

Для нього репутація була не так вже й важлива. За умови, що ситуація не буде несприятливою для нього, він, звичайно, був готовий зробити кілька добрих справ і здобути гарну репутацію. Однак, якщо не було ніяких переваг і йому потрібно було б докласти стільки зусиль, щоб залишити своє ім'я в історії, це було б просто чимось, чим могли б займатися тільки ідіоти!

 

«Ха...»

 

Цезар глибоко вдихнув, щоб заспокоїти вогонь у своєму серці, і крижаним голосом промовив ‒ «Нагороди, звісно, будуть. Що стосується будь-яких підвищень, то з цим доведеться почекати. Однак, бали за внески ти вже отримав. 1500 балів! Не хвилюйся, організація дуже сувора, коли справа доходить до таких речей, тому я не маю повноважень відбирати у тебе бали»

 

Відразу після цього Цезар дістав з-за пазухи мантії зелену кришталеву картку і передав її Лейліну.

 

Незрозумілий погляд промайнув на очах Лейліна, коли він простягнув руку, щоб взяти картку.

 

* Ка-ча! *

 

В ту мить, коли він взяв картку, пролунав невеликий вибух.

 

Тіла Лейлін і Цезаря на секунду здригнулися, і відразу ж розлетілися врізнобіч.

 

«Яка жахлива швидкість покращення! Маг Лейлін!» - на обличчі Цезаря з'явився страх, коли він подивився на Лейлінв.

 

Раніше він все ще був упевнений, що зможе придушити Лейліна, але тепер, після зондування, він виявив, що цей Маг, на якого він дивився з презирством, вже наздогнав його і став могутнім Магом Піку 1-го рангу! Можливо, він навіть сильніший за нього!

 

Цезар більше не міг так недбало поводитися з Лейліном. Рейтинг Лейліна в його серці вже піднявся до рівня супротивників, рівних йому за силою.

 

У відповідь на вигук Цезаря Лейлін лише злегка посміхнувся.

 

Він навіть приховав частину сили своєї Чорнокнижницької крові. Якби не це, Цезар міг би бути повністю приголомшений.

 

Він дістав свою картку заслуг і поклав на неї кришталеву картку!

 

* Біп! *

 

Блимнув вогник, і 0 на карті Лейліна змінився на 1500.

 

«Чудово! Маг Лейлін, ти можеш повернутися і відпочити в очікуванні новин від Старійшин» - Цезар говорив повільно.

 

Перетворення Лейліна змусило його відчути себе трохи незручно. Наразі йому потрібен був час, щоб придумати контр-план.

 

«Дякую!»

 

Лейлін підвівся і вклонився, кожна його дія виявляла невимовну елегантність.

 

...

 

«Справді? Його сила перевершує твою?»

 

У кімнаті, зробленій переважно з рослин, Рейнольд поставив білу порцелянову чашку на стіл, підперши чоло рукою, а пальцем завиваючи волосся. Інша рука несвідомо била по столу, видаючи глухий звук "тум".

 

Теперішній Рейнольд був схожий на старого чоловіка, який перебував не в найкращому стані духу, але всі, хто був з ним знайомий, могли сказати, що він глибоко над чимось замислився.

 

Цезар стояв осторонь, чекаючи на остаточне рішення цього старійшини Саду Чотирьох Сезонів.

 

«Якщо це так, то ми дамо йому посаду керівника патрулювання в штаб-квартирі!» - Рейнольд довго думав над цим, поки пара з його порцелянової чашки не зникла, перш ніж заговорити.

 

«Гаразд!» - у відповідь Цезар лише кивнув.

 

«А ще я дізнався, що ми, можливо, приділяли замало уваги тому хлопцеві... Якщо буде час, я хотів би з ним зустрітися»

 

Рейнольд потягнувся і з задоволеним виглядом подивився на Цезаря.

 

«Хіба ти не знаєш, як неввічливо турбувати старого, який планував поспати після обіду?»

 

«Прошу вибачення! Я вже йду!»

 

Цезар швидко вклонився і пішов, а на його губах з'явилася загадкова посмішка.

 

«Лейлін Фарльє?»

 

Позаду нього Рейнольд вимовив це ім'я.

 

Він, звісно, взяв до уваги талант Лейліна. Якби він справді щиро хотів приєднатися до Саду Чотирьох Сезонів і якби вартість речі, яку він дістав з руїн, була не надто високою, Рейнольд не зайшов би так далеко, щоб зробити щось нечесне і зазіхнути на його спадщину.

 

Однак, судячи з того, як Лейлін зміг так швидко покращити свою силу, те, що він отримав, безумовно, не було таким простим, як він думав.

 

Це було надзвичайно корисно для користувача і коштувало того, щоб Рейнольд ризикнув вжити заходів.

 

Крім того, виходячи з інформації, яку він зібрав, з тих пір, як Лейлін увійшов до Саду Чотирьох Сезонів, він все ще мав справу з темними Магами. Він навіть брав участь у кількох великих інцидентах у Безсонному місті!

 

Це було просто нестерпно! Будь-яка організація не стала б миритися з існуванням нелояльних членів!

 

Хоча це була лише гіпотеза, цього було достатньо для Рейнольда, щоб зробити свій крок!

 

Він був істотою, яка перейшла на рівень Магів 2-го рангу! Різниця між Магами кожного рангу була як небо і земля. Навіть якщо Лейлін отримав якийсь дивовижний спадок, до тих пір, поки він не став Магом 2-го рангу, він був безсилий перед справжнім Магом 2-го рангу.

 

Одного того факту, що він міг матеріалізувати свою духовну силу, було достатньо, щоб придушити більшість Магів 1-го рангу!

 

...

 

У цей момент Лейлін не звертав уваги на все це.

 

Він перебував у лабораторії, тримаючи в руках пробірку з сірою рідиною. Його блакитні очі блимали, коли він постійно сканував вміст.

 

[Розчин, що містить пір'я Мерзенний Брудноптаха! Ходять чутки, що стародавній Мерзенний Птах і Око Суду були ворогами. Його пір'я також несло з собою хаос, яким було відоме його первісне тіло. Це предмет, який люблять шахраї]

 

Перед очима Лейліна з'явився висновок, до якого дійшов чіп.

 

«Виходячи з інформації та симуляцій, це рішення справді може зняти зобов’язання клятви, яку я дав Саду Чотирьох Сезонів. Але що буде далі? Проблема не лише в клятві...» - пробурмотів Лейлін і ще раз подивився на свою статистику.

 

[Лейлін Фарльє. Чорнокнижник 1-го рангу, родовід: Гігантський Кемоїнський Змій. Сила: 20.1, Спритність: 13.4, Життєва сила: 25.9, Духовна сила: 76.1, Магічна сила: 76 (Магічна сила синхронізована з Духовною силою). Перетворення Елементарної Сутності: 90%. Статус: зміна Серця, прогрес 69%]

 

«Серце - це місце, де виробляється кров Гігантського Змія Кемоїна. Через зміну серця стародавні Чорнокнижники отримували подібну життєву силу і здатність виробляти кров!»